Ухвала суду № 106999897, 25.10.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

25 жовтня 2022 року м. ХарківСправа № 922/433/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків (адреса: бул.Б.Хмельницького, 36-А, м.Харків, 61099), в інтересах держави, в особі: 1. Харківської міської ради, м.Харків (адреса: м-н Конституції, 7, м.Харків, 61003); 2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м.Харків (адреса: м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м.Харків, 61022); 3. Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, м.Харків (адреса: вул.Танкопія, буд.15/2, м.Харків, 61091) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар ЛТД", м.Харків (адреса: вул.Астрономічна, буд.37-А. м.Харків, 61085) про за участю представників: визнання недійсної угоди та стягнення коштів прокурора -Харитонова Н.В. (посвідчення №057322);

позивача-1 Василенко І.Ю. (самопредставництво, витяг);

позивача-2 не з`явився;

позивача-3 - не з`явився;

відповідача Фадєєв О.П. (адвокат, ордер)

ВСТАНОВИВ:

Позивач Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі: 1.Харківської міської ради, 2.Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 3.Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар ЛТД" (далі - відповідач), у якому просив суд :

1. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 13.09.2021 до Договору № 20 від 04.01.2021 про закупівлю товарів за державні кошти, укладену між Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Хазар ЛТД.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Хазар ЛТД на користь Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради безпідставно отримані кошти в сумі 65451,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (далі - ухвала суду) від 08.02.2022 року відкрито провадження у справі №922/433/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.03.2022 року.

01.03.2022 року судове засідання у справі № 922/433/22 не відбулось, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою суду від 26.04.2022 року було відкладено розгляд справи та запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.07.2022 було призначено підготовче засідання на 09.08.2022 року, яке протокольними ухвалами суду було відкладено на 08.09.2022 та на 12.10.2022.

Ухвалою суду від 11.10.2022 підготовче засідання, призначене на 12.10.2022, було відкладено на 25.10.2022 року, у зв`язку із масованим ракетним обстрілом України і реальною загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, керуючись наказом Господарського суду Харківської області №29 від 10.10.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану в період з 10 по 14 жовтня 2022 року включно".

Учасниками справи надано до суду наступні документи:

- клопотання позивача-3 про розгляд справи без його участі (вх.№7336 від 28.07.22);

- заява позивача-1 про залишення позову без розгляду (вх.№7658 від 02.08.22);

- заява позивача-1 про відмову від позову (вх.№7903 від 05.08.22);

- заперечення прокурора на заяву позивача-1 про залишення позову без розгляду (вх.№8488 від 18.08.22);

- заперечення прокурора на заяву позивача-1 про залишення позову без розгляду (вх.№8490 від 18.08.22);

- клопотання позивача-3 про розгляд справи без його участі (вх.№9192 від 05.09.22; вх.№9774 від 15.09.22; вх.№9904 від 15.09.22; вх.№10971 від 03.10.22).

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 25.10.2022 року прокурор заперечував проти заяв позивача-1 про відмову від позову та залишення позову без розгляду.

Позивач-1 підтримував заяви про залишення позову без розгляду та про відмову від позову.

Представники позивачів-2,3 в підготовче засідання не з`явились, пояснень щодо позову не надали. Про дату та час проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представником позивача-3 надані до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 25.10.2022 року підтримував заяви позивача-1 про залишення позову без розгляду та про відмову від позову.

Розглянувши заяву позивача-1(ХМР) про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

02.08.2022 року позивачем-1 до суду надано заяву (вх.№7658) про залишення позовної заяви прокурора без розгляду. В обґрунтування наданої до суду заяви позивач-1 посилається на частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що участь прокурора у судовому процесі можлива за умови, з - поміж іншого, не просто шляхом абстрактного обґрунтування порушення інтересів держави, як підстави для звернення до суду, а саме повинна бути належним чином доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінити належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У зв`язку із чим, Харківська міська рада звертає увагу суду на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному такому випадку прокурор повинен навести та довести ( а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Також позивач-1 посилається на судову практику викладену у справах №924/1256/17, № 924/1237/17, № 927/246/18, та № 587/430/16-ц та зазначає, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 цього Закону, згідно якої прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави у суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 20 частини 1 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначено, що органом оскарження є Антимонопольний комітет України.

Проте у позовній заяві прокурора відсутня інформація, що прокурор, до подання цього позовну, оскаржував закупівлю послуги UA-2020-11-25-002167-b до уповноважених органів, які здійснюють контроль у разі виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а таким уповноваженим органом була надана відповідь, що такий орган не в змозі самостійно здійснити захист інтересів держави.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

У зв`язку із чим, за твердженнями позивача-1, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, та зазначає, що якщо суд, після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурора інтересів держави у суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженнями позивача-1, листом Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова від 22.11.2021 року № 51-107-5176 вих-21 не доведено, що виконавчі органи міської ради не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист своїх інтересів. У вказаному листі не міститься інформації щодо наявності підстав для здійснення дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, не зазначено у чому саме полягає порушення інтересів громадянина або держави, які були порушені виконавчими органами міської ради тощо.

Харківською міською радою листом від 17.12.2021 року №11056/9-21 з посиланням на норми чинного законодавство надано відповідь, та зазначено, що виконавчими органами Харківської міської ради закупівлю послуг UA-2020-11-25-002167-b здійснено з дотримання вимог чинного законодавства України.

Також позивач-1 не вважає свої інтереси порушеними, у зв`язку з чим, прокурором не обґрунтовано та не доведено підстави представництва інтересів держави у суді в особі Харківської міської ради, у зв`язку із чим, позовна заява, подана прокурором підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не погоджується з твердженнями позивача-1 з огляду на наступне.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до абзацу 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позицію викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор попередньо в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся із листом від 22.10.2021 року № 51-107-4468 вих.21 та листом від 22.11.2021 року № 51-107-5175 вих.21 до Північно Східного офісу Держаудитслужби та з листом від 22.11.2021 року № 51-107-5176 вих.21 до Харківського міського голови - Терехова І.О.

Водночас, Північно-східним офісом Державної аудиторської служби України, як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, заходи щодо визнання недійсною додаткової угоди №4 від 13.09.2021 до Договору про закупівлю товарів за державні кошти №20 від 04.01.2021 не вживались та вживатись не будуть (вказане підтверджується листом №202031-17/7025-2021 від 04.11.2021).

Листом від 17.12.2021 року № 11056/9-21 юридичний департамент Харківської міської ради повідомив зокрема, що підстави для звернення Харківської міської ради до суду відсутні та не вважає свої інтереси порушеними.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Крім того, відповідно до правового висновку, викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №910/3486/19 прокурор, не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради та Північно Східного офісу Держаудитслужби.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача -1 з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначених позивачів, а саме позивача-1 Харківської міської ради не приймається судом, та спростовується викладеними нормами та матеріалами справи, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви позивача-1 про залишення позову без розгляду.

Щодо заяви позивача-1 про відмову від позову суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1 статті 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає посилання позивача-1 на те, що Харківська міська рада не вважає свої інтереси порушеними, та на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання позивачами коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, та на те, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада та її виконавчі органи не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади України, як на підставу для подання заяви про відмову від позову, оскільки як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 13 ГПК України).

При цьому суд враховує, що відмова позивача-1 від позову не є обов`язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача-1 з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.

При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю, зокрема якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; - відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК).

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, із урахуванням позиції представників сторін, підтримування прокурором позовної заяви, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача-1 про відмову від позову у справі.

Керуючись статтями 13, 42, 46, 74, 76, 86, 191, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача-1 - Харківської міської ради (вх.№7658 від 02.08.2022) про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. У задоволенні заяви позивача-1 - Харківської міської ради (вх.№7903 від 05.08.2022) про відмову від позову у справі - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 28.10.22

СуддяК.В. Аріт