Ухвала суду № 106993325, 25.10.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2022 Справа №607/14873/22

Провадження №1-кс/607/4742/2022

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Західногорегіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізаціїв/ч НОМЕР_1 ,старшого лейтенанта, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2022 року старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Західногорегіону ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62022140140000081 від 11 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 01 березня 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_4 призвано для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

01 березня 2022 року старшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду офіцера резерву запасної батареї вказаної військової частини.

Старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість старший лейтенант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Розпорядком дня військової частини, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 прибувають на військову службу о 8 годині 30 хвилин.

05 серпня 2022 року о 8 годині 30 хвилин старший лейтенант ОСОБА_4 без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби у розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув.

У період з 8 години 30 хвилин 05 серпня 2022 року по 8 годину 30хвилин 09 вересня 2022 року старший лейтенант ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

09 вересня 2022 року о 8 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків.

Окрім цього, 13 жовтня 2022 року військовослужбовець військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_4 без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби о 8 годині 30 хвилин у розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув.

У період з 8 години 30 хвилин 13 жовтня 2022 року по 08 годину 30хвилин 25 жовтня 2022 року старший лейтенант ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

25 жовтня 2022 року о 08 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, старший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 ,будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (крім строкової служби), всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану,вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , без поважних причин о 8 годині 30 хвилин 05 серпня 2022року не з`явився та в подальшому, проводячи час на власний розсуд, о8годині 30 хвилин 09 вересня 2022 року прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 ККУкраїни (в редакції Закону №194-VIII від 12.02.2015).

Він же, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_2 , без поважних причин о 8 годині 30 хвилин 13 жовтня 2022 року не з`явився та, в подальшому, проводячи час на власний розсуд, о 8 годині 30 хвилин 25 жовтня 2022 року прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим повторно вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 ККУкраїни військовослужбовцем крім строкової служби, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону №194-VIII від 12.02.2015).

25 жовтня 2022 року старшому лейтенанту ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407ККУкраїни.

Обставинами, що дають підстави підозрювати старшого лейтенанта ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є:повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 20 вересня 2022 року №697/3/2827, матеріали перевірки за даним фактом, повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 24жовтня 2022 року за вих.№6192,матеріали перевірки за даним фактом,показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші зібрані у кримінальному провадженні докази.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Мотивуючиклопотання,слідчий посилаєтьсяна обґрунтованістьпідозри ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.407КК України,яке відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимзлочином тау зв`язкуз цимзазначає проіснування ризиків,передбачених пунктамич.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста укримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З урахуванням викладеного, зокрема, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та до нього необхідно застосувати запобіжний західу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в встановлених законом межах, який буде достатнім на переконання слідчого, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків визначених КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими. Також зазначив, що у разі не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний зможе вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, адже за незначний проміжок часу підозрюваний проявив своє безвідповідальне ставлення до виконання покладених на нього обов`язків на службі в ЗСУ, більше того згідно службової характеристики наданої командиром в/ч НОМЕР_1 від 25.10.2022 року ОСОБА_4 характеризується з негативної сторони та займаній посаді в ЗСУ не відповідає, у зв`язку із чим просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_13 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, при цьому просить застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки вважає недоведеними ризики стороною обвинувачення, які б стали підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом(здислокацією ум.Тернополі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львовіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022140140000081 від 11 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.

У даному провадженні 25 жовтня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишеннявійськової частиниабо місцяслужби,а такожнез`явлення вчаснона службубез поважнихпричин,вчинені вумовах воєнногостану вчинене військовослужбовцем строкової служби.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022140140000081 від 11 жовтня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України;повідомленням про вчиненнявійськовослужбовцем кримінальногоправопорушення від20.09.2022року;актом підсумківслужбового розслідуваннявід 01.09.2022року;доповіддю профакт самовільногозалишення військовоїчастини від05.08.2022року №5005;протоколом серіїЛВТ №100про військовеадміністративне правопорушенняпередбачене ч.3ст.172-20КУпАП;протоколом серіїЛВТ №83про військовеадміністративне правопорушенняпередбачене ч.3ст.172-20КУпАП;актом підсумківслужбового розслідуваннявід 23.10.2022року; доповіддю про факт самовільного залишення військової частини від 13.10.2022 року №6004; протоколами допиту свідків, інші матеріали кримінального провадження.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідні кримінальні правопорушення могли бути вчинені, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Посилання сторони захисту на недоведеність ризиків на які вказує прокурор, слідчий суддя не бере до уваги, оскільки вважає такі твердження не обґрунтованими та такими, що несуть голослівний характер і зазначає наступне.

Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.407 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста укримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Крім цього, ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, у тому числі, на підлеглих йому за посадою та званням військовослужбовців. Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.

За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Також на переконання слідчого судді стороною обвинувачення прокурором доведений ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній є військовослужбовцем Збройних Сил України, обіймає посаду офіцера резерву запасної батареї військової частини НОМЕР_1 та має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб, він може підшукати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Крім того, на переконання слідчого судді, також підтверджений ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому він підозрюється, зокрема як вбачається із матеріалів клопотання ОСОБА_4 по місцю служби характеризується негативно, що проявляється у його безвідповідальному ставленні до виконання покладених на нього обов`язків про свідчать, його самовільні нез`являння на службу у розташування військової частини НОМЕР_1 більше 10 діб в умовах воєнного стану без дозволу командування, а також він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за перебування у стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Втім,за наведенихвище обставин,на переконанняслідчого судді,застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом. Крім того доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Таким чиномстороною обвинуваченнядоведено,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів,не можезапобігти встановленимпід часрозгляду ризикам,оскільки укримінальному провадженнізібрані докази,які усвоїй сукупностівказують наобґрунтованість підозрипро вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає безпідставним клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у зв`язку із чим в його задоволенні слід відмовити, а клопотання слідчого задовольнити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Клопотання старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільськоїспеціалізованої прокуратуриу військовійта обороннійсфері Західногорегіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 23 грудня 2022 року.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі 607/14873/22; провадження №1-кс/607/4742/2022; згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.10.2022 року.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися від місця проходження військової служби - військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , бездозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 23 грудня 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1