Рішення № 107000144, 28.10.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/647/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 03358104

ел. адреса: office@cngas.com.ua

відповідач: Приватне підприємство "Промінь База", код ЄДРПОУ 38282036;

вул. Перемоги, 46, с. Озерне, Чернігівський район, Чернігівська область, 17072

про стягнення 272201,09 грн

Учасники справи не викликались.

Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" подано позов до Приватного підприємства "Промінь База" про стягнення 272201,09 грн, з яких: 252783,76 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за договором №0942127U10СР016 розподілу природного газу від 01.01.2016 за період з 01.11.2021 по 31.07.2022; 14323,66 грн пені, 1210,09 грн трьох відсотків річних та 3883,58 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №0942127U10СР016 розподілу природного газу від 01 січня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 01 вересня 2022 року, направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду з відмітками поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Крім того, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 01 вересня 2022 року була направлена 02 вересня 2022 року на електронну адресу відповідача.

Згідно частини 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішенням Ради суддів України від 05 серпня 2022 року №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання); виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень за допомогою засобів традиційного поштового зв`язку здійснювати виключно у разі неможливості комунікації за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання).

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу електронної пошти, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

01 січня 2016 року Приватне підприємство "Промінь База" (Споживач) шляхом підписання Заяви-приєднання №0942127U10СР016 приєдналося до умов договору розподілу природного газу, зазначивши адресу точки комерційного обліку об`єкта у Розрахунку втрат і витрат природного газу/Перелік точок комерційного обліку споживача (Додаток 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №0942127U10СР016 від 01 січня 2016 року): Чернігівська область, Козелецький район, с.Озерне, вул. Перемоги, 46, у доказ чого позивачем до позовної заяви додано копії заяви-приєднання №0942127U10СР016 (Додаток 2 до Типового договору розподілу природного газу) та Розрахунку втрат і витрат природного газу/Перелік точок комерційного обліку споживача (Додаток 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №0942127U10СР016 від 01 січня 2016 року).

Вказаний договір є Типовим договором розподілу природного газу (Типовий договір), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498.

У заяві-приєднанні №0942127U10СР016 зазначено, що персональний ЕIС-код як суб`єкта ринку природного газу 56ХО000127U1000I, назва та опис об`єкта, адреса об`єкта, величина приєднаної потужності об`єкта, параметри вузла обліку, інша інформація, передбачена вимогами чинного законодавства - згідно додатків №4.

У Додатку № 4, зокрема зазначений перелік точок комерційного обліку споживача за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с.Озерне, вул. Перемоги, 46.

Пунктом 2.1 Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829, передбачено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пункт 5.1 Типового договору передбачає, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.6 Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п. 9.1 Типового договору Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі, зокрема, несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором.

У відповідності до пунктів 12.1, 12.3, 12.5 цей Договір укладається на невизначений строк. Цей договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України. У разі зміни власника об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, та необхідності укладення Договору з новим власником Договір з попереднім власником може бути розірвано Оператором ГРМ в односторонньому порядку. При цьому одностороннє розірвання договору не звільняє попереднього власника від виконання зобов`язань у частині оплати наданих послуг. У разі звільнення займаного приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за двадцять один день до дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно з ним розрахуватись за цим Договором до вказаного Споживачем дня звільнення приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за цим Договором, виходячи з умов цього Договору.

Постановою НКРЕКП №2786 від 30 грудня 2020 року, для АТ «Чернігівгаз» визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2021 року - у розмірі 1,62 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Постановою НКРЕКП № 2777 від 22 грудня 2021 року, для АТ «Чернігівгаз» визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2022 року - у розмірі 1,76 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

У порядку визначеному п. 6.6. Договору, відповідачу було направлено рахунки на оплату:

- за листопад 2021 року - рахунок № 61024064 від 12.10.2021;

- за грудень 2021 року - рахунок № 61026797 від 15.11.2021;

- за січень 2022 року - рахунок № 61029975 від 16.12.2021;

- за лютий 2022 року - рахунок № 62000901 від 17.01.2022;

- за березень 2022 року- рахунок № 62003154 від 15.02.2022;

- за квітень 2022 року - рахунок № 62003821 від 25.03.2022;

- за травень 2022 року - рахунок № 62004788 від 15.04.2022;

- за червень 2022 року - рахунок № 62006203 від 13.05.2022;

- за липень 2022 року - рахунок № 62008349 від 13.06.2022.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до вимог Кодексу ГРМ, позивачем було направлено відповідачу акти наданих послуг:

- за листопад 2021 - Акт № ЧНЯ81022436 від 30.11.2021;

- за грудень 2021 - Акт № ЧНЯ81023941 від 31.12.2021;

- за січень 2022 - Акт № ЧНЯ82000976 від 31.01.2022;

- за лютий 2022 - Акт № ЧНЯ82002599 від 28.02.2022;

- за березень 2022 - Акт № ЧНЯ82004399 від 31.03.2022;

- за квітень 2022 - Акт № ЧНЯ82006821 від 30.04.2022;

- за травень 2022 - Акт №ЧНЯ82008198 від 31,05.2022;

- за червень 2022 - Акт №ЧНЯ82010623 від 30.06.2022;

- за липень 2022 - Акт №ЧНЯ82012819 від 31.07.2022.

Повторно зазначені акти були направлені відповідачу цінними листами з описами вкладення у цінний лист, що додані позивачем до позовної заяви. Однак, відповідачем акти наданих послуг підписані та повернуті позивачу не були.

Відповідно до копій актів приймання-передачі природного газу складених за період з листопад 2021 року по липень 2022 року та рахунків на оплату за період з листопад 2021 року по липень 2022 року, загальна вартість наданих позивачем послуг з розподілу природного газу за період з 01.11.2021 по 31.07.2022, що не сплачена відповідачем, становить 252783,76 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 13.05.2022 було направлено на адресу відповідача вимогу на суму 191635,84 грн від 12.05.2022 про сплату заборгованості за послуги з розподілу природного газу за Договором станом на 01 травня 2022 року. Про направлення відповідачу вимоги свідчать докази направлення у матеріалах справи /а.с.71/.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашена.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється нормами Закону України "Про ринок природного газу", ЦК України, ГК України, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2494, зареєстрованого Міністерством юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі Кодекс ГРС).

Кодекс ГРС визначає, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом (п.2 розділу VІ Кодексу ГРС).

Пунктами 1, 2 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У даному випадку суд звертається до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний Суд, зокрема, у Постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018.

У практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей за для оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі викладеного вище суд доходить висновку, що у даному випадку принцип більшої вірогідності разом із розумністю, яка п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України відноситься до загальних засад цивільного законодавства, цілком вірогідним є отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу за укладеним між сторонами договором у період з 01.11.2021 по 31.07.2022 і вказана обставина є доведеною відповідно до ст.79 ГПК України.

Позивач свої зобов`язання за Договором за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 виконав належним чином та у повному обсязі на суму 252783,76 грн, що підтверджується актами наданих послуг за період з 01.11.2021 по 31.07.2022, рахунками на оплату, які були направлені на адресу відповідача.

Як встановлено судом, відповідач своїх зобов`язань з оплати вартості розподілу природного газу у повному обсязі за вказаний період не виконав. Не підписання актів наданих послуг за послуги, які фактично були надані, не звільняє відповідача від оплати за надані послуги з розподілу природного газу.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості за Договором за період з 01.11.2021 по 31.07.2022 у розмірі 252783,76 грн законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Станом на дату винесення рішення відповідач не надав доказів сплати 252783,76 грн заборгованості.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 252783,76 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 14323,66 грн пені.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Так, пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 14323,66 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3883,58 грн інфляційних нарахувань та 1210,09 грн трьох відсотків річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданих позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 3883,58 грн інфляційних нарахувань та 1210,09 грн трьох відсотків річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Промінь База" (код ЄДРПОУ 38282036; вул. Перемоги, 46, с. Озерне, Чернігівський район, Чернігівська область, 17072) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 03358104) 252783,76 грн заборгованості, 14323,66 грн пені, 1210,09 грн трьох відсотків річних, 3883,58 грн інфляційних збитків, 4083,02 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 28 жовтня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/