Рішення № 107010433, 18.10.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 рокуСправа № 912/778/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Гунько О.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/778/22

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк", 25006, м. Кропивницький, вул. В.Панченка, 9

до відповідачів: Фермерського господарства "Колос", 26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка

Іщак Олександра Валентиновича, АДРЕСА_1

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

про стягнення 1 590 574,90 грн

Представники сторін:

від позивача - Безверха І.П., довіреність б/н від 07.07.2020, адвокат, посвідчення №400 від 15.03.2019;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від відповідача 3- участі не брали.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" (АТ "Державний ощадний банк України", Банк, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фермерського господарства "Колос" (ФГ "Колос", відповідач 1), ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 , відповідач 2) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач 3) про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018, яка станом на 17.06.2022 становить 1 590 574,90 грн, з яких: 1 037 630,98 грн основного боргу, 136 447,83 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 090,48 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 66 847,65 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 4 640,81 грн 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, 329 575,86 грн втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту, 13 341,29 грн втрат від інфляції за несвоєчасне повернення відсотків.

В обґрунтування підстав позову зазначено про неналежне виконання ФГ "Колос" зобов`язань за договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зобов`язання за яким забезпечено за договорами поруки №1 та № 2 від 14.11.2018, укладеними з поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08.07.2022 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/778/22 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачами ФГ "Колос" та ОСОБА_2 позовні вимоги заперечено, про що подано відзив на позов, з тих підстав, що надані розрахунки не відповідають дійсності та 09.12.2019 борг по кредитному договору був закритий. Вказано, що після вимоги позивача про відкликання кредиту банк втратив право нараховувати проценти за користування кредитом. Зазначено, що позивач використовує й інші шляхи для стягнення заборгованості, а саме ним отримано виконавчі написи про звернення стягнення на іпотеку і заставне майно. Також відповідачі вважають поруку припиненою внаслідок одностороннього збільшення банком кредитного ліміту. Окрім того, відповідачі просять зменшити всі акцесорні зобов`язання, які заявлені позивачем, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем через запровадження воєнного стану.

Згідно відповіді на відзив позивачем з приводу заперечень відповідачів 1, 2 зазначено наступне: Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-188/2020(455/20) від 22.06.2022 визнано конституційним припис першого речення ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України та таким, що не обмежує права банку на отримання процентів за користування кредитом; Великою Палатою Верховного суду у постанові від 18.01.2022 по справі № 910/17048/17 зроблено висновок про те, що умови договору про нарахування процентів за користування кредитом до моменту фактичного повернення кредиту мають правомірно враховуватись; наданий 14.11.2018 кредит в сумі 1 545 000,00 грн погашений станом на 09.12.2019 з простроченням строку, а наданий 09.12.2019 кредит в сумі 1 545 000,00 грн погашено не в повному обсязі; сума наданих кредитних коштів не перевищує погоджену договором суму кредитування - 1 545 000,00 грн; здійснення особою права на захист не може ставитись в залежність від застосування нею інших способів правового захисту; нарахування згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника, які полягають у відшкодуванні кредиторові матеріальних втрат внаслідок знецінення грошових коштів.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідачами 1, 2 вказано на те, що заборгованість нараховано станом на 17.06.2022 без врахування пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо періоду дії воєнного стану. Зазначено про допущення позивачем помилки при визначені кінцевого строку повернення кредиту, наданого 09.12.2019.

04.08.2022 розпочато підготовче засідання, в якому оголошено перерву до 23.08.2022.

22.08.2022 відповідачами 1 і 2 подано клопотання про зупинення провадження у справі для вручення судових документів, у задоволенні якого відмовлено в підготовчому засіданні 23.08.2022.

В підготовчих засіданнях оголошено перерву з 23.08.2022 до 15.09.2022 та з 15.09.2022 до 28.09.2022.

26.09.2022 відповідачами 1, 2 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

27.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача 3 ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі для вручення судових документів або про відкладення засідання суду до повернення ОСОБА_1 з Німеччини до України.

27.09.2022 позивачем подано клопотання про витребування оригіналів договорів про надання правової допомоги, укладеними на представництво інтересів відповідачем адвокатом.

28.09.2022 продовжено підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про відмову у задоволені клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Згідно ухвали, клопотання позивача про витребування документів задоволено частково. Підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

13.10.2022 представником відповідачів 1 і 2 подано заяву про проведення засідання суду 18.10.2022 за відсутності представника вказаних відповідачів та зазначено про відмову ФГ "Колос" від вирішення питання про розподіл судових витрат, у тому числі, стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

18.10.2022 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

Присутнім в судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Відповідачі в судове засідання 18.10.2022 не з`явились.

Як вже зазначено, представником відповідачів 1 і 2 подано заяву про проведення засідання суду 18.10.2022 за відсутності представника вказаних відповідачів.

Щодо відповідача 3 ОСОБА_3 , будь-яких заяв чи клопотань з приводу відсутності в судовому засіданні 18.10.2022 вказаного відповідача не надходило. Суд вважає вказаного відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання суду, що слідує з наступного.

Згідно отриманої судом інформації Управління ДМС у Кіровоградській області від 30.06.2022 підтверджено місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

За правилами п.п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2022) відповідачу 3 ОСОБА_1 (а.с. 136).

З приводу зазначеного ОСОБА_1 в клопотанні про зупинення провадження у справі від 16.09.2022 про її фактичне місцезнаходження в іншій країні - Німеччині, судом в ухвалі від 28.09.2022 надано оцінку вказаним обставинам.

Зокрема, зазначено, що положення ст. 367 Господарського процесуального кодексу України обов`язковому застосуванню не підлягають, оскільки ОСОБА_1 є громадянкою України.

Окрім того, ОСОБА_1 на час розгляду справи є керівником (головою) ФГ "Колос", яке також являється відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону України "Про фермерське господарство", голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

За змістом наданих до справи документів на представництво інтересів ФГ "Колос", договір про надання професійної правничої допомоги № 112 від 31.03.2022 підписано зі сторони ФГ "Колос" головою Іщак Мариною Іванівною. Крім того, до справи надано Акт наданих послуг № 2 від 31.08.2022, за змістом якого такий акт підписано ФГ "Колос" в особі Голови Іщак Марини Іванівни. Матеріали справи не містять будь-яких документально підтверджених відомостей стосовно письмового доручення виконання обов`язків голови ФГ Колос" іншим особам.

За вказаних обставин суд вважає відповідача 3 ОСОБА_1 такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення засідання суду у даній справі.

Окрім того, в ухвалах у даній справі суд роз`яснював сторонам про можливість ознайомлення зі змістом судових рішень, зокрема, через відкритий реєстр судових рішень, а також про можливість отримання і подання документів у справі через електронну пошту та про можливість участі в засіданні суду, у тому числі, особисто в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Реалізація вказаного можлива також при фактичному знаходженні за межами території України з використанням мережі Інтернет.

При цьому судом враховано, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").

З урахуванням викладеного, суд вважає відсутнім обмеження будь-яких прав відповідача 3 Іщак М.І. на участь в розгляді даної справи та наявну фактичну можливість реалізації вказаним відповідачем своїх прав у справі.

Натомість, наполягання лише на виключному застосуванні положень ст. ст. 228, 367 Господарського процесуального кодексу України спрямоване на затягування судового процесу.

За правилами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу по усті в судовому засіданні 18.10.2022 за відсутності представників відповідачів та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача і оцінивши заперечення відповідачів 1, 2, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

14.11.2018 між АТ "Державний ощадний банк України" (Банк) та ФГ "Колос" (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 46 з додатками (далі - Договір), за умовами якого Банк зобов`язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку га на умовах, визначених цим Договором (а.с. 6-21).

Згідно Договору, кредитом є грошові кошти Банку, які підлягають видачі Позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених Договором, у межах ліміту кредитування (пункт 1.1.).

Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 13 листопада 2021 року (пункт 2.2.).

В пункті 2.3.2. сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

до 31 серпня 2021 включно - 1 545 000,00 грн;

з 01 вересня 2021 по 30 вересня 2021 включно - 1 030 000,00 грн;

з 01 жовтня 2021 по 13 листопада 2021 включно - 515 000,00 грн.

Зазначено, що з метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний не пізніше першого Банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючою ліміт} кредитування на такий наступний період.

У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.

Відповідно до пункту 2.3.3. Договору, Позичальник зобов`язується здійснити погашення Основної су ми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру Діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день згідно підпунктом 2.3.2. цього Договору.

Пунктом 2.7.1. Договору передбачено, що процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірах:

21,2% - застосовується за відсутності підстав для застосуванню розміру процентної ставки, зазначеного в підпункті 2.7.1.2. цього Договору; 2 цього Договору.

23,2% - застосовується за наявності порушення Позичальником зобов`язання, встановленого пунктом 5.3.7. Договору.

Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до повного погашення суми основного боргу за Договором (пункт 2.7.6.).

Нараховані за період з дня видачі Кредиту (траншу) або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (траншу) проценти (з урахуванням пп. 2.7.8. цього Договору) сплачуються Позичальником не пізніше 04 числа місяця, насту того за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу або в інший строк, визначений цим Договором. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 04 грудня 20!8 року (пункт 2.7.7.).

Згідно з пунктом 3.3.1. Договору, Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь які або всі можливі вила невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем Поручителем взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником і Банком, відкликати Кредит та вимагати (в порядку, визначеному пп. 3.3.2. цього Договору) повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).

У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язані. передбачених цим Договором, Банк маг право застосувати до Позичальника санкції, зокрема, за порушення Позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та або сплати комісійних винагород та/бо процентів за користування Кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (підпункту 7.2.1. пункту 7.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором (пункт 10.6.).

14.11.2018 між АТ "Державний ощадний банк України" (Кредитор) і фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Поручителі) укладено договори поруки № 1 і № 2 відповідно (а.с. 22-44).

На підставі вказаних договорів поруки Поручителі зобов`язались перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником (ФГ "Колос") за виконання в повному обсязі зобов`язання (повернути Кредитору кредитні кошти у розмірі 1 545 000,00 грн не пізніше 13.11.2021 з погашенням, відповідно до графіку, сплатити проценти, комісійні винагороди, штрафні санкції), у тому числі того, що виникне в майбутньому, відповідно до умов Кредитного договору (Договору кредитної лінії № 46 від 14.11.2018.

Вказані договори поруки вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють протягом 10 років.

Згідно пункту 10.3.1. договорів поруки, дія поруки за цими договорами для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання договорів поруки та скріплення печатками сторін (за бажанням).

Порука за договорами поруки припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1. договорів поруки або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п. 10.3.2.).

На виконання Договору Банк згідно меморіального ордеру № 8122195012 від 14.11.2018 перерахував грошові кошти в розмірі 1 545 000,00 грн (транш) на поповнення обігових коштів на поточний рахунок відповідно до заяви ФГ "Колос" № 1 від 14.11.2018 (а.с. 45).

Відповідно до виписок по рахунку, вказана сума кредитних коштів була погашена на 09.12.2019 в повному обсязі та 09.12.2019 Банком надано наступний транш в сумі 1 545 000,00 грн, щодо якого погашення в повному обсязі не здійснено (а.с. 58-68, 76-106).

21.10.2021 Банк надіслав ФГ "Колос" вимогу про відкликання кредиту, відповідно до якої вимагав достроково повернути кредит, нараховані процента та інші платежі в загальній сумі 1 893 844,22 грн в строк не пізніше 25 банківських днів з дати направлення вимоги (а.с. 53-55).

Одночасно вимоги від 21.10.2021 про повернення кредиту, процентів та інших коштів, Банк направив Поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 69-72).

З огляду на відсутність оплати, Банк звернувся з позовом у даній справі.

Норми права, які застосовано судом.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно загальних умов виконання, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В статті 553 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В силу положень частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Мотивовано оцінка доводів сторін та поданих доказів.

1. Щодо позовних вимог до основного боржника ФГ "Колос" та розміру заборгованості.

За наявними матеріалами справи встановлено, що згідно меморіального ордеру Банком у відповідності до умов Договору кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 надано ФГ "Колос" кредит в межах погодженого ліміту кредитування в сумі 1 545 000,00 грн.

Вказана сума була повністю повернута Банку 09.12.2019 та того ж дня Банком надано наступний транш в сумі 1 545 000,00 грн.

Виходячи з положень Договору, вказана сума кредиту підлягала повному поверненню у строк не пізніше 365 календарних днів з моменту отримання, незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений підпунктом 2.3.2. Договору (пункт 2.3.3.), тобто не пізніше 08.12.2020.

Однак, за розрахунком Банку (а.с. 73), який не спростовано відповідачами, вказана сума кредиту не була повернута повністю в установлений строк, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту в сумі 1 037 630,98 грн.

Заперечення відповідача щодо неврахування Банком при розрахунку суми боргу здійснених оплат, спростовуються наступним розрахунком позивача:

сплачені ФГ "Колос" 205 000,00 грн згідно платіжного доручення № 55 від 22.12.2021 розподілені наступним чином - 7 214,65 грн на тіло кредиту та 197 785,35 грн на погашення нарахованих процентів;

сплачені ФГ "Колос" 300 000,00 грн згідно платіжного доручення № 69 від 29.12.2021, 100 000,00 грн згідно платіжного доручення № 80 від 04.01.2022 та 100 000,00 грн згідно платіжного доручення № 101 від 01.02.2022 - зараховано на погашення заборгованості за кредитом.

У відповідності до вищевикладеного, сума заборгованості за кредитом в розмірі 1 037 630, 98 грн, з урахуванням зазначених вище оплат, а також оплат, здійснених раніше (18.03.2020 - 54,29 грн, 18.03.2021 - 100,00 грн, 30.04.2021 - 0,08 грн) є підтвердженою. Кінцевий строк повернення вказаного кредиту настав 08.12.2020, що підтверджує правомірність вимоги Банку на його повернення.

Договором передбачено право Банку на отримання від Позичальника процентів за кредитом.

За розрахунком Банку, спірна сума заборгованості за процентами виникла за період нарахування 31.03.2021 по 31.05.2022 всього нараховано 367 049,86 грн, з яких оплачено 230 602,03 грн, борг 136 447,83 грн. Контррозрахунок відповідачів з приводу нарахованих процентів відсутній.

Суд відхиляє посилання відповідачів 1 і 2 на обставини відсутності підстав для нарахування процентів з огляду на надсилання Банком вимоги від 21.10.2021 про відкликання кредиту, з огляду на наступне.

На день надсилання Банком вимоги від 21.10.2021 про відкликання кредиту строк виконання основного зобов`язання згідно умов Договору вже настав. Тобто, строк правомірного користування кредитними коштами в даному випадку не змінено.

Договором передбачено, що проценти нараховуються до повного погашення основної суми боргу (пункт 2.7.6.). Тобто, за умовами Договору проценти нараховуються у тому числі за період неправомірного користування кредитом та їх нарахування припиняється у день фактичного повернення кредиту.

У рішенні Конституційного Суду України у справі № 3-188/2020(455/20) від 22.06.2022 зазначено: "Аналіз сфери застосування приписів статей 625 та 1050 Кодексу свідчить про те, що вони унормовують питання відповідальності за порушення грошового зобов`язання позичальником, тоді як приписи статті 1048 Кодексу визначають загальні умови нарахування, сплати процентів за користування грошовими коштами як істотні умови договору позики, кредитного договору.

Проценти, про які йдеться в приписах статті 1048 Кодексу, є складовим елементом плати за надану позику/кредит, що разом з основною сумою позики/кредиту становить загальну суму боргу, яку боржник повинен сплатити через визначений час після отримання позики/кредиту.

Конституційний Суд України зазначає, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Конституційний Суд України вважає, що застосування припису першого речення частини першої статті 1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов`язань за кредитним договором у натурі.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті порушених у конституційній скарзі питань оспорюваний припис статті 1050 Кодексу не обмежує права Банку на отримання процентів як плати за користування кредитом.".

За вказаних обставин суд вважає правомірним нарахування Банком процентів за користування кредитом у зазначений вище період та наявність підстав для їх стягнення в загальному розмірі 136 447,83 грн.

У пункті 7.2.1. Договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання щодо погашення кредиту і сплати процентів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також за пунктом 9.1. Договору збільшено строк позовної давності для всіх грошових зобов`язань за Договором, включаючи сплату штрафних санкцій, до 10 років.

За розрахунком Банку, пеня нараховується за загальний період з 08.01.2019 по 07.07.2020 на суми процентів, щодо яких допущено прострочення їх сплати. Так, нараховано пеню в загальному розмірі 8 939,23 грн, з яких сплачено 6 848,75 грн, залишок 2 090,48 грн.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Оскільки Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності в період дії карантину на території України і у самому Законі визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку, що у Законі передбачено правило зворотної дії в часі положень цього Закону до відносин, що виникли до введення його в дію.

Наведеного висновку дотримується Верховний Суд в постановах від 08.12.2021 у справі №922/4053/20 та від 16.12.2021 у справі №922/4076/20.

При цьому, згідно наведених змін передбачено звільнення від відповідальності в період дії карантину за прострочення виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором.

За вказаних обставин суд обмежує період нарахування пені по 11.03.2020 включно та вважає безпідставним нарахування пені з 12.03.2020.

З урахуванням викладеного та згідно розрахунку позивача, пеня за загальний період з 08.01.2019 по 11.03.2020 становить 6 749,25 грн, тоді як відповідачем сплачено 6 848,75 грн, а отже підстави для стягнення пені відсутні.

За змістом частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Поряд з цим, слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 1630-IX від 13.07.2021 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).".

За розрахунком позивача 3% річних в сумі 66 847,65 грн нараховано за період прострочення суми кредиту. Згідно розрахунку суду в межах періоду розрахунку позивача та з урахуванням дати кінцевого строку повернення кредиту і введеного воєнного стану, 3% річних становлять:

з 15.11.2018 по 28.11.2019 (на кредит 1 545 000,00 грн, який надано 14.11.2018) - 1 777,81 грн;

з 29.11.2019 по 08.12.2019 ( на кредит 1 532 355,41 грн, з урахування часткової оплати 12 644,59 грн) - 1 259,47 грн;

з 09.12.2020 по 17.03.2021 (на кредит 1 544 945,71 грн, який надано 09.12.2019, з урахуванням оплати 54,29 грн) - 12 563,22 грн;

з 18.03.2021 по 29.04.2021 (на кредит 1 544 845,71 грн, з урахуванням оплати 100,00 грн) - 5 459,87 грн;

з 30.04.2021 по 23.12.2021 (на кредит 1 544 845,63 грн, з урахуванням оплати 0,08 грн) - 30 219,72 грн;

з 24.12.2021 по 28.12.2021 (на кредит 1 537 630,98 грн, з урахуванням оплати 7 214,65 грн) - 631,90 грн;

з 29.12.2021 по 04.01.2022 (на кредит 1 237 630,98 грн, з урахуванням оплати 300 000,00 грн) - 712,06 грн;

з 05.01.2022 по 31.01.2022 (на кредит 1 137 630,98 грн, з урахуванням оплати 100 000,00 грн) - 2 524,61 грн;

з 01.02.2022 по 23.02.2022 (на кредит 1 037 630,98 грн, з урахуванням оплати 100 000,00 грн) - 1 961,55 грн,

а всього - 57 110,21 грн.

Проценти, про які йдеться в ст. 1048 Цивільного кодексу України, є складовим елементом плати за надану позику/кредит, що разом з основною сумою позики/кредиту становить загальну суму боргу, яку боржник повинен сплатити через визначений час після отримання позики/кредиту.

На проценти за користування кредитом Банком нараховано 3% річних в загальній сумі 4 640,81 грн за період з 08.01.2019 по 06.06.2022, тобто без урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо періоду введення воєнного стану.

З урахуванням викладеного суд виключає нарахування 3% річних з 24.02.2022 та в межах розрахунку позивача і розрахованих сум визначає загальний розмір 3% річних в сумі 4 387,36 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, суд з урахування наведених вище положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, наводить наступний розрахунок вказаних нарахувань:

на суму кредиту:

за листопад 2019 на суму простроченого платежу 1 532 355,41 грн по першому кредиту, який надано 14.11.2018 - інфляційні нарахування 1 532,36 грн;

на суму заборгованості по кредиту, наданому 09.12.2019:

1 544 945,71 грн за грудень-березень 2021 - інфляційні нарахування 77 074,13 грн;

1 544 845,63 грн (різниця 0,08 грн не впливає на суму розрахунку) за квітень-грудень 2021 - інфляційні нарахування 88 531,75 грн;

1 137 630,98 грн за січень 2022 - інфляційне збільшення 14 789,20 грн;

1 037 630,98 грн за період лютий 2022 - 16 602,10 грн,

а всього - 198 529,54 грн інфляційних нарахувань.

На проценти в межах періоду нарахувань позивача за загальний період з січня 2019 по червень 2022, суд виключає періоди з 24.02.2022, визначає загальну суму інфляційного збільшення в розмірі 11 554,72 грн (за грудень 2021-лютий 2022 на суму процентів 16 151,04 грн інфляційні становлять 571,48 грн, в іншій частині нарахування правильні).

Отже, обґрунтованим є розрахунок нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі: 57 110,21 грн 3% річних та 198 529,54 грн інфляційних нарахувань на прострочені платежі за кредитом, 4 640,81 грн 3% річних та 11 554,72 грн інфляційних нарахувань на прострочені платежі за процентами за користування кредитом.

В іншій частині нарахування неправомірні.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд встановив наявність підстав для стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 з ФГ "Колос" в розмірі: 1 037 630,98 грнза основним боргом (кредит), 136 447,83 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 57 110,21 грн 3% річних та 198 529,54 грн інфляційних нарахувань на прострочені платежі за кредитом, 4 387,36 грн 3% річних та 11 554,72 грн інфляційних втрат на прострочені платежі за процентами за користування кредитом.

Правові підстави для стягнення в іншій частині відсутні.

З приводу заперечень відповідачів 1 і 2 стосовно реалізації Банком інших шляхів стягнення, а саме отримання виконавчих написів про звернення стягнення на іпотеку і заставне майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Чинне законодавство не обмежує право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов`язання є додатковим (акцесорним), а не альтернативним основному. Реалізація особою права на захист певним способом не може залежати від застосування нею інших способів правового захисту. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновлюваного боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Сама по собі наявність виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки нереалізованого і невиконаного у встановленому законом порядку не позбавляє права іпотекодержателя задовольнити свої вимоги в інший спосіб, передбачений законом.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 751/3248/17.

За наявними матеріалами справи не підтверджено виконання виконавчих написів нотаріусів, а отже позасудове врегулювання погашення заборгованості не завершено та вимоги Банка як заставодержателя не виконано.

За вказаних обставин, вимога Банку про стягнення заборгованості за рішенням суду є правомірною.

Щодо клопотання відповідачів про зменшення розміру всіх акцесорних зобов`язань.

Зменшення інфляційних нарахувань чинним законодавством не передбачено. Окрім того інфляційні нарахування є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому зменшення таких сум суперечить суті вказаних нарахувань.

Стовно процентів річних, суд враховує наявність судової практики, згідно якої суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання, з урахуванням конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 № 902/417/18).

Однак, в даному випадку суд враховує, що відповідачами не надано жодних доказів на підтверджень підстав для зменшення 3% річних, тоді як судом при розрахунку вже обмежено такі нарахування з урахуванням положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та обставин введеного воєнного стану.

З урахування пунктів 15, 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, будь-яке нарахування штрафних санкцій, а також нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України для Банку є неможливим до моменту припинення відповідних обставин. Отже, Банк теж має певні матеріальні втрати з урахуванням, зокрема, подальших інфляційних процесів в країні, тоді як відповідачі у справі не наводять жодних пояснень та не доводять перед судом їх намагання вирішити питання щодо повернення хоча б основного боргу по кредитним коштам.

За вказаних обставин, суд не встановив правових підстав для зменшення штрафних санкцій.

Щодо вимог до поручителів.

З огляду на ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 3 наведеної норми, з урахуванням змін, внесених Законом № 2478-VIII від 03.07.2018, особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки

Дослідивши умови договорів поруки № 1 і № 2 від 14.11.2018 встановлено, що його предмет визначено, як всі зобов`язання Позичальника перед Кредитором, що випливають з умов Договору кредитної лінії № 46 від 14.11.2018, у тому числі, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати штрафних санкцій у випадку неналежного виконання зобов`язань та інших платежів.

Договорами узгоджено солідарну відповідальність.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин припинення поруки за договорами, тоді як твердження відповідачів 1 і 2 щодо збільшення кредитного ліміту є помилковим, оскільки ліміт кредитування узгоджений безпосередньо в Договорі та дотриманий Банком про наданні кредитних коштів.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки Банк набув право вимоги до ОСОБА_2 та до ОСОБА_1 , як до солідарних відповідачів, щодо погашення заборгованості за Договором кредитної лінії.

Судові витрати.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обох сторін (позивача і відповідачів) пропорційно розміру задоволених позовних вимог та розподіляється між відповідачами порівну, оскільки солідарне стягнення судового збору законодавство не передбачає.

Інших витрат Банк не заявляє.

Щодо ФГ "Колос" представником подано заяву про відмову від витрат на професійну правничу допомогу вказаного відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Колос" (ідентифікаційний код 13756082, с. Ємилівка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26532), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129, вул. Госпітальна. 12 г, м. Київ, 01024) в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління (ідентифікаційний код 09323408, вул. В.Панченка. 9, м. Кропивницький, 25006) заборгованість за Договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 у розмірі 1 445 660,64 грн., з яких: 1 037 630,98 грн заборгованість за основним боргом, 136 447,83 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 57 110,21 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 4 387,36 грн 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів, 198 529,54 грн втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту, 11 554,72 грн втрати від інфляції за несвоєчасне повернення процентів.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Колос" (ідентифікаційний код 13756082, с. Ємилівка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26532) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129, вул. Госпітальна. 12 г, м. Київ, 01024) в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління (ідентифікаційний код 09323408, вул. В.Панченка. 9, м. Кропивницький, 25006) 7 228,30 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129, вул. Госпітальна. 12 г, м. Київ, 01024) в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління (ідентифікаційний код 09323408, вул. В.Панченка. 9, м. Кропивницький, 25006) 7 228,30 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (ідентифікаційний код 00032129, вул. Госпітальна. 12 г, м. Київ, 01024) в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління (ідентифікаційний код 09323408, вул. В.Панченка. 9, м. Кропивницький, 25006) 7 228,30 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" (contact-centre@oschadbank.ua), представнику Фермерського господарства "Колос" та ОСОБА_2 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 28.10.2022.

Суддя В.В.Тимошевська