Рішення № 107024799, 31.10.2022, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2022 рокуСправа №451/901/22 Провадження № 2/451/444/22

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Ференс І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу №451/901/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» ЛТД, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівська міська рада Львівської області, Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

в с т а н о в и в:

31 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» ЛТД, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Радехівська міська рада Львівської області, Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У позовній заяві зазначає, що станом на момент звернення до суду вона є власником будівлі зерноскладу (без врахування самочинного будівництва) - одноповерхова, цегляна, загальною площею 169,4 м.кв., тобто нежитлової будівлі (зерноскладу - поз.4), що становить 76/1000 частин від комплексу будівель по АДРЕСА_1 . Наведені обставини та право власності на частку у вищезгаданому нерухомому майні підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом №№ 807,808 та Витягами з Державного реєстру речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306290762 і №306298756 від 01.08.2022 року. Попередньо вказана нерухомість була придбана її чоловіком ОСОБА_5 у ТОВ «Явір» ЛТД, про що містяться відомості у Договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченому 18.07.2012 року приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Юрченко О.В., зареєстрованим в реєстрі за №1599. У подальшому шляхом прийняття спадщини позивач набула право власності на будівлю.

Під час оформлення спадкових прав, нотаріус їй роз`яснила, що належна їй на праві власності будівля знаходиться у спільній частковій власності, а відтак зерносклад позивачу необхідно виділити в натурі. Для поділу нерухомого майна у добровільному чи судовому порядку необхідна технічна можливість виділити кожному співвласнику відокремлене приміщення з власним входом. Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, складеного КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» визначається, що за технічними показниками зерноскладу (поз.4), які знаходяться у АДРЕСА_1 є відокремлені, мають окремий вхід і можуть бути виділені в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна. Не всі співвласники будинку здійснили перереєстрацію права власності у встановленому законом поряду, відмовляються виготовити технічну документацію на належні їм частки та внести відомості про технічні паспорти у інформаційну базу даних, нести інші матеріальні витрати пов`язані із реалізацією своїх прав на майно. Тобто, з підстав наведеного, одностайної позиції та згоди із співвласниками майна та бажанням ОСОБА_1 щодо виділу часток в натурі, не досягнуто. Тобто, неможливість дійти згоди із відповідачами щодо виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а також зазначені вище інші об`єктивні обставини, не залишили стороні позивача іншого дієвого засобу для вирішення ситуації, що наразі склалася, інакше як звернутися до суду з цим позовом з метою захисту свого порушеного майнового права.

За твердженням позивача об`єкту зерносклад (поз.4) присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 , що посвідчується відомостями, викладеними у Витязі з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Просить суд ухвалити рішення, яким виділити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, загальною площею 169,4 м.кв, у розмірі 76/1000 частини комплексу нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_3 , згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення, виготовленого станом на 05 липня 2019 року, зокрема: зерносклад (літера А-3) загальною площею - 169,4 м.кв., що складається з підсобного приміщення (А3-1-1) - 12,5 м.кв., зерносклад (А3-1-2) - 109,8 м.кв., коридор (А3-1-3) - 26,3 м.кв., підсобне приміщення (А3-1-4) - 8,6 м.кв., санвузол (А3-1-5) - 10,8 м.кв. (а.с.4-9).

31 серпня 2022 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.36).

03 жовтня 2022 року суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.67).

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю (а.с.59,60).

Відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю (а.с.65).

Відповідач ОСОБА_3 також надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав (а.с.63).

Окрім того, відповідач ОСОБА_4 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю (а.с.61).

Представник відповідача Радехівської міської ради Львівської області також подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника міської ради. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення (а.с.69).

Представник третьої особи КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» - надіслали клопотання про розгляд справи їх участі (а.с.57).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.4 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ОСОБА_5 був власником будівлі зерноскладу, позначений за планом земельної ділянки літерою поз.4 (цегла) площею 169,4 м.кв, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 18 липня 2012 року приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Юрченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1599. З договору видно, що дане майно знаходиться на земельній ділянці площею 2,85 га із кадастровим номером 4623910100:01:002:0227 (а.с.14-14 зворот).

Згідно із копією Акта прийому-передачі, складеного 18.07.2012 у м. Радехів та підписаного від імені продавця ТОВ «Явір» ЛТД Материцьким Є.А. та покупцем ОСОБА_5 , відповідно до умов Договору купівлі-продажу від вісімнадцятого липня дві тисячі дванадцятого року, посвідченого Юрченко О.В., нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу за реєстровим №1599, Продавець передав, а Покупець прийняв у свою власність нежитлову будівлю, а саме зерносклад, позначений за планом земельної ділянки літерою поз.4 (цегла), площею 169,4 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.13).

Право власності ОСОБА_5 зареєстровав 26.11.2018, що підтверджує копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №147524864 від 30.11.2018. З копії вищезазначеного витягу, окрім іншого видно, що ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належав об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі), а саме: прохідна, поз.1, площею 15,4 кв.м., адмінбудинок, поз.2, площею 318,5 кв.м., електропідстанція, поз.3, площею 10,2 кв.м., зерносклад, поз.4, площею 169,4 кв.м., склади, поз.5, площею 989,1 кв.м., пилорама, поз.6, площею 326,1 кв.м., столярний цех, поз.7, площею 396,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Розмір частки становив 76/1000 (а.с.23-23 зворот).

Разом з тим, з довідки №2632 від 09.08.2022, виданої КП ЛОР «Червоноградське МБТІ», видно, що станом на 31.12.2012 року в КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» нежитлова будівля (зерносклад) загальною площею 169,4 м.кв. по АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір» ЛТД на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29.02.2012 виконкомом Радехівської міської ради, згідно рішення виконкому Радехівської міської ради від 14.02.2012 року за №22 і записано 13.03.2012 року в реєстрову книгу №3 ю/нж за реєстром №164. Реєстраційний номер: 36112380. Згідно нового адміністративно-територіального устрою України м. Радехів належить до Радехівської територіальної громади Червоноградського району Львівської області (а.с.15).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує копія Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.35).

Згідно з копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69625512 від 01.08.2022, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.06.2016 відкрито спадкову справу №59129218 (номер у нотаріуса 96/2016), а 01.08.2022 видано свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_1 (а.с.19-19 зворот).

З копії Свідоцтва про право власності, виданого 01 серпня 2022 року приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Юрченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №807, встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, зокрема: цегляної нежитлової будівлі зерноскладу поз.4, що розташована по АДРЕСА_3 (а.с.21).

Право власності ОСОБА_1 на вищезазначене майно (частка в розмірі 38/1000 в об`єкті спільної часткової власності (нежитлові будівлі), а саме: прохідна, поз.1, площею 15,4 кв.м., адмінбудинок, поз.2, площею 318,5 кв.м., електропідстанція, поз.3, площею 10,2 кв.м., зерносклад, поз.4, площею 169,4 кв.м., склади, поз.5, площею 989,1 кв.м., пилорама, поз.6, площею 326,1 кв.м., столярний цех, поз.7, площею 396,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ) зареєстровано 01.08.2022, що підтверджує копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306290762 від 01.08.2022 (а.с.22-22 зворот).

Також з копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 01 серпня 2022 року приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Юрченко О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №808, встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 . Їй належить 1/2 частка у праві власності цегляну нежитлову будівлю зерноскладу поз.4, що розташована по АДРЕСА_3 (а.с.18).

Право власності ОСОБА_1 на вищезазначене майно (частка в розмірі 38/1000 в об`єкті спільної часткової власності (нежитлові будівлі), а саме: прохідна, поз.1, площею 15,4 кв.м., адмінбудинок, поз.2, площею 318,5 кв.м., електропідстанція, поз.3, площею 10,2 кв.м., зерносклад, поз.4, площею 169,4 кв.м., склади, поз.5, площею 989,1 кв.м., пилорама, поз.6, площею 326,1 кв.м., столярний цех, поз.7, площею 396,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ) зареєстровано 01.08.2022, що підтверджує копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №306298756 від 01.08.2022 (а.с.20-20 зворот).

Відповідно до копії технічного паспорта на зерносклад за адресою: АДРЕСА_4 , виготовленого КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 станом на 05 липня 2019 року, зерносклад (без врахування самочинного будівництва) (літера А-3) загальною площею - 169,4 м.кв., складається з підсобного приміщення (А3-1-1) - 12,5 м.кв., зерносклад (А3-1-2) - 109,8 м.кв., коридор (А3-1-3) - 26,3 м.кв., підсобне приміщення (А3-1-4) - 8,6 м.кв., санвузол (А3-1-5) - 10,8 м.кв. (а.с.24-30).

Згідно з копією Довідки-характеристики №2311 від 22.01.2022, виданої КП ЛОР «Червоноградське МБТІ», на нежитлову будівлю по АДРЕСА_4 , констатовано, що будівля зерноскладу (без врахування самочинного будівництва) - одноповерхова, цегляна, загальною площею 169,4 м.кв. Нежитлова будівля (зерноскладу-поз.4) становить 76/1000 частин від комплексу будівель по АДРЕСА_3 (а.с.16).

З висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №2633 від 09.08.2022, виконаного КП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», видно, що за технічними показниками зерносклад (поз.4) за адресою: АДРЕСА_1 , є відокремлений, має окремий вхід і може бути виділений в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна (а.с.17).

Об`єкту зерноскладу, збудованого до 05.07.1992 року, присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.31-32) та копією наказу №35 від 12.08.2022 «Про присвоєння поштової адреси закінченому будівництвом об`єкту ОСОБА_1 » (а.с.33,34).

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є непорушним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частина 1 статті 181 ЦК України визначає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно зі статтею 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Нормами статей 317 та 319 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна буд-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 356 Цивільного кодексу (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, далі ЦК України) визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно із ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Згідно із ч. 2 ст. 367 ЦК України вбачається, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц (провадження № 14-43цс20).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна затвердженою наказом №55 від 18.06.2007 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Так, згідно з пунктами 1.2,2.1,2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Враховуючи, що частка позивача у спільній частковій власності може бути виділена в натурі, як приміщення, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна, а в позасудовому порядку дане питання позивач вирішити не може, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України за клопотанням позивача не стягувати судові витрати із відповідачів (а.с.67).

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності, загальною площею 169,4 м.кв, у розмірі 76/1000 частини комплексу нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_3 , згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення, виготовленого станом на 05 липня 2019 року, зокрема: зерносклад (літера А-3) загальною площею - 169,4 м.кв., що складається з підсобного приміщення (А3-1-1) - 12,5 м.кв., зерносклад (А3-1-2) - 109,8 м.кв., коридор (А3-1-3) - 26,3 м.кв., підсобне приміщення (А3-1-4) - 8,6м.кв., санвузол (А3-1-5) - 10,8 м.кв.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 31 жовтня 2022 року.