Рішення № 106982162, 27.10.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2022 року Справа № 280/3730/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Артоуз О.О., розглянув за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, ЄДРПОУ 43544663), Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, ЄДРПОУ 00013480), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646), Служба судової охорони (01601, м. Київ, вул.. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 42902258, електронна пошта: public@sso.gov.ua), Кабінет Міністрів України (01008, вул.. Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101, електронна пошта: 1545@ukc.gov.ua) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Служби судової охорони у м. Запоріжжі та Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі відповідач 2), Міністерства фінансів України (далі відповідач 3), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України (далі -третя особа), Служба судової охорони (далі -третя особа), Кабінет Міністрів України (далі -третя особа) відповідно до якого позивач просить суд

визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Запоріжжі та Запорізької області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168,

зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у місті Запоріжжі та Запорізької області винести наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168,

визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 та

зобов`язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу України забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.06.2022.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.06.2022 підготовче засідання відкладено на 18.07.2022; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Службу судової охорони та Кабінет Міністрів України.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2022 підготовче засідання відкладено на 22 серпня 2022 року.

Ухвалою суду від 22.08.2022 провадження у справі зупинене за клопотанням сторін до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 120/5298/22.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2022 відмовлено у відкритті провадження за поданням судді Вінницького окружного адміністративного суду Дончика В.В. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи № 120/5298/22.

Ухвалою суду від 16.09.2022 поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинене, підготовче провадження призначено на 10.10.2022.

Ухвалою суду від 10.10.2022 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу керівника Територіального управління Служби судової охорони у місті Запоріжжі та Запорізької області від 01.12.2020 №296 о/с зарахований на посаду контролера ІІ категорії комендантського взводу територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області та присвоєно спеціальне звання капрал Служби судової охорони. Відповідно до п. 1постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках ПрограмиєПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Вважає бездіяльність відповідача щодо невинесення наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стані» від 28.02.2022 №168 протиправною. Також вважає протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стані» від 28.02.2022 №168. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач Міністерство фінансів України проти задоволення позовних вимог заперечив, про що надав відзив (вх. №26166 від 12.07.2022). В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Служба судової охорони державний орган, що через свої підрозділи підтримує громадський порядок у суді, запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви; охороняє приміщення й інше майно судів, органи судової влади; забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Держаній судовій адміністрації України, та складається з центрального органу управління і територіальних підрозділів Служби. Згідно з пунктом 6 Положення про Держану судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.01.2019 №141/0/15-19, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, зокрема, щодо фінансового забезпечення Служби судової охорони. Отже розподіл коштів асигнувань належить до компетенції Державної судової адміністрації України. Враховуючи викладене у відзиві, аналіз Бюджетного кодексу України, Постанови КМУ №168, зазначає, що між Мінфіном та позивачем по справі не існує зобов`язання стосовно здійснення додаткової виплати, оскільки Мінфін не здійснює такі виплати та не є роботодавцем позивача. Також звертає увагу, що забезпечення функціонування Служби судової охорони здійснюється в межах видатків за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. 05.08.2022 надано додаткові пояснення щодо предмету спору (вх. №30095).

13.07.2022 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області в інтересах Державної казначейської служби України надано заперечення на позовну заяву (вх. №26326), відповідно до якого зазначає, що саме до повноважень Державної судової адміністрації належить надання відповідних пропозицій до Міністерства фінансів України про внесення змін до розпису Державного бюджету України. Просить відмовити у задоволенні позову в частині зобов`язання Державної казначейської служби України забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в частині виплати позивачу додаткової винагороди.

Державна судова адміністрація України надала до суду відзив на позовну заяву вх. №27422 від 20.07.2022, в якому вказує, що на сьогоднішній день у ДСА України відсутні будь-які внутрішні резерви для перерозподілу видатків між установами системи правосуддя та збільшення бюджетних асигнувань Службі судової охорони для виплати додаткової винагороди співробітникам відповідно до Постанови № 168. Зазначає, що розпорядженнями Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету від 19.04.2022 №301-р, від 29.04.2022 №341-р та від 03.06.2022 №442-р зобов`язано Міністерство Фінансів здійснити видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету для виплат відповідно до постанови № 168 додаткової винагороди, а саме: Головному управлінню розвідки Міністерства оборони, апарату Міністерства внутрішніх справ, адміністрації Державної прикордонної служби. Національній гвардії, Державній службі з надзвичайних ситуацій та Національній поліції. Стверджує, що на виконання вимог абзацу другого пункту 1 Постанови № 168 та враховуючи вимогу Міністерства Фінансів України, ДСА України звернулася з листом до Служби судової охорони щодо надання наказів, які б підтверджували кількісний склад співробітників Служби судової охорони для можливості виплати додаткової винагороди. Однак, як вбачається зі змісту відповіді Служби судової охорони, остання зазначає про неможливість видачі наказів про виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі Служби судової охорони. Вважає, що ДСА України в межах визначених законом повноважень, вжито всіх можливих заходів щодо збільшення бюджетних асигнувань Служби судової охорони для виплати винагороди співробітникам Служби судової охорони встановленою Постановою №168. Просить відмовити у позові.

Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області позовні вимоги не визнало, у письмовому відзиві від 25.072022 вх.№28191 посилається на те, що відповідно до підпункту 20 пункту 19 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1051/0/15 19 (із змінами) Голова Служби судової охорони приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба. Вказує, що у відповідному кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 після її прийняття Головою служби судової охорони не затверджувались. Стверджує, що зазначені обставини, встановили неможливість видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони. Вказує, що обґрунтованість дій територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області відповідає вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України. Вважає вимогу про визнання протиправною бездіяльності територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо невинесення наказу по нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки винесення наказу є неможливим в межах наданих повноважень у відповідності (без порушення) до норм законодавства. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Служба судової охорони подала пояснення по суті позовних вимог вх. №29699 від 03.08.2022, в яких вказує, що для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Зазначає, що пунктом третім частини третьої статті 148 Закону визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України. Посилається на те, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони, в тому числі і територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв`язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату. Враховуючи викладене вище, накази територіальним управлінням Служби у Запорізькій області про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не видавались і не можуть бути видані. Такі накази можуть видаватись виключно після надходження відповідних бюджетних асигнувань. Вважає посилання позивача на бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області необґрунтованими та безпідставними. Стверджує, що керівництвом Служби судової охорони проводиться необхідна робота щодо отримання з резервного фонду держбюджету асигнувань, необхідних для реалізації Постанови № 168. Просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.08.2022 представником Кабінету Міністрів України надано пояснення щодо позову (вх. №30134), відповідно до якого просить врахувати їх при прийнятті рішення.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, встановив наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 122 КАС Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третястатті 122 КАС України).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, зокрема, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Спеціальним законодавством щодо виплати грошового забезпечення працівникам служби судової охорони не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулюєКодекс законів про працю України. З метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації в цих правовідносинах суд прийшов до висновку про необхідність застосування нормКодексу законів про працю Українияк таких, що є загальними та поширюються на правовідносини з виплати грошового забезпечення працівників служби судової охорони.

З аналізу частини другоїстатті 233 КЗпП слідує, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, не обмежується будь-яким строком.

Офіційне тлумачення положення частини другоїстатті 233 КЗпП Українинадав Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 15.10.2013 №8-рп/2013 і №9-рп/2013.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013у справі №1-13/2013 в аспекті конституційного звернення, положення частини другоїстатті 233 КЗпП Україниу системному зв`язку з положеннями статей1,12 Закону № 108/95-ВРзі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини вказаногорішення Конституційного Суду Українипоняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другійстатті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям "грошова винагорода", та "оплата праці" і "заробітна плата", які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.

Рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків та врегульоване спеціальними законами:Законом України "Про оплату праці",Кодексом законів про працю України, а також іншими підзаконними нормативними актами.

Відтак, враховуючи зазначене суд доходить висновку, що в межах спірних правовідносин при обрахунку строку звернення до суду застосуванню підлягають положення частини другоїстатті 233 КЗпП України, тобто звернення позивача до суду із заявленими ним вимогами не обмежується будь-яким строком.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приписами частин першої - третьоїстатті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII(далі - Закон №1402-VIII) визначено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбаченихЗаконом України «Про Національну поліцію»для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.

Згідно із частиною сьомою статті 161 Закону №1402-VIIIфінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 № 289установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384), грошове забезпечення співробітникам Служби (далі співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 384 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (пункти 5-7 Порядку №384).

Пунктами 9-10 Порядку №384 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022, затвердженимЗаконом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженимЗаконом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженогоЗаконом України №2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

На виконанняУказів Президента України від 24.02.2022 № 64Про введення воєнного стану в Україніта№ 69Про загальну мобілізацію, 28.02.2022, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (даліПостанова № 168).

Пунктами 1, 3 Постанови № 168 (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.

З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони, у тому числі й у позивача, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно. А у тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вказану додаткову винагороду могло бути збільшено до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У подальшому, до Постанови № 168 Кабінетом Міністрів України неодноразово вносились зміни.

Так,постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022№ 217в абзаці першому пункту 1 виключено слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350доповнено перелік осіб, які мають право на щомісячну додаткову винагороду за наявності певних умов, зокрема, доповнено абзац перший після слівта поліцейськимсловами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках ПрограмиєПідтримка.

У подальшомупостановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754змінено умову отримання такої допомоги особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби. Так, в абзаці першому: словаякі несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках ПрограмиєПідтримказамінено словамиякі несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); після словащомісячнодоповнено словами(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Востаннє зміни до абзацу першого пункту 1 Постанови №168 вносились змінипостановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» від 07.07.2022 №793(опублікована 19.07.2022).

Так, у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» вирішено замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

При цьому, пунктом 2 Постанови № 793 від 07.07.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд Українизазначив, що Конституція Українизакріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія законута іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цимзакономабо іншим нормативно-правовим актом.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першоїстатті 58 Конституції Українипро зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Отже, при визначенні розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, має застосовуватися норма, яка була чинною у конкретному періоду, без врахування положень пункту 2 Постанови № 793 від 07.07.2022.

Відтак, Постановою №168 передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану. При цьому, з огляду на вказані редакції Постанови № 168, у період з 24.02.2022 по 18.07.2022 додаткова винагороди, зокрема для співробітників Служби судової охорони, була визначена у фіксованому розмірі та становила 30000 гривень щомісячно.

Водночас, у період з 19.07.2022 (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 793) по день прийняття судом рішення, додаткова винагорода для співробітників Служби судової охорони визначена у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати має визначатися керівником відповідного органу.

Так, ОСОБА_1 відповідно до наказу № 296 о/с від 01.12.2020 року займає посаду контролера ІІ категорії комендантського взводу Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області з 01.12.2020, укладено контракт на 2 роки, присвоєно йому спеціальне звання в порядку переатестування капрал Служби судової охорони.

Не погоджуючись із бездіяльністю щодо виплати додаткової винагороди та з вимогами вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У цій справі судом встановлено, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Запорізькій області, тобто у межах Запорізької області.

Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, Запорізька область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

За таких обставин, суд робить висновок, що у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Запорізька область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022, №113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022 Запорізька міська територіальна громада (м. Запоріжжя) з 01.06.2022 до дня звернення позивача з позовом до суду (20.06.2022) не була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Таким чином, з 01 червня 2022 року позивач втратив таке право, оскільки до дня звернення з даним позовом до суду (20.06.2022) проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У зв`язку з цим, на виконання абз. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області, в особі начальника управління, зобов`язане було прийняти наказ про виплату позивачу згаданої додаткової винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.

Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Відповідно до ч. 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, яка стосувалася відповідальності держави за порушення статті 1 Першого протоколу за невиплату заявнику передбачених законом надбавок до заробітної плати при відсутності відповідного бюджетного фінансування, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення у справі «Бурдов проти Росії» № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002- Ш) (пункти 23, 26).

Аналогічна справа «Сук проти України», рішення від 10 березня 2011 року, заява № 10972/05.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Будченко проти України» від 24 квітня 2014 року, вказано, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява No33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-1) (пункт 40).

На підставі наведеного, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підставу для не винесення наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди.

Таким чином, суд доходить висновку, що не прийняття Територіальним управлінням Служби судової охорони у Запорізькій області наказу про нарахування позивачу щомісячної додаткової винагороди та невиплата цієї винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року, не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 статті 2 КАС України.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо неприйняття наказу про виплату щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, як безпосереднього роботодавця позивача, прийняти такий наказ та здійснити нарахування і виплату на користь позивача суми вказаної додаткової винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду, то визначення судовим рішенням конкретної суми щомісячної додаткової винагороди за вказаний період в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області. Такий розрахунок має бути здійснено вже на виконання рішення суду.

Щодо позовних вимог визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 та зобов`язати Державну судову адміністрацію України, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу України забезпечити фінансування постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди. Суд вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на викладене в рішенні суду та звертає увагу, що Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Держаній судовій адміністрації України, та складається з центрального органу управління і територіальних підрозділів Служби. Згідно з пунктом 6 Положення про Держану судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.01.2019 №141/0/15-19, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, зокрема, щодо фінансового забезпечення Служби судової охорони. Отже розподіл коштів асигнувань належить до компетенції Державної судової адміністрації України. Враховуючи викладене у відзиві, аналіз Бюджетного кодексу України, Постанови КМУ №168, зазначає, що між Мінфіном та позивачем по справі не існує зобов`язання стосовно здійснення додаткової виплати, оскільки Мінфін не здійснює такі виплати та не є роботодавцем позивача. Також звертає увагу, що забезпечення функціонування Служби судової охорони здійснюється в межах видатків за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, ЄДРПОУ 43544663), Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), Міністерства фінансів України (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 11, ЄДРПОУ 00013480), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646), Служба судової охорони (01601, м. Київ, вул.. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 42902258, електронна пошта: public@sso.gov.ua), Кабінет Міністрів України (01008, вул.. Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00031101, електронна пошта: 1545@ukc.gov.ua) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області прийняти наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 жовтня 2022 року.

Суддя О.О.Артоуз