Ухвала суду № 107008901, 26.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 жовтня 2022 року м. Київ№ 640/24023/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» доФонду гарантування вкладів фізичних осіб,провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (адреса: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А, ідентифікаційний код 05839888) (далі - позивач або ПАТ «Укр/Ін/Ком») звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016) (надалі - відповідач або Фонд), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язати відповідача видалити з офіційного сайту недостовірну інформацію щодо здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк», що розміщена офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) у розділі: «Виведення банків з ринку» за інтернет-адресою: «http://www.fg.gov.ua/not-paving» та за інтернет-адресою «http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/154-pat-ukrinbank».

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно викладено на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ліквідації ПАТ «Укрінбанк». Розміщена на офіційному сайті відповідача недостовірна інформація порушує законні інтереси Публічною акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» так як негативно впливає на ділову репутацію позивача. Адже у осіб, що з нею ознайомилися, може скластися негативна думка про наше товариство, як таке, що знаходиться на стадії ліквідації і з яким не можна мати ділових стосунків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/24023/19 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що спірна інформація на сайті Фонду не має жодного відношення до позивача (відповідач посилається на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.08.2018 № 910/8117/17); викладені в позовній заяві обставини фактично зводяться до спроби захисту ділової репутації юридичної особи; позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, але при цьому просить зобов`язати вчинити певні дії, а не утриматися від вчинення дій, які заявник вважає протиправними; спірна інформація розміщена на сайті Фонду на підставі чинних та не скасованих рішень Фонду, зокрема від 24.04.2019 № 1044.

У відповіді на відзив, позивач заперечує проти доводів відповідача, та вказує на таке:

1) факт правонаступництва ПАТ «Укр/Ін/Ком» прав ПАТ «Укрінкобанк» встановлено у справі № 826/15260/17, постанові Верховного Суду від 20.06.2018 по справі № 442/5241/12-ц, рішенні Верховного Суду від 12.09.2018 по справі № 159/778/17, постанові Верховного Суду від 03.08.2018 № 910/8117/17, постанові Верховного Суду від 07.11.2018 № 750/8669/17, постанові Верховного Суду від 09.08.2019 по справі № 826/14033/17);

2) в тексті позовної заяви позивач не здійснює аналізу інформації про себе на предмет достовірності та впливу на ділову репутацію і не ставить позовних вимог щодо спростування недостовірної інформації; позов стосується дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень;

3) рішення виконавчої дирекції Фонду від 24.04.2019 № 1044 наразі оскаржується у судовому порядку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

ПАТ «Укр/Ін/Ком» (код ЄДРПОУ 05839888) мало попередні найменування - Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ» та Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк».

13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНБАНК» перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», а також викладено статут в новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Відповідні зміни внесені в ЄДР назви позивача вчинення 13.07.2016 реєстраційної дії 10741070127038947 приватним нотаріусом Сазановою О.М.

28.03.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНКОМ» перейменовано в ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», викладено статут в новій редакції. Зміни в ЄДР внесені 03.04.2017, про що свідчить виписка з ЄДР.

З 28.03.2017 ПАТ «Український інноваційний банк», у зв`язку із міною найменування є Публічним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ».

Разом з тим, постановою Національного банку України № 934 від 24.12.2015 Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) № 239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

Згодом, на підставі рішення Фонду, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». Цього ж дня Фондом було прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Позивач, у позовній заяві зазначає, що, з метою реалізації своїх владних повноважень щодо здійснення ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» Фондом на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua у розділі: «Виведення банків з ринку» за інтернет-адресою: «http://www.fg.gov.ua/not-paving» було розміщено інформацію про те, що ПАТ «УКРІНБАНК», набувачем прав та обов`язків якого є ПАТ «УКР/ІН/БАНК», відноситься до банків, що ліквідуються Фондом. На сторінці «http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/154-pat-ukrinbank», відповідачем розміщена інформація, що безпосередньо стосується ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК», а саме: щодо уповноважених осіб від Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК», адреса та контактні номери телефонів, які не належать позивачу і інформація про те, що строк здійснення ліквідації банку - з 23.03.2016 по 22.03.2020.

Проте, як зазначає позивач, вказана вище інформація не відповідає дійсності, оскільки Фонд з 13.07.2016 не має повноважень здійснювати ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З урахуванням зазначеного суд вказує, що у відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України закріплено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, для наявності такого спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Надаючи тлумачення наведеним нормам Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте лише участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа № 820/1015/17, постанова Верховного Суду від 06.06.2020 справа №810/4931/18).

Позивач зазначає, що розміщення на офіційному сайті відповідача недостовірної інформації порушує законні інтереси Публічною акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» так як негативно впливає на його ділову репутацію.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.

Разом з тим, відповідно до приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та інших нормативно-правових актів, що регулюють вказані суспільні відносини.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 Цивільного кодексу України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 Цивільного кодексу України) тощо.

Відповідно до статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

За приписом п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відкриваючи провадження у справі, суд має з`ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 Цивільно-процесуального кодексу, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб`єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб`єкт владних повноважень.

Окрім цього, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» з урахуванням положень статті 15 ЦПК та положень статей 1, 12 ГПК справи про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим, незалежно від суб`єктного складу, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб`єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються у порядку господарського судочинства.

Справи про захист гідності, честі та ділової репутації розглядаються в порядку цивільного судочинства і в тому випадку, коли стороною є органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування (суб`єкт владних повноважень).

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського-процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пп. 14 ч. 1 ст. 20 Господарського-процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

Зазначене в сукупності дає підстави стверджувати, що спір в цій справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 2-9, 19, пунктом 1 частини першої статті 238, статтями 239, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 640/24023/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

2. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія», що з огляду на закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко