Рішення № 106993297, 18.10.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2022 Справа №607/7489/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Л.М. Сливки

за участі секретаря судового засідання С.В. Крушельницької,

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Бачинської Наталії Орестівни, представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Денис Андрія Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВАСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат БачинськаН.О. пред`явиладо судупозов довідповідача ОСОБА_2 ,третя особа,яка не заявляєсамостійних вимогщодо предметаспору Товариство здодатковою відповідальністю«Міжнародна страховакомпанія»,у якійпросить стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 31100,73 гривень, з яких: 29212,33 гривень фактичний розмір заподіяної шкоди; 1500 гривень витрати за проведення незалежної експертизи, 388,40 гривень витрати на відправку електронних повідомлень про проведення огляду автомобіля на адресу відповідача та третьої особи; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень та 908 гривень сплаченого судового збору.

В обґрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що 15червня 2020року о00годин 50хвилин повул.Протасевича ум.Тернополі ОСОБА_2 ,керуючи транспортнимзасобом марки:VolkswagenTouareg»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,не бувуважний,не вибравбезпечної швидкостіруху,не врахувавдорожньої обстановки,не дотримавсябезпечної дистанції,внаслідок чогодопустив зіткненняз автомобілем«ToyotaCamry»,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_1 ,який рухавсяпопереду,що спричиниломеханічні пошкодженнявказаних автомобілів,право власностіПозивача навказаний автомобільпідтверджується Свідоцтвомпро реєстраціютранспортного засобу.Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимогип.п.2.3(б),12.1,13.1Правил дорожньогоруху України.Постановою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 02липня 2020року усправі №607/10238/20 ОСОБА_2 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.124Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (КУпАп)та накладенона ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі двадцятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить340(тристасорок)гривень.Внаслідок вищевказаногоДТП позивачцізавдано матеріальнушкоду,яка полягаєу фізичномузнищенні належногоїй транспортногозасобу,зокрема належнийпозивачці транспортнийзасіб отримавзначні механічніпошкодження:розламаний заднійбампер,розбитий парктронік,зігнуто тапошкоджено ЛФП(лако-фарбовепокриття)кришки багажника,зігнуто тапошкоджено ЛФПзаднього лівогокрила,розбитий лівийгабаритний ліхтар,вм`ятийкорпус автомобілязліва всередину таінші пошкодженняхарактері ДТП. Вказані пошкодженняє видимими(зовнішніми),які буливиявлені працівникамиполіції таописані уСхемі,місця ДТП.Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортнихзасобів ЕР- 106200941цивільна відповідальністьвідповідача ОСОБА_2 була застрахованау ТДВ«Міжнародна страховакомпанія».Відтак комісіяТДВ «Міжнароднастрахова компанія» визначила дорожньо-транспортну пригодувід 15 червня 2020 року заучастю забезпеченогоТЗ -«VolkswagenTouareg»,державний номернийзнак НОМЕР_3 та ТЗ«ToyotaСеmry»,державний номернийзнак НОМЕР_2 страховимвипадком івизначила страховевідшкодування урозмірі 38713,08гривень,яке булосплачено позивачці.03листопада 2020року позивачказвернулася дооцінювача ОСОБА_3 для проведеннянезалежного експертногодослідження.Відповідно доЗвіту провизначення вартостіматеріального завданоговласнику автомобіляToyotaCamry,реєстраційний НОМЕР_2 зробленовисновок пророзмір матеріальногозбитку,завданого власникуавтомобіля ToyotaCamry.реєстраційний НОМЕР_2 ,в результатіпошкодження йогоКТЗ приДТП,станом на03.11.2020року становить67925,41гривень.Вартість відновлюваного ремонту без урахування ПДВ і з урахуванням експлуатаційногозносу деталей,що підлягаютьзаміні складає67925,41гривень. Також,окрім видимихпошкоджень,що буливказані усхемі місцяДТП буловиявлено йінші пошкодженнятранспортного засобу.Фактичний розмір шкоди, завданої позивачці внаслідок ДТП, є розмір вартостівідновлювального ремонту.Тому,враховуючи те,що вартістьвідновлювального ремонтуперевищує розмірстрахового відшкодування,решта сумипідлягає стягненнюіз відповідача,тобто особияка внаслідокДТП завдалашкоди,належному позивачевіавтомобілю (67925,41грн.(фактичнийрозмір шкоди/вартістьвідновлювального ремонту)-38713,08грн.(сумастрахового відшкодування)=29212,33грн.(двадцятьдев`ятьтисяч двістідванадцять гривень33копійки). Вказує,що крім матеріальної шкоди, позивачці спричинено також і моральну шкоду, яку позивачка оцінює у розмірі 8 000 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ст. 23 ЦК України, розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру заподіяних фізичних і моральних страждань. Завдана моральна шкода позивачці полягає у моральних стражданнях та переживаннях через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану та через неможливість використовувати автомобіль у власних потребах.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 травня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Денис А.І. надійшов до суду відзив на позов. Зазначає, що укладеним договором, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130000 гривень. Таким чином, лімітом зобов`язання ТДВ «Міжнародна страхова компанія» з відшкодування завданої шкоди на випадок виникнення деліктного зобов`язання (якщо бути точним то на момент вчинення ДТП) склала 130 000 гривень. Водночас, позивач при зверненні до страховика за виплатою майнової шкоди внаслідок ДТП, погодився на відшкодування шкоди в розмірі 38 713,08 гривень. Жодних підтверджень щодо своєї незгоди з розміром завданої шкоди чи зауважень до проведеної оцінки такої шкоди до суду не надає. З метою зібрання належних доказів, адвокатом відповідача Денис А.І надією адвокатський запит до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на отримання інформант копії документів по страховому випадку 15 червня 2020 року. Однак станом на м підписання відзиву відповіді не надходило. Як доказ виконання вимог п.5.2. Методик, позивачка долучає копію електронного повідомлення №000014 від 26 жовтня 2020 року та фіскальний чек до вказаного повідомлення. Жодного електронного повідомлення відповідач не отримував, а позивачем не надано суду підтвердження отримання такого повідомлення відповідачем. Інструкцією з оброблення телеграм операторами, провайдерами телекомунікацій, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 22.04.2014 №195. Вказана інструкція не містить визначення електронного повідомлення, яким позивач підтверджує виконання вимог п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року №142/5/2092. У зв`язку з вищевикладеним, електронного повідомлення №000014 від 26 жовтня 2020 року та фіскальний чек до вказаного повідомлення не можуть бути допустимими доказами виконання обов`язку щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату, місце та час проведення огляду КТЗ «Toyota Сеmry», державний номерний знак НОМЕР_2 . За вказаних обставин, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

27 вересня 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Бачинська Н.О. подала до суду заяву про залучення до участі у розгляді справи у якості співвідповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія». Вказана заява мотивована тим, що Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» виплачено позивачці лише частину страхового відшкодування у розмірі 38713,08 гривень, натомість решта суми страхового відшкодування залишилась невиплаченою.

Згідно збільшеного розміру позовних вимог, викладених представником позивачки у долученій уточненій позовній заяві від 08 жовтня 2021 року, позивачка просила стягнути солідарно із ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, пов`язану з виплатою страхового відшкодування у розмірі 31100,73 гривень, з яких: 29 212,33 гривень фактичний розмір заподіяної шкоди; 1500 гривень витрати за проведення незалежної експертизи, 388,40 гривень витрати на відправку електронних повідомлень про проведення огляду автомобіля на адресу відповідачів; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень та 908 гривень сплаченого судового збору.

За клопотанням представника позивача, 27 вересня 2021 року судом залучено до участі у розгляді справи у якості співвідповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Денис А.І. надійшов до суду відзив на уточнену позовну заяву, у якому вказує, що на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних, засобів», між ОСОБА_2 : та ТДВ «Міжнародна страхова компанія» укладено договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та оформлено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників, наземних транспортних засобів №106200941.Укладеним договором, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130000 гривень. Таким чином, лімітом зобов`язання ТДВ «Міжнародна страхова компанія» з відшкодування завданої шкоди на випадок виникнення деліктного зобов`язання склала 130 000 гривень. Водночас, позивач при зверненні до страховика за виплатою майнової шкоди внаслідок ДТП погодився на суму відшкодування шкоди в розмірі 38 713,08 гривень. Жодних підтверджень щодо своєї незгоди із розміром завданої шкоди чи зауважень до проведеної оцінки такої шкоди до суду не надає. З метою зібрання належних доказів, адвокатом відповідача ОСОБА_4 надіслано адвокатський запит до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» на отримання інформації та копії документів по страховому випадку 15 червня 2020 року. Відповідно до правового висновку зробленого Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року призначено у даній цивільній справі судову авто товарознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2022 року поновлено провадження у даній цивільній справі.

У процесірозгляду справипредставником позивачки адвокатомБачинською Н.О.подано заявупро збільшеннярозміру позовнихвимог,у якійпозивач просиластягнути солідарноіз ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 48559, 41 гривень, з яких: 43711,01 гривень фактичний розмір заподіяної шкоди; 1500 гривень витрати за проведення незалежної експертизи, 388,40 гривень витрати на відправку електронних повідомлень про проведення огляду автомобіля на адресу відповідачів; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8000 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень та 992 гривень сплаченого судового збору.

Заява про збільшення розміру позовних вимог мотивована тим, що згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи, розмір матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний НОМЕР_2 становить 82424,09 гривень. А тому, з урахуванням суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 38713,08 гривень із відповідачів слід стягнути недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 43711,01 гривень.

25 серпня 2022 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Бачинська Наталія Орестівна у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, заявлені нею у заяві про збільшення розміру позовних вимог та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Денис Андрій Ігорович просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавав. Відзиву на позов від відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» до суду не надходило.

Судом установлено:

15червня 2020року о00годин 50хвилин повул.Протасевича ум.Тернополі відбуласьдорожньо-транспортнапригода заучастю автомобіля VolkswagenTouareg»,реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 липня 2020 року у справі №607/10238/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Вказаною постановою суду установлено, що 15 червня 2020 року о 00 годин 50 хвилин по вул. Протасевича у м. Тернополі водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_1 не був уважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, що спричинило механічні пошкодження вказаних автомобілів. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Власником автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №106200941. (а.с. 64)

Позивачка ОСОБА_1 зверталася до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Як убачається із відповіді Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» №3940 від 08 вересня 2020 року «Про прийняте рішення», адресованої ОСОБА_1 , комісія ТДВ «Міжнародна страхова компанія» визначила подію, яка трапилася 15 червня 2020 року, страховим випадком і визначила страхове відшкодування 38713,08 гривень, що буде сплачене.

Згідно викладених у позові обставин, відповідачем ТДВ «Міжнародна страхова компанія» виплачено позивачці ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 38713,08 гривень, на підтвердження чого позивачка надалі копію квитанції АТ «КБ «ПриватБанк» від 17 вересня 2020 року. (а.с.63)

Не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування, позивачка звернулася до ФОП ОСОБА_3 з метою визначення вартості завданого матеріального збитку внаслідок ДТП.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального завданого власнику автомобіля Toyota Camry, реєстраційний НОМЕР_2 , виконаного ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний НОМЕР_2 , в результаті пошкодження його КТЗ при ДТП, станом на 03 листопада 2020 року становить 67925,41 гривень.

Як убачається із Акту прийому-передачі виконаної роботи від 12 листопада 2020 року, вартість виконаної роботи щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний НОМЕР_2 , становить 1500 гривень (а.с. 41).

На ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2021 року про призначення у даній цивільній справі судової авто товарознавчу експертизу, судовим експертом Мазур Михайлом Степановичем зроблено Висновок за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи №70/22 від 11 липня 2022 року.

Згідно вказаного висновку, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Toyota Camry», реєстраційний НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 15 червня 2020 року станом на момент пригоди 15 червня 2020 року становить 82424,09 гривень.

Як убачається із копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2588776035.1 від 24 червня 2022 року, позивачкою ОСОБА_1 оплачено вартість проведеної експертизи у сумі 3000 гривень.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, відшкодування збитків, відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Щодо позовних вимог про відшкодування шкоди солідарно з відповідачів, суд зазначає, що в силу статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Разом з тим законом не передбачено солідарне стягнення збитків внаслідок ДТП з винної особи та страховика.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2018 року, відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Тобто, право визначення кола відповідачів у конкретній справі належить виключно позивачу, який звертається з відповідними позовними вимогами до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на статті 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вимог частини 1статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування лише у разі, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, частиною 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести наступні факти: неправомірність поведінки особи, тобто будь-якої поведінки, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є підставою для відшкодування завданої шкоди.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2статті 1187 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Разом із цим, відносини, які склалися між сторонами регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Така позиція висловлена, зокрема у постанові від 14 вересня 2016року (справа № 6-725цс16).

Однак Велика Плата Верховного Суду у своїх постановах від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц), від 03 жовтня 2018 року (справа №760/15471/15-ц) відступила від зазначених правових висновків і сформулювала правову позицію, згідно якої «Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом №1961-IVу страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

За таких обставин при вирішенні цього спору слід виходити з того, що відповідач як винна особа, цивільна відповідальність якої застрахована, несе матеріальну відповідальність за завдану шкоду лише у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, у випадку, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Судом установлено, що позивачці ОСОБА_1 було виплачено Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» страхове відшкодування в розмірі 38713,08 гривень.

Позивачка вважає, що розмір виплати є заменшеним, а сума страхового відшкодування є неузгодженою.

Суд бере до уваги висновок судового експерта Мазура М.С. №70/22 від 11 липня 2022 року щодо визначення суми матеріального збитку завданого позивачці, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам статті 102 ЦПК України, є науково обґрунтований, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Отже, в силу статті 22, 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачка мала право на страхове відшкодування в розмірі 82424,09 гривень.

Отже невиплаченасума страховоговідшкодування становить43711,01гривень,з розрахунку:82424,09гривень (розмірматеріального збитку) -38713,08гривень (сумасплаченого страховоговідшкодування)=43711,01гривень,які слідстягнути ізвідповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія».

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.

У відповідності до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із змісту статті 23 Цивільного кодексу України фізична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої душевними стражданнями у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи те, що оскільки саме із вини відповідача ОСОБА_2 виникла дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачці ОСОБА_1 дійсно заподіяно моральну (немайнову) шкоду, проте, доказів на підтвердження факту завдання відповідачем ОСОБА_2 моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі у сумі 8000 гривень суду не надано, виходячи із загальних засад розумності та справедливості, на думку суду, найбільш об`єктивною та такою, що може компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки є сума у розмірі 5000 гривень.

Згідно частин 1 та 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача;

Згідно п. 2 ч. 3. ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Таким чином, понесені позивачкою витрати за проведення незалежної експертизи у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 3000 (три тисячі) гривень підлягають стягненню із відповідачів на користь позивачки, в рівних частках із кожного.

Також, із відповідачів на користь позивачки слід стягнути 992,40 гривень судового збору, в рівних частках із кожного.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як убачається із Договору про надання правової (правничої) допомоги від 20 квітня 2021 року, укладеного між адвокатом Бачинською Наталією Орестівною та клієнтом ОСОБА_1 , предметом договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову (правничу) допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання.

Згідно пункту 4.2. вказаного договору, всього гонорар адвоката складає 15000 гривень.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Денис А.І. заперечував проти заявленого позивачкою розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 гривень, мотивуючи тим, що вказаний розмір є суттєво завищеним.

У постанові Верховного суду від 09 березня 2021 року (справа № 200/10535/19-а) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд вважає, з огляду на складність справи та фактично виконаній адвокатом роботи (наданих послуг), часові, витраченому адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг), обгрунтованим та співмірним є стягнення із відповідачів на користь позивачки вартості наданих послуг правничої допомоги у розмірі 8000 гривень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленої вимоги про стягнення витрат на відправлення електронних повідомлень у розмірі 388,40 гривень, оскільки зазначені витрати не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи в розумінні статтей 133, 138, 139, 140 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 352-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, пов`язану з виплатою страхового відшкодування у сумі 43711,01 (сорок три тисячі сімсот одинадцять) гривень 01 копійку.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення незалежної експертизи у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень та витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у сумі 3000 (три тисячі) гривень, у рівних частках із кожного відповідача.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень, у рівних частках із кожного відповідача.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 28 жовтня 2022 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідачі: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», адреса місцезнаходження вул. Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12, м. Харків, код ЄДРПОУ 31236795.

ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка