Ухвала суду № 106997151, 27.10.2022, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/552/22

УХВАЛА

27 жовтня 2022 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Загородько Н.А., секретар судового засіданя Дулюк А.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив

В провадженні Корецького районного суду Рівненської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Селянське Агро" про скасування реєстрації договору оренди землі та зобов"язання вчинення дій.

26.10.2022 року надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної дялянки, зокрема обробляти та засівати земельну ділянку, що належить позивачу.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що у позовній заяві, в 2014 році позивачем був укладений договір оренди земельної ділянки б/н з ТОВ «СВК СЕЛЯНСЬКЕ» та зареєстрований в реєстрі 05 липня 2014 року. Строк дії даного договору 7 років.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, строк договору складає 17 років. Як з`ясувалося, в реєстрі зареєстровано додаткову угоду до договору оренди, яка начебто була укладена 01 грудня 2017 року. Даною додатковою угодою строк оренди продовжено на 10 років.

Для вирішення спору за даною позовною заявою та встановлення істини судом було задоволено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Згідно ухвали суду справа направлена до Рівненського НДЕКЦ МВС України (33000, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39) для проведення відповідної експертизи.

На сьогоднішній день розпочата посівна кампанія 2022-2023 років. Позивач звернулася до відповідача з проханням не засівати її земельну ділянку до вирішення справи в суді, оскільки в разі задоволення позовної заяви, вона не зможе використовувати свою земельну ділянку до збору наступного урожаю відповідачем. Це в свою чергу призведе до порушення її прав. Однак, представником відповідача було відмовлено в її проханні та вказано на те, що земельна ділянка буде засіяна в будь-якому разі.

Ознайомившись із заявою, розглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, передбачені цим Кодексом.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що випливає з положень ч. 2 ст.149 ЦПК України.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК, утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із матеріалів справи вбачається, що за договором оренди землі Орендар набув право користування даною земельною ділянкою на підставі вищевказаного договору оренди землі та додаткової угоди, яка на даний час є чинною. Заборона відповідачу обробляти та засівати земельні ділянки сільськогосподарського призначення (ріллю) перешкодить його господарській діяльності.

Таким чином, обраний вид забезпечення позову ОСОБА_1 щодо заборони проводити роботи та вчинення дій по засіванню орендованих відповідачем земельних ділянок, порушує інтереси суб`єкта господарської діяльності .

Поряд із цим, суду не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову в спосіб, обраний заявником, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки при розірванні спірного договору відповідач буде зобов`язаний повернути земельну ділянку позивачу.

За таких підстав заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Оскільки, цивільна справа перебуває в експертній установі Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення почеркознавчої експертизи, яка на даний час не виконана, то суд вважає, що провадження по справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.153, 252, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя