Рішення № 107010552, 28.10.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2022 року Справа № 360/7318/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Луганській області (далі третя особа), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у зарахуванні позивачу до стажу у потрійному розмірі періоду безпосередньої участі у в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету га територіальної цілісності України, з 24.07.2014 по 06.11.2015 включно у потрійному розмірі, з 29.06.2021;

-зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити позивачу перерахунок пенсії зрахувавши до стажу у потрійному розмірі період безпосередньої участі у в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 24.07.2014 по 06.11.2015 включно, та виплатити недоотримані суми пенсії з 29 червня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 24.07.2014 по 06.11.2015 на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 № 607 "Про часткову мобілізацію", (перебуваючи на службі у поліції) безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції. За участь в антитерористичній операції в районах Донецької та Луганської областей йому було надано статус учасника бойових дій.

З 29.06.2021 позивач почав отримувати трудову пенсію із зменшенням пенсійного віку через Головне Управління пенсійного фонду України в Луганській області.

З листа відповідача від 25.10.2021 позивач дізнався, що не був зарахований у потрійному розмірі період безпосередньої участі в антитерористичної операції, з 24.07.2014 по 06.11.2015.

З діями позивач не згоден, вважає їх протиправними, тому просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Луганській області, оскільки позивачем в позові зазначено, що він перебував на службі в поліції; вирішено проводити справу за правилами загального позовного провадження; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 360/7318/21 здійснювати на підставі її матеріалів в електронній формі.

17.12.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що 29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про взяття на облік пенсійної справи (переведення на пенсію відповідно до іншого закону) відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із змінами (далі - Закон № 1058). До моменту звернення із заявою про взяття на облік ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

До заяви про взяття на облік пенсійної справи (переведення на пенсію відповідно до іншого закону) долучено довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 22.03.2021 № А-244, видану Ліквідаційною Комісією Головного управління МВС України у Луганській області.

За нормами статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі інформації про страховий стаж, заробітну плату та інших відомостей, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також документів, отриманих органами Пенсійного фонду. Якщо особа після призначення пенсії працювала, при переведенні на новий вид пенсії за її бажанням, можуть бути враховані стаж і заробіток, набуті після призначення пенсії.

Отже, на думку сторони відповідача, врахувати довідку №А-244 від 22.03.2021 для кратного обчислення страхового стажу по пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 немає законних підстав.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

20.01.2022 на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Луганській області надійшли письмові пояснення №111/111/28-2022 від 20.01.2022, в яких зазначено, що згідно довідки начальника УКЗ від 19.01.2022 капітан міліції ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 02.07.2001 по 06.07.2015. 06.11.2015 наказом ГУМВСУ у Луганській області № 393 ОСОБА_1 звільнено органів внутрішніх справ.

Головне управління Національної поліції в Луганській області зазначає, що позивача звільнено з ОВС ще до внесення єдиного державного реєстру запису про реєстрацію юридичної особи публічно права - Головного управління Національної поліції в Луганській області ( код ЄДРПОУ 401088451). Крім того зазначено, що позивач взагалі не проходив службу на посадах визначених штатним розкладом ГУНП в Луганській області.

На судовий запит Другим відділом Сєвєродонецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надана відповідь № СД/2/498 від 18.02.2022, в якій зазначено, що старший лейтенант запасу ОСОБА_1 прийнятий на військовий облік офіцерів запасу Лисичанським міським військовим комісаріатом Луганської області (наразі Другий відділ Сєвєродонецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) 30.12.2015 після звільнення з органів МВС України. Відповідно до документів, які знаходяться у особовій справі офіцера запасу, а саме трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (стор.12) значиться запис 02.07.2001 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України наказ УПППМ № 134 від 02.07.2001, а також є запис звільнення з органів внутрішніх справ України (наказ ГУМВС №393 від 05.11.2015).

Другим відділом Сєвєродонецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки також зазначено, що ОСОБА_1 в період з 24.07.2014 по 06.11.2015 приймати безпосередню участь в антитерористичній операції в складі Збройних Сил України не міг.

Суд розглядає справу в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 виданого Золотівським ВМ Первомайськ МВШУМВС України в Луганській області 13.06.2009, карткою платника податків та посвідченням серія НОМЕР_3 від 30.10.2015.

Згідно з довідкою № А-244 від 22.03.2021 у період з 24.07.2014 по 06.11.2015 позивач безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

Копії зазначених документів надані позивачем разом з позовом.

Як зазначено відповідачем у відзиві, 29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про взяття на облік пенсійної справи (переведення на пенсію відповідно до іншого закону) відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви була надана довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 22.03.2021 № А-244, видану Ліквідаційною Комісією Головного управління МВС України у Луганській області. До моменту звернення із заявою про взяття на облік ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З листа Головного управління Національної поліції в Луганській області від 19.01.2022 № № 214/111/19-2022 вбачається, що колишній капітан поліції ОСОБА_1 проходить по обліках УКЗ ГУНП в Луганській області, як такий, що брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань у період з 24.07.2014 по 06.11.2015 (підстава наказу Першого заступника керівника антитерористичного центру при СБУ від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 17.11.2016 № 322 дек.).

Відповідно до довідки, виданої начальником УКЗ ГУНП в Луганській області підполковником поліції Телюком О., капітан міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах атестованого складу з 02.07.2001 по 06.11.2015. Відповідно до наказу ГУМВС №393 від 05.11.2015 звільнений за п.64 «а» (за віком).

Копії зазначених документів надані Головним управлінням Національної поліції в Луганській області 20.01.2022.

Відповідно до рішення № 122950001716 про перерахунок пенсії від 28.10.2021 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на підставі ЗУ № 1058-IV Прикінцеві положення п.2 ч.1 та ЗУ №1788 ст. 13а.

Відповідно до розрахунку стажу роботи (Форма РС-право) ОСОБА_1 зроблений перерахунок у зв`язку з уточнених даних в ЕПС, відповідно до якого стаж роботи позивача складає 42 роки 11 місяців 21 день, з них за списком №1 11 років.

Згідно з дипломом серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 01.09.1988 по 22.06.1993 навчався в Дніпропетровському технічному університеті за спеціальністю гірничі машини і устаткування та здобув кваліфікацію гірничого інженера електромеханіка.

Відповідно до записів дубліката трудової книжки серія НОМЕР_5 від 30.09.2015 позивач працював:

у період з 01.09.1987 по 08.07.1988 навчався в ПТУ №83 м. Первомайська;

у період з 01.09.1988 по 22.06.1993 навчався в Дніпропетровському технічному університеті;

у період 20.06.1991 по 31.08.1991 проходив виробничу практику у Відокремленому підрозділі шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;

у період з 25.06.1992 по 24.08.1992 проходив виробничу практику в ВП шахта «Гірська» «Первомайськвугілля»;

у період з 19.08.1993 по 26.03.1995 працював в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;

у період з 29.09.1995 по 31.03.1997 працював в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;

у період з 06.04.1998 по 31.12.2000 працював в ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;

у період з 02.07.2001 по 06.11.2015 працював в Головному управлінні МВС України у Луганській області.

Копії зазначених документів надані відповідачем разом з відзивом.

На повторне звернення на вебпортал Пенсійного фонду України за вх.№ ВЕБ-12001-Ф-С-21-087320, яке зареєстроване за № 4406/С-1200-21, з питання пільгового обчислення періоду проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, відповідач листом від 25.10.2021 № 4324-4406/С-02/8-1200/21 повідомив позивача, що пенсійне забезпечення громадян в Україні регулюється нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами (далі - Закон).

За статтею 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, шо містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 4 статті 24 Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, шо діяло раніше.

За статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям.

Отже, в листі зазначено, що чинним законодавством не передбачено при обчисленні страхового стажу зарахування на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці) часу проходження службі, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Копія зазначеного листа надана позивачем разом з позовом.

Не погодившись з даною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність відповідача не зарахуванні позивачу до стажу спірних періодів роботи з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами статті 44 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Згідно із пунктом 1.6 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно із пунктом першим частиною другої статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Аналогічна норма міститься у статті 14 Закону № 1788, а саме: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII (у редакції дійсній на час перебування на військовій службі у спірний період) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII також передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає «Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413, у редакції на момент отримання позивачем статусу учасника бойових дій).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається, зокрема, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку № 413 встановлено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з частиною першою пунктом 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. розділу I «Загальні положення» Положення №530 визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами).

Згідно з підпунктами 1,2, 16 пункту 2.1. розділу «Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії» Положення №530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема військова служба; служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) встановлює для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;

служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду;

служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);

час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб, які навчалися на офіцерів запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України;

час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами;

служба в органах внутрішніх справ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років обчислюється у порядку, встановленому відповідними міжнародними угодами;

час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;

час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції;

час роботи в органах державної влади у разі направлення (переведення) для подальшого проходження військової або державної служби до розвідувальних органів на посади, які передбачають використання знань і досвіду, набутих під час роботи в органах державної влади;

служба в Національній поліції;

служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

служба в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу;

час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і в закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що капітан міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах атестованого складу з 02.07.2001 по 06.11.2015 та брав безпосередньо участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області у період з 24.07.2014 по 06.11.2015.

Отже, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу, яка передбачена Постановою № 393 у період з 02.07.2001 по 06.11.2015 та брав безпосередньо участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області у період з 24.07.2014 по 06.11.2015, суд приходить до висновку, що період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету га територіальної цілісності України з 24.07.2014 по 06.11.2015 має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 у потрійному розмір, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправним та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу у потрійному розмірі періоду безпосередньої участі у в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету га територіальної цілісності України, з 24.07.2014 по 06.11.2015 включно у потрійному розмірі з 29.06.2021.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, зрахувавши до стажу у потрійному розмірі період безпосередньої участі у в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету га територіальної цілісності України з 24.07.2014 по 06.11.2015 включно, та виплатити недоотримані суми пенсії з 29 червня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Шембелян