Рішення № 106991072, 24.10.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2022 р. Справа № 120/1918/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 28294 грн. 50 коп. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом надіслано запит від 18.02.2022 року до Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

17.03.2022 року до суду надійшла відповідь на запит, згідно з якою ОСОБА_1 з 10.06.1996 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 22.03.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

12.04.2022 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив. У якому він заперечує проти адміністративного позову та просить відмовити. В обгрунтування, що податковий борг із плати прибуткового податку фізичних осіб та військового податку ним сплачено. Для підтвердження того тим подано копії квитанцій.

29.04.2022 року позивачем направлено відповідь на відзив. Де зазначено, що ОСОБА_1 дійсно було сплачено суми податкового боргу. Однак дані суми було помилково сплачено за іншими кодами бюджетної класифікації. А згідно до ст. 43 ПК України, повернення помилково або надміру сплачених коштів здійснюється за заявою платника, яка має бути подана до відповідного контролюючого органу. Станом на дату звернення до суду ОСОБА_1 заяву до ГУ ДПС у Вінницькій області не подавав. А тому заявлена сума податкового боргу не погашена, а позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 28294 грн. 50 коп., з яких:

- заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21750 грн. 00 коп. - основний платіж.

- заборгованість зі сплати військового збору в сумі 6529 грн. 50 коп. - основний платіж.

Вказана заборгованість виникла внаслідок поданої відповідачем податкової декларації від 26.05.2020 року.

Наявність у відповідача даного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з облікових карток платника податку та довідкою про суму боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №2797-13 від 06.10.2020 року на суму 28294 грн. 50 коп. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відзиву відповідача, сума військового збору та податку на доходи фізичних осіб перерахована до бюджету у повному обсязі 13 листопада 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 та № 2 від 13.11.2022 року. Як встановлено судом, ОСОБА_1 помилково перераховані суми за платежем Військовий збір (код бюджетної класифікації 11011000) замість Військовий збір (код бюджетної класифікації 1101050009) та податку на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації 11010501) замість податку на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації 110150009).

Позивачем не оспорюється, що ОСОБА_1 помилково було перераховано суму військового боргу та податку на прибуток фізичних осіб.

При цьому зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 9.3 статті 9 ПК України).

Пунктами 4 і 5статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки та збори (обов`язкові платежі) рахуються зачисленими в дохід Державного бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок», затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 цього Положення).

Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Відповідно до п. 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На переконання суду, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання.

Оскільки позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, то помилкове зазначення рахунку на який такий податок сплачується під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несвоєчасну сплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк.

Таким чином, оскільки помилкове перерахування позивачем коштів на рахунок податкового органу не вплинуло на виконання обов`язку платника зі сплати податку, та ним самостійно нараховано зобов`язання за зазначеним платежем, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 № 805/3665/16-а, від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16), від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18) та у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 №21-377а15.

За таких обставин, суд погоджується з позицією відповідача про те, що сплата ним зобов`язання на помилкові рахунки не може бути підставою для стягнення боргу, оскільки кошти зараховані до Державного бюджету України у визначений законом строк, що свідчить про виконання зобов`язання зі сплати військового збору та прибуткового податку фізичних осіб.

Таким чином, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, позивач діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028, Код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Комар Павло Анатолійович