Рішення № 10702852, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/29105.08.10 За позовом Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Державного підприємства "Житлоінбуд" при управлінні державної охорони України

про стягнення 10 985,71 грн,

                              Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від прокуратури: Смізюк О.О. - за посвідченням

від позивача: Васильченко І.В.- представник за довіреністю № 39 від 09.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи :

На розгляд Господарського суду м .Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Державного підприємства “Житлоінбуд” при управлінні державної охорони України про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10985,71 грн.

В обґрунтування заявленого позову орган прокуратури зазначає, що 20.09.2005р. укладено договір оренди № 2142 нерухомого майна, що належить до державної власності. На підставі зазначеного договору позивач як орендодавець передав а відповідач як орендар прийняв у строкова платне користування майно, площею 76,58 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Суворова, 1, що перебуває на балансі Національного транспортного університету. За умовами договору відповідач взяв на себе зобов’язання сплачувати орендну плату у повному обсязі та вчасно незалежно від наслідків господарської діяльності. Проте відповідачем було порушено умови договору, внаслідок чого станом на 28.04.2010 виникла заборгованість за договором оренди з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10985,71 грн.

Ухвалою суду від 07.06.10 порушено провадження у справі №4 0/291 та призначено до розгляду на 06.07.10.

В судове засідання 06.07.10 представник позивача з’явився, подав суду документи, на виконання вимог ухвали суду від 07.06.10 та надав пояснення по справі, відповідно до яких просить стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість за договором оренди в розмірі 9914,97 грн.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 22.07.10.

У судове засідання, призначене на 22.07.10, представник позивача з’явився, подав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість за договором оренди за у розмірі 9914,97 грн, з яких: 8347,04 грн – основна сума заборгованості; 7 14,16 грн – збитки від інфляції; 853,77 грн – пеня.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 05.08.10 у зв’язку з клопотанням представника відповідача, а також його неявкою в судове засідання.

У судове засідання 05.08.10 представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У судове засідання 05.08.10 представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/291 від 07.06.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 05.08.10, за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом заслухані пояснення представників прокуратури та позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (позивачем) та Державним підприємством «Житлоінбуд»при управлінні державної охорони України (відповідачем) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2142. Додатковим договором № 1 від 02.04.07 про внесення змін до договору оренди № 2142 від 02.04.07 сторонами було внесено зміни до договору оренди в частині мети використання орендованого майна та порядку нарахування орендної плати.

Відповідно до п.1.1 договору оренди № 2142 від 20.09.05 позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 76,58 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 1, що знаходиться на балансі Національного транспортного університету, вартість якого за експертною оцінкою станом на 31.03.2005 р. становить 295214,37 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п. 10.1 договору оренди сторони дійшли згоди встановити строк дії договору –11 місяців, з 20.09.05 по 20.08.06.

Відповідно до п.10.5 договору оренди № 2142 від 20.09.2005 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця , договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.1 договору оренди № 2142 від 20.09.2005 (з урахуванням змін внесених додатковим договором № 1 від 02.04.07) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку –січень 2007 р.: 4355,38 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Відповідно до п.3.3 орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перерахуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

20.09.05 позивач на виконання зобов’язань за договором оренди № 2142 від 20.09.2005 за актом прийому-передачі передав відповідачу зазначене нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається., що 30.07.2009 року відповідач за актом передачі-приймання (повернення) повернув позивачеві нерухоме майно загальною площею 76,58 кв.м., розміщене за адресою:м. Київ, вул.. Суворова,1.

Відповідно до п.5.2 договору оренди № 2142 від 20.09.2005 орендар зобов’язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 5.14 договору оренди № 2142 від 20.09.2005 орендар зобов’язаний в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди № 2142 від 20.09.2005, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 8347,07 грн., а саме: за травень 2009 року –1715,67 грн, за червень 2009 року –3371,70 грн., за липень 2009 року –3259,67 грн.

Листом від 20.10.09 № 30-05/15609 позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати та пені, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов’язання за договором оренди № 2142 від 20.09.2005, а відповідач порушив договірні зобов’язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 8347,07 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3.5 договору оренди № 2142 від 20.09.2005 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.9.2 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 853,77 грн, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи, сума збитків від інфляції склала 714,16 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком збитків від інфляції, що міститься в додатках до позовної заяви, тому вимоги щодо стягнення збитків від інфляції в сумі 714,16 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Житлоінбуд»при управлінні державної охорони України(01024 м. Київ, вул. Богомольця, будинок 8, код ЄДРПОУ 30860220) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України (одержувач – ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача – ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕДК 22080300, назва –плата за оренду іншого державного майна) суму основної заборгованості в розмірі 8 347 (вісім тисяч триста сорок сім) грн 07 коп., пеню в розмірі 853 (вісімсот п’ятдесят три) грн 77 коп., збитки від інфляції в розмірі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 16 коп..

3. Стягнути з державного підприємства «Житлоінбуд» при управлінні державної охорони України(01024 м. Київ, вул. Богомольця, будинок 8, код ЄДРПОУ 30860220) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України державного мита в сумі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 06.08.2010р.