Ухвала суду № 107016672, 31.10.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/1887/17

1-кс/465/1739/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши заяву судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2017 року вказане кримінальне провадження передано для розгляду судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 .

12.09.2022 року суддею ОСОБА_2 заявлено самовідвід від розгляду вказаної справи. Відповідна заява обґрунтована тим, що, на думку судді, при здійсненні авторозподілу справи відбулося втручання в АСДС Франківського районного суду м. Львова. За вказаним фактом за його заявою внесено відомості в ЄРДР за статтями 376, 376-1 КК України. Відтак, вважає, що вказані обставини унеможливлюють розгляд ним даної справи.

Статтею 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідноз ч.1 ст.80КПК України за наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1ст.81 КПК Україниу разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 1 ст. 6 Конвенції).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно доусталеноїпрактикиЄвропейського судузправлюдини (п.56рішенняЄСПЛвід 06березня2018рокуусправі «МихайловапротиУкраїни»)«безсторонність»,якправило,означаєвідсутністьупередженості абонеоб`єктивності,аїїіснування абовідсутністьможутьвстановлюватися різнимишляхами.Відповіднодоусталеної практикиСудуіснуваннябезсторонності дляцілейпункту1статті6повинновстановлюватисязгідно з:суб`єктивнимкритерієм,приякомумають ураховуватисьособистіпереконаннята поведінкаконкретногосудді(тобто,чимавсуддя будь-якіособистіупередженняабо чибуввіноб`єктивнимуційсправі);таоб`єктивнимкритерієм,тобтошляхомвстановлення того,чизабезпечувавсам суд(та,середіншихаспектів,йогосклад)достатнігарантіїдля того,щобвиключитибудь-якийобґрунтованийсумніву йогобезсторонності(рішенняусправі«Моріс протиФранції»(MoriceV. France), заява № 29369/10, пункт 73). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обгрунтованим. Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обгрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві. Таким чином, ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави для побоювань у відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід.

Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення.

Вищезазначене кореспондується із пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Дослідивши заявупро самовідвід,матеріали кримінального провадження,суддя вважає,що заявапро самовідвідпідлягає задоволенню,оскільки зприводу обставин,якими вонаобгрунтована,за заявою судді Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_2 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань,а тому,розгляд справисуддею,який стосовноцієї жсправи такожє заявником,здатне породитив сторонньогооб`єктивногоспостерігача сумнівив неупередженостісудді.

Керуючись ст. 280 КУпАП, ст.ст.75, 81 КК України, суддя

постановив :

Задоволити заяву судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відвести суддю Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Справу № 465/1887/17 (провадження № 1-кп/465/110/22) передати в канцелярію Франківського районного суду м. Львова для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1