Постанова № 10702046, 27.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2973/10/0870

(17 год. 45 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за участю:

представника позивача: Ванденко В.М., дов. № 27175/10/10-010 від 31.08.2009

представника відповідача: Козик А.І., дов. № 3058 від 16.06.2010

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства «Таврія Турбо»

до:Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції

про:визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 01.03.2010 № 0000282301/0, від 23.03.2010 № 0000282301/1.

27.05.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Таврія Турбо» (далі позивач) до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача від 01 березня 2010 № 0000282301/0, від 23 березня 2010 № 0000282301/1.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2010 було відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 17.06.2010.

Ухвалою суду від 13.07.2010 було закінчено підготовче провадження у справі та призначено її судовий розгляд на 27.07.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність проведення відповідачем повторної перевірки позивача, а також про те, що ним у періоді за який проводилась перевірка не відносились до складу валових витрат суми, що вказані у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили суд позов задовольнити.

17.06.2010 відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що первинні документи за період з 01.01.2005 по 31.12.2007 позивачем до перевірки не надавались. На підставі даних акту планової виїзної перевірки № 30/23/32876101 від 26.01.2005, № 334/23/32876101 від 10.03.2009 та копій видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, складених від імені ТОВ «Стек 2005» та ПП «Рустан» щодо відвантаження товарно-матеріальних цінностей в адресу позивача та переданих відповідачу Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області (вх. 4721/10 від 18.03.2009) встановлено, що серед постачальників товарно-матеріальних цінностей та послуг позивача за період з 01.01.2005 по 31.12.2006 є ТОВ «Стек-2005», код ЄДРПОУ 33174851, адреса: смт. Приазовське, вул. Фрунзе, буд. 3 та ПП «Рустан», код ЄДРПОУ 32943722, адреса: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, буд. 41-А.

Також відповідач зазначив, що згідно вироку Мелітопольського міськрайсуду Запорізької області від 26.05.2008 по справі № 1-468 2008р. громадянку Денисову Н.В. (директор ТОВ «Стек-2005»), та громадянина Павленко С.М. (директор ПП «Рустан»), в розпорядженні яких знаходилися печатки підприємств, засуджено за ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, а саме: злочин, здійснений організованою групою, за попередньою змовою, фіктивне підприємництво дії, які призвели до втрат держави в особливо великих розмірах; службове підроблення, підробка документів дії, які спричинили тяжкі наслідки.

Відповідач стверджує, що оскільки судом доведено здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Стек 2005» та ПП «Рустан», то є всі підстави стверджувати про те, що вся їх діяльність не була господарською, а всі документи складені від імені підприємства не відповідають дійсності та не мають юридичної сили. Тобто офіційні бухгалтерські, податкові документи, надані ПП «Рустан» про реалізацію товарно-матеріальних цінностей позивачу на загальну суму 48200,00 грн. містять завідомо неправдиві відомості. В тому числі за січень 2007 року в сумі 48200,00 грн., в т.ч. ПДВ 8033,33 грн. Таким чином, відповідач дійшов висноку, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, повязаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобовязань.

На підставі викладеного відповідач вказує, що у позивача були відсутні підстави для включення в 2005 2007 роках до складу валових витрат суми 696677 грн. по видатковим накладним, та актам виконаних робіт, отриманим від ПП «Рустан» внаслідок встановленого нікчемного правочину з ПП «Рустан».

Враховуючи норми пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідач виніс податкові повідомлення рішення від 01.03.2010 № 0000282301/0, від 23.03.2010 № 0000282301/1 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 15063,00 грн., в т.ч. основного платежу 10042,00 грн. та 5021,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували з вищенаведених підстав.

У судовому засіданні 27.07.2010 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем з 25.01.2010 по 29.01.2010 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2008. За результатами перевірки відповідачем був складений акт про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 02.02.2010 № 86/23/32876101 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 (далі Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 249183 грн., у тому числі за І квартал 2007 року у сумі 10042 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 01.03.2010 № 0000282301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 15063,00 грн. у тому числі за основним платежем 10 042,00 грн., за штрафними санкціями 5021,00 грн.

Рішенням відповідача про результати розгляду первинних скарг від 23.03.2010 № 8393/10/25-020, зазначене податкове повідомлення рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

На підставі цього рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 23.03.2010 № 0000282301/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 15063,00 грн. у тому числі за основним платежем 10 042,00 грн., за штрафними санкціями 5021,00 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень стало неправомірне, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу валових витрат на підставі накладних, виданих ПП «Рустан» у І кварталі 2007 року 40167,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, оцінивши акт перевірки, в якому описується порушення позивачем вимог п. 5.1, пп 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону 334/94-ВР, вважає, що висновки відповідача, викладені в п. 3.1.4 цього акту, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, зокрема, в п. 3.1.2 акту перевірки відповідач зазначає, що оскільки судом встановлено, що ПП «Рустан» здійснювало фіктивне підприємництво, то є всі підстави стверджувати про те, що вся їх діяльність не була господарською, а всі документи, складені від імені підприємства, не відповідають дійсності та не мають юридичної сили.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження факту незаконності накладних, виданих ПП «Рустан», та на підставі яких, на думку відповідача позивач включив у першому кварталі 2007 року до валових витрат 40167,00 грн. відповідач навів вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.05.2008 № 1-468 2008 р.

На 126 аркуші цього вироку серед контрагентів ПП «Рустан» зазначений позивач, та сума угоди 40166,67 без ПДВ. Позивач визнав факт його господарських взаємовідносин з ПП «Рустан», проте зазначив, що зазначена сума ним не була включена до складу валових витрат за перший квартал 2007 року.

Разом з цим, за правилами ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння. Отже вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.05.2008 № 1-468 2008 р. не є доказом неправомірності дій позивача щодо формування складу валових витрат.

Як вбачається з додатку 3 до акта перевірки, при проведенні перевірки відповідачем не використовувались первинні, бухгалтерські та інші документи, а були використані матеріали попередніх перевірок, зокрема акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008.

Відповідач зазначив, що актом перевірки № 334/23/32876101 не встановлено розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку по валовим витратам за 1 квартал 2007 року. З цих підстав відповідачем зроблено висновок про включення позивачем до складу валових витрат суми 40166,67 за податковою накладною від 12.01.2007 № 10, виданою ПП «Рустан».

Суд зазначає, що акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008 не містить переліку первинних документів, на підставі яких позивачем була визначена сума валових витрат за перший квартал 2007 року, а в додатку № 4 до цього акту наведений перелік субєктів господарювання, з якими позивач перебуває у господарських відносинах за період з 01.10.2005 по 30.09.2007, серед яких не значиться ПП «Рустан». За цих обставин суд не приймає акт перевірки № 334/23/32876101 від 18.03.2008, як доказ включення позивачем до складу валових витрат за цей період суми 40166,67 за податковою накладною від 12.01.2007 № 10, виданою ПП «Рустан».

Інших доказів на підтвердження факту включення позивачем зазначеної суми до обсягу валових витрат за 1 квартал 2007 року відповідач суду не надав.

В свою чергу, позивач надав суду копію декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року та копії всіх первинних документів, на підставі яких ним була зазначена сума валових витрат за цей період у розмірі 231290 грн. Серед цих первинних документів немає податкової накладної ПП «Рустан» від 12.01.2007 № 10 на суму 40166,67. Сума валових витрат за 1 квартал 2007 року у розмірі 231290 грн. зазначена і в актах перевірки від 18.03.2008 № 334/23/32876101, від 02.02.2010 № 86/23/32876101.

Таким чином, надані сторонами під час розгляду даної справи та досліджені судом докази не доводять факту віднесення позивачем до валових витрат у першому кварталі 2007 року суми 40166,67 за податковою накладною, виданою ПП «Рустан».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє ці податкові повідомлення рішення обґрунтованості, у звязку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією № 2318 від 05.02.3010, виданою філією ВАТ «Банк Кіпру» у м. Мелітополь, підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 3,40 грн. Отже, зазначену суму належить присудити позивачу з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 94, 98, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Таврія Турбо» до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції від 01 березня 2010 року № 0000282301/0, від 23 березня 2010 року № 0000282301/1.

Судові витрати у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 коп.) присудити на користь Приватного підприємства «Таврія Турбо» (код ЄДРПОУ 32876101) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус

Постанова у повному обсязі складена 02 серпня 2010 року.