Рішення № 107022270, 24.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2022Справа № 910/6051/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд»

до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод»

про стягнення 982.717,37 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

18.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» про стягнення 982.717,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 10/09-2-МТ від 10.09.2021 позивачем в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 відповідачу поставлено електричну енергію на загальну суму 2.306.729,89 грн, що підтверджується помісячними актами здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції), які підписані позивачем за допомогою ЕЦП, надіслано та доставлено відповідачу, що підтверджується протоколами підписання ЕЦП та надсилання електронних документів. У зв`язку з тим, що відповідач ухилявся від підписання актів позивач отримав віл Оператора систем розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» лист від 28.06.2022 стосовно обсягів споживання електроенергії відповідачем. Підтверджені Оператором обсяги споживання електричної енергії повністю відповідають зазначеним у актах приймання-передачі за жовтень 2021 року - квітень 2022 року. У відповідності до умов договору остаточний розрахунок за електроенергію здійснюється до 20 числа розрахункового місяця. Однак, поставлена електроенергія була сплачена відповідачем частково в сумі 1.559.993,01 грн. У зв`язку з тим, що в порушення умов договору, відповідачем не було сплачено позивачу за спожиту електроенергію, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 982.717,37 грн, з яких 746.736,88 грн основного боргу, 107.199,15 грн пені, 115.934,73 грн інфляційних втрат, 12.846,61 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6051/22 від 21.07.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

18.08.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/6051/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.08.2022 було 23.08.2022 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03113, м. Київ, вул. М.Василенка, 1 (номер відправлення 0105492677104), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 22.08.2022, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.08.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105492677104, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 06.09.2022 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 22.08.2022 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Київський автомобільний ремонтний завод» (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 10/09-1-МТ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є договором, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник).

Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору сплату поставленої електричної енергії повністю не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період жовтень 2021 року по квітень 2022 року в розмірі 746.736,88 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 107.199,15 грн пені, 115.934,73 грн інфляційних втрат, 12.846,61 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 13.1 договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до Комерційної пропозиції № 10/09-1-МТ (додаток № 2 до договору) (далі - Комерційна пропозиція) договір діє до 31.12.2021 і автоматично продовжується на кожний наступний рік , якщо жодна зі сторін за 21 календарний день до кінця строку дії договору не заявить про свій намір йог розірвати.

За змістом п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Згідно з п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Відповідно до пункту 5.6 договору розрахунки споживача за цим договором, здійснюються на рахунок постачальника зазначений у рахунку про оплату електричної енергії за цим договором. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок. Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі, у разі його зміни.

Згідно з пунктом 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом терміну/строку зазначеного у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку.

У відповідності до п. 5.11 договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем.

Комерційна пропозиція, яка є додатком № 2 до цього договору, має містити наступну інформацію:

1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи);

2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж);

3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати;

4) визначення способу оплати послуг з розподілу;

5) розмір пені за порушення строку оплати або штраф;

6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг;

7) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору;

8) термін дії договору та умови пролонгації;

9) дата та підпис споживача;

10) можливість надання пільг, субсидій.

Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до них можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством.

На виконання умов договору позивачем в період з 01.10.2021 по 30.04.2022 поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 2.306.729,89 грн, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції). Вказані акти було підписано позивачем за допомогою електронного підпису, надіслано та доставлено відповідачу, що підтверджується протоколами підписання ЕЦП та надсилання електронних документів.

У зв`язку з тим, що відповідач не підписав акти здачі-приймання виконаних робіт (товарної продукції) позивач звернувся до оператора систем розподілу ПАТ «ДТЕК Київські електромережі»

Зі змісту листа ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» вбачається, що обсяги споживання електричної енергії ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» склали:

у жовтні 2021 року 119980 квт-год;

у листопаді 2021 року 120160 квт-год;

у грудні 2021 року 162109 квт-год;

у січні 2022 року 77703 квт-год;

у лютому 2022 року 106250 квт-год;

у березні 2022 року 9914 квт-год;

у квітні 2022 року 454 квт-год.

У відповідності з додатком № 2 до договору (Комерційна пропозиція) остаточний розрахунок за електроенергію, спожиту в розрахунковому місяці, здійснюється до 20 числа розрахункового місяця.

Пунктом 6.2. договору передбачено обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За твердженням позивача поставлена електрична енергія була оплачена відповідачем тільки частково в сумі 1.559.993,01 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов`язань вартість поставленої електричної енергії за жовтень 2021 року - квітень 2022 року у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 746.736,88 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті поставленої електричної енергії за договором в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання сплатити позивачу вартість поставленої електричної енергії в розмірі 746.736,88 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги перевезення не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.1. договору узгоджено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно із п. 5.8. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Комерційною пропозицією визначено, що у разі порушення споживачем термінів оплати, встановлених сторонами, постачальник має право нарахувати споживачеві пеню за кожен день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати за поставлену електричну енергію.

Відповідно до п. 6 ст. 323 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті поставленої електроенергії відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача становить 107.199,15 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 107.199,15 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати за поставлену електроенергію, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 115.934,73 грн інфляційних втрат та 12.846,61 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 115.934,73 грн інфляційних втрат та 12.846,61 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 20.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20.000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

11.07.2022 між позивачем (клієнта) та адвокатом Поліщук Павлом Ярославовичем (адвокат) укладено договору про надання правової допомоги № 160/22, відповідно до п.п. 1.1 якого договору адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в господарській справі щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод».

Підтвердженням того, що Поліщук Павло Ярославович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4704 від 25.10.2011 та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА № 001751 від 02.07.2019.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору правова допомога полягає в:

- зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи клієнта;

- проведенні розрахунків до позовної заяви по справі клієнта;

- складанні, підписанні та подачі від імені клієнта необхідних процесуальних документів, клопотань, скарг, претензій та позовних заяв тощо;

- виконанні окремих доручень клієнта, що стосуються справ;

- представництві клієнта в Господарському суді міста Києва з усіх питань, що стосуються ведення його справи.

Згідно із п. 3.1 договору за надання правової допомога клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) встановлюється в розмірі 20.000,00 грн з розрахунку 2.000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до п. 3.2. договору розмір гонорару складається з наступних сум:

1. Збір, перевірка, належне засвідчення копій письмових та електронних доказів по справі клієнта 3 год. - 6.000,00 грн.

2. Підготовка позовної заяви, направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, подача позовної заяви до господарського суду 5 год. - 10.000,00 грн.

3. Здійснення розрахунків до позовної заяви 2 год. - 4.000,00 грн.

Всього 20.000,00 грн.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору гонорар адвоката сплачується клієнтом протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 4070 від 13.07.2022 Клієнтом сплачено адвокату Поліщуку П.Я. за правову допомогу згідно договору № 160/22 від 11.07.2022 в розмірі 20.000,00 грн.

Слід зазначити, що відповідно дог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу заявлено не було.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного надання послуг та їх сплати, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача в сумі 20.000,00 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (03113, м. Київ, вул. М.Василенка, 1, код ЄДРПОУ 07790672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» (59052, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Великий Кучурів, вул. Головна, 76, корп. М, код ЄДРПОУ 40042088) 746.736 (сімсот сорок шість тисяч сімсот тридцять шість) грн 88 коп. основного боргу, 107.199 (сто сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 15 коп. пені, 115.934 (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 73 коп. інфляційних втрат, 12.846 (дванадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн 61 коп. 3% річних, 14.740 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок) грн 77 коп. витрат по сплаті судового збору, 20.000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова