Рішення № 107025812, 28.10.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1224/22

Провадження №2-а/157/48/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2022 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Камені-Каширському Волинської області адміністративну справу за позовною заявою адвоката Колєсніка Богдана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача інспектора 1 батальйону 5 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Мельника Миколи Григоровича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2022 адвокат Колєснік Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Камінь-Каширського районного суду Волинської області вказану позовну заяву, у якій просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5956924 від 29.09.2022, винесену інспектором 1 батальйону 5 роти УПП в Рівненській області ДПП Мельником М.Г., а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

стягнути понесені позивачем судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Вважає, що у відповідача на порушення статей 251, 252 КУпАП відсутні будь-які докази скоєння позивачем вказаного в оскаржуваній постанові правопорушення.

Також звертає увагу на порушення поліцейським вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, оскільки безперервний відеозапис з портативних реєстраторів відповідача мав би бути беззаперечним, належним та допустимим доказом у цій справі за умови достовірного встановлення приладу, яким такий відеозапис здійснюється. Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, в ній про ні про відеозапис, ні про технічний прилад нічого взагалі не вказано, як і про будь-які інші докази правопорушення.

На порушення вимог п. 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, в оскаржуваній постанові відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, внаслідок чого неможливо достовірно стверджувати про його наявність та отримання у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку з викладеним вважає, що оскаржувана постанова містить неправдиву інформацію, є незаконною, протиправною, такою, що винесена із грубим і очевидним порушенням законодавства України та об`єктивною відсутністю будь-яких доказів події правопорушення, внаслідок чого має бути скасована, а провадження у справі закрито.

Ухвалою судді від 11.10.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

21.10.2022 через канцелярію суду надійшли пояснення від інспектора І категорії сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Гервазюк О.Ю., яка згідно з довіреністю Департаменту патрульної поліції від 24.01.2022 № 1670/41/3/01-2022, є представником Департаменту патрульної поліції, де вона зазначає, що 29.09.2022р. о 15 год. 18 хв. позивач, рухаючись в м. Сарни по вул. Белгородській, 70, керував транспортним засобом тягач «SCANIA G420», номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом «KOGEL SN 24», номерний знак НОМЕР_2 , який підлягає обов`язкового технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п.31.3 «б» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Як вбачається з реєстраційної картки ТЗ, вказаний вище автомобіль за конструкцією та типом класифіковано як «сідловий тягач», повна маса - 18600, тобто є вантажним автомобілем вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, а отже, підлягає проходженню обов`язкового технічного огляду щороку його експлуатації, оскільки, належить до вантажних автомобілів категорії «С» вантажопідйомністю більше 3,5 тонни.

Також із вказаної картки та протоколу перевірки технічного стану ТЗ зрозуміло, що остання дата обов`язкового технічного огляду до винесення постанови 06.08.2021 року, оскільки такий обов`язковий технічний огляд транспортного засобу проводиться щороку, то наступний огляд необхідно було здійснити не пізніше 06.08.2022 року.

Крім цього зазначила, що розгляд справи був зафіксований за допомогою технічного приладу портативного відеореєстратора поліцейського 467726, про що є відповідний запис на бланку постанови про адміністративне правопорушення, що має функцію фото та відеозапису, закріпленому на форменому одязі поліцейського (відео даної події додаються до відзиву в якості додатків). Оскільки постанова не передбачає пункту, в якому зазначався технічний засіб, який застосовувався при фіксації правопорушення, поліцейський дописує серійний номер пристрою вручну.

З відеоматеріалів вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений належним чином: розгляд справи проводився відповідно до статі 279 КУпАП, позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. З боку інспектора патрульної поліції не здійснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності: поліцейський оголосив про початок розгляду справи (08 хв. 20 с. відеозапису export-181am); позивача було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (09 хв. 03с відеозапису export-181am); жодних клопотань під час розгляду справи не надходило.

З огляду на викладене, вважає, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, є законною, обґрунтованою та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції інспектора патрульної поліції Мельника М.Г.

Також вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій працівника поліції протиправними не підлягають задоволенню, оскільки поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, під час виконання завдань забезпечує дотримання прав і свобод людини, діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Інспектор патрульної поліції здійснює свої діяльність, перебуваючи під Присягою, складеною на вірність українському народові і несе кримінальну відповідальність за її порушення.

Вважає також, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем на суму 3300 грн. не є співмірним, оскільки заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи: предмет позову постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 гривень; складність справи вказана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; відсутність необхідності допиту свідків, призначення експертизи.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу просить суд врахувати п. 4 ч. 5 ст. 134 КАС України, а саме: відсутність впливу вирішення даної справи на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до цієї справи.

Посилаючись на викладене, судову практику, в тому числі практику Європейського суду з прав людини, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог адвоката Колєсніка Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представником позивача адвокатом Колєсніком Б.В. 28.10.2022 через канцелярію суду подано клопотання про недопустимість доказу, де він зазначає, що саме поліцейський, як суб`єкт владних повноважень, був зобов`язаний збирати докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки він був забезпечений державою всіма необхідними для цього засобами.

Також звернув увагу на неправдивість тверджень третьої особи про те, що оскаржувана постанова не передбачає пункту, в якому зазначається технічний засіб, оскільки в постанові наявна графа 7 «До постанови додаються», яка не містить жодних відомостей про технічний засіб, яким здійснений відеозапис.

У зв`язку з цим вважає, що оскаржувана постанова ґрунтується виключно на твердженнях поліцейського, викладених в самій постанові, які не можуть вважатися допустимими та достовірними доказами, оскільки в неупередженості поліцейського є сумніви.

Вказав, що стороною позивача не було отримано відзиву на позовну заяву з додатками до нього, при тому що у своїх поясненнях третя особа заявляла про надіслання позивачу відзиву на адміністративний позов з додатком, однак не долучила доказів, що підтверджують даний факт, що є істотним процесуальним порушенням, котре свідчить про недопустимість отриманих від відповідача джерел доказування і має наслідком визнання їх недопустимими, оскільки вони отримані в позапроцесуальному порядку.

Посилаючись на викладене, просить визнати недопустимими джерелами фактичних даних відеофонограми, які долучені стороною відповідача на оптичному диску для лазерних систем зчитування, у разі їх надходження, за наслідками розгляду справи ухвалити рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. У поданому клопотанні про недопустимість доказу адвокат просив суд судове засідання провести за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Судом встановлені наступні обставини.

Постановою інспектора 1 батальйону 5 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Мельника М.Г., серії ЕАР № 5956924 від 29.09.2022, накладено на ОСОБА_1 штраф за ч. 3 ст. 121 КУпАП в розмірі 340 грн за те, що «29.09.2022 року о 15.18 год. на вул. Белгородській м. Сарни Рівненської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_2 , що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП (а.с. 14).

Частиною 3 ст. 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов

Пунктом 31.3.б ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного вище адміністративного правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, долученим до матеріалів справи та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а також реєстраційною карткою транспортного засобу та протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 0092402365-21 від 06.08.2021.

Відповідно до відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 467726, який був надісланий відповідачем до суду разом із поясненнями, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 та був зупинений поліцейським.

Посилання представника позивача на те, що у постанові не містяться відомості, за допомогою якого технічного запису здійснювалася відеофіксація події, спростовуються самою постановою, де зазначено номер технічного запису, яким здійснювалася така відеофіксація - 467726.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Пунктом 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012 року, передбачено, що періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації становить щороку.

Відповідно до ч. 8 Закону України «Про дорожній рух» на кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Як вбачається з реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль, яким керував позивач, марки та моделі «SCANIA G420», номерний знак НОМЕР_1 , за конструкцією та типом зареєстровано як «сідловий тягач», повна маса 18600, тобто є вантажним автомобілем вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, а отже, підлягає проходженню обов`язкового технічного огляду щороку його експлуатації.

Згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00924-02365-21 від 06.08.2021, дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю вказаного вище автомобіля, не пізніше 06.08.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови 29.09.2022, транспортний засіб, яким керував позивач і який підлягає проходженню обов`язкового технічного огляду щороку його експлуатації, не пройшов такого огляду.

На переконання суду, докази в цій справі є належними та допустимими в розумінні положень ст. 251 КУпАП.

Піддавати вказані докази сумніву у суду немає підстав, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та відтворюють фактичні обставини цієї справи.

Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю спростовує доводи представника позивача про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Проаналізувавши зібрані й досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 31.3.б Правил дорожнього руху та вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, суд розцінює як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав вважати, що інспектором 1 батальйону 5 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Мельником М.Г. при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені такі істотні порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови.

Щодо твердження представника позивача про те, що третя особа не долучила доказів, що підтверджують факт надіслання позивачу відзиву на адміністративний позов з додатком, то такі спростовуються надісланою до суду представником відповідача квитанцією № 36434 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, згідно з якою надіслані до суду пояснення відповідача були доставлені ОСОБА_2 21.10.2022 о 14.30 год.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів перед судом правомірність рішення поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд не стягує з відповідача в користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді судового збору та за надання правничої допомоги.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 287, 288, 293 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Колєсніка Богдана Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача інспектор 1 батальйону 5 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Мельник Микола Григорович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: інспектор 1 батальйону 5 роти управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Мельник Микола Григорович, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 14а, м. Рівне 33028.

Головуючий: В. М. Тімонова