Ухвала суду № 106991081, 26.10.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Вінниця

26 жовтня 2022 р. Справа № 126/2821/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Національної академії внутрішніх справ

до: ОСОБА_1

про: стягнення боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості.

Ухвалою суду від 23.08.2022 поновлено позивач строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Однак в ході розгляду справи суд дійшов висновку про передчасність визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У постанові від 23 вересня 2021 року по справі № 520/11540/19 Верховний Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Питання строку звернення до суду в справах з аналогічними позовними вимогами було висвітлено у постановах Верховного Суду від 9 грудня 2021 року у справі №560/688/19, від 23 вересня 2021 року у справі №520/11540/19, від 21 січня 2021 року №560/1389/20, від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19, від 30 квітня 2020 року у справі №420/4102/19, від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19.

Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню саме місячний строк звернення до суду.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, відповідач звільнений із служби в поліції за власним бажанням наказом ГУ НП у Вінницькій області від 28.09.2020, однак позивач звернувся до суду з позовом лише 22.12.2021.

Позивачем, в свою чергу не було додано до позовної заяви докази вручення або надсилання повідомлення відповідачу про необхідність відшкодування витрат на його навчання, а також чи було надано відповідачу строк для добровільного відшкодування указаних витрат та чи відмовився він здійснити таке відшкодування, оскільки тільки у такому випадку право позивача вважається порушеним і з метою його захисту КАС України передбачає місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Разом з тим, подаючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення, на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2022, позивач зазначає про судову практику щодо юрисдикційної підсудності розгляду справ про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням осіб в навчальному закладі складалася таким чином, що переважна більшість справ даної категорії вирішувалася загальними судами у порядку цивільного судочинства, підтвердження цьому є рішення 2021-2022 років.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд враховує наступне.

До прийняття рішення Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 щодо узагальнення нової практики існувала практика Верховного Суду України від 12.10.2016 (справа № 6-2154цс16), якою аналогічні спори розглядалися у порядку цивільного судочинства та строк позовної давності становив три роки.

Проте, постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 (справа №804/285/16) вирішено відійти від попередньої практики, оскільки указані спори підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Тому, твердження позивача про те, що переважна більшість справ даної категорії вирішувалася загальними судами у порядку цивільного судочинства є безпідставними.

При цьому, судом враховано ту обставину, що лист від Головного управління НП у Вінницькій області, яким позивача повідомлено про звільнення ОСОБА_1 ,отримано позивачем 12.10.2020, втім вчиняти заходи щодо судового оскарження до Бершадського районного суду Вінницької області позивач почав лише 13.12.2021, тобто поза межами місячного строку.

Враховуючи дату звернення до суду 13.12.2021 (день прийняття поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку), доходжу висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві, визнаються судом неповажними, а висновку суду про поважність таких є передчасними.

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до адміністративного суду у встановлений строк, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються неповажними, а позовну заяву належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122-123, 240 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович