Рішення № 106999632, 19.10.2022, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/57/22

РІШЕННЯ

іменем України

"19" жовтня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої суддіРотар М.М.,

секретар судового засідання Лукіянчиній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

05 січня 2022 року Державна іпотечна установа звернулася до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначав, що 14 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Банк «Фінанси і Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № V-33-ivs-2007, за яким остання отримала на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч) доларів США з оплатою по процентній ставці 12,0 (дванадцять) процентів річних на строк до 13 червня 2027 року.

В забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, між Кредитором та Позичальником укладений Іпотечний договір № б/н, посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Платовською П.О. за реєстровим № 784 від 14.06.2007 року, за яким Іпотекодержатель приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м.

Також, для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір поруки № б/н від 14.06.2007 року. У відповідності до укладеного договору поруки, поручитель ОСОБА_2 зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 усіх її зобов`язань за кредитним договором договір № V-33-ivs-2007 від 14.06.2007 р.

11 лютого 2015 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Державною іпотечною установою укладено Договір про відступлення прав вимоги № 17/4-В нотаріально посвідчений 11.02.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 616, відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відступив на користь Державної іпотечної установи своє право вимоги за кредитним договором № V-33-ivs-2007 від 14.06.2007 р.

Позичальник неналежно виконувала зобов`язання, тому утворилась заборгованості за договором на загальну суму 288 588 грн. 10 коп., з якої: 168 633 грн. 48 коп. сума основного боргу, 119 954 грн. 62 коп. прострочена заборгованість за відсотками. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 10 січня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до підготовчого засідання.

03 травня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 01 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, а саме в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Банк «Фінанси і Кредит», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № V-33-ivs-2007.

У відповідності до п. 2.1. Кредитного договору, кредитор надав відповідачу ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч) доларів США з оплатою по процентній ставці 12,0 (дванадцять) процентів річних.

Кредитні ресурси отримані відповідачем за договором використовуються за цільовим призначенням: для придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м.

Пунктом 3.2. кредитного договору передбачене, що відповідач зобов`язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до «13» червня 2027 р. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

Відповідач зобов`язався щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі згідно графіка зниження розміру заборгованості.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору відповідач повинен був сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця згідно із графіком зниження розміру заборгованості.

Виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором згідно з п. 5.1. кредитного договору забезпечується іпотекою нерухомого майна: двокімнатною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42,2 кв.м., житловою площею 18,5 кв.м.

14 червня 2007 року, відповідач ОСОБА_1 особисто отримала готівкові кошти за кредитним договором в сумі 13 000,00 доларів США.

Отже, кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 13 000,00 дол. США.

Також, для забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором між кредитором та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки № б/н від 14.06.2007р.

У відповідності до укладеного договору поруки, відповідач ОСОБА_2 зобов`язувалась відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов`язань за кредитним договором № V-33-ivs-2007 від 14.06.2007 р.

11 лютого 2015 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит та Державною іпотечною установою, з метою реалізації порядку звернення стягнення на майнові права відповідно до договору застави майнових прав № 17/4-3 від 11.02.2015 року, що укладений з метою забезпечення зобов`язань первісного кредитора за кредитним договором №17/4 від 11.02.2015., укладено Договір про відступлення прав вимоги № 17/4-В.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всі права вимоги за договорами (кредитними, іпотеки, поруки тощо), вказаних у додатках до цього Договору (далі - Права вимоги).

Так, згідно інформації, яка міститься під порядковим номером 543 в Додатку № 1 до Договору відступлення, позивач набув права вимоги за кредитним договором №V -33- ivs-2007 від 14.06.2007 р. укладеним між відповідачем ОСОБА_1 та Банком, Іпотечним договором № б/н від 14.06.2007 р. укладеним між Відповідачем ОСОБА_1 та Банком, за Договором поруки № б/н від 14.06.2007 р. укладеним між відповідачем ОСОБА_2 та Банком.

Станом на момент відступлення права вимоги Державній іпотечній установі, за Договором відступлення, у відповідності з Довідкою про залишки заборгованості по іпотечним кредитам, що були надані в забезпечення Державній іпотечній установі згідно Договору застави майнових прав № 17/4 від 11.02.2015р., станом на 17.09.2015р., залишок основних зобов`язань відповідача ОСОБА_1 складав: 7727,47 дол. США, або 168 633,48 у гривневому еквіваленті (за офіційним курсом НБУ станом на 17.09.2015 року, який склав 2 182,2599 гривень за 100 доларів США.

Враховуючи відсутність у позивача ДІУ генеральної чи індивідуальних ліцензій Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також ту обставину, що вартість Прав вимоги відповідно до Договору відступлення виражена в гривнях, позивач ДІУ обчислювала заборгованість за кредитним договором в національній валюті України - гривні починаючи з дати набрання чинності Договором відступлення, тобто, з 17 вересня 2015 року.

В судовому засіданні було встановлено та підтвердилося матеріалами справи, що відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за його користування не здійснювалися, з моменту відступлення права вимоги, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 288588,10 грн., яка підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № договором №V -33- ivs-2007 від 14.06.2007 р. та яка складається з суми основного боргу в розмірі 168633,48 грн. та прострочених відсотків за користування кредитом 119954,62 грн.

Вказана заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Державної іпотечної установи.

Що стосується стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідача ОСОБА_2 , як поручителя за кредитним договором, то суд вважає, що необхідно відмовити з задоволенні позовних вимог, при цьому виходить з наступного.

У відповідності до ч. 4ст. 559 ЦК України(в редакції що діяла на час укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_1 , а відтак і поручитель ОСОБА_2 , первинно взяли на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами у строк до 13 червня 2027 року, сплачуючиїї частинами не менш як 54,17 дол.США до 10 числа кожного місяця.

Таким чином, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Виконання боржником кожного щомісячного зобовязання згідно з частиною третьоюстатті 254 ЦК Україниспливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконанняцього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно достатті 554 ЦК Українипоручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертоїстатті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертоюстатті 559 ЦК Українистрок пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно достатті 261 ЦК Українипочинається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертоюстатті 559 ЦК України шестимісячногостроку для пред`явлення вимог до поручителя.

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

При застосуванні частини четвертоїстатті 559 ЦК Українислід ураховувати таке.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у звязку із закінченням строку її чинності частина четвертастатті 559 ЦК Українипередбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя.

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертоїстатті 559 ЦК Українизастосовуються поняття «пред`явлення вимоги» та «пред`явлення позову», як умови чинності поруки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертійстатті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертоїстатті 559 ЦК Українислід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другоюстатті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четвертустатті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З розрахунку заборгованості за кредитом відповідач ОСОБА_1 , починаючи з 17.09.2015 року жодної оплати не здійснила, в той же час позивач звернувся до суду з позовом 05 січня 2022 року, тоді як право вимоги до нього перейшло 17.09.2015 року.

Так, виходячи з положень другого речення частини четвертоїстатті 559 ЦК Українислід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другоюстатті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Тому, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу в задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, колегія суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526,527,530,626,625,627,629,1049,1050,1054 ЦК України. Оскільки позовну давність суд може застосувати лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Жодних заяв від відповідача ОСОБА_1 під час розгляду справи не надійшло.

Стягненню з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі 288588,10 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредита168633,48 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом119954,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені судові витрати, пов`язані з сплатою судового збору в розмірі 4328 грн. 83 коп..

Згідно вимог ст. 133 ч.1 ЦПК України - судові витрати складаються із судового збору та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ч.2 п.1 ЦПК України - у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

За такого з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Державної іпотечної установи підлягають стягненню судові витрати в розмірі 4328 грн. 83 коп..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 89, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором № V-33-ivs-2007 від 14 червня 2007 року в сумі 288588,10 грн., з яких сума основного боргу 168633,48 грн., прострочені відсотки за користування кредитом 119954,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи судовий збір 4328,83 грн.

В задоволенні позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державна іпотечна установа, ідентифікаційний код 33304730, 01133 м. Київ бул. Лесі Українки б.34.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 56575 Миколаївська область, Вознесенський район с. Кам`яна Балка.

Відповідач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2022 року.

Суддя М.М. Ротар