Рішення № 106982320, 26.10.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/4141/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (вул. Дворцова, 9, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 20001585) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (надалі відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність Управління СБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки) при звільненні ОСОБА_1 за період з 16.05.2020 року по 06.09.2022 року;

- визнання протиправною бездіяльність Управління СБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за весь час затримки виплати - за період з 2015 року по день фактичного розрахунку 06 вересня 2022 року;

- стягнення з Управління СБУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2020 року по 06.09.2022 року у сумі 167209,98 грн.;

- зобов`язання Управління СБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму компенсації за невикористані дні додаткової відпустки (6154,75+11804,72=17959,47 грн.) за весь час затримки виплати - за період з 2015 року по день фактичного розрахунку 06 вересня 2022 року.

Ухвалою суду від 13.09.2022 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи про водиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що проходив військову службу за контрактом в Управлінні СБУ в Кіровоградській області з 10.11.2011 р. по 23.01.2018 р., в день звільнення з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, а саме не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в період з 2015 по 2018 рік.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, та рішенням суду від 20.12.2021 р. по справі №340/6798/21, позовні вимоги було задоволено частково.

На виконання рішення суду по справі №340/6798/21 Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області 06.09.2022 р. на картковий рахунок позивача було зараховано грошові кошти в розмірі 11854,72 грн., а тому на переконання позивача, остаточний розрахунок при звільненні здійснено з порушенням строків визначених законодавством.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву вимоги якого не визнаються з тих підстав, що у фонді грошового забезпечення військовослужбовців УСБУ було недостатньо коштів для виплати індексації грошового забезпечення та відсутні достатні правові підстави для здійснення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій на день звільнення позивача, а отже вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки в Кіровоградській області вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам бюджетного законодавства України (а.с.13-20).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

З адміністративного позову вбачається, що позивач проходив військову службу за контрактом в Управлінні Служби безпеки України в Кіровоградській області з 10.11.2011 р. по 23.01.2018р.

Натомість, в день звільнення з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, а саме не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій в період з 2015 по 2018 рік.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області.

Рішенням суду від 20.12.2021 р. по справі №340/6798/21 (набрало законної сили 20.01.2022 р.) позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області при перерахунку суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, та виплату коштів у зменшеному розмірі протиправними.

-стягнуто з Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2018 рік у розмірі 12035,25 грн. (без врахування утримання) (а.с.24-25).

На виконання рішення суду позивачеві на його картковий рахунок в банківській установі 06.09.2022 р. зараховано грошові кошти в розмірі 11854,72 грн. (а.с.8).

На думку позивача, остаточний розрахунок при звільненні здійснено з порушенням строків визначених законодавством, Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області не було виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, тим самим порушено права позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Даний спір виник між сторонами у зв`язку з несвоєчасним перерахуванням позивачеві сум належних йому при звільненні з військової служби, розмір яких та необхідність виплати встановлені судовими рішеннями, яке набрало законної сили.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Зважаючи на те, що нормами спеціального законодавства, а саме, Законом України Про військовий обов`язок і військову службу, Законом України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовця, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, стаття 117, яка передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 р. у справі №806/889/17.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи затримка проведення розрахунку при звільненні за період з 16.05.2020 р. по 06.09.2022 р. склала 578 дні.

Розмір середньоденного грошового забезпечення позивача складав 265,60 грн. (а.с.23), отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає: 153 516,80 грн. (265,60 грн. х 578 дні).

Разом з тим суд зазначає наступне.

Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов`язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

При цьому, відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від розміру простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг такої відповідальності може бути неспівмірним та непропорційним наслідкам порушення.

Отже, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗПП України.

Зважаючи на зміст позовних вимог, позивачем ставиться питання про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, що складає 578 днів, в частині несвоєчасної виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка визначена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/6798/21 від 20.12.2021р.

Згідно лицьового листа загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат складав 4013,18 грн.

Враховуючи грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка визначена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/6789/21 від 20.12.2021р., загальний розмір виплат мав складати: 4013,18 грн. + 11804,72 грн. = 15817,9 грн.

При цьому, грошова компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, складає 74,62% від загальної суми належних позивачеві виплат при звільненні (11804,72 х 100 : 15817,9).

Отже, виходячи з принципу пропорційності, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на його користь 114 554,24 грн. (74,62% від 153 516,80 грн).

Аналогічний підхід до визначення сум належних до виплати за несвоєчасний розрахунок при звільненні міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі №480/3105/19.

Щодо позовної вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.1 та 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст.4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29 квітня 2021 року по справі №240/6583/20.

Судові витрати сторонами не понесено.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 257-263, 293, 295-297, 325 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління СБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку (виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки) при звільненні ОСОБА_1 за період з 16.05.2020 року по 06.09.2022 року.

Визнання протиправною бездіяльність Управління СБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за весь час затримки виплати - за період з 2015 року по день фактичного розрахунку 06 вересня 2022 року.

Стягнути з Управління СБУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2020 року по 06.09.2022 року у сумі 114 554,24 грн.

Зобов`язати Управління СБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за весь час затримки виплати - за період з 2015 року по день фактичного розрахунку 06 вересня 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник