Вирок № 107025990, 31.10.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16827/18

Провадження № 1-кп/161/76/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 31 жовтня 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030130000020 від 09.01.2016, який надійшов до суду 25.06.2021 від Луцької місцевої прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм-механіком ПАТ «Київський річковий порт», раніше судимого, востаннє 09.07.2019 вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , 06.01.2016, о 10:32, під час телефонної розмови із ОСОБА_5 повідомив останньому неправдиві відомості про те, що зможе продати холодильник та три телевізори марки «LG» за ціною нижче ринкової. В подальшому, а саме 09.01.2016, ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, перебуваючи в гіпермаркеті «Епіцентр», що знаходиться по АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, повідомив потерпілому ОСОБА_5 неправдиву інформацію, що він нібито працює продавцем гіпермаркету «Епіцентр» та вартість холодильника та трьох телевізорів марки «LG» буде становити 22000 грн. Потерпілий ОСОБА_5 , будучи введеним в оману, передав обвинуваченому ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 22000 грн., як оплату за товар, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Суду дав показання про те, що дійсно, він, при обставинах місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 22000 гривень, належні потерпілому ОСОБА_5 .. У вчиненому щиро розкаявся.

Письмовою заявою потерпілого ОСОБА_5 стверджується факт відсутності претензій до обвинуваченого, при призначенні покарання потерпілий покладається на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, своїмиумисними протиправнимидіями,які виразилисьу заволодіннічужим майномшляхом обману(шахрайство),вчиненими повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.2ст.190КК України(вредакції Закону № 270-VI від 15.04.2008).

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та дані про особу винного.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Обвинувач ений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, відбував реальну міру покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, працює, матеріальна шкода не відшкодована, потерпілий при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суд. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України та принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та зарахувати йому у строк покарання повністю відбуте ним покарання за попереднім вироком.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про зарахування обвинуваченому у строк покарання строку попереднього ув`язнення, суд керується позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 серпня 2018 року справі №663/537/17.

Так, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі (п. 105 постанови ВП ВС).

Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII, суд проводить зарахування обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання за вчинення ним злочину, строку попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити до 20.11.2022, з метою запобігти ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

Згідно ст.100 ч.9 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 349,368,370,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.190 КК України(в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

На підставіч.4ст.70КК України,за сукупністюкримінальних правопорушень,шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2019 більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати ОСОБА_4 повністю відбуте ним покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2019 у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 3 (три) місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з 20 жовтня 2022 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 20 листопада 2022 року включно.

На підставі ч.5 ст.72КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015), зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20 жовтня 2022 року по 20 листопада 2022 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Із 21листопада 2022року вважати,що обвинувачений ОСОБА_4 повністю відбув призначене цим вироком покарання, у зв`язку із чим підлягає звільненню з-під варти.

Речові докази: CD-R диск «Verbatim», об`ємом 700 Мб., серійний номер LH1151А1901240300 залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченомута прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий