Вирок № 107003988, 27.10.2022, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/2064/19

Провадження №1-кп/943/26/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року

м. Буськ Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю потерпілої ОСОБА_5

за участю захисників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю захисників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

за участю обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11

за участю представника відповідача за цивільним позовом ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Львова, українці, громадянці України, із вищою медичною освітою, працюючій лікарем-акушер-гінекологом у Комунальному некомерційному підприємстві "Буська центральна районна лікарня", зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , вдова, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці смт. Товсте, Заліщинського району, Тернопільської області, українці, громадянці України, із вищою медичною освітою, працюючій лікарем-акушер-гінекологом у Комунальному некомерційному підприємстві "Буська центральна районна лікарня", зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , заміжня, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в період з 22.02.2018 по 05.03.2018 обіймали посади лікарів-акушерів-гінекологів пологового відділення Комунального закладу Буської районної ради "Буська центральна районна лікарня", володіли вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар-акушер-гінеколог, тобто на час вчинення злочину були медичними працівниками. Окрім цього, на ОСОБА_10 додатково на той час були покладені обов`язки завідувача пологовим відділенням.

22.02.2018 о 08.50 год. у пологове відділення КЗБРР "Буська ЦРЛ" в м.Буськ, вул. Львівська, 77, згідно скерування з жіночої консультації поступила вагітна ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка обрала для подальшого обстеження і спостереження та ведення пологів лікаря-акушер-гінеколога пологового відділення Буської ЦРЛ ОСОБА_14 .

Лікарем ОСОБА_14 при поступленні у відділення вагітній ОСОБА_13 , виставлено діагноз: «ІІІ вагітність. 40 тижнів. Прееклампсія легкого ступеня. Великий плід. Анемія вагітних І ступеня. Ожиріння І-ІІ ступеня», після чого вагітну скеровану у палату патології вагітних у цьому ж відділенні для подальшого спостереження та підготовки до пологів, де така перебувала до 05.03.2018 включно до моменту переведення у пологовий зал для родорозрішення.

В подальшому, 05.03.2018 о 17.00 год у ОСОБА_13 лікарем-акушер-гінекологом ОСОБА_14 у ході пологів добуто живий доношений плід жіночої статі вагою 3950 г, довжиною 57 см, з оцінкою по шкалі Апгар 7/8 балів та розпочато ведення раннього післяпологового періоду у породіллі.

В ході ведення раннього післяпологового періоду, цього ж дня о 17.20 год. породілля ОСОБА_13 поскаржилась на появу задухи, загальну слабкість, озноб, важкість дихати, відчуття страху, головокружіння та стискаючі болі за грудиною, і після такого погіршення стану, остання була оглянута консилярно лікарями, з участю лікуючого лікаря ОСОБА_14 , виконуючою обов`язків завідувача пологовим відділенням ОСОБА_10 та черговим лікарем-акушером-гінекологом по пологовому відділенню ОСОБА_11 . Разом з тим, в ході проведення консиліуму лікарів, порушуючи вимоги Наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 "Про внесення змін до наказів МОЗ України від 29 грудня 2005 року № 782 та від 31 грудня 2004 року № 676 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги",а також ст.ст.6, п. а ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», п.п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.8, 2.12, 2.16, 2.36, 4.1, 5.1, 5.2, 5.7 Посадової інструкції завідувача пологовим відділенням Буської ЦРЛ, п.п.2.3,2.4,2.5,2.6,2.7,2.8,2.9,2.10,4.1,5.9,5.10,5.11,5.13,5.16Посадової інструкціїлікаря-акушер-гінекологаБуської ЦРЛ, вказаними лікарями неправильно виставлено діагноз: «ІІІ вагітність. 41 тиждень. треті вчасні пологи. Ранній післяпологовий період. Прееклампсія легкого ступеня. Емболія амніальною рідиною? Ожиріння І-ІІ ступеня», тобто 05.03.2018 о 17.25 год консиліумом лікарів у породіллі запідозрено емболію амніальною рідиною, проте не встановлено її причини та не діагностовано неповний розрив матки. Окрім того, лікарями не встановлено наявність кровотечі, хоча відповідно до записів в історії вагітності та пологів № 142, саме у період з 17.30 год до 19.50 год 05.03.2018 загальна крововтрата збільшилась з 350 мл крові до 1800 мл крові, і призвела до виставлення о 20.00 год 05.03.2018 діагнозу: "Коагулопатична кровотеча. Постгеморагічна анемія" при загальній крововтраті 1900 мл крові.

Окрім того, внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов`язків лікарями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при появі у ОСОБА_13 симптомів емболії амніальною рідиною та різкого погіршення стану породіллі на фоні кров`янистих виділень з піхви, у період з 17.25 год до 20.00 год 05.03.2018 не проведено ручного обстеження порожнини матки з метою виключення розриву матки як джерела потрапляння амніальної рідини в кров`яне русло з подальшим визначенням об`єму оперативних втручань та не вжито подальших заходів зупинки кровотечі, внаслідок чого розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові другої стадії у вигляді гіокоагулопатії без генералізованої активації фібринолізу, причиною виникнення якого стало потрапляння амніальної рідини в кров`яне русло та кровотеча з неповного розриву тіла матки, що ускладнилась розвитком гіповолемічного шоку.

Незважаючи на проведену реанімаційну допомогу лікарями КЗБРР «Буська ЦРЛ» та лікарями відділення екстреної та планово-консультативної допомоги КЗ ЛОР "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", які були викликані для надання допомоги з м. Львова та прибули о 20.00 год цього ж дня, а також враховуючи термінальний стан породіллі ОСОБА_13 , о 22.20 год 05.03.2018 було констатовано смерть ОСОБА_13 в умовах КЗБРР "Буська ЦРЛ".

Причиною смерті ОСОБА_13 є гіповолемічний шок, який виник внаслідок тривалої кровотечі із неповного розриву матки, і у разі проведення лікарями одразу ж після погіршення стану ОСОБА_13 комплексу заходів щодо своєчасної діагностики розриву тіла матки та зупинки кровотечі, смерть гр. ОСОБА_13 була попереджуваною.

Обвинувачена ОСОБА_11 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та заперечила проти задоволення заявленого цивільного позову. Суду пояснила, що дійсно вона працює лікарем акушер-гінекологом Буської ЦРЛ. 05.03.2018 з 9 до 21 години заступила на денну зміну та відповідала за усі пологи, які проводились у відділенні. Зранку у ОСОБА_15 відбувались пологи. Паралельно йшли пологи у ОСОБА_16 , які вела ОСОБА_14 . О 17 год в пологах у ОСОБА_13 народилась дитина. На пологах була також присутня ОСОБА_10 , неонатолог, молодший персонал. Після народження дитячого місця породілля стала тривожна, у неї з`явилась задуха у грудях. Ця клініка відповідала клініці захворювання «емболія». ОСОБА_10 викликала ОСОБА_17 , який заінтубував жінку у родзалі. О 17.25 год у родзалі відбувся консиліум за участю 3 гінекологів та ОСОБА_17 , на якому запідозрено клініку емболії навколоплідними водами. Про стан породіллі повідомлено завідувача відділенням ОСОБА_18 , який на той час був на лікарняному. Однак, у них у відділенні є правило, коли стається неординарна ситуація, то обов`язково повідомляють завідуючого відділення. Завідуючого ОСОБА_18 повідомила ОСОБА_10 . Після цього заінтубовану породіллю у критичному стані перевели в операційну. У неї було катетеризовано 2 вени, їй вводились кристалоїди, проводилась кровозамісна терапія, жінка перебувала на ШВЛ. Анестезіологи контролювали показники гемодинаміки. ОСОБА_14 здійснювала забір донорської крові, ОСОБА_10 проводила тест ОСОБА_19 для визначення часу згортання крові, а вона проводила масаж матки. Лі-Уайт 17-18 хвилин говорить про порушення часу згортання крові. Біля 18 години прибув ОСОБА_18 та так як і вона вважав за доцільне провести породіллі оперативне втручання, але анестезіологи заборонили. Після прибуття ОСОБА_18 його роль була організаторська. Він займався викликом лікарів з Буської ЦРЛ, УЗД, повідомив ОСОБА_20 про стан породіллі, викликав лікарів по санавіації. Не було потреби робити ручне обстеження порожнини матки, бо матка була щільна. Не дивлячись на те, що породіллі капали донорську кров та плазму, крововтрати у неї не було. Кровотеча почалась після 19 години. Біля 20 години приїхали лікарі зі Львова. ОСОБА_18 розповів їм що сталось. Але у зв`язку з важкістю стану жінки, вони також на оперативне втручання не пішли. Історія пологів писалась вже після випадку, до того записували усе на листок. Їй відомо, що у відсутності завідувача відділенням у попередні роки його обов`язки завжди виконувала ОСОБА_10 , а цього разу вона відмовилась підписувати наказ. Але на когось іншого наказ не переписувався. Це було ще до пологів.

ОСОБА_10 вину увчиненні кримінальногоправопорушення невизнала тазаперечила протизадоволення заявленогоцивільного позову.Суду пояснила,05.03.2018року воначергувала до9години ранку.Біля 8години донеї підійшла ОСОБА_13 зі скаргамина ниючіболі.Вона зателефонувала ОСОБА_14 та повідомилаїї проскарги ОСОБА_16 .У відділеннііснує домовленістьміж лікарямиО 9годині їїзамінила лікар ОСОБА_11 , яказаступила начергування. По графікуу неїмав бутивихідний день. У ОСОБА_11 на тойчас булажінка вактивній стадіїпологів,тому булапотреба уще одномулікареві,її попросилиі воназалишилась,перебувала вординаторській таперіодично заходилав родзал,питала,чи потрібнаїї допомога. Коли вона зайшла у зал ОСОБА_14 стояла перед жінкою, чекала народження дитини. Вона, як і ОСОБА_11 брала участь у тактиці родорозрішення ОСОБА_21 вагітної показів до кесарського розтину не було. Даних, які могли б свідчити про ускладнені пологи, в історії пологів не було. Показів до ручного обстеження матки теж не було. О 17.00 годині у ОСОБА_16 почався потужний період, який протікав нормально і народилась дитина. Пологи вела ОСОБА_14 , а вона та ОСОБА_11 були присутні. Породіллі ввели окситоцин для швидкого відділення посліду та скорочення матки. Через 10 хвилин породілля поскаржилась на задуху, стала блідо сіра, почались клінічні судоми, тахікардія, впала у кому. ОСОБА_14 підключила другу вену, куди вводились кристалоїди, кровотечі на той час не було. Вона зателефонувала ОСОБА_17 і він прийшов, викликав ОСОБА_22 . Вони разом заінтубували породіллю у родзалі та перевели у операційну. Вона подзвонила ОСОБА_18 , бо у нього є контакти всіх лікарів і він їх викликав. В операційній залі оцінювали стан крововтрати шляхом зважування пеленок та лотка і записували, на другому листку писали обсяг крововлитого. Ручне обстеження стінок матки проводиться при кровотечі. щоб виключити травму матки, так як кровотечі не було, тому ручне обстеження не проводилось. Інформації про крововтрату 1 літр о 19.50 год їй ніхто не повідомляв, вона її не бачила. Інформація про загальну крововтрату породіллі відповідає щоденникам. Вона тричі робила породіллі тест ОСОБА_23 , який становив 7,13,17 хвилин.

Вона не погоджується з тим, що на неї покладено обов`язки завідувача відділення з 01.03.2018, так як ОСОБА_18 перебував на лікарняному листку ще з 19.02.2018. 21.03.2018 вона написала заяву на відпустку з 10.03.2018 та пішла з цією заявою до Запоточного, якого і повідомила про відсутність ОСОБА_18 . Наказ про те, що на неї покладено обов`язки завідувача відділенням до відома їй ніхто не доводив. З наказом від 01.03.2018 ознайомилась у матеріалах кримінального провадження. До відома їй ніхто цього наказу не доводив. Вона заперечувала проти призначення її завідувачем відділення, бо у 2016 році перехворіла астмою і це було б для неї надмірним навантаженням. Через 2 роки після цього, вона написала офіційну заяву, щоб її не призначали на посаду завідувача.

Обвинувачена ОСОБА_14 вину увчиненні кримінальногоправопорушення невизнала тазаперечила протизадоволення заявленогоцивільного позову.Суду пояснила,що працюєна посаді акушер-гінеколога в Буській ЦРЛ 19 років. У жіночій консультації познайомилась із ОСОБА_24 , коли та стала на облік. У день пологів біля 9 години приїхала на роботу та попросила ОСОБА_10 , яка чергувала з ночі залишитись, так як вона самостійно кесарських розтинів не проводить. У ОСОБА_11 того дня були свої пологи, тому вона теж була на роботі. Біля 10 години ОСОБА_25 була вже у родзалі. Вона від неї не відходила, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 періодично заходили і цікавились станом породіллі. Біля 16 години вона запропонувала ОСОБА_25 кесарський розтин, однак вона відмовилась. Нею прийнято рішення про ведення пологів природнім шляхом. Після потужного періоду до пологів приєднались ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Через 5 хвилин після народження дитячого місця, ОСОБА_25 почала кричати, що їй не вистачає повітря, тисне у грудях, побіліла, тиск та пульс знизились, дитину назвала ОСОБА_26 . Вони викликали анестезіолога. Через 15 хвилин прибіг ОСОБА_17 , покликали ОСОБА_22 та ОСОБА_27 . ОСОБА_10 принесла наказ № 205 по кровотечах, у якому вказано про емболію, розвиток ДВЗ синдрому та про те, що потрібні кровозамінники. Вони надавили на матку і виділилась кров. О 17.25 год відбувся 1-й консиліум лікарів за участю: ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , акушерки, ОСОБА_17 та двох Куріїв, на якому вирішено для стабілізації тиску та пульсу капати кров породіллі. Їй також капали в великих дозах гормони, колоїди, кровозамісну терапію. Окрім цього, на цьому консиліумі запідозрено емболію. ОСОБА_18 сказав провести комплекс необхідних обстежень, викликав бригаду медицини катастроф та спілкувався з ОСОБА_28 , сказав, що треба прооперувати, але анестезіологи боялись, що не врятують її До 19.45 год не підозрювали кровотечу. Медики, які приїхали зі Львова о 19.45 год оглянули породіллю, їм показали пеленки, кровотечі не було. Ручна ревізія стінок матки не проводилась, бо їй капали препарати для скорочення матки і матка скоротилась. Вагінально жінку ніхто не оглядав. Усі виділення, які були у породіллі записано у післяпологовому періоді, та й взагалі уся історія пологів писалась по закінченню усього під диктовку лікарів. Водночас, записи в історії вагітності і пологів № 142 відповідають дійсності. Вона все робила, що їй говорили лікарі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які перебували постійно у родзалі з 3 періоду пологів до смерті породіллі, бо вона є лікарем 1 категорії, а вони з вищою категорією. На той час завідувач гінекологічним відділенням ОСОБА_18 був на лікарняному, але прийшов допомогти. Він після приходу о 18 годині встановив діагноз «емболія навколоплідними водами», її потрібно було оперувати. На той час її стан був ще стабільний, а через 20 хвилин до приїзду лікарів зі Львова розвинувся ДВЗ синдром. Попередньо, у відсутності ОСОБА_18 ОСОБА_10 виконувала обов`язки завідувача відділенням. Наказу про покладення на ОСОБА_10 обов`язків завідувача відділенням до відома їм ніхто не доводив, але станом на 2018 рік їм таких наказів не оголошували. Разом з тим, ще до пологів ОСОБА_10 казала, що ніякого наказу підписувати не буде.

Не дивлячись на невизнання своєї вини у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, обвинуваченою ОСОБА_14 після надання показів суду, у судовому засіданні 24.06.2022, подано клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та ухвалою Буського районного суду Львівської області від 28.06.2022 обвинувачену ОСОБА_14 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою підставою.

В силу ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом, повага до людської гідності.

За змістом ст.ст. 22, 21, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об`єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , сестри померлої ОСОБА_13 , яка повідомила, що після смерті чоловіка у ОСОБА_25 залишилось двоє неповнолітніх дітей. Вона почала проживати з ОСОБА_29 , від якого завагітніла третьою дитиною. Вагітність проходила нормально, жодних хронічних захворювань у неї не було. Сестра дослухалась порад лікарів, проходила усі обстеження, під час вагітності ліків не приймала, лише один раз піднявся диск і вона його збила. 22.02.2018 сестра поїхала у пологовий будинок, бо її до 24.02.2018 мали кесерити, але до 05.03.2018 сестра пролежала під наглядом лікарів.

05.03.2018 біля 12-13 год спілкувались по телефону, ОСОБА_25 повідомила, що до 2-3 годин має народити, їй було дуже тяжко. Далі її телефон був відключений і до неї ніхто не міг додзвонитись. Біля 23 години матерії її чоловіка по телефону ОСОБА_25 лікуючий лікар повідомила, що вона народила здорову дівчинку, а сама померла. Під час пологів відбулась раптова зупинка серця. Зранку вони приїхали у лікарню, сестру на той час уже повезли в м. Львів на розтин. Лікарі поводили себе агресивно. Увечері її привезли, вона забрала її речі та поїхала в село до дітей. На наступний день забрали тіло для похорону. Поки займались похороном дитина перебувала у лікарні. Дитячий лікар повідомила, що у ОСОБА_25 сталась емболія. Вона дуже хотіла зустрітись з лікуючим лікарем ОСОБА_14 і почути, що сталось, від чого померла сестра. У розмові ОСОБА_14 сказала, що було 3 спеціалісти, вони робили все що могли. Слів вибачення від лікаря вона не почула.

Після смерті ОСОБА_25 , моральний стан старших дітей дуже змінився, вони постійно чекають маму, скучають за нею. В цілому життя родини поділилось на до і після. При чому після прибавилось і дітей, і обов`язків. Діти на даний час проживають у себе вдома із сестрою ОСОБА_30 , яка є їх опікуном, кличуть її мамою, а вона заробляє кошти на дві сім`ї. Заявлений цивільний позов підтримала, просить його задовольнити. В підтримку заявленого позову суду пояснила, що це єдине, що залишиться у дітей після смерті їх матері, хоча і це не зможе компенсувати смерть найріднішої людини у світі. Крім того, можливо хоч після цього, лікарі зможуть задуматись про свій вчинок і це зможе спасти життя іншій людині. Просить суд прийняти законне та справедливе рішення;

- показаннями законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_34 , ще однієї сестри померлої ОСОБА_13 , яка повідомила, що на даний час вона є опікуном 3 малолітніх дітей сестри ОСОБА_25 , ОСОБА_35 , якому 9 років, ОСОБА_36 , якій 7 років та ОСОБА_26 - ОСОБА_37 , якій 2 роки 10 місяців, а всього із своїми власними, виховує п`ятеро дітей. Прийомним дітям старається замінити і маму, і тата. Старші діти ходять у школу, менші постійно вдома. Сестра ОСОБА_38 їй допомагає матеріально.

Того дня, коли ОСОБА_25 мала народжувати. Вони спілкувались по телефону, так як на той час її донька ОСОБА_39 була у неї. Увечері, після народження дитини, вона чекала дзвінка від ОСОБА_25 . Але біля 23 години 05.03.2018 подзвонила сестра ОСОБА_40 і повідомила про смерть сестри ОСОБА_25 , яка була здорова та життєрадісна. Заявлений цивільний позов підтримала, просить суд його задовольнити. В підтримку заявленого позову суду повідомила, що дітям було дуже морально важко. Старші діти постійно запитували, коли буде мама, вони її постійно чекали. Вона не знала, як їм правильно пояснити, що сталось з їх рідною мамою. З часом старші діти стали називати її мамою, а сама найменша також називає її мамою, бо іншої не має. Лікарі вибачення у неї не просили, навіть ніхто не приїхав. Єдиний раз запропонувала лікар ОСОБА_41 привезти мішок картоплі та м`яса для дітей, більше ніякої допомоги не пропонувала;

- показаннями свідка ОСОБА_42 , бабусі новонародженої дівчинки ОСОБА_26 вбачається, що померла ОСОБА_25 була співжителькою її сина і завагітніла. Вважали, що вона вагітна від її сина. В період вагітності купляли ОСОБА_25 ліки від тиску. Потім ОСОБА_25 поклали у лікарню. О 14-15 годині спілкувались по телефону, повідомила, що у неї відійшли води і далі трубку не брала. А з 17 години вона була поза зоною досяжності. О 21 годині лікар ОСОБА_14 по телефону сказала, що дівчинка жива, а її мама померла. О 23 годині вони прибули в лікарню та лікарі, які були в лікарні усе їм розповіли, що сталось та повідомили, яку допомогу надавали та як здавали кров. Так як ОСОБА_25 з сином не були одружені, дитина записана ОСОБА_43 , як і інші діти ОСОБА_25 , але вона вважає її своєю внучкою. Їй відомо, що після пологів дитина ще якийсь час перебувала у лікарні. Вони із сином привозили дитяче харчування, одяг, потім їздили до неї в с. Соколя;

- показаннями свідка ОСОБА_44 , акушерки пологового будинку Буської ЦРЛ вбачається, що 05.03.2018 перебувала на денному чергуванні. Відбувалися пологи. Біля 10-11 год жінка була вже у родзалі. В пологах жодних скарг від неї не було. Був підвищений артеріальний тиск, мала відчуття, що помре і тому вона просила не відходити від неї. Лікарі ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 постійно спостерігали за жінкою, контролювали серцебиття у родзалі. Усі 3 гінекологи були задіяні до пологів, ОСОБА_11 як черговий лікар, пологи приймала ОСОБА_14 , ОСОБА_10 теж була присутня. Чому на зазначених пологах були присутні аж 3 лікарі акушер-гінекологи, пояснити не змогла. У залі були присутні ще й санітарка, неонатолог та дитяча медсестра. О 17 годині жінка народила, дитину виклали на живіт, вона назвала ім`я дитини - ОСОБА_26 і після цього їй стало погано. Лікарі оглядали жінку вагінально та радились, що їй вводити, ОСОБА_10 міряла їй тиск. Потім жінкою займались анестезіолог і анестезистка, інтубували, вводили в медикаментозний сон. Окрім цього, на роботу викликали завідувача пологовим відділенням ОСОБА_18 , але він був швидше як підтримка, викликав лікарів, займався організаційними питаннями, бо жодних порад та рекомендацій від нього вона не чула. Їй не відомо, який діагноз виставили лікарі. Кровотечі у жінки вона не бачила, але об`єми крововтрати контролюють лікарі. За вказівкою лікарів вона брала кров у ОСОБА_45 , розморожувала плазму. Не знає для чого збирали донорів та розморожували плазму. Пізніше для коагулограми кілька разів колола і не змогла взяти кров, бо почався тромбоз і згортання крові. Вона була присутня до 22-23 год. історія пологів у той час не заповнювалась. Накази з організаційних питань їм до відома не доводяться.

- показаннями свідка ОСОБА_46 , яка працює акушеркою пологового відділення Буської ЦРЛ, що о 19 годині 05.03.2018 року вона прийшла на роботу. Всі лікарі в операційній ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та анестезіолог ОСОБА_22 були біля жінки. Операційна анестезистка ОСОБА_47 повідомила, що жінці стало погано після пологів. Їй сказали підключити вену, бо треба взяти кров на коагулограму. ОСОБА_10 і ОСОБА_14 між собою увесь час радились і роздавали вказівки, але в цілому з 19 до 20 години усім процесом керував анестезіолог. За вказівкою лікарів вони розморожували плазму, підключали плазму, вводили препарати. Біля 20 години приїхала бригада лікарів зі Львова, після цього вже вони усім керували. Завідувач ОСОБА_18 вказівок не роздавав, він зустрів бригаду зі Львова. Далі він разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розповіли лікарям про усе, що сталося у родзалі. Вона 3 рази попадала у вену, але крові набрати не могла, бо було таке згортання крові. Кровотечі у жінки вона не бачила. Між 1 та 2 годинами ночі труп забрали у морг в м. Львів. Історію пологів заповнювати не було часу, тому їй невідомо, коли така писалась. Наказів з організаційних питань (про відпустки, догани, покладення обов`язків на час відсутності працівника) їм не оголошують;

- показаннями свідка ОСОБА_48 , медичної сестри палати новонароджених пологового будинку Буської ЦРЛ, що у їхньому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 після народження дитини померла жінка. На пологах були присутні неонатолог, 3 гінекологи, акушерка, санітарка. ОСОБА_14 вела процес пологів, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 теж стояли коло жінки. Після пологів дитину породіллі виклали на живіт і їй стало погано. Вона забрала дитину і лікарі займались жінкою. Жінці не вистачало повітря. ОСОБА_10 почала їй вимірювати тиск. Кровотечі вона не бачила, бо займалась дитиною. Відповідно до протоколів вона 2 години мала були у родзалі, але пробули всього 10-15 хвилин після того, як жінці стало погано, обробили дитину і пішли. Поки дитина перебувала у відділенні, родичі її навідували. ОСОБА_14 теж приносила якісь речі і памперси. Наказ про призначення виконувача обов`язків завідувача пологовим відділенням їм до відома не доводили, бо їм таких наказів в принципі не доводять;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , завідувача акушерсько-гінекологічним відділенням Буської ЦРЛ, що з 18.02.2018 він хворів і перебував на лікарняному листку, потім з 03.03.2018 продовжив лікування амбулаторно. Про свою хворобу він повідомив керівництво лікарні. Адміністрація лікарні завжди на час його відсутності виконання його обов`язків покладала на одну і ту ж людину. Як правило, це була ОСОБА_10 , іноді ОСОБА_11 . Після 17 години подзвонила ОСОБА_49 та повідомила про ситуацію. Через 30 хвилин він був у лікарні, глянув на жінку, побачив критичний стан і пішов займатись організаційною роботою, обдзвонив обласних спеціалістів, шукав донорів, викликав лікарів УЗД, кардіолога, обласних спеціалістів по санавіації. Жінці проводилась інтенсивна терапія. Він не міг втручатись у лікувальний процес, не пригадує, чи давав лікарям рекомендації. По приїзді лікарів зі Львова, інформував їх про стан породіллі зі слів місцевих лікарів, ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 . Історія пологів писалась вже після смерті породіллі, бо при критичному її стані не було часу. На наступний день їздив на патанатомічний розтин, приймав участь у всіх розборах по цьому випадку. При патанатомічному розтині було встановлено, окрім емболії навколоплідними водами ще й неповний розрив матки, його розміру він не пригадує. Після цього випадку до нього звернулась ОСОБА_10 , щоб на неї більше не покладати виконання обов`язків завідувача пологовим відділенням;

- показаннями свідка ОСОБА_50 , лікаря педіатра- неонатолога КНП Буська ЦРЛ, що того дня, 05.03.2018 року, її покликали на роди. В родзалі були усі 3 обвинувачених, завідувача відділенням не було. О 17 годині народилась дитина, яку виклали на живіт. Через пару хвилин жінка сказала, що їй погано, попросила щоб дитину назвали ОСОБА_26 . Через 10-15 хвилин вона забрала дитину у дитячу палату. В родзал викликали анестезиста-реаніматолога, збирали анамнез. Їй відомо, що у дитячій палаті дитина перебувала 10 днів, родичі до неї навідувались. Лікарі вибачались перед родичами, купляли памперси дитині, дитяче харчування було у лікарні. Їй не відомо, хто того дня виконував обов`язки завідувача пологовим відділенням;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , анестезіолога КНП Буська ЦРЛ, що на початку березня 2018 року він чергував у ВАІТ лікарні. Його біля 17 год ургентно ОСОБА_10 викликала до пацієнтки із порушенням гемодинаміки, яке відбулось після народження дитини. Породілля перебувала у пологовій залі. Біля неї були ОСОБА_41 , ОСОБА_51 та ОСОБА_52 . Породілля була без свідомості, низький артеріальний тиск біля 70/40, пульс нечітко прослуховувався, насичення киснем було 85. Він розпочав інтенсивну терапію: поставив катетр, заінтубував пацієнтку, перевів її в операційну, на ШВЛ, проводилась інфузійна терапія, вводились препарати для підняття тиску. Це був важкий клінічний випадок, тому викликав на допомогу ОСОБА_22 . Потім при консилярному огляді встановлено, що є післяродова кровотеча та гіповолемічний шок. Про обсяги кровотечі, записані о 19.50 год тоді ж дізнався. Хоча сам факт втрати крові він не бачив. Візуально було видно блідість шкіри, нестабільну гемодинаміку. Пацієнтці було перелито 4 500 мл рідини з моменту його приходу. Питання про проведення оперативного втручання не стояло. Записи в історії вагітності і пологів, у тому числі й консилярний огляд, робились вже після смерті породіллі. Йому відомо про різні протоколи лікування при емболії та кровотечі. Він займався корекцією та стабілізацією гемодинамічних показників. Акушери викликали допомогу по санавіації, яка прибувши відкоригувала лікування;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , лікаря анестезіолога Буської ЦРЛ, що у березні 2018 року біля 17.30-17.40 год анестезіолог ОСОБА_17 та гінеколог ОСОБА_10 його викликали на робоче місце у зв`язку з погіршенням стану породіллі ОСОБА_16 . Він не був присутній у лікарні та на пологах. Він прийшов через 10 хвилин після дзвінка. На час його приходу жінка перебувала у операційній палаті на ШВЛ апаратом «бриз», у шоковому стані, мармуровість шкірних покривів, гемодинаміка страждала. Зі слів ОСОБА_17 тиск не визначався на периферії. Всі лікарі, які були присутні в операційній: ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 займались наданням допомоги пацієнтці, капалась інфузійна терапія. Так як він працює анестезіологом, то займався стабілізацією стану пацієнтки, лікував кардіопульмональний шок на фоні емболії. Він не оглядав родових шляхів породіллі, не бачив пеленок у крові. Пошук причин такого стану породіллі відбувався за рахунок дообстеження в ході надання допомоги. Анестезіологи були допоміжні для гінекологів. Біля 19-20 години прибули лікарі по санавіації та корегували лікування, додавали свої препарати. Він спілкувався з лікарями зі Львова, але не пригадує, чи писався консиліум. Він не бачив, чи велась медична документація, свої записи писав пізніше, коли був час;

- показаннями свідка ОСОБА_53 , лікаря УЗД КНП Буська ЦРЛ, що три роки тому в після робочий час біля 19.30 год його викликали у пологовий будинок робити огляд пацієнтці, яка була після пологів. УЗ апарат знаходився у роддомі і він провів стандартний огляд. Він шукав кров у черевній порожнині, але жодної рідини не знайшов. Всі внутрішні органи були без дефектів. Органи малого тазу не обстежував, бо не спеціаліст;

- показаннями свідка ОСОБА_54 , акушерки пологового відділення Буської ЦРЛ, що 05.03.2018 вона була на курсах. До неї зателефонувала ОСОБА_10 і викликала її на роботу, щоб здати кров пацієнтці, так як у тої теж кров 2+ групи. Завідувач ОСОБА_18 у маніпуляційній брав у неї кров. З наказом про призначення виконувача обов`язків не ознайомлена, бо з таким в принципі їх не ознайомлюють;

- показаннями свідка ОСОБА_55 , пенсіонерка, яка у минулому працювала медичною сестрою палати новонароджених пологового будинку Буської ЦРЛ, що 4 роки тому була ситуація і необхідно було здати кров, так як у жінки в пологах була кровотеча. Вона здала кров, але ця жінка не вижила. Вона того дня не була не чергуванні, але ОСОБА_14 до неї зателефонувала і вона прибула у лікарню. Крім неї, були й інші лікарі, у тому числі ОСОБА_10 . Вважає, що цій пацієнтці надавалась належна допомога, бо усі довкола лікарі були зайняті нею, бігали і шукали медикаменти. Водночас, в її обов`язки не входить надавати оцінку діям лікарів;

- показаннями свідка ОСОБА_56 , що він повернувся після обіду з роботи. Подзвонила його дружина ОСОБА_14 і попросила приїхати в роддом, щоб здати кров. У роддомі у маніпуляційній медична сестра взяла у нього кров і він поїхав додому. Йому зі слів дружини відомо про смерть породіллі та про спілкування дружини з її родичами. Вони купляли харчування та пеленки для дитини;

- показаннями свідка ОСОБА_57 , лікаря акушер гінеколог З-ї МКЛ м. Львова, що Департаментом охорони здоров`я ЛОДА створено бригади, які чергують по області для консультування, оперування та транспортування з району до лікувальних закладів м. Львова. Він входить в одну з таких бригад. Близько 2-3 років тому він чергував по області. По санавіації від диспечера екстреної медичної допомоги та медицини катастроф надійшов виклик з Буської лікарні з підозрою на емболію амніотичними водами породіллі. Прибувши разом із ОСОБА_58 та ОСОБА_59 на місце ближче до вечора, побачили жінку, яка перебувала у операційній, без свідомості, на ШВЛ, їй проводилась інфузійна терапія, яка ефекту не давала. Біля жінки було 7-8 лікарів. Місцеві лікарі повідомили їх, що жінці стало раптово погано, після пологів. Попередній діагноз: емболія навколоплідними водами через плацентарну ділянку, або травми. Завідувач відділенням та лікуючий лікар повідомили, що оглядали матку, крововтрата становить 800 мл - до літри, пеленок у крові не показували. Про крововтрату 1800 мл ніхто не говорив. На той час із зовнішніх статевих органів нічого не витікало, тому підозри на крововтрату не було. Представлені їм результати аналізів також не свідчили про кровотечу. У представленому анамнезі їх нічого не насторожило, записів лікарів про крововтрату не бачив. При огляді встановлено, що жінка й надалі перебувала без свідомості, пульс на периферії не визначався, під ШВЛ, тиск тримали на штучних середниках. На той час запущені процеси були уже незворотні, розгорнувся ДВС синдром, кров не згорталась, результат проби по ОСОБА_60 був більше 20 хвилин. Тому анестезіолог ОСОБА_61 разом з місцевими лікарями вживали заходів до стабілізації стану жінки, коригували лікування для того, щоб далі щось їй виконувати, бо на той час жінка перебувала у термінальному стані, була неоперабельна та не транспортабельна. У записі про консиліум підпис його, але про крововтрату 1900мл він чує вперше. Не зрозуміло, чому лікарі, які знали про кровотечу нічого не повідомили та не провели ручної ревізії стінок матки, екстирпації матки та інші дії. Консиліум писали на окремих листках. Емболія навколоплідними водами не дає крововтрату 1900 мл. ДВС синдром є наслідком емболії та кровотечі. Вони підтвердили діагноз «емболія», бо не знали про крововтрату. Якби йому повідомили про кровотечу, виникло б питання, чому лікарі нічого не роблять для зупинки кровотечі. При емболії гострий стан наступає раптово, а при кровотечі через деякий час. Анурія є наслідком нетримання тиску. Одним із критеріїв гіповолемічного шоку- є падіння тиску, але цей діагноз породіллі ніхто не виставляв. Тобто, для лікування емболії було все зроблено, а для лікування маткової кровотечі потрібний був інший алгоритм дій;

- показаннями свідка ОСОБА_62 , що весною 2018 року по медицині катастроф він у складі бригади приїхав на виклик у м. Буськ для надання допомоги породіллі, у якої діагностовано емболію навколоплідними водами. Жінка перебувала в операційній, довкола неї були лікарі різних спеціальностей. Вони ж повідомили, що відбулись пологи, жінка втратила до літри крові, залишків крові на пеленках не було. Стан жінки був термінальний, без свідомості, на ШВЛ, тиск низький, згорток не утворювався. Відсутність згортання крові свідчить про 2 і 3 стадію ДВЗ синдрому і про поліорганну недостатність. Хвора потребувала стабілізації стану. ОСОБА_63 займався стабілізацією стану жінки, проводив корекцію лікування. Не пригадує, чи бачив медичну документацію, аналізів з машинним друком не бачив. Підпис у записах про консиліум його. Цей консиліум писали буські лікарі на окремих аркушах. Про одномоментну кровотечу 1 літр та загальну крововтрату 1900 мл йому нічого не відомо. Записи про таку велику крововтрату свідчать про розрив матки, бо при емболії крововтрата не буде масивною. Об`єм крововтрати рахує лікар акушер-гінеколог, що веде пологи. Вони крововтрату не обраховували, бо пеленки на столі не містили слідів крововтрати. Тому згідно анамнестичних даних, які повідомив персонал у жінки була емболія. Ручна ревізія проводиться, якщо є підозра на крововтрату, а у даному випадку не було. Гіповолемію теж не могли встановити, бо не було чітких анамнестичних даних. На той час умов для операції не було, чекали стабілізації стану породіллі;

- показаннями свідка ОСОБА_64 , анестезіолога 3 МКЛ м.Львова, що перебував у складі бригади, яку по санавіації викликано для надання допомоги породіллі в м. Буськ з підозрою на емболію навколоплідними водами. Це було у другій половині дня. По приїзді їх зустріла лікар акушер-гінеколог і провела в операційну. Завідувач пологовим відділенням на той час був чи на курсах, чи ще десь, але він приїхав. Породілля була у критичному стані, в агонії, заінтубована, на ШВЛ, без свідомості, гемодинаміка порушена, тиск виміряти не вдалося, на кардіомоніторі відображалось серцебиття. Лікарі надали аналізи крові, згідно яких анемія не була критична. Згідно результату проби по ОСОБА_60 час згортання крові був високим. Не могли зрозуміти чому так, адже зі слів анестезіолога у жінки крововтрати не було. Їх бригаду покликали у зв`язку з емболією навколоплідними водами, вони вводили у великих дозах, препарати депомін і адреналін (кірдіотоніки), але на периферії тиску він не відчував, бо він був менший 60/40 лише пульсацію на сонних артеріях, фотореакція була відсутня. Він запитував у присутніх лікарів про крововтрату, бо виділення 200-300 мл крові це не суттєво, а 1800 мл це дуже багато. Візуально жінка була бліда, слизові, зіниці теж бліді, не виглядала такою, що втратила 250 мл крові, але аналіз на гемоглобін був непоганий 86-82 г/л, тому об`єм циркулюючої крові не поновлювали. На той час питання про наповнення кров`яного русла не ставилось. У представленому консиліумі підпис його, але запис про крововтрату 1900 мл не відповідає тому, що вони підписували. Такої великої крововтрати він не бачив, бо у випадку такої крововтрати необхідно було зовсім інше лікування. Тобто об`єм наданої жінці допомоги відповідав лікуванню емболії, для лікування розриву матки нічого не робилось. Крім патанатомії є клінічні ознаки по яких лікар мав можливість вчасно діагностувати розрив. Так, у разі крововтрати 2000 мл та не встановлено її причину, необхідно терміново іти в операційну та встановлювати причину. Об`єм прокапаної породіллі рідини не відповідав озвученій йому крововтраті, але поки не зупинена крововтрата введення будь-яких об`ємів є абсурдним. При зупиненій кровотечі, об`єм введеної жінці рідини, відповідав тому, які застосовують для лікуванні кровотечі. Але, в цілому діагноз мав бути інший, ніж емболія.

З досліджених під час розгляду справи по суті письмових доказів, убачається наступне.

ОСОБА_11 згідно з наказом головного лікаря Буської ЦРЛ № 115а від 05.12.1978 перебувала на посаді лікаря-акушер-гінеколога пологового відділення КЗ БРР "Буська ЦРЛ", володіла вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар-акушер-гінеколог, тобто на час вчинення кримінального правопорушення була медичним працівником.

ОСОБА_10 відповідно до наказу головного лікаря Буської ЦРЛ № 48 від 01.08.1997 перебувала на посаді лікаря акушер-гінеколога пологового відділення КЗБРР "Буська ЦРЛ", володіла вищою кваліфікаційною категорією за спеціальністю лікар-акушер-гінеколог, тобто також була медичним працівником.

Окрім цього,відповідно донаказуголовного лікаря Комунального закладу Буської районної ради "Буська центральна районна лікарня" № 90 від 01.03.2018 «Про виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника», лікаря-акушер-гінеколога пологового відділення ОСОБА_10 з 01.03.2018 призначено виконувачем обов`язків завідувача пологовим відділенням, про що їй було доведено усно працівником відділу кадрів вказаного медичного закладу.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8,2.9, 2.10, 4.1, 5.9, 5.10, 5.11, 5.13, 5.16 Посадової інструкції лікаря-акушер-гінеколога Буської ЦРЛ,затвердженої 11.04.2017головним лікарем Буської центральної районної лікарні, з якою ознайомлені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , кожна з нихзобов`язана здійснювати спостереження за вагітними, сприяти ранньому виявленню ускладнень вагітності та пологів, надавати кваліфіковану медичну допомогу під час пологів, здійснювати лікування та нагляд за породіллями, володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, володіти повним обсягом хірургічних втручань, надавати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю, а також повинна знати про фізіологію та патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду, основи кровотворення та гемостазу, загальні і спеціальні методи обстеження, які застосовуються в акушерстві та гінекології, сучасні методи проведення пологів, сучасні методики виконання акушерських та ургентних гінекологічних операцій і маніпуляцій та несе відповідальність за свою діяльність відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

Також, відповідно до п.п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.8, 2.12, 2.16, 2.36, 4.1, 5.1, 5.2, 5.7 Посадової інструкції завідувача пологовим відділенням Буської ЦРЛ, затвердженої 11.04.2017 головним лікарем Буської центральної районної лікарні, ОСОБА_10 на час виконання обов`язків завідувача відділенням зобов`язана забезпечувати надання якісної медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям, застосовувати сучасні методи профілактики, діагностики, диференційної діагностики, лікування хворих у межах своєї спеціальності, систематично контролювати за правильністю діагностики та повнотою лікувальних заходів, які проводять лікарі-акушер-гінекологи району шляхом персонального огляду хворих, контролювати чіткість, правильність та своєчасне заповнення лікарями медичної облікової документації, проводити клінічні розгляди усіх випадків, при яких важко виставити діагноз, нести відповідальність за стан роботи відділення та рівень медичного обслуговування пацієнтів, повинна знати організацію акушерсько-гінекологічної служби, а також несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених на неї цією посадовою інструкцією обов`язків.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2, 7.4 Положення про пологове відділення "Буської ЦРЛ", затвердженого 15.09.2017 головним лікарем Буської центральної районної лікарні, основними завданнями відділення є: надання кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим; забезпечення пацієнтів невідкладною акушерською допомогою; впровадження в практику сучасних засобів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності, ведення пологів та післяпологового періоду.

Згідно рішення Буської районної ради № 399 від 19.07.2018 створено Комунальне некомерційне підприємство Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня», яка є правонаступником Комунального закладу Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня».

Свідоцтвами про народження дітей, з яких вбачається, що ОСОБА_65 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_66 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_67 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . матір`ю усіх трьох дітей є ОСОБА_13 .

З розпорядження Буської районної державної адміністрації № 148 від 17.04.2018, ОСОБА_68 призначено опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 .

Згідно копії книги доставлених у пологове відділення вбачається, що під №142 міститься запис про те, що о 13 год 22.02.2018 ОСОБА_13 госпіталізована у лікарню.

З Обмінної карти ОСОБА_13 , (зворот п.16) вбачається, що така заведена 29.08.2007 в 14-15 тижнів вагітності; п.21 зазначені біохімічні дослідження від 29.08.2017 (записів за 26.02.18 немає), описано 11 явок до лікаря, останній запис 13.02.2018 вагітність 38-39 т., великий плід прееклапмсія, жодних скарг вагітної немає.

Згідно Індивідуальної карти вагітної і породіллі №227, ОСОБА_13 взята на облік 29.08.2017; у п.3 вказано результат вагітності пологи 41 т. 05.03.2018, дитина жива 3950 гр., 57 см.; на звороті внизу підпис лікуючого лікаря ОСОБА_14 29.08.2017, на а.с.4,5,6, а.с.10, 11 інформовані згоди та записи про відвідування жіночої консультації жодних скарг немає; містяться також кардіограми серцебиття, протоколи УЗД в 11-14 т. та 21т вагітності, у якому передбачено дату пологів 16.02.2018, результати аналізів.

З медичноїкарта новонародженого№ 142вбачається,що ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 о17.00год народиладитину від3вагітності втерміні 41т.,пологи 3вчасні,мали місцеускладнення:прееклампсія легкогоступеня,емболія амніотичноюрідиною Назвороті вказано:маса дитини 3950 гр, зріст 57 см, оцінка по шкалі Апгар 7,8 балів, у п.49 вказано ПІБ лікаря ОСОБА_14 ; акушерка ОСОБА_47 , на а. 13 список лікарів, які виконували реанімацію дитині: ОСОБА_72 (неонатолог), ОСОБА_73 , ОСОБА_74 .

Згідно Історії вагітностіта пологів№ 142заведеної щодо ОСОБА_13 ,у п.19вказано діагнозпри поступленні:3вагітність,40тижнів,прееклампсія легкогоступеня,великий плід,анемія вагітних1ст.,ожиріння 1-2ст.;п.22дата поступлення22.02.2018о 12.20год.п.25померла 05.03.2018о 22.20год.;провела 11ліжкоднів;зворот п.30 анамнез нічого не вказано, що свідчить що вона повністю здорова, п.31 очікувана дата пологів- 22.02.2018, 28.02.2018, наст. арк. інформована згодана комплексмедичних втручань;на зворотіа.3 стан пригоспіталізації,дані загальногомедичного таакушерського огляду;далі йдещоденник медичногоспостереження завагітною з 23.02.2018до 04.03.2018.Суд звертаєувагу нап.4у щоденникумедичного спостереженняза вагітноюде кожного дня ПІБлікуючого лікарвказано ОСОБА_14 (абоце заповнюєтьсялікуючим лікарем,або ніхтоінший зчергових лікарівне оглядаввагітну зачас їїперебування устаціонарі з23.02.2018,або цізаписи носятьформальний зміст);відсутні такожзаписи черговоголікаря ОСОБА_10 ,яка зранкуу деньпологів оглядалавагітну.Наявний такожзапис лікаря ОСОБА_14 за 05.03.2018о 10.00год:скарги напояву переймоподібнихболей із08.30год,навколоплідні водине виливались,плідний міхурцілий,мис недосягається,ендостазів невиявлено.Діагноз:3вагітність 41т,пологи 3термінові,перший періодпологів,прееклампсія легкого ступеня.Великий плід,ожиріння 1-2ст.,анемія 1ст..вирішено:пологи вестичерез природніпологові шляхи. Резюмепологів:05.03.2018о 17.00год. п.19 тривалістьбезводного періоду 4години,п.22показань доанестезії небуло; п.23 3період пологів активневедення;п.25загальна крововтрата-500-999мл,ускладнення вранньому післяпологовомуперіоді емболія амніотичноюрідиною;п.27.інформація проновонародженого 7і 8бпо Апгар;п.27.9 підпислікуючого лікаря ОСОБА_14 наступний аркуш: 05.03.2018 о 17.20 год запис про скарги породіллі на появу задухи, загальну слабкість, важкість дихання, відчуття страху, головокружіння, стискаючі болі за грудиною. Об`єктивно: шкіра бліда, губи синюшні, холодний піт, АТ 80/40, пульс 120у\х. Розпочато інфузію розчину натрію хлориду 0,9%-400+ окситоцин 500, фіксовано 2 вену та введено дексаметазону 16мг, продовжується введення розчину натрію хлориду, викликано головного анестезіолога-реаніматолога. 05.03.2018 о 17.25 год. консіліум у складі лікарів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , анестезіолога ОСОБА_17 породілля у родзалі, загальний стан важкий, свідомість збережена, скарги на важкість дихання, болі за грудиною, загальна слабкість, відчуття страху. Об`єктивно: шкіра бліда, губи синюшні. Пульс 125 уд\хв, АТ 90/50 живіт м`який. Матка щільна конфігурована. Дно матки на 1 п\п вище пупня. Виділення з піхви кров`янисті, помірні. Діагноз: 3 вагітність. 41т, 3 вчасні пологи, ранній піляпологовий період, прееклампсія легкого ступеня. Емболія амніотичною рідиною ???? ожиріння 1-2 ст. Вирішено породіллю перевести у операційний зал, провести лабораторно-інструментальні обстеження, загальний аналіз = тромбоцити, УЗД, ЕКГ, консультація кардіолога, біохімічний аналіз, коагулограма, підписи у сіх лікарів. (хочу звернути особливу увагу на цей консиліум та склад лікарів, які у ньому приймали участь, бо саме з цього моменту починається задокументоване неналежне виконання професійних обов`язків лікарями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ). 05.03.2018 о 17.30 год в операційній, огляд родових шляхів у дзеркалах, шийка матки ціла, зашито епізіотомію. При зовнішньому масажі тіло матки щільне, конфігуроване. Виділення з піхви кров`янисті, помірні, в об`ємі біля 100 мл. 3агальна крововтрата 350 мл. Проведено тест ОСОБА_75 -Уайта 7 хв. (згортання крові) 05.03.2018 о 17.45 год по телефону повідомлено обласного акушер-гінеколога Потапова І,А.. Викликано реанімаційну бригаду. Діагноз: 3 вагітність. 41т, 3 вчасні пологи, прееклампсія легкого ступеня. Емболія амніотичною рідиною ???? Гостра серцево-легенева недостатність. Анемія вагітних, ожиріння 1-2 ст, епізіотомія, РРсція кетгутові шви 05.03.2018 о 17.45 год загальний стан важкий. Свідомість медикаментозний сон, дихання ШВЛ, живіт м`який. Тіло матки щільне. Дно матки на 3 п\п нижче пупня. Виділення з піхви кров`янисті без згустків, в об`ємі 50мл, 3аг. крововтрата-400мл. 05.03.2018 о 18.00 год, 18.15 год, 18.30 год, 18.45 год, 19.00 год, 19.30 год, аналогічний запис тільки загальна крововтрата збільшилась до 800 мл. 05.03.2018 о 19.50 год. запис аналогічний + при зовнішньому масажі виділилось із піхви одномоментно до 1000 мл. рідкої крові темного кольору без згустків, 3КВ -1800 мл. Усі ці записи підписані ОСОБА_14

05.03.2020 о 20.00 год. консіліум лікарів ( ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_61 , ОСОБА_78 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , анестезіологів ОСОБА_17 , ОСОБА_22 на момент огляду стан вкрай важкий, жінка під дією седативних препаратів та м`язових релаксантів. Шкіра та видимі слизові бліді, шкірні покриви холодні на дотик. Зіниці широкі, Фото реакція відсутня. Дихання ШВЛ Бриз. Жорсттке дихання з обох сторін на всьому протязі легень, хрипи відсутні. Тони серця глухі, ритмічні. Відмічається пульс на сонних артеріях. З піхви виділилось 100 мл крові без згустків крові. При вагінальному огляді: піхва ємна, склепіння вільні. Тіло матки щільне скорочене. Гематом не відмічається, Діурез- анурія. Сечі через катетр хвора не дає. Набряки на руках і ногах відсутні. Діагноз: 3 вагітність. 41т, 3 вчасні пологи, прееклампсія легкого ступеня. Емболія амніотичною рідиною. Синдром ДВЗ. Коагулопатична кровотеча, гостра серцево-легенева недостатність.. Постгеморагічна анемія, ожиріння 1-2 ст. 05.03.2018 о 20.30 год. та 21.10 год записи ОСОБА_14 стан хворої вкрай важкий, без свідомості, шкірні покриви бліді, мармурові, холодні. Продовжується ШВЛ, адреноміметики. Лі-Уайт не визначається. Анурія. Живіт м`який, тіло матки щільне, конфігуроване. Виділення з піхви незначні біля 20 мл.

Записи анестезіологів ОСОБА_22 та ОСОБА_17 за 05.03.3018 з 17.30 год. стан породіллі з негативною динамікою, свідомість на рівні сопору. О 17.35 год явища гострої серцево-легеневої недостатності породілля переведена на ШВЛ, інтубація трахеї. О 17.50 год інфузійна терапія в об`ємі 800мл кристилоїдів не дає гемодинамічного ефекту. О 18-18.30 год розпочато переливання свіжо замороженої плазми. О 18.30-19.00 год стан хворої вкрай важкий. Породіллю не вдається стабілізувати. Свідомість відсутня. Фото реакція не визначається. Шкірні покриви бліді, холодні, мармурові та ціанотичні, вентиляція забезпечується ШВЛ Бриз. Не зважаючи на заходи, що проводяться, гемодинаміка не стабілізовується. Дозу інотропної підтримки піднято. 19.00.-19-30-20.00 год стан породіллі з негативною динамікою. Контакту не доступна, свідомість відсутня, зіниці без фото реакцій. Рефлексів та спроб до самостійного дихання немає. Збільшено дозу адреналіну та проведено гемотрансфузію цільної крові в об`ємі 700 мл від донорів. Сечовиділення відсутнє. Прибула бригада медиків. На звороті приклеєно дані про кількість плазми: 1080 мл. О 20.30-21.40 год стан породіллі термінальний. Зіниці на світло не реагують. Свідомість відсутня. Рефлекси не викликаються. М`язового тонусу немає. Пульс на периферичних судинах не пальпується, на центральних слабкого наповнення. О 21.40 год не зважаючи на заходи, що проведені, у хворої наступила зупинка серцевої діяльності. На моніторі- асистолія. Негайно розпочато реанімаційні заходи. О 22.20 год констатовано смерть.

Згідно протоколу УЗД. Проведеного лікарем ОСОБА_79 о 19.30 год 05.03.2018 вільної рідини у черевній порожнині не виявлено. Консультація кардіолога о 20.00 год., дані кардіограм.

Відповідно до листа КНП БРР «Буська ЦРЛ» № 1166. від 08.10.2019, консиліум лікарів пологового відділення скликається згідно наказу МОЗ України № 620 від 29.12.2003 «Про організацію надання стаціонарної акушерсько- гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні». Черговий лікар пологового відділення. Під час чергування у відділенні керується своєю посадовою інструкцією, з якою він ознайомлений під розпис.

Згідно копії журналу переливання крові, ОСОБА_13 05.03.2018 перелито трансфузійного середника (крові) у загальній кількості 1378 мл у 6 прийомів (а.с.109-110);

Відповідно до інформації Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, у 2017-2018 роках викликів бригади ШМД для надання невідкладної медичної допомоги ОСОБА_13 в с. Соколя, згідно «Журналу запису звертань про невідкладну медичну допомогу», не зафіксовано.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.03.2018 ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно Лікарського свідоцтва про смерть № 178 від 06.03.2018, причиною смерті ОСОБА_13 є гіповолемічний шок, кровотеча, неповний розрив тіла матки.

Відповідно до Протоколу патанатомічного дослідження трупа ОСОБА_13 №157 від 06.03.2018 - дата розтину 06.03.2018 о 16.00 год. присутні ОСОБА_20 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_18 та інші. Патолого-анатомічний діагноз: неповний розрив тіла матки в ділянці велико вогнищевого замісного склерозу міометрію по лівому ребру на рівні перешийку при 3 вчасних пологах та 3 вагітності у терміні 41-42 т. емболія амніальними водами: маси слизу у дрібних судинах легень, на грунті прееклампсії з передчасним відшаруванням плаценти з реактивним запаленням. Параутеральна гематома великих розмірів. Внутрішньо-судинна коагуляція фібрину у мікроциркуляторних шляхах матки і легень з розвитком коагулопатії споживання. Гіповолемічний шок: малокрів`я внутрішніх органів, лейкостаз у капілярах легень, головного мозку, початкові прояви дистрес синдрому дорослого типу, геморагічна гостро-ентеропатія. Ожиріння ІІ ступеня. Алльтеративні післяполові зміни шийки матки. Причина смерті: гіповолемічний шок. Кровотеча. Неповний розрив тіла матки. Клініко-патологоанатомічний епікриз: у 32 річної втретє вагітної жінки з клінічними і морфолонгічними ознаками прееклампсії розвинулося передчасне відшарування плаценти з епізодами легеневої емболії амніальними водами. Одночасно, під час пологів виник неповний розрив стінки нижнього сегменту матки по лівому ребру з формуванням ненаскрізного дефекту, обмеженого зовні міометрієм. Внаслідок цього розвинулася майже параметральна гематома навколо перешийку матки. Важливо відзначити, що розрив виник у місці критичного стоншення стінки матки у нижньому сегменті до 0,2-0,3 см, тоді як товщина стінки в ділянці тіла становила 3,5 см. при мікроскопічному дослідженні виявлено, що пошкодження маткової стінки виникло у місці масивного замісного склерозу міометрію, який слід розглядати як наслідок попередніх вагітностей і пологів.

Амніальна емболія зумовила розвиток дисемінізованої коагуляції фібрину у мікроциркулярних шляхах, переважно, матки і легенів. Коагулопатія споживання підсилювала кровотечу, що у фіналі призвела до розвитку гіповолемічного шоку і смерті породіллі. Враховуючи дві важливі патології, що виникли під час вагітності та пологів і розвивалися майже одночасно, патологоанатомічний діагноз сформульовано на поєднанні захворювання.

Послід: морфологічні ознаки відповідають прееклампсії та передчасному відшаруванню плаценти з реактивним запаленням в ділянці відшарування і тромбозом між простору.

Відповідно до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я №752 від 28.09.2012:

п.3. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров`я.

п.8 Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до Порядку.

Клініко-експертнаоцінка якостіта обсягівмедичної допомогита медичнихпослуг проводитьсявідповідно доПоложення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженого Наказом МОЗ №69 від 05.02.2016 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування».

Так, клініко-експертна комісія труктурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних державних адміністрацій (далі КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі ЗОЗ) та фізичних осіб підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі ФОП).

Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних державних адміністрацій.

Основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

При проведенні оцінки, КЕК оцінює:

-структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування;

- якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування;

- дотримання Основ законодавства України про охорону здоров`я;

- відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ;

- вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування;

- забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.

За результатамипроведеної клініко-експертноїоцінки якостінадання медичноїдопомоги тамедичного обслуговуванняскладається Експертнийвисновок,який затверджуєтьсявисновком зарезультатами клініко-експертноїоцінки КЕК(КЕО)відповідно доПорядку контролюякості медичноїдопомоги,затвердженого наказомМОЗ Українивід 28вересня 2012року №752,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 28листопада 2012року за№ 1996/22308. Висновок Клінікоекспертної оцінки може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

Отже, Департаментом охорони здоров`я ЛОДА саме на виконання листа слідчого СВ Буського ВП Кам`янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області (у провадженні якого на той час перебувало кримінальне провадження) №1619/51/02-2018 від 11.04.2018 для перевірки якості надання медичної допомоги ОСОБА_13 в умовах Буської ЦРЛ створено комісію у складі голови в.о. головного лікаря ЛОКПЦ ОСОБА_20 та доцентів медичного університету з акушерства та гінекології ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , яка опрацювавши надані їм документи, а саме індивідуальну карту вагітної породіллі ЖК, історію вагітності та пологів, протокол патанатомічного дослідження, пояснюючі записки медиків, задіяних до надання медичної допомоги, а також локальні клінічні протоколи Буської ЦРЛ, описала увесь процес надання медичної допомоги ОСОБА_13 , вказала, що клінічний та патологоанатомічний діагнози не збігаються; обсяг діагностичних обстежень недостатній, оскільки не проведено ручну ревізію стінок порожнини матки в ранньому післяпологовому періоді, що унеможливило своєчасну діагностику неповного розриву матки, який визначений першою з двох причин смерті жінки. Лікарями не дотримано вимог наказу МОЗ від 2014 р.№ 205 щодо зупинки матових кровотеч; в 17.20 год 05.03.2018 та пізніше не проведено ручну ревізію стінок порожнини матки та не діагностовано неповного розриву матки по лівому ребру розміром 5 см. Не діагностовано передчасне відшарування плаценти. В 17.30-17.40 год не введений пабал (для підвищення скорочення матки) та не застосовано сучасні методи зупинки кровотечі- двуручна (матково-абдомінальна) компресія матки, стиснення черевної аорти, клеми на параметрії. Не виставлений діагноз геморагічного шоку. О 19-19.30 год. при крововтраті 800 мл. крові не поставлено питання про хірургічний гемостаз., не проведена лапаротомія та екстерпація матки- видалення основного джерела акушерської кровотечі в ранньому післяпологовому періоді..

Як вбачається з п.18 Експертного висновку від 08.08.2018 факторами, які могли вплинути на розвиток ускладнення (ЛЕТАЛЬНИЙ ВИПАДОК) є :

1. ділянка велико-вогнищевого замісного склерозу міометрію по лівому ребру матки на рівні перешийку з витоншенням до 23-3 мм стала причиною неповного розриву матки в пологах та місцем емболії навколоплодовими водами;

2. передчасне відшарування нормально розташованої плаценти є другим місцем виникнення емболії навколоплодними водами;

3. неадекватна діагностика неповного розриву матки (відсутність ручної ревізії стінок порожнини матки в ранньому післяпологовому періоді);

4. відсутність хірургічного гемостазу (екстирпації матки) при масивній акушерській матковій кровотечі

За результатами вказаної перевірки експертна комісія прийшла до висновків: 1. надання медичної допомоги відповідає уніфікованому клінічному протоколу, затвердженому наказом МОЗУ №417 від 05.07.2011 «Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги»;

2. надання медичної допомоги не відповідає уніфікованим клінічним протоколам, затвердженим Наказами МОЗ України №624 від 03.11.2008 «Нормальні пологи», №205 від 24.03.2014 «Акушерські кровотечі», №582 від 26.12.2004 «Акушерська тактика при розривах матки».

3. у закладі розроблено локальні клінічні протоколи за профілем наданої медичної допомоги;

4. медична документація не ведеться відповідно до вимог клінічних протоколів, наказів МОЗ України від 24.03.2014 «акушерські кровотечі» (в історії не виставлений діагноз геморагічного шоку).

Експертні висновки та інші матеріали, що стосуються розгляду відповідних пропозицій, проєктів тощо, є службовою інформацією, пов`язаною з процесом прийняття рішення.

Листом №01-12/2197/01-06 від 08.08.2018 Департаментом охорони здоров`я Львівської ОДА зазначений експертний висновок скеровано на адресу слідчого.

Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК та підписується всіма членами КЕК.

Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та затверджено в установленому законодавством порядку.

Згідно висновку Клініко експертної комісії (складеного за участю ОСОБА_20 ), наданого 08.01.2019 Департаментом охорони здоров`я Львівської ОДА листом №01-12-11/61/01/06 надання допомоги ОСОБА_13 у жіночій консультації Буської ЦРЛ відповідало вимогам наказу МОЗ України № 417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»; надання медичної допомоги ОСОБА_13 у пологовому відділенні не відповідало вимогам наказів МОЗ №624 від 03.11.2008 «Нормальні пологи» та №205 від 24.03.2004 «Акушерські кровотечі», №582 від 15.12.2004 «Розрив матки». Згідно даних патолого-анатомічного дослідження у ОСОБА_16 під час пологів відбулось передчасне відшарування плаценти із легеневою емболією навколоплідними водами; одночасно відбувся неповний розрив стінки нижнього сегменту матки, який також призвів до емболії, додаткової значної крововтрати і формування параметральної гематоми. Емболія НВ зумовила розвиток коагулопатії споживання та підсилення кровотечі і призвела до гіповолемічного шоку та смерті породіллі. Неможливо було попередити розрив матки, передчасне відшарування також виникло спонтанно. Обидва процеси спричинили ЕНВ, яка в свою чергу підсилила крововтрату та швидкий розвиток гіповолемічного шоку. Випадок материнської смертності є непопереджувальний.

У зазначеному висновку звернуто увагу на наступні недоліки при наданні допомоги ОСОБА_13 : 1. Вагітна не госпіталізована у стаціонар для обстеження і лікування у 34 тижні вагітності;

Не дотримані вимоги щодо заходів діагностики та зупинки акушерських маткових кровотеч. О 17.20 год 05.03.2018 та пізніше не проведено ручну ревізію стінок порожнини матки; о 20.00 год при огляді лікарів консультантів також не проведено ручного обстеження стінок порожнини матки, що унеможливило діагностику однієї з причин акушерської кровотечі; не діагностовано передчасне відшарування нормально розташованої плаценти; 3. О 17.30-17.40 год не введено утеротонічні середники (пабал, метилергобревін), не застосовані тимчасові методи зупинки кровотечі; 4. Не встановлено діагноз: геморагічного шоку; о 19.00-19.30 год не проведено спроб хірургічного гемостазу, не проведено лапаротомії та екстирпації матки, як основного джерела акушерської кровотечі у ранньому післяпологовому періоді. Відтак головному лікарю необхідно прийняти відповідні адміністративні рішення стосовно медичних працівників, задіяних у наданні медичної допомоги ОСОБА_13 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 повідомив, що у 2018 році він був експертом Департаменту охорони здоров`я з акушерства і гінекології Львівської обласної державної адміністрації. В коло його обов`язків входило: надання консультативної допомоги, розгляд матеріалів по факту смерті і надання висновку, підготовка до розгляду на засідання у КЕК і бути присутнім при патанатомічному розтині породіль. Окрім цього, до нього звертаються з районних лікарень у випадку виникнення ускладнень після вагітності, пологів, післяпологового періоду та він скеровує у медичний заклад бригаду, відповідно до графіку, затвердженого ДОЗ ЛОДА. Того дня, йому зателефонував черговий лікар і він міг йому давати якісь поради по телефону, а після цього вислав бригаду. Вважає, що при захворюванні «емболія навколоплідними водами» летальні наслідки наступають у 95% випадків. Емболія навколоплідними водами призводить до шоку з порушенням гемодинаміки і виникнення ускладнень у вигляді ДВЗ синдрому. Розгортання ДВЗ синдрому свідчить про вкрай важку ситуацію. Якби вона була прооперована на цьому етапі, невідомо, чи це би її врятувало після проведеної операції. Разом з тим, усі 12 членів комісії опрацювавши індивідуальну карту породіллі, історію пологів, протокол патанатомічного дослідження проголосували «за» вказаний експертний висновок, відповідно до якого надання медичної допомоги на етапі стаціонару ІНФОРМАЦІЯ_7 (під час та після пологів) не відповідає вимогам клінічних протоколів, тобто надана допомога була неякісна. З моменту діагностування до розвитку ДВЗ синдрому до 30 хвилин лікарям необхідно було провести оперативне втручання. Окрім цього, відразу після початку кровотечі потрібна була ручна ревізія стінок матки. Якщо б було проведено лапаротомію, перев`язку магістральних судин та видалення матки до приїзду лікарів по санавіації, можна було б стверджувати, що лікарі зробили все, що можна було зробити у цій ситуації та це дало б шанс лікарям встановити вірно діагноз та врятувати життя. Також свідок наголосив, що профілактично плазма не переливається.

Окрім того, що він приймав участь у перевірці та складанні експертного висновку, він як експерт підписав ще й висновок КЕК, що є взаємовиключним, але на той час він не задумувався про конфлікт інтересів, який має 3 складових, так як він спочатку консультував лікарів, пізніше проводив перевірку, будучи включеним до складу комісії та готував експертний висновок, за який потім голосував як член КЕК.

Після допиту як свідка ОСОБА_20 суду стало відомо про ту обставину, що є наявним конфлікт інтересів.

Відповідно до п. 6 р. ІV Наказу МОЗ України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» від 05.02.2016 року № 69, якщо член КЕК опиняється в ситуації, яка має або може бути сприйнята як така, що має ознаки реального чи потенційного конфлікту інтересів, він має письмово про це повідомити про конфлікт інтересів голову КЕК перед початком будь-якої дискусії або обговорювання відповідного питання. У разі неподання інформації щодо існування конфлікту інтересів, якщо про нього стає відомо після прийняття рішення КЕК, - таке рішення скасовується головою КЕК та призначається повторне засідання КЕК.

Суд приходить до висновку, що висновок Клініко експертної комісії, який складений за участю ОСОБА_20 та наданий 08.01.2019 Департаментом охорони здоров`я Львівської ОДА слід визнати недопустимим доказом, оскільки такий був складений за участю ОСОБА_20 , який не повідомив про наявний реальний конфлікт інтересів голові КЕК.

Відтак, ОСОБА_20 , який брав участь у формуванні експертного висновку, проводив консультування та надавав рекомендації лікарям щодо надання допомоги ОСОБА_13 , перебував у реальному конфлікті інтересів та не мав права брати участь у голосуванні на засіданні КЕК ДОЗ ЛОДА.

У рішенні ЄСПЛ у справі «I.N. v. Ukraine» ззаначено: насамперед було порушено гарантії незалежності медичних працівників, які приймали рішення про позбавлення заявника свободи (рішення приймалось комісією з чотирьох лікарів, двоє з яких приймали первинне рішення про проведення огляду заявника). Аналогічно і в даній ситуації, а саме: один і той же фахівець готує експертний висновок і є членом КЕК ДОЗ ЛОДА.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду віл 31.08.2022справа № 756/10060/17 зазначено:«Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права. З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України)»

Згідно висновку експерта комісійної судово-медичної експертизи № 48 від 27.06.2019 (за участю голови лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_84 доцента кафедри акушерства і гінекології ЛНМУ ОСОБА_85 , завідувача реанімаційно-анестезіологічного відділення ЛОКЛ ОСОБА_86 , судово-медичного гістолога ОСОБА_87 та судово-медичних експертів ОСОБА_88 та ОСОБА_89 , який був доповідачем по справі, згідно записів представленої медичної документації, на етапі жіночої консультації медична допомога не в повній мірі відповідала вимогам наказу МОЗ України № 417 від 15.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні»: - не проведено 3-є УЗД, не проведено бактеріологічне дослідження мазків, не інтерпретовано зміни в аналізах сечі. 2. Виставлений ОСОБА_13 діагноз - великий плід нічим не підтверджений та виставлений неправильно. Інші діагнози: 3 тя вагітність, 40 тижнів, прееклампсія легкого ступеню, анемія вагітних 1 ступеня, ожиріння 1-2 ступеня. Вагітній виставлено правильно. 3 обстеження вагітноїпід час госпіталізації невідповідало вимогамнаказу МОЗУкраїни №624від 03.11.2008«Про внесеннязмін донаказу МОЗУкраїни від15.12.2003№ 582 «Прозатвердження клінічнихпротоколів закушерської тагінекологічної допомоги»,наказу МОЗУкраїни №676«Про затвердженняклінічних протоколівз акушерської тагінекологічної допомоги»,а саме:після госпіталізації ОСОБА_13 у стаціонарне проведеноУЗД,при діагнозі«прееклапсія легкогоступеня» не визначенодобової протеїнурії,рівня креатинінута сечовиниплазми крові,кількості тромбоцитів.АлАТ (аланіну) і АсАТ (аспартатамінотрансферази). Не можна встановити правильність призначень та лікувальних заходів, через відсутність у історії хвороби листка призначень від моменту госпіталізації 22.02.2018 до погіршення стану ОСОБА_13 05.03.2018. 4 госпіталізація вагітної у палату патології вагітних була правильна і вчасна. 5 дати оцінку медикаментозному лікуванню також немає можливості, через відсутність листка призначень в медичній карті та у щоденниках. У медкарті лише зазначено про призначення препарату окситоцину о 17.02. год при активному веденні третього періоду пологів Після погіршення стану породіллі лікарями не введено препарати для підвищення скоротливості матки (пабал, метилергобрезін). Медикаментозне лікування ОСОБА_13 до пологів не було правильним. Проведена ОСОБА_13 після погіршення її стану інфузійно-трансфузійна терапія була недостатньою та потребувала призначення більшого об`єму кристалоїдів. 6. Результати аналізів крові ОСОБА_13 , проведених після погіршення стану свідчать про гостру крововтрату, однак лікарями лише після втрати 1900 мл о 20 год виставлено діагноз коагулопатична кровотеча. Постгеморагічна анемія. 7. Лише після погіршення стану ОСОБА_13 та після огляду консиліумом лікарів о 17.25 год 05.03.2018 виставлений діагноз № 3 вагітність, 41 тиждень, 3ті вчасні пологи, ранній післяпологовий період, прееклампсія легкого ступеня, емболія амніотичною рідиною? Ожиріння 1-2 ступеня. Тобто лікарями запідозрена емболія амніальною рідиною, проте не встановлено її причини, не діагностовано розрив тіла матки та наявність кровотечі, тому лікарями діагноз ОСОБА_13 виставлено неправильно. 8 причиною передчасного відшарування плаценти у ОСОБА_13 могла стати прееклампсія вагітних легкого ступеня. Відшарування плаценти можна було діагностувати провівши зовнішнє та внутрішнє акушерське обстеження, УЗД, провівши оцінку стану плаценти після її народження. Враховуючи наявність кровотечі, щільність матки при пальпації, наростання ДВЗ синдрому та враховуючи клінічну симптоматику перебігу пологів та післяпологового періоду, передчасне відшарування плаценти у ОСОБА_13 , можна було діагностувати у 3 періоді пологів та після народження плаценти, проте змін лікарями патологічних змін у плаценті макроскопічно не виявлено. 9 емболію навколоплідними водами запідозрено 05.03.18 о 17.25 год. правильно, проте не виставлено її причину. (джерело) 10. Про тромбоемболічні ускладнення в історії пологів не вказано. 11. Діагноз : неповний розрив тіла матки, який виставлено за результатами патологоанатомічного розтину, можна було виставити при ручній ревізії стінок матки у ранньому післяпологовому періоді, але такий виставлений не був. 12. Розрив тіла матки виник у місці великовогнищевого замісного склерозу міометрію, що призвело до критичного стоншення стінки матки у нижньому сегменті. У разі проведення УЗД у третьому триместрі вагітності , чи у період перебування вагітної у палаті патології вагітних можна було б виявити ділянку критичного стоншення стінки матки та передбачити можливість виникнення розриву. 13. Враховуючи, що погіршення стану ОСОБА_13 виникло в третьому періоді пологів, симптоми різкого погіршення стану виникли в один період із кров`янистими виділеннями із піхви, комісія вважає, що первинно виник неповний розрив тіла матки, який ускладнився виникненням кровотечі та емболії амніальною рідиною. Амніальна рідина зумовила коагуляцію фібрину, що надалі підсилило кровотечу. Відповідно до наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 «Про внесення змін до наказів МОЗ України №782 від 29.12.2005 та № 676 від 31.12.2004 «про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», розрив матки є фактором виникнення емболії амніальної рідиною. В даному випадку неповний розрив тіла матки ускладнився емболією амніальною рідиною. 14,15,16,19. Відповідно до наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 «Про внесення змін до наказів МОЗ України №782 від 29.12.2005 та № 676 від 31.12.2004 «про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», якщо при проведенні зовнішнього акушерського обстеження матка щільна, необхідно провести ручне обстеження порожнини матки з метою виключення розриву матки. У разі розриву матки негайно проводять лапаротомію. Це мала зробити ОСОБА_14 та скликати хірургічну акушерсько-гінекологічну бригаду для проведення лапаротомії. Могли також провести ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_76 та ОСОБА_61 ( Згідно листа Львівського обласного бюро судово медичної експертизи №2525 від 30.09.2019, у пунктах 14,34,35 підсумків висновку експерта №48 наявна технічна помилка, а саме: замість лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_90 помилково вписане прізвище лікаря-анестезіолога ОСОБА_91 ). 17 обрана лікуючим лікарем тактика ведення пологів через природні пологові шляхи- обрана правильно. 18. Враховуючи записи медичної документації, клінічні дані стану матері та дитини, абсолютних показань для проведення кесаревого розтину не було. Виставлений лікарями діагноз «великий плід» не підтверджений даними УЗД та враховуючи, що дитина у терміні вагітності 41 тиждень народилась масою 3950г, цей діагноз виставлено неправильно. 20. Відповідно до наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 «Про внесення змін до наказів МОЗ України №782 від 29.12.2005 та № 676 від 31.12.2004 «про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», необхідно було проводити заходи хірургічного гемостазу щодо зупинки кровотечі з виконанням поетапної часткової деваскуляризацієї матки. Екстирпацію матки з метою зупинення кровотечі необхідно було виконувати тільки у разі неефективності застосування попередніх органозберігаючих методів та продовження кровотечі, У разі неможливості негайно видалити матку через нестабільний стан пацієнтки, після виконання лапаротомії для тимчасової зупинки кровотечі, можна було застосувати тимчасове накладання катетра на матку. Це слід було провести негайно після погіршення стану та проведення ручної ревізії порожнини матки, що б посприяло діагностувати розрив. 21 враховуючи висталений вагітній ОСОБА_13 діагноз «преклампсія легкого ступеня, великикй плід, анемія легкого ступеня, ожиріння І-ІІ ступеня» та дані патологоанатомічного розтину. А саме наявність великовогнищевого замісного склерозу міометрію та стоншення стінки матки, вагітна належала до групи ризику розриву матки. 22 о 17.20 год після погіршення стану, ОСОБА_13 оглянута лікуючим лікарем та викликано чергового анестезіолога-реаніматолога. О 17.25 год її оглянуто консиліумом лікарів у складі 3 акушер-гінекологів та 1 анестезіолога-реаніматолога, викликано кардіолога. О 17.45 год викликано акушер-реанімаційну бригаду, о 19.30 год проведено УЗД породіллі, о 20.00 год проведено консиліум спільно з акушер-гінекологами відділення екстреної консультативної медичної допомоги Центру ЕМДМК та оглянуто кардіологом. Відтак, суміжні спеціалісти залучались вчасно. 23.25. При появі у ОСОБА_13 симптомів емболії амніотичною рідиною при наявності кров`янистих виділень, необхідно було провести ручну ревізію порожнини матки, при виявленні розриву- лапаротомію та заходи гемостазу з метою зупинки кровотечі та припинення попадання навколоплідних вод у кров`яне русло. Також при огляді плаценти лікарями не виявлено ознак передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, що також потребувало одразу після родів провести ручну ревізію порожнини матки. Проведена інфузійно - трансфузійна терапія була недостатньою і потребувала більшого об`єму кристалоїдів. Тактика лікарів при наданні медичної допомоги ОСОБА_92 була невірна. 24.32. надання меддопомоги ОСОБА_13 лікарями акушер-гінекологами ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 не відповідало вимогам наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 «Про внесення змін до наказів МОЗ України №782 від 29.12.2005 та № 676 від 31.12.2004 «про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», а саме: після госпіталізації вагітної у стаціонар не проведено УЗД обстеження плоду та вагітної, попри виставлений діагноз «прееклампсія легкого ступеня» не проводилось визначення добової протеінурії, не проводилось визначення рівня креатииніну та сечовини плазми крові, кількості тромбоцитів, АлАТ і АсАТ, не діагностоване передчасне відшарування нормально розташованої плаценти; після погіршення стану ОСОБА_13 у третьому періоді пологів не проведено ручну ревізію порожнини матки з метою виявлення розриву тіла матки, не проведено заходів з метою узпинки кровотечі, не введено фармакологічні препарати для підвищення скоротливості матки.. Надання меддопомоги лікарем-анестезіологом ОСОБА_17 також не відповідало вимогам відповідних наказів МОЗ України, оскільки проведена ОСОБА_13 інфузійно-трансфузійна терапія була недостатньою та потребувала призначення більшого об`єму кристалоїдів. 26 причиною кровотечі у ОСОБА_13 є неповний розрив тіла матки у нижньому сегменті Ділянка розриву стала джерелом потрапляння амніальної рідини в кров`яне русло, що зумовило коагуляцію фібрину, що в подальшому підсилювало кровотечу. Лікарями не проведено ручну ревізію порожнини матки з метою виявлення ділянки розриву та джерела кровотечі, не проведено лапаротомію та заходи гемостазу з метою зупинки кровотечі. Дії лікарів щодо зупинки кровотечі були неправильними. 27. причиною виникнення гіповолемічногошоку єзменшення об`ємуциркулюючої кровічерез кровотечуіз ділянкинеповного розривутіла маткиу нижньомусегменті. Ділянкарозриву маткистала джереломпопадання амніальноїрідини укров`яне русло,що зумовилорозвиток коагулопатії,що підсилилокровотечу таспричинило розвитокгіповолемічного шоку.Лікування гіповолемічногошоку полягає узупинці кровотечі,відновлення об`ємуциркулюючої кровіта відновленняфакторів згортаннякрові. 28. У ОСОБА_13 розвинувся синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові 2 стадії у вигляді гіпокоагулопатії без генералізованої активації фібринолізу. Причиною його виникнення є потрапляння амніальної рідини у кров`яне русло та кровотеча з неповного розриву тіла матки, що ускладнилось розвитком гіповолемічного шоку. 29 при судово-медичній експертизі шматочків внутрішніх органів виявлено респіраторний дистрес синдром дорослого типу, дистрофічні зміни печінки та нирок з розвитком центролобулярних некрозів, геморагічну гастроентеропатією, бронхоспазм, хвилеподібну деформацію кардіоміоцитів, набряк легень та головного мозку, малокрів`я внутрішніх органів, в сукупності як морфологічні прояви гіповолемічного шоку. Його могла викликати загальна крововтрата 1900 мл. 30. Проведена ОСОБА_13 інфузійно-трансфузійнатерапія буланедостатньою тапотребувала призначеннябільшого об`ємукристалоїдів. 31 ведення документації не відповідало вимогам наказ МОЗ України № 29 від 21.01.2016 «Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 096/о «Історія вагітності та пологів». 33 рішенняпро викликакушер-реанімаційноїбригади прийнятоо 17.45год,тобто через25хвилин післяпогіршення станута єсвоєчасним 34.35 надання допомоги лікаярми медицини катастроф ОСОБА_93 та ОСОБА_59 (тобто ОСОБА_58 ) також не відповідає вимогам наказу МОЗ України № 205 від 24.03.2014 «Про внесення змін до наказів МОЗ України №782 від 29.12.2005 та № 676 від 31.12.2004 «про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», бо не проведено ручне обстеження порожнини матки з метою виявлення розриву та зупинки кровотечі.36 причина смерті породіллі ОСОБА_13 є неповний розрив тіла матки в ділянці великовогнищевого замісного склерозу міометрію по лівому ребру на рівні перешийку при третіх вчасних пологах від третьої вагітності у терміні 41-42 тижні, який супроводжувався тривалою кровотечею та на фоні емболії амніальними водами ускладнився розвитком гіповолемічного шоку. 37 при проведенні лікарями одразу після погіршення стану ОСОБА_13 заходів щодо своєчасної діагностики розриву тіла матки та зупинки кровотечі, смерть ОСОБА_13 була б попереджуваною. 38 відповідальність за проведення заходів діагностики та лікування під час перебування ОСОБА_13 у пологовому відділенні несе лікуючий лікар ОСОБА_14 , бо після погіршення її стану не провела ручне обстеження порожнини матки з метою виявлення розриву тіла матки та подальших заходів щодо зупинки кровотечі, яка стала причиною смерті породіллі. Також ці дії могли провести інші лікарі акушер гінекологи ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_76 та ОСОБА_61 (тобто ОСОБА_77 ).

У судовому засіданні експерт КЗ ЛОР Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_94 висновок експерта № 48 підтримав у повному обсязі та повідомив, що був доповідачем по справі. Лікарі ОСОБА_95 та ОСОБА_96 залучені до проведення експертизи як консультантів та в рамках цієї експертизи вони є експертами. Зазначений висновок експерта підписаний усіма експертами. Окремої думки не було. У п.12 вказано, що неповний розрив тіла матки міг виникнути у ранньому післяпологовому періоді або ще у третьому періоді пологів. Вказаний діагноз встановлюється лише при патологоанатомічному розтині. Його передбачити можна було провівши перед пологами УЗД. Надання медичної допомоги ОСОБА_13 не відповідало вимогам діючих на той час клінічних протоколів. Згідно п. 35 гіповолемічний шок також можна було попередити при своєчасній діагностиці. Якби о 17.20 год провели ручне обстеження тіла матки, виявили б розрив та кровотечу, тоді б попередили смерть породіллі. Згідно записів консиліума о 20.00 год стан породіллі був вкрай важкий. Допомогу роділлі треба було надавати максимально швидко після погіршення її стану, бо був розрив, є вхідними воротами у судини потрапляла амніальна рідина, яка призвела до її потрапляння у легені та легеневої емболії. Емболія, яка відбулась у місці розриву матки у свою чергу посилила кровотечу. Тому лікарям потрібно було знайти джерело потрапляння амніальної рідини у кровоносне русло, але розриву ніхто не шукав. Була причина для проведення ручної ревізії стінок матки, це погіршення стану жінки та виділення 250 мл крові після пологів та подальша постійна кровотеча. Операція у стислий термін була життєво необхідна для роділлі, але не була проведена. Комісія вважає, що смерті породіллі можна було запобігти.

У судовому засіданні доктор медичних наук, академік, доцент Львівського НМУ ім. Д. Галицького, ОСОБА_97 повідомив, що до проведення вказаної експертизи був задіяний на підставі угоди. Висновок експерта № 48 він підтримує у повному обсязі. Згідно п. 20, так як розрив матки був ближче до шийки, необхідно було провести екстирпацію матки з шийкою, бо є травматизація матки. Неповний розрив, бо верхня слизова не розірвалась. Прижиттєво можна було встановити розрив матки. Для того щоб поставити діагноз розрив, алгоритм має бути таким: треба зробити ручну ревізію стінок порожнини матки. Для студентів, студентський варіант, відбулись роди, в жінки склеротована матка, що підтверджено гістологічно, чи є ймовірність при крупному плоді, що може бути перш за все гіпотонічна кровотеча і загроза розриву матки. Лікар, який веде пологи, ще до початку має моніторити стан і думати про це весь час. Якщо тільки починається крововтрата більше 350 мл., то в першу чергу лікар має думати про ревізію стінок порожнини матки чи не відбувся розрив. Ревізія проводиться для правильної постановки діагнозу, а цього не було проведено коли розпочалась кровотеча, негайно обробити руку і в порожнину матки і діяти. Після проведення ревізії лікарям необхідно було іти у операційну. Вхідними воротами могло бути і відшарування плаценти з масовим попаданням навколоплідних вод та розвиток клініки, тобто розвивається блискавично. Але у даній ситуації це відбулось поетапно. п. 8 передчасне відшарування плаценти можна встановити у родзалі, воно відбувається у другому періоді пологів, паралельно до розриву. У третьому періоді отримуємо плаценту і можна діагностувати відшарування та назвати площу відшарування плаценти. При ретроплацентарній гематомі кров`яних виділень немає. .О 20 годині у породіллі був агоніальний стан, тому є сумніви, чи на той час вже можна було врятувати жінку. Залежить від анестезіолога і від того, чи дозволяв її стан. Емболія це фатум. З емболії вирвати жінку важко. Але треба вчасно надавати допомогу, є вхідні ворота і треба щось зробити і їх ліквідувати. Ніколи не можна стояти з боку і дивитися яке консиліум прийняв рішення і кожен лікар, який веде роди, бере на себе відповідальність і приймає чітко рішення, не потрібно чекати до 20 години, потрібно було ліквідувати патологічний стан, а не чекати санавіацію, потрібно було ургентно оперувати жінку і не допускати до такої крововтрати. 1900 мл крові на 20 годину свідчить про гостру крововтрату.. Видалення матки о 17.20 год не могло погіршити стан жінки. Якщо лікар не надає допомогу і не виставляє діагноз, не рятує жінку, то смерть попереджувана.

Під час розгляду справи судом, захисник ОСОБА_8 звертався до суду з клопотанням про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні. В задоволенні заявленого клопотання ухвалою суду від 26 вересня 2022 року було відмовлено. Повна ухвала проголошена 07 жовтня 2022 року. Однак під час виступу в судових дебатах захисник ОСОБА_8 знову заперечив висновок комісійної судово-медичної експертизи.

Так, захисник настоює, що кровотечі як такої у породіллі ОСОБА_13 не було.

Однак, на думку суду як допитані свідки та експерти вказують на те, що за медичними показниками після пологова кровотеча мала місце, чому лікарі акушер-гінекологи, які є обвинуваченими так і молодший медичний персонал, не визнають того, що була після пологова кровотеча. Також про це свідчать медичні записи, які вели самі лікарі.

Відповідно до Клінічного протоколу «Акушерські кровотечі», затвердженого Наказом МОЗ України від 24.03.2014 № 205, післяпологова кровотеча (ППК) кровотеча, що перевищує 500 мл або будь-яка кровотеча, що супроводжується порушенням гемодинамічного стану породіллі протягом 6 тижнів після народження плода.

Народження дитини відбувається у другому періоді пологів, а третій період пологів починається з моменту народження дитини і закінчується вигнанням посліду. З нормативного визначення випливає, що це кровотеча після народження плода (з третього періоду пологів) і до 6 тижнів після його народження.

Згідно з даними Історії вагітності та пологів №142, у розділі «Резюме пологів» зазначено, що загальна крововтрата становить 500-999, а в другому періоді пологів становила 250 мл.

У 17.30 год за даними Історії вагітності та пологів №142 крововтрата становить 350 мл.

Отож, наведені дані спростовують позицію захисника ОСОБА_8 про відсутність післяпологової кровотечі в ОСОБА_13 .

Крім того, захисник ОСОБА_8 звертав увагу суду на недопустимість доказів, а саме гістологічних взірців.

20.07.2018 старша слідча відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_98 звернулася до КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро» з запитом на отримання інформації щодо наявності гістологічних препаратів ОСОБА_13

06.08.2018 начальний КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро» листом поінформував слідчу про наявність в бюро 45 гістологічних препаратів секційного випадку №157 (смерті породіллі ОСОБА_13 ).

13.08.2018 слідча відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_98 звернулася з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів до Галицького районного суду м. Львова щодо надання тимчасового доступу та вилучення гістологічних препаратів у кількості 45 штук, які перебувають у володінні КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро».

22.08.2018 ухвалою Галицького районного суду м. Львова клопотання слідчої задоволено, надано тимчасовий доступ з можливістю вилучення гістологічних препаратів у кількості 45 штук, які перебувають у володінні КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро».

31.08.2018 старшою слідчою СУ ГУ НП ОСОБА_99 складено протокол тимчасового доступу до речей і документів, у якому встановлено: поліетиленовий пакет білого кольору, всередині якого дві картонні коробки та пакетик з парафіновими блоками, в загальній кількості 45 гістологічних препаратів.

31.08.2018 старшою слідчою СУ ГУ НП ОСОБА_99 складено опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, відповідно до якого вилучено поліетиленовий пакет, всередині якого міститься 45 гістологічних препаратів.

У подальшому цей пакет з наявними всередині 45 гістологічними препаратами було скерована для дослідження експертами КЗ ЛОР «Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз».

Відтак, суд не вбачає порушень у порядку доступу та вилучення гістологічних препаратів, які були предметом дослідження експертів, які були б істотним порушенням прав і свобод людини.

З Протоколу патологоанатомічного дослідження №157 від 06.03.2018 вбачається, що за результатами дослідження трупа ОСОБА_13 взято шматочків для гістологічного дослідження 45, проте окремо досліджувався послід (гістологічне дослідження №774-85). Аналіз Висновку експерта №48 дає підстави дійти висновку, що судові експерти досліджували виключно гістологічні препарати трупа в кількості 45 гістологічних препаратів.

За змістом ч. 1 ст. 87 КПК доказ має бути визнаний недопустимим лише за умови, якщо він отриманий виключно в результаті дій, що становили істотне порушення прав та свобод людини. У Постанові Верховного Суду від 26.09.2022 справа № 737/641/17 зазначено, якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від такого порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим (доктрина «неминучого виявлення» є одним із виключень з доктрини «плодів отруйного дерева»).

На підставі ст. 87 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, суд доходить висновку про допустимість гістологічних препаратів як речових доказів.

Окремо суд звертає увагу на те, що експерти були попереджені про кримінальну відповідальність. Так, на титульному аркуші Висновку експерта №48 містяться підписи всіх експертів і вбачається про повідомлення судових експертів про кримінальну відповідальність, адже перед підписами є графа «За відмову або ухилення від дачі висновку експерта або за дачу свідомо неправдивого висновку експерта несу (емо) відповідальність за ст.ст. 384, 385, 387 КК України».

Також слід звернути увагу, що при допиті експерта ОСОБА_95 судом, такий сумнів сторони захисту був усунутий, оскільки сам експерт ОСОБА_95 будучи під присягою експерта, відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України повідомив суду: «Коли створюють комісію ми проходимо всі етапи попередження і різних присяг. Повірте, що я не менше вас шкодую лікарів і в такій самій ситуації можу бути завтра я, але давав присягу на об`єктивність своїх відповідей».

У Постанові Верховного Суду від 22.01.2019 справа № 697/2272/14-к зазначено: Суд вважає, що якщо для оцінки експертного висновку, наданого стороною захисту, суду необхідно пересвідчитися, що експерт, який надав висновок, розуміє наслідки надання ним завідомо недостовірного висновку або з`ясувати інші питання, що мають значення для оцінки достовірності експертного дослідження, суд має за клопотанням сторони викликати експерта, попередити його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та надати сторонам можливість піддати експерта перехресному допиту.

Сторона захисту, як і інші учасники кримінального провадження, мали можливість піддавати експертів перехресному допитові, ставити запитання щодо розуміння правових наслідків при складенні завідомо недостовірного висновку, у висновку є підписи експертів про попередження щодо кримінальної відповідальності за подання завідомо неправдивого висновку. Отож, позиція сторони захисту адвоката Блонського не заслуговує на увагу.

З показань свідка ОСОБА_100 вбачається, що у 2018 році вона обіймала посаду начальника відділу кадрів КНП «Буська ЦРЛ». Заступник головного лікаря ОСОБА_78 повідомив її, що завідувач пологовим відділенням Буської ЦРЛ ОСОБА_101 пішов на листок непрацездатності та щоб вона 01.03.2018 підготувала наказ про покладення виконання обов`язків завідувача пологовим відділенням на час його перебування на листку непрацездатності на ОСОБА_10 та в подальшому підписав його, сказав ознайомити із цим наказом ОСОБА_10 . При ознайомленні ОСОБА_10 відмовилась підписувати цей наказ. Не повідомляла, чому не хоче виконувати обов`язки завідувача відділенням, адже до того, кожного разу за вказівкою Курія його обов`язки при його відсутності, за його вказівкою виконувала саме ОСОБА_10 . Цього разу, так як ОСОБА_101 перебував на листку непрацездатності, він нікого не вказав. Жодних заяв від ОСОБА_10 з цього приводу до відділу кадрів не надходило, тому станом на 05.03.2018 ОСОБА_10 виконувала обов`язки завідувача пологовим відділенням. Доплата за виконання обов`язків керівника відділення у 2017-2018 роках не нараховувалась, після реорганізації у КНП збільшилось фінансування, тому на даний час така нараховується. Графік роботи складається наперед, а по факту відпрацьованого часу складається табель.

Свідок ОСОБА_102 , заступник головного лікаря та медичний директор КНП Буська ЦРЛ повідомив, що 3 роки тому у пологовому будинку лікарні відбулись пологи та виникли ускладнення. Це було весною 2018 року. Йому зателефонували з лікарні і повідомили, що у пологового будинку є важка жінка. Він поїхав у лікарню. Якраз прибули 2 гінекологи і реаніматолог по санавіації. Породілля перебувала в операційній. Біля неї знаходились місцеві лікарі: гінекологи ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , реаніматолог ОСОБА_17 та лікарі, які прибули зі Львова. Пізніше приїхав завідувач ВАІТ ОСОБА_27 . У ординаторській було проведено консиліум. Діагноз до кінця був неясний, бо кровотеча була незначна і припинилась.

На той час завідувач пологовим відділенням кілька днів був на лікарняному листку, а обов`язки станом на 05.03.2018 виконувала ОСОБА_10 по аналогії. Наказ їй до відома доводила начальник відділу кадрів. Жодних заяв від ОСОБА_10 не поступало. У наказі №90 у графі головний лікар стоїть його підпис, так як на той час головний лікар був відсутній на робочому місці.

Стороною захисту (адвокатом ОСОБА_9 ) в судове засідання долучено інформацію КНП БРР «Буська ЦРЛ» № 1374 від 10.11.2020, з якого вбачається, що кошти виділені для посадового окладу завідувача пологовим відділенням ОСОБА_18 протягом лютого-березня 2018 року за час його перебування на листку непрацездатності не використовувались для виплати заробітної плати. Лікарю акушер-гінекологу ОСОБА_10 за лютий-березень 2018 року не здійснювалась доплата за виконання обов`язків завідувача пологового відділення за період перебування на листку непрацездатності ОСОБА_18 . Це в судовому засіданні підтвердила допитана свідок ОСОБА_103 , яка на той час керувала відділом кадрів Буської ЦРЛ.

Згідно копії подано адвокатом ОСОБА_9 журналу реєстрації виробничих наказів під № 90 за 01.03.2018 зареєстровано наказ про виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника ОСОБА_18 . З даного вбачається, що дати та нумерація наказів у даному журналі є порядковими та послідовними, дане свідчить, що дійсно такий наказ виносився.

Згідно тексту наказу головного лікаря Буської ЦРЛ № 90 від 01.03.2018 «про виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника» у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (перебуванням на листку непрацездатності завідувача пологовим відділенням ОСОБА_18 ), виконуючим обов`язки завідувача пологовим відділенням призначено лікаря акушер-гінеколога пологового відділення ОСОБА_10 з 01.03.2018.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_103 , начальник відділу кадрів підтвердила, що саме за вказівкою заступника головного лікаря ОСОБА_104 вона 01.03.2018 підготувала наказ про покладення виконання обов`язків завідувача пологовим відділенням на час перебування на листку непрацездатності ОСОБА_18 на ОСОБА_10 та в подальшому ОСОБА_78 підписав його, сказав ознайомити із цим наказом ОСОБА_10 . При ознайомленні ОСОБА_10 відмовилась підписувати цей наказ. Не повідомляла, чому не хоче виконувати обов`язки завідувача відділенням, адже до того, кожного разу за вказівкою Курія його обов`язки при його відсутності, за його вказівкою виконувала саме ОСОБА_10 . Свідок ОСОБА_102 заступник головного лікаря та медичний директор КНП Буська ЦРЛ підтвердив, що оскільки завідувач пологовим відділенням кілька днів був на лікарняному листку, то виконання його обов`язків з 01.03.2018 покладено на ОСОБА_10 . Наказ їй до відома доводила начальник відділу кадрів. Жодних заяв від ОСОБА_10 про її небажання виконувати обов`язки завідувача відділенням не поступало. У наказі №90 міститься його підпис.

Згідно долученої адвокатом ОСОБА_9 посадової інструкції заступника головного лікаря по лікувальній роботі Буської ЦРЛ, з якою 25.05.2018 ознайомлений ОСОБА_78 п. 1.1 заступник головного лікаря по лікувальній роботі належить до категорії «керівники». Метою діяльності є організація лікувально-профілактичної, діагностичної, консультативної, експертної допомоги населенню, яке проживає на території обслуговування закладу, забезпечення адміністративної, кадрової, господарської, фінансової діяльності лікувально- профілактичного закладу. Заступник головного лікаря по лікувальній роботі зобов`язаний: п.2.2. здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю завідувачів відділень; п.2.11 готувати проекти наказів, віддавати розпорядження та вказівки медичним працівникам закладу з питань лікувально-діагностичної, консультативної та профілактичної роботи; п.2.12 контролювати якість ведення медичної документації, перевіряти достовірність статистичних даних про роботу лікарів і структурних підрозділів; п. 2.28 розглядати посадові інструкції на підлеглих медичних працівників, узгоджувати та контролювати їх виконання; 2.34 забезпечувати раціональне використання кадрового та технічного персоналу. Заступник головного лікаря по лікувальній роботі має право: п.3.2 приймати участь у доборі та розстановці медичних кадрів; п.3.4 в разі тимчасової відсутності головного лікаря (відпустка, хвороба, відрядження та ін.) користуватися усіма правами, які передбачені для нього та виконувати його обов`язки. Вважаю, що у зв`язку з відсутністю на робочому місці головного лікаря, його заступник ОСОБА_78 , в обов`язки якого входить забезпечення адміністративної, кадрової діяльності та який мав право виконувати обов`язки головного лікаря у випадку його тимчасової відсутності, з метою забезпечення належного функціонування пологового відділення, у зв`язку з хворобою його завідувача, мав право організувати винесення та підписання наказу про покладення виконання обов`язків на ОСОБА_10 .

Згідно долученої адвокатом ОСОБА_9 посадової інструкції начальника відділу кадрів Буської ЦРЛ, з якою 22.09.2016 ознайомлена ОСОБА_105 п.1 розділу І начальник відділу кадрів належить до професійної групи «керівники»; п.2 розділу ІІ начальник відділу кадрів: оформлює прийняття, звільнення, переведення працівників, надання відпусток, відповідно до законодавства про працю, положень, інструкцій і наказів керівника підприємства, а також іншої встановленої документації з кадрів; п.11 розділу ІІ здійснює методичне керівництво роботою інспекторів з кадрів підрозділів закладів ОЗ, контролює виконання керівниками підрозділів постанов, наказів і розпоряджень з питань роботи з кадрами; п.15 розділу ІІ організовує складання і виконання графіків відпусток, контроль за станом трудової дисципліни в підрозділах підприємства і додержанням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, розробляє заходи щодо поліпшення трудової дисципліни, контролює їх виконання.

Згідно долученого адвокатом ОСОБА_9 графіків роботи працівників пологового відділення на лютий та березень 2018 року, у яких не вказано про листок непрацездатності завідувача пологовим відділенням ОСОБА_18 , хочу звернути увагу, що у долучених бланках відсутня їх назва. Окрім цього, зі слів начальника відділу кадрів ОСОБА_105 , графік роботи відділення складається наперед, а по факту відпрацьованого часу складається табель.

В підготовчомусудовому засіданністороною потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_106 заявленийцивільний позовдо Комунальногонекомерційного підприємстваБуської районноїради «Буськацентральна районналікарня»,треті особина сторонівідповідача ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди завданимкримінальним правопорушенням.Позов мотивуютьтим,що ОСОБА_13 завагітніла втретє, раділа кожному дню в очікуванні дитинки, оскільки мала досвід вагітності, то розуміла, які зміни в організмі вагітної є нормальними, а при яких треба звергатись до лікаря за консультацією. Вся вагітність проходила без ускладнень, ОСОБА_25 проходила всі обстеження, здавала рекомендовані лікарями аналізи. На 40 тижні вагітності (22.02.2018 р.) поступила в лікарню, оскільки переживала, щоб пологи пройшли вдало і в неї народилась здорова дитина. 05.03.2018 р. ОСОБА_13 відчула переймо-подібні болі та її перевели в пологовий зал. Лікарі прийняли рішення вести пологи через природні пологові шляхи. У цей же день в ОСОБА_25 народилась здорова дівчинка з вагою тіла 3950 гр.. оцінено за шкалою Апгар 7/8 балів. Через 20 хв. після пологів о17.20 год. породілля поскаржилась на погане самопочуття, задуху, загальну слабкість, озноб, стискаючі болі за грудиною, важкість дихання, головокружіння, відчуття страху. Слід зазначити, що з моменту пологів і до приїзду лікарів медицини катастроф (приблизно о 19.50 год.) лікарі КНП Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня» (далі - Буської ЦРЛ) і не намагались встановити правильний діагноз і призначити адекватне лікування, допомога надавалась симптоматична і вже тоді, коли крововтрата була фатальною, породіллі встановили діагноз - розрив матки. 05.03.2019 р. о 22.20 год. ОСОБА_13 померла. Відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження №'157 від 06.03.2018 р. під час пологів виник неповний розрив стінки нижнього сегменту матки по лівому ребру з формуванням не наскрізного дефекту, обмеженого ззовні мезометрієм. Заявлений позов цивільні позивачі та їх представники підтримали. Прокурор також підтримала заявлений позов.

Представник відповідача ОСОБА_12 скористався правом на подачу відзиву, однак ухвалою судового засідання від 14 червня 2021 року відмовлено представнику відповідача в поновленні строку на подачу відзиву. Поданий відзив представником відповідача залишений без розгляду.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків. За моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р.). Отож, з вищенаведеного нормативного положення та з роз`яснення Верховного Суду випливає, що роботодавець зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну його працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 під час виконання своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого і несумлінного до них ставлення, що було встановлено в ході проведення досудового розслідування і підтверджується відповідними доказами, настала смерть пацієнта - ОСОБА_13 .

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування. А тому, з урахуванням ч. 5 ст. 128 КПК України (якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства) та ст. 53 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу, на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження у разі коли рішення у справі може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї із сторін), тому доцільним залучення до участі у справі ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та Петренко 0.0 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні цивільного відповідача.

У постанові Верховного Суду України від 22.06.2017 р. (у справі № 6-501цс17) зазначено, що «Згідно зі статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. У справі, яка переглядається, позивач звернувся до суду з позовом до прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої прийняттям незаконних рішень і протиправною тривалою бездіяльністю відповідача, пославшись на положення статті 1172 ЦК України. За положеннями частини першої цієї статті юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Верховного Суду України від 02.11.2016 р. № 201/3716/13-ц, 6-1693цс16 міститься правовий висновок, зокрема: «Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України. У тих випадках, коли шкоду завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).

У зазначеній нормі встановлюються загальні правила відшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданої їхнім працівником або іншою особою.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю годувальника: відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років) (п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України). На день смерті ОСОБА_13 на її утриманні було двоє малолітніх дітей ОСОБА_65 (2011 р.н.) та ОСОБА_66 (2013 р.н.) та новонароджена ОСОБА_67 (2018 р.н.). Враховуючи те, що ст. 1200 ЦК України не передбачає порядку обрахунку середньомісячного доходу, відтак, керуючись ст. 8 ЦК України при обрахунку середньомісячного доходу ОСОБА_107 слід керуватись положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 1197 ЦК України, згідно з якою середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцята або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втрат працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. У абз. 3 ч. 3 ст. 1197 ЦК Україні: зазначено: «Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості». ОСОБА_13 на момент смерті не працювала та не мала жодної кваліфікації, загальний розмір відшкодування для даної категорії осіб визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1195 ЦК України). Відтак, при обрахунку середньомісячного заробітку було взято за основу розмір мінімальної заробітної плати, затверджений Законом України «Про державний бюджет» за відповідний період. Виходячи із вимог абз. 2 ч. 1 ст. 1197 ЦК України, середньомісячний дохід обчислено за три останні місяці, які передували дню смерті ОСОБА_13 , тобто:

3200 грн. - мінімальна заробітна плата за грудень 2017 р.

3723 грн. - мінімальна заробітна плата за січень 2018 р

3723 грн. - мінімальна заробітна плата за лютий 2018 р.

(3200+3723+3723) : 3 міс = 3548,67 (середньомісячний дохід).

Оскільки на утриманні ОСОБА_13 було троє дітей, а інших годувальників в сім`ї не було і це встановлено судом, під час розгляду кримінального провадження, відповідно частка доходу кожного становить % (з врахуванням частки, яка припала на саму ОСОБА_13 ,). Отож, витрати у звязку з смертю годувальника розраховано за такою формулою:

ОСОБА_67 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На момент смерті матері - новонароджена:

3548, 67 : 4 = 887,17 гривень на місяць

12 іс. х 18 років = 216 місяців

887,17 гривень x 216 місяців = 191 628,72 грн.

ОСОБА_66 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). На момент смерті матері 4 роки 5 місяців.

3548,67:4 = 887,17 грн. на місяць

18 років - 4 роки і 5 місяців = 13 років і 7 місяців

12 іс. х 13 років + 7 місяців = 163 місяці

887,17 гривень х 163 місяці = 144 608,71 грн.

ОСОБА_65 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). На момент смерті матері 7 років 2 місяці.

3548,67 : 4 = 887,17 грн. на місяць

18 років - 7 років і 2 місяці = 10 років і 10 місяців

12 іс. х 10 років + 10 місяців = 130 міс.

887, 17 гривень х 130місяців =115 332,10 грн.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, становить: 451569,53гривень, з них 191 628,72матеріальна шкода ОСОБА_108 , 144608,71 гривень - матеріальна шкода ОСОБА_70 та 115332,10 грн. - матеріальна шкода ОСОБА_109 .

Моральна шкода,відповідно доч.2ст.23ЦК України,може полягатиу фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я,та вдушевних стражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`ї чиблизьких родичів.Згідно зч.2ст.1168ЦК України,моральна шкода,завдана смертюфізичної особи,відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Окремо суд звертає увагу на ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою потерпілі мають право на справедливу сатисфакцію. Європейський суд з прав людини, який згідно з Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом правата підлягає до застосування національними судами України. Так. у справі «Шмалько проти України» (2004) Європейський суд з прав людини вказав на таке: «Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення».

Враховуючи вимоги розумності та справедливості, неможливості відшкодувати в повному обсязі моральної шкоди, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю та страждань, яких зазнали у зв`язку з смертю ОСОБА_13 внаслідок вчинення працівниками цивільного відповідача ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 кримінального правопорушення, моральну шкоду оцінено позивачами на суму 3500000,00 грн. (три мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) з розрахунку по 1 мілійону на кожну дитину та 500000 гривень сестрі померлої ОСОБА_5 .

Обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди ст. ст. 23, 1168 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»:

-характерправопорушення- у спірному випадку кримінальне правопорушення, що спричинило смерть ОСОБА_13

-глибина, характер таобсяг страждань (душевних і психічних), яких зазнали діти у зв`язку з втратою матері та сестри матері. Слід зазначити, що своїми некваліфікованими діями лікарі ОСОБА_14 , ОСОБА_110 та ОСОБА_10 , забрали в дітей найдорожчу людину, людину, яка дала їм життя, виховувала, прививала людські чесноти, підтримувала і допомагала. Новонароджену дитину позбавили щастя бути донькою, байдужість і непрофесіоналізм забрали шанс у крихітки Зоряни-Вікторії хоча б один раз побачити найдорожчу в світі людину - Маму...

- характер немайновихвтрат(їх тривалості, можливості відновлення) очевидно, що ніхто і ніщо не зможе повернути дітям маму. ОСОБА_13 була доброю і чуйною сестрою, люблячою та турботливою мамою.

Верховний Суду ПостановіВеликої Палативід 05.12.2018р.справа №210/5258/16-ц, чітко визначив основоположні засади для формування компенсаторного механізму, зазначивши:

«89. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

90. У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральноїшкоди,повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив потерпілий».

У Постанові Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 31 січня 2019 року справа № 617/1642/16-к, провадження № 51- 4580 км 18 вказано:

«У пункті 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що відшкодування моральної (немайнової) шкоди є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів кожної особи. Відшкодування моральної шкоди також передбачене Конституцією га багатьма нормативно-правовими актами.

Критерії, якими суд має керуватися при визначені розміру моральної шкоди, закріплені у ч. 3 ст. 23 ЦК та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 квітня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Визначення розміру відшкодування моральної шкоди залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Суд, який розглядає справу, повинен з`ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення вказував на те, (наприклад, у справах «Сілка проти України». «Доніченко проти України», «Парінцев та інші проти України»), в яких присуджується матеріальна компенсація за моральну шкоду, завдану порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не конкретизує фактично підтверджені немайнові витрати заявника і не наводить якогось сталого алгоритму визначення розміру пов`язаної з ними компенсації. Водночас Суд зазначає, що «заявники мали зазнати певну моральну шкоду в результаті визнаних порушень». Відповідно, «здійснюючи оцінку на засадах справедливості», Європейський суд з прав людини і присуджує певні суми на відшкодування нематеріальних витрат заявників. Окрім того, навіть за відсутності з боку заявника належним чином формалізованих вимог щодо справедливої сатисфакції Європейський суд з прав людини, «даючи оцінку на об`єктивній основі», може вирішити питання про компенсацію нематеріальної шкоди па свій розсуд (справа «Крячков проти України»), Європейський суд з прав людини стоїть на позиції, що можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один із виявів верховенства права.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що лікарі знали, що у померлої ОСОБА_13 є на утриманні двоє малолітніх дітей і що батько цих дітей помер і вона виховує їх сама. Дівчинку яку вона народила ОСОБА_111 це її третя дитина. Після смерті породіллі їм було відомо, що троє дітей залишається сиротами. Ніхто з лікарів не вибачився перед сестрами матері, які взяли на себе подальшу турботу за дітьми та не повідомили істинні причини смерті ОСОБА_13 . Придбання памперсів та дитячого харчування маленькій Зоряні, поки вона перебувала в лікарні, не може вважатися належною компенсацію з боку лікаря ОСОБА_14 та належною матеріальною та моральною компенсацією.

Відтак, аналізуючи зазначені докази з точки зору їх допустимості, належності, об`єктивності та достатності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, у вчиненні, а саме у вчиненні неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Наведені вище докази винуватості обвинувачених у своїй сукупності є логічними і послідовними, взаємоузгоджуються між собою та відтворюють реальні події, що мали місце за вищенаведених фактичних обставин, які обвинуваченими та їх захисниками частково оспорюються.

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують вину обвинувачених судом не встановлено.

Подія злочину мала місце 05.03.2018 року, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином. Згідно п 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин становить три роки і він завершився 05.03.2021 року.

Оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились, відтак обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 слід звільнити від призначеного покарання судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про повне задоволення заявленого цивільного позову.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_10 винуватою у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши від призначеного покарання, на підставі ст. 49 КК України.

Визнати ОСОБА_11 винуватою у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши від призначеного покарання, на підставі ст. 49 КК України.

Речові докази, а саме:

обмінна карта ОСОБА_13 залишити при матеріалах кримінального провадження;

індивідуальна карта вагітної і породіллі №227 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

медична карта новонародженого № 142 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

історія вагітності та пологів № 142 залишити при матеріалах кримінального провадження;

картонна коробка з гістологічними препаратами знищити.

Цивільний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_34 , в інтересах малолітніх ОСОБА_112 , ОСОБА_70 , ОСОБА_113 до Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні», треті особи на стороні цивільного відповідача - ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданого кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_5 500 000 гри. (п`ятсот тисяч грн. 00 коп.) як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_32 191628,72 грн. (сто дев`яносто одна тисяча шістсот двадцять вісім гривень 72 коп) як відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_32 1 000 000 грн. (один мільйон грн. 00 коп.) як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_33 144 608,71 грн. (сто сорок чотири тисячі шістсот вісім гривень 71 коп) як відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_33 1 000 000 грн. (один мільйон грн. 00 коп.) як відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_31 115 332,10 грн. (сто п`ятнадцять тисяч триста тридцять дві гривні 10 коп) як відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буської центральної районної лікарні» на користь ОСОБА_114 1 000 000 грн. (один мільйон грн. 00 коп.) як відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1