Ухвала суду № 106995355, 27.10.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8112/22

Провадження № 2-а/202/61/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

27 жовтня 2022 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Богданова Олексія Ігоровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до інспектора з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Богданова Олексія Ігоровича про скасування постанови серія ІД01061301 від 14.10.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2022 року головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі, доходжу наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - п`ятоютавосьмоюстатті 152-1цього Кодексу.

Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбаченічастинами першою,третьоюісьомоюстатті 122,частинами першою,другоютавосьмоюстатті 152-1цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до частини п`ятої статті 242КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Верховний Суд у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 року зробив висновок, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу, оскільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. А отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, пропоную позивачу вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначити повне найменування юридичної особи, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності.

Слід звернути увагу, що визначення відповідача, предмета і підстав спору є правом позивача.

Крім того, при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем всупереч вищезазначеній нормі, при зверненні до суду відповідних документів щодо сплати судового збору не надано, що підтверджується, зокрема, переліком додатків, визначених позивачем у самій позовній заяві, де такий доказ (додаток) не вказано.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір», особи, які оскаржують постанови у справах про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

За приписомп.3ч.2ст.4 ЗаконуУкраїни «Просудовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Верховним Судом зазначено, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, вказано, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і ЗУ «Просудовий збір» винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатитисудовий збіру розмірі496,20 грн. (докази чого надати суду), за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313101206000004630; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене, визначити коло учасників справи відповідно до норм чинного законодавства та сплатити суму судового збору відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 169КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями: 160-161, 169, 248 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Богданова Олексія Ігоровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки не пізніше десяти днів після отримання ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар