Рішення № 107030190, 31.10.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/896/22

провадження № 2-ап/340/34/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07827576; адреса: вул. Кавалерійська, 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нездійснення розрахунку та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане ним під час військової служби речове майно за період з 25.05.2015 року по 21.08.2019 року;

- зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що підлягало йому до видачі під час військової служби за період з 25.05.2015 року по 21.08.2019 року;

- зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане ним, під час військової служби речове майно за період з 25.05.2015 року по 21.08.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу з 25 травня 2015 року по 21 серпня 2019 року у військових частинах Міністерства оборони України. Однак, при звільненні йому не було складено довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 , та не виплачено, відповідно до такої довідки, грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року відкрито провадження у відповідній адміністративній справі за наслідками перегляду Третім апеляційним адміністративним судом ухвали суду про повернення позовної заяви; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні позовну заяву і додані до неї матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до записів у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 він проходив військову службу у періоди:

-з 16.06.1989 10.06.1991;

-з 09.04.1997 30.03.2007;

-з 25.05.2015 21.08.2019.

Наказом військового комісара Голованівського районного військового комісаріату (по стройовій частині) від 21 серпня 2019 року №40 позивача з 21 серпня 2019 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 Голованівського районного військового комісаріату та всіх видів забезпечення та наказано виплатити:

-надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавку за вислугу років за період з 01.08.2019 по 21.08.2019;

-премію в розмірі 41% від посадового окладу за період з 01.08.2019 по 21.08.2019;

-грошову компенсацію за 40 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік;

-одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби за період з 26 травня 2015 року по 21 серпня 2019 року.

Встановивши, що під час звільнення позивачу не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату такої компенсації.

Однак, листом від 12 листопада 2021 року відповідач відмовив позивачеві у проведенні такого розрахунку.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи, повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За визначенням частини другої статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизну та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно статті 1 Закону України №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 1-2 Закону №2011 передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України ( частина 1 статті 9 Закону №2011).

Так, на виконання вищенаведених норм Закону №2011, за наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, була затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, яка була зареєстрована у Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898 (далі -Інструкція №232), а Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

За змістом пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації ( далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового права, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформлюється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).

Пункт 4 розділу ІІІ Інструкції №232 передбачає, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видачі наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, з аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а, відповідно, на командира військової частини покладено обов`язок на підставі Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оформленої речовою службою, скласти відповідний наказ про виплату такої грошової компенсації.

При цьому, вказані вищенаведені норми свідчать про те, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно виникає у військовослужбовця незалежно від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу) та таке право реалізується ним шляхом подання відповідної заяви або рапорту.

Отже, позивач, як військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення, мав право на отримання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, яку він не отримав в період проходження військової служби, а також має право на отримання такої довідки після звільнення зі служби.

Суд встановив, що 08.11.2021 року позивач звернувся із заявою до військового комісару Кіровоградського обласного ТЦК та СП про надання йому довідки про неотримане речове майно, відповідно до норм забезпечення за період проходження військової служби та просив виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, як це передбачено чинним законодавством, а тому наявні правові підстави для зобов`язання Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за формою згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 за час військової служби за період з 25.05.2015 року по 21.08.2019 року та виплати на її підставі грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що з наведених у позовних заявах мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, які підлягали б розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 07827576; адреса: вул. Кавалерійська, 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у розрахунку та виплаті при звільненні компенсації за неотримане речове майно.

Зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти довідку про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 25.05.2015 року по 21.08.2019 року.

Зобов`язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести перерахунок та виплату компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна, що належало до видачі ОСОБА_1 .

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук