Рішення № 10701540, 28.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.10 р.                     Справа № 22/167                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 13516082,

до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33340999,

про стягнення 37380,53 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Непман З.М. – дректор;

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 37380,53 грн., у тому числі 23715,00 грн. основного боргу, 11667,78 грн. інфляційних витрат та 1997,75 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу №459/07 від 14.05.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу №459/07 від 14.05.2007р. разом із специфікацією до нього, накладної №83 від 24.07.2007р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЖ №378403 від 24.07.2007р., акту звірки №2 станом на 01.09.2007р., претензії №175 від 03.12.2007р., листа №1192 від 20.12.2007р., листа №170 від 14.08.2008р., розрахунок позовних вимог та вилучення з періодичного видання щодо офіційних курсів валют, облікової ставки Національного банку України та т.ін. за тиждень 17.05.2010р.-22.05.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.256, 257, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 2, 12, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.07.2010р. представником Позивача надано суду копії документів, що підтверджують повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, правовий статус підприємства, розгорнутий розрахунок суми боргу, інфляційних витрат та 3% річних, копію акту звірки взаємних розрахунків №499 (№1) станом на 01.03.2010р., підписаний обома учасниками процесу та акт звірки взаємних розрахунків №1 станом на 01.07.2010р., підписаний лише Позивачем, платіжне доручення №124 від 09.07.2010р. у якості підтвердження перерахування вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016, а також копії банківських виписок.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву та витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, та міститься як його місцезнаходження в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

14.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Термал” та Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” укладено договір купівлі-продажу №459/07, що діє по теперішній час, виходячи з приписів п.12.1 зазначеного правочину.

Оцінивши зміст даної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, зазначений в асортименті, кількості, за цінами та у термін, які зазначені у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід’ємною частиною, на умовах, зазначених у специфікаціях. Специфікація містить найменування товару, ДСТУ, ТУ, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

Специфікацією до договору №459/07 від 14.05.2007р. сторони обумовили поставку (мовою оригіналу) „роликоопора РВЛ-100” у кількості 580 шт. загальною вартістю 179742,00 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно з накладною №83 від 24.07.2007р.. Постачальник передав Покупцеві наведений товар на загальну суму 39977,10 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписом на накладній особи, уповноваженої довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від Позивача серії ЯОЖ №378403 від 24.07.2007р.

Зазначеною документацією обумовлено найменування сторін, правову підставу здійснення господарської операції (договір №459/07 від 14.05.2007р.), асортимент, назву товару, його кількість, одиницю виміру, ціну та загальну вартість продукції з урахуванням податку на додану вартість.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні та довіреність є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім, внаслідок чого обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 662, 664 ЦК України та умов договору №459/07 від 14.05.2007р.

Докази незгоди Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” з належністю виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Термал” своїх зобов’язань за договором №459/07 від 14.05.2007р. щодо передачі товару за наведеними вище накладними суду не надавалися.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з наведених норм, врахував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що надані Позивачем накладна та довіреність є достатніми та належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття йоо останнім саме в межах наведеного договору.

З огляду на домовленості, викладені сторонами у п.3.1 договору купівлі-продажу №459/07 від 14.05.2007р., Постачання продукції здійснюється у 3-ній термін з дня надходження 100% передплати на рахунок Постачальника узгодженими партіями в узгоджені з Покупцем терміни.

Як встановлено п.3.2 наведеного правочину, у разі досягнення сторонами узгодження часткової передплати, постачання продукції здійснюється пропорційно сплаті Покупцем.

При цьому, специфікацією до договору купівлі-продажу змінено наведені умови правочину та визначена поставка протягом травня-червня 2007р. після отримання відповідної заявки. Проте, порядок розрахунків не змінений.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у частині здійснення розрахунків за договором є наявною новація.

За змістом ст.604 Цивільного кодексу України новація - це правочин про зміну одного зобов’язання іншим між сторонами, що приводить до припинення попереднього зобов’язання.

Стаття 654 Цивільного кодексу України регламентує, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як визначено п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім провочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з п.п.1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи наведені норми матеріального права та ті обставини, що первинна документація містить підпис уповноважених осіб Позивача та Відповідача, суть умов правочину - найменування сторін, асортимент та вартість товару, зазначені особи здійснили правочин новації щодо зміни умов договору №459/07 від 14.05.2007р. у частині поставки товару за накладною №83 від 24.07.2007р. та, як наслідок, його оплати.

Даний висновок також виходить з того, що акт звірки №2 станом на 01.09.2007р., підписаний обома сторонами, фіксує наявність сальдо за Відповідачем на цю дату за договором №459/07 від 14.05.2007р. на суму 23715,00 грн.

Тобто, сторони узгодили оплату товару також після фактичної поставки.

За викладених обставин, строк оплати Відповідачем вартості товару за переліченими документами сторонами не визначено.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи містять претензією №175 від 03.12.2007р., якою Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором №459/07 від 14.05.2007р. на протязі 10 днів. Датою отримання даного листа Відповідачем, згідно позначки у нижньому правому куті претензії, є 10.12.2007р.

Таким чином, повний розрахунок за отриманий товар, враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України та встановлений Позивачем термін (який не суперечить наведеній нормі матеріального права), повинен бути здійснений не пізніше 20.12.2007р.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 23715,00 грн. не виконане.

Одночасно, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків №499 (№1) станом на 01.03.2010р., що підписаний та скріплений печаткою Відповідача, з якого вбачається наявність суми боргу за договором №459/07 від 14.05.2007р. у наведеному розмірі.

Також листом №1192 від 20.12.2007р. у відповідь на претензію №175 від 03.12.2007р. Відповідач зазначив про часткову оплату товарно-матеріальних цінностей, що поставлені, у тому числі, за договором №459/07 від 14.05.2007р. При цьому останній зазначив, що сума заборгованості включена у заявку на оплату.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги висновки суду щодо виникнення заборгованості Відповідача на підставі договору №459/07 від 14.05.2007р., відсутність будь-яких доказів, що підтверджують протилежне наведеному, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” у частині стягнення з Відповідача заборгованості за отриманий останнім товар на підставі договору №459/07 від 14.05.2007р. підлягає задоволенню у розмірі 23715,00 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, Позивачем на суму боргу 23715,00 грн. нараховані інфляційні витрати у розмірі 11667,78 грн. та 3% річних у сумі 1997,75 грн. Згідно розгорнутого розрахунку позовних вимог, період їх нарахування визначений з серпня 2007р. по березень 2010р. щодо нарахування інфляційних витрат, стосовно нарахування 3% річних з 01.08.2007р. по 30.05.2010р.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, дійшов висновку про невірне визначення останнього Позивачем, оскільки право вимоги виконання грошового зобов’язання Відповідачем виникло у Позивача 21.12.2007р.

З огляду на викладене та кінцеву дату нарахування даних позовних вимог, інфляційні витрати підлягають задоволенню у сумі 10382,17 грн., 3% річних у розмірі 1736,72 грн.

Одночасно, Товариство з обмеженою відповідальністю „Термал” звернулось з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, яке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в пункті 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України лежить на Позивачеві.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, наведених доказів суду не представлено. На підставі викладеного, суд вважає не доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно Відповідача, оскільки зазначені вимоги жодним чином не обґрунтовані з доказової точки зору. До того ж, заборона господарюючому суб’єкту проводити видаткові операції по банківських рахунках може призвести до зупинення його фінансово-господарської діяльності, що носитиме характер протиправного втручання суду в господарську діяльність, забороненого статтями 6, 19 Господарського кодексу України.

З огляду на наведене, клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову має бути відхилено судом через його доказову та правову безпідставність.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал”, м.Донецьк, до Відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 37380,53 грн., у тому числі 23715,00 грн. основного боргу, 11667,78 грн. інфляційних витрат та 1997,75 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філ. „Донецька дирекція АБ „Індекс-банк”, МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” (83059, м.Донецьк, вул.Горностаївська, ш/у „Донбас”, ЄДРПОУ 13516082, п/р №26004002790000 в ПАТ „ПроФінБанк” м.Донецьк, МФО 334594) 35833,89 грн., у тому числі 23715,00 грн. основного боргу, 10382,17 грн. інфляційних витрат та 1736,72 грн. 3% річних.

3.          Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філ. „Донецька дирекція АБ „Індекс-банк”, МФО 335850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термал” (83059, м.Донецьк, вул.Горностаївська, ш/у „Донбас”, ЄДРПОУ 13516082, п/р №26004002790000 в ПАТ „ПроФінБанк” м.Донецьк, МФО 334594) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 358,34 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,24 грн.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          У судовому засіданні 28.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

7.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя