Рішення № 106996462, 27.10.2022, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/909/22 Провадження № 2-а/358/29/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Романенко К.С.

з участю секретаря судового засідання Шпак К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , сержанта поліції батальйону УПП рота 1 батальйон патрульної поліції ва м. Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Шульга С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції батальйону УПП рота 1 батальйон патрульної поліції в м. Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Шульга С.В. про скасування постанови серії ЕАР №5707322 від 04.08.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що з даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 04 серпня 2022 року о 12 год. 15 хв. в м. Біла Церква на вул. Леваневського, 137 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 прим. КУпАП.

Винесену постанову про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки зазначене в ній адміністративне правопорушення він не вчиняв, і про існування вказаної постанови йому стало відомо лише 30.09.2022 після отримання копії постанови державного виконавця Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кустовської О.М. від 09.09.2022 про відкриття виконавчого провадження.

Зазначив, що розглядаючи справу про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, сержант поліції Бат. УПП Рота 1 батальйон патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Шульга С.В. діяла усупереч вимогам закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.

Зазначений у постанові по справі про адміністративне правопорушення опис адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказане правопорушення він не вчиняв.

Дійсно, 04.08.2022 року о 12 год. 15 хв. він в місті Біла Церква по вулиці Леваневського керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , і був зупинений працівниками поліції. Однак, при цьому жодних зауважень щодо керування транспортним засобом з не пристебнутим ремнем безпеки не було, оскільки в дійсності він користувався таким ремнем.

У мотивувальній частині постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується рішення посадової особи про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП, в тому числі посилання на пояснення ОСОБА_1 , пояснення свідків, здійснення відео фіксації, тощо.

У постанові невірно зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки, а саме, мається посилання на частину 5 статті 121 прим. КУпАП, у той час як відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без його присутності і без вручення на місці вчинення адміністративного правопорушення копії постанови, що позбавило його можливості дати пояснення щодо обставин зазначеного в постанові правопорушення, подати докази, заявляти відповідні клопотання, тощо.

У постанові відсутнє посилання на п.п. в) п.2.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.

Постанова про накладення адміністративного стягнення не підписана особою, яка її винесла.

Вважаючи свої права порушеними, позивач змушений звернутись до суду і просить суд винести рішення, яким поновити строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5707322 від 04.08.2022, якою його, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, справу закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 11.10.2022 зазначений позов залишено без руху.

18.10.2022 представник позивача - адвокат Ящук Л.А. усунув недоліки зазначені в ухвалі суду.

19.10.2022 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. До судового засідання від представника позивача надійшла заява від 27.10.2022 про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином. Про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомили, відзиву на позов не надіслали.

На підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України, справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З огляду на викладені позивачем обставини, враховуючи обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та наявність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 04.08.2022 було винесено постанову серії ЕАР № 5707322 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Так, пояснення позивача узгоджується з відомостями, які зазначені в постанові, адже згідно її змісту вбачається, що у графі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутній підпис ОСОБА_1 . Крім цього в графі підпис особи, яка винесла постанову, відсутній відповідний підпис. Також, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що подія зафіксована на нагрудну бодікамеру в графі «8.до постанови додаються» - працівником поліції не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Судом, при перегляді диска із відеозаписами, наданими представником позивача у справі встановлено, що з цих відеозаписів неможливо встановити дійсні обставини справи.

Однак, сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та фактично визнано позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач в позові вказав на попередній (орієнтовний) розмір, зокрема, витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., які очікує понести, та просив їх стягнути із відповідача разом із судовим збором.

Водночас, в заяві від 27.10.2022, представник позивача зазначив про те, що відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, докази понесення витрат у зв`язку з наданням ОСОБА_1 правової допомоги буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню у користь позивача судовий збір у сумі 992,40 грн.

Крім цього, суд вважає необхідним встановити позивачу строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які пов`язані з правничою допомогою у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В И Р І Ш И В:

Поновити строк звернення до суду у справі № 358/909/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, сержанта поліції батальйону УПП рота 1 батальйон патрульної поліції ва м. Біла Церква УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції Шульга С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАР № 5707322 від 04.08.2022, що винесена 04 серпня 2022 року сержантом поліції Бат. УПП Рота 1 Батальйон патрульної поліції в місті Біла Церква УПП у Київській області Шульгою Світланою Василівною про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП у виді штрафу розміром 510,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 прим. КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м.Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України позивачу подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя К. С. Романенко