Постанова № 10701004, 05.08.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 серпня 2010 р. № 42/195-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Є.Борденюк,

С.Могил, С.Самусенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватної фірми (ПФ) "Орнатус"

на постановувід 17.05.2010

Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 42/195-09

за позовомВАТ "Ветропак гостомельський склозавод"

доПФ "Орнатус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачаДП "Харківський завод шампанських вин"

простягнення 6721852,90 грн.

та за зустрічним позовомПФ "Орнатус"

доВАТ "Ветропак гостомельський склозавод"

третя особаДП "Харківський завод шампанських вин"

про визнання договору недійсним

В судове засідання прибули представники сторін:

ВАТ "Ветропак гостомельський склозавод"Калюжна К.П. (дов. від 06.01.2010)

ПФ "Орнатус"Сичова М.В. (дов. від 01.12.2009)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ПАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПФ "Орнатус" заборгованості за договором №21 від 07.08.2008 у сумі 6721852,90 грн., в т.ч. 5841374,72 грн. основного боргу, 443649,23 грн. пені, 242995,86 грн. інфляційних втрат, 193833,09 грн. 3% річних.

У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про правове обґрунтування та уточнення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з ПФ "Орнатус" основну заборгованість за договором №21 від 07.08.2008 у сумі 5691374,72 грн., пеню в сумі 443649,23 грн., інфляційні втрати в сумі 242995,86 грн., 3% річних у сумі 193833,09 грн.

ПФ "Орнатус" звернулося до суду з зустрічним позовом про визнання договору поставки №21 від 07.08.2008 удаваним, оскільки метою придбання ПФ "Орнатус" продукції ПАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" була поставка її ДП "Харківський завод шампанських вин", що не є характерним для договору поставки (ст. 712 ЦК України), а характеризується правовідносинами з договору комісії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2010 (колегія суддів: В.Яризько, О.Смирнова, В.Хачатрян), яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 (колегія суддів: Л.Горбачова, Т.Кравець, О.Пуль), первісний позов задоволений частково; присуджено до стягнення з ПФ "Орнатус" на користь ПАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" основну заборгованість у розмірі 5268431,12 грн., пеню в розмірі 443649,23 грн., інфляційні витрати в розмірі 149098,52 грн., 3% річних у розмірі 193833,09 грн. та судові витрати; в частині стягнення основного боргу в розмірі 422943,60 грн., провадження у справі припинено; у задоволенні позовних вимог у частині присудження до стягнення інфляційних втрат у сумі 93897,34 грн. відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

У 2008 році між сторонами укладений договір поставки №21 від 07.08.2008, відповідно до умов якого ВАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" (постачальник) зобов’язався виготовити, поставити та передати у власність ПФ "Орнатус" (покупця) пляшки скляні в асортименті та піддони дерев’яні (засіб пакування), а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено найменування товару, а саме: пляшки для шампанського тип 393Г-Ш-750 зеленого кольору в кількості 9000640 штук по ціні 1720,32 грн. за 1 тис. штук, в т.ч. ПДВ 20 %, які відповідають вимогам ТУ У 64.00333888.001-95 та ДСТУ ГОСТ 10117.1:2003; піддони дерев'яні тип 2ПО4 розміром 1000x1200 в кількості 10228 штук по ціні 56,40 грн., в т. ч. ПДВ 20%, які відповідають вимогам ГОСТ 9078-84.

Додатковою угодою до договору поставки №21 від 07.08.2008 від 15.12.2008 сторони погодили зміну назви продукції, а саме: пляшки 393Г-Ш-750 перейменовано на Champange standart 750ml, пляшку 180Г-Ш6-700 перейменовано на Еlit Вordeaux 700ml (а.с.24,том1).

З даної угоди вбачається, що пляшки 393Г-Ш-750 та Champange standart 750ml, а пляшки 180Г-Ш6-700 та Еlit Вordeaux 700ml є ідентичними товарами.

Пунктом 10.1. цього договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008 року.

15 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем за первісним позовом укладена додаткова угода до договору поставки №21 від 07.08.2008, якою продовжено дію договору до 01 лютого 2009 року, а 01 лютого 2009 року додатковою угодою дія договору №21 продовжена до 06 квітня 2009 року.

Пунктом 2.1 договору передбачалась поставка товару на умовах FСА (Гостомель-склозавод) відповідно до правил інтерпретації міжнародних торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 року.

У відповідності до заявок відповідача позивач за первісним позовом здійснив поставку на загальну суму 15 749 785,68 грн.

До матеріалів справи на підтвердження поставок товару на адресу відповідача за первісним позовом надані належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних за період з 21.12.2008 по 01.04.2009. Отримання товару відповідачем за первісним позовом підтверджується належним чином завіреними копіями довіреностей на одержання матеріальних цінностей.

Відповідач за первісним позовом розрахувався за поставлений товар частково, на суму 9908411,85 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином завіреними копіями платіжних доручень, та факт часткової сплати за отриманий товар не спростовано відповідачем за первісним позовом.

Згідно з наданими товарино-транспортними накладними разом з товаром позивач за первісним надавав наступні документи: видаткову накладну, сертифікат якості, сертифікат на піддони, рахунок.

В матеріалах справи відсутні докази поставки неякісної продукції позивачем за первісним позовом, або продукції, яка не відповідає умовам договору поставки №21 від 07.08.2008

Умовами договору поставки №21 від 07.08.2008, а саме: пунктом 5.1. передбачено, що розрахунки за товар здійснюються протягом тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок.

Позивач за первісним позовом зазначає, що в період розгляду справи утворилась заборгованість перед відповідачем в сумі 422943,60 грн. за повернену зворотну тару (піддони), на яких поставлявся товар.

У порядку статті 601 Цивільного кодексу України позивачем за первісним позовом направлена відповідачу за первісним позовом заява №07/173 від 20.01.2010 про зарахування зустрічних позовних вимог.

Як вбачається з належним чином посвідченої копії заяви ПАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" № 07/173 від 20.01.2010, позивач за первісним позовом просить зарахувати зустрічні однорідні вимоги, а саме: свою заборгованість перед відповідачем за первісним позовом у сумі 422943,60 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача. У листі, зокрема, зазначено, що основна заборгованість відповідача станом на 20.01.2010 складатиме 5268431,12 грн. Тому суд припинив провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом не виконав передбачені договором зобов'язання з сплати грошових коштів у визначений строк, господарські суди дійшли висновку, що позивачем за первісним позовом обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 5268431,12 грн.

Умовами договору передбачено, що за прострочку оплати або несплату за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час нарахування пені, від вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а також річні та інфляційні втрати.

Пеня, інфляційні втрати та річні присуджені до стягнення з корегуванням періоду їх нарахування.

Щодо зустрічних позовних вимог ПФ "Орнатус" про те, що укладений договір поставки №21 від 07.08.2008, є удаваним, то як вбачається з тексту договору, який підписаний сторонами, та подальших дій, спрямованих на виконання даного договору, а саме: здійснення позивачем за первісним позовом поставки товару, вчинення відповідачем за первісним позовом дій щодо отримання товару та часткової його оплати, сторони уклали та виконали саме договір поставки.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, приватна фірма "Орнатус" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень норм права, наполягаючи, зокрема, на тому, що первинними документами виконання договору поставки повинні бути акти приймання-передачі продукції; відсутність посилань у товарно-транспортних документах на укладений між сторонами договір, виключає виконання сторонами умов якраз цього договору; укладений між сторонами договір є удаваним; розрахунок присуджених до стягнення пені, інфляційних втрат та річних здійснений у завищеному розмірі. Скаржник просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Укладений між сторонами договір поставки № 21 від 07.08.2008 містить умови, які визначені як істотні положеннями ст.712 ЦК України і характеризують правовідносини з поставки.

Відповідно до п.2.1 договору відвантаження товару здійснюється автотранспортом за рахунок покупця на умовах FGA (Гостомель-склозавод). Обов’язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі перевізнику для доставки покупцю (п.2.2 договору). Отже, товарно-транспортна накладна є первинним документом виконання постачальником договору поставки. Товарно-транспорті накладні містять відомості про прийняття продукції водієм-експедитором, який діє на підставі довіреності. А тому продукція є такою, що прийнята покупцем у момент прийняття її до перевезення водієм-експедитором.

Відсутність у товарно-транспортній накладній посилань на договір поставки не спростовує виконання сторонами цього договору, оскільки не підтверджує наявність інших зобов’язань між сторонами.

Скоригований сторонами розрахунок інфляційних витрат та річних з визначенням періоду прострочення виконання грошового зобов’язання у відповідності до погоджених сторонами умов договору, не спростований скаржником у належний спосіб.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватної фірми "Орнатус" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 у справі № 42/195-09 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                     Є. Борденюк

Судді :           С.Могил

                                                                                                              С.Самусенко