Рішення № 10703131, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/24005.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж АІ ВІ»

Про стягнення 1385366,46 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Овчаренко О.В. –по дов. № б/н від 16.06.2010

Від відповідача Рябоконь Г.І. –по дов. № б/н від 02.08.2010

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.08.2010 було оголошено перерву до 05.08.2010.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж АІ ВІ»1080624,74 грн. основного боргу по орендній платі, 247788,54 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 56953,18 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди № 492 від 01.10.2008.

Відповідач у поданому через відділ діловодства суду 05.08.2010 письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж АІ ВІ»визнає в повному обсязі заявлений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест»про стягнення заборгованості у сумі 1385366,46 грн.

В судовому засідання 05.08.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж АІ ВІ»(орендар) було укладено договір оренди № 492 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов‘язався передати орендарю за плату в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 18466,96 кв. м., а саме : офісні –1430 кв. м. та виробничо-складські –13491,96 кв. м., ангари та навіси –361 кв. м., площадні споруди – 3184 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16 і належать орендодавцю на праві власності.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1080624,74 грн. та за неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов‘язань нараховані інфляційні збитки в сумі 247788,54 грн. та 3% річних –56953,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 1.3. договору визначено, що об‘єкт оренди повинен бути переданий орендарю на протязі 15 днів з дня підписання даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу в орендне користування приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, б-р І.Лепсе, 16, загальною площею 18466,96 кв. м. згідно акту прийому-передачі об‘єкту від 01.10.2008 (29 одиниць).

15.10.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –18494,96 кв. м., тобто збільшивши його розмір на 28 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 15.10.2009 позивач передав відповідачу приміщення площею 28 кв. м.

20.10.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –18607,96 кв. м., тобто збільшивши його розмір на 113 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 20.10.2009 позивач передав відповідачу приміщення площею 113 кв. м.

27.10.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 3, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –18657,96 кв. м., тобто збільшивши його розмір на 50 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 27.10.2009 позивач передав відповідачу приміщення площею 50 кв. м.

01.11.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 4, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –19403,56 кв. м., тобто збільшивши його розмір на 805,60 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 01.11.2009 позивач передав відповідачу приміщення площею 805,60 кв. м.

01.11.2008 відповідач повернув позивачу по акту прийому-передачі частину приміщення площею 60 кв. м.

05.11.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 5, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –19496,56 кв. м., тобто збільшивши його розмір на 93 кв. м. Згідно акту прийому-передачі від 05.11.2009 позивач передав відповідачу приміщення площею 93 кв. м.

01.12.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 6, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –17936,81 кв. м.

01.12.2008 позивач передав відповідачу в орендне користування приміщення площею 149,40 кв. м.

01.12.2008 відповідач по акту прийому-передачі повернув позивачу частині приміщення площею 1709,15 кв. м.

05.12.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 7, згідно якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –9735,60 кв. м.

05.12.2008 відповідач повернув позивачу по акту прийому-передачі частину приміщень площею 8801,21 кв. м.

15.12.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 8, відповідно до якої внесено зміни до договору та визначено розмір площі об‘єкту оренди –10 064,40 кв. м.

05.12.2008 за актом прийому-передачі позивач передав відповідачу приміщення площею 328,80 кв. м.

31.12.2008 сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди № 492 від 01.10.2008 та згідно акту прийому-передачі від 31.12.2008 відповідач повернув об‘єкт оренди загальною площею 10 064,40 кв. м.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 2.1. договору за користування об‘єктом оренди орендар здійснює щомісячну оплату із розрахунку:

- за офісні приміщення - 66 грн. 67 коп. за 1 (один) квадратний метр орендованої площі, без ПДВ.

- за виробничо-складські приміщення - 25 грн. 00 коп. за 1 (один) квадратний метр орендованої площі, без ПДВ.

- за ангари та навіси - 16 грн. 67 коп. за 1 (один ) квадратний метр орендованої площі, без ПДВ.

- за площадки та площадці споруди - 05 грн. 83 коп. за 1 (один) квадратний метр орендованої площі, без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.1. договору орендна плата нараховується та сплачується на поточний рахунок орендодавця з урахуванням її індексації до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно акту звірки взаєморозрахунків підписаного обома сторонами, у розмірі 1080624,74 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1080624,74 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 247788,54 грн. та 3% річних –56953,18 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 247788,54 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 56953,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж АІ ВІ»(м. Київ, вул. Мала Житомирська, 18-Б, код ЄДРПОУ 34425816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КТД-Інвест»(м. Київ, б-р Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 34353223) 1080 624 (один мільйон вісімдесят тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 74 коп. основного боргу, 247 788 (двісті сорок сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 54 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 56 953 (п‘ятдесят шість тисяч дев‘ятсот п‘ятдесят три) грн. 18 коп. –3% річних, 13853 (тринадцять тисячі вісімсот п‘ятдесят три) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 09.08.2010