Рішення № 106976044, 27.10.2022, Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

РІШЕННЯ

27 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/660/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз",

код ЄДРПОУ 24918458;

вул. Залізнична, 49, смт. Калинівка, Васильківський р-н, Київська область, 08623;

ел. адреса: office@ats.in.ua

до відповідача: Фермерське господарство "Черниське",

код ЄДРПОУ 34258209;

пров. Шкільний, 5, с. Черниш, Чернігівський р-н, Чернігівська область, 15526

предмет спору: про стягнення 71113,36 грн

Учасники справи: не викликались.

Обставини справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" подано позов до Фермерського господарства "Черниське" про стягнення 71113,36 грн, з яких: 48417,60 грн основного боргу в частині оплати за надані послуги, 12447,02 грн пені, 1023,04 трьох відсотків річних та 9225,70 грн інфляційних нарахувань.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов Договору №С050202 про надання послуг сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05 лютого 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

У зв`язку з відсутністю станом на 02.09.22 знаків поштової кореспонденції ухвала про відкриття провадження по справі від 02.09.22 була направлена на електронні адреси сторін з проханням повідомити про отримання. Відповідна інформація до суду надійшла від сторін 05.09.22, що свідчить про належне повідомлення сторін по справі про відкриття провадження у справі №927/660/22.

Ухвала про відкриття провадження по справі від 02.09.22 була направлена на юридичну адресу відповідача - 03.10.22 та отримана останнім згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №1400054592665.

У встановлений процесуальний строк відповідачем подано відзив на позов, у якому виклав заперечення щодо розміру заявленої до стягнення позивачем пені, та, посилаючись на недотримання позивачем при розрахунку положень ст. 232 Господарського кодексу України, надав власний розрахунок пені, згідно якого розмір пені становить 4835,97 грн. Враховуючи викладене, відповідач просить зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення пені з 12 447,02 грн до 4835,97 грн.

Також відповідач, посилаючись на наявність відкритих виконавчих проваджень, перебування території, на якій розташоване господарство, в окупації російськими військами, що перешкоджало його нормальному функціонуванню, просить у разі задоволення позову, відстрочити виконання рішення на шість місяців з дня його ухвалення. Судом відзив з додатком залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Процесуальним правом на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сторони не скористались.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Між Фермерським господарством "Черниське" (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (за договором - виконавець) 05.02.2018 року укладено Договір №С050202 про надання послуг сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, замовник довіряє, а виконавець зобов`язується згідно заявки замовника проводити технічне обслуговування (надалі ТО), ремонтні роботи сільськогосподарської техніки, в порядку та на умовах, визначених цим ДоговоромДаний договір вступає в силу у післягарантійний періодексплуатації машини або у випадку виникнення несправності машини не з вини заводу-виробника у період дії гарантії.

Під технічним обслуговуванням розуміють-проведення профілактичних оглядів та планових робіт у строки та обсягах передбачених вимогами заводу-виробника (п.1.2. Договору).

Під ремонтними роботами розуміють-роботи щодо пошуку та усуненню несправностей, діагностика та заміна деталей згідно з вимогами заводу-виробника техніки (п.1.3. Договору).

Під сільськогосподарською технікою розуміють - техніку, яка вказана у Додатку 1 (п.1.4. Договору).

На підставі наданої Замовником письмової заявки (Додаток 3) щодо надання послуг з сервісного обслуговування, виконавець зобов`язується надати такі послуги у строки, що вказані у заявці. Строк реагування сервісної служби на заявку 48 годин (п. 2.1. Договору).

По факту надання послуг Замовник підписує з виконавцем акт наданих послуг та наряд-замовлення на виконання робіт з сервісного обслуговування сільгосптехніки. У перелічених вище документах фіксується час, витрачений на виконання заявки, та якість наданих послуг (п.2.2. Договору).

Згідно з умовами п.3.6. Договору, строк оплати наданих послуг становить 7 (сім) календарних днів з дати виконання робіт.

Згідно з пп.4.1.1. Договору, Виконавець зобов`язується своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в р.1 цього Договору.

Згідно з пп.4.2.3. Договору, Замовник зобов`язується вчасно та у повному обсязі оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в р.3 цього Договору.

За недотримання строків сплати зазначених в п.3.6. Договору Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення (п.5.4. Договору).

У пункті 6.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та скріплення мокрими печатками.

Строк дії договору один рік з моменту набуття чинності, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.6.2. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором, ним надано послуги з технічного обслуговування та ремонту с/г техніки, з урахуванням перебування в дорозі спеціаліста, вартість яких складає разом з ПДВ 48417,60 грн.

Факт надання позивачем послуг підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21 на суму 5728,80 грн, №17062 від 30.11.21 на суму 9055,20 грн, №17063 від 30.11.21 на суму 5544,00 грн, №17064 від 30.11.21 на суму 8870,40 грн, №17070 від 30.11.21 на суму 13490,40 грн, №17071 від 30.11.21 на суму 5728,80 грн, які підписано представниками обох сторін без зауважень та скріплено їх печатками.

Згідно з положеннями п.2.2. Договору, по факту надання послуг Замовник підписує з виконавцем акт наданих послуг та наряд-замовлення на виконання робіт з сервісного обслуговування сільгосптехніки. У перелічених вище документах фіксується час, витрачений на виконання заявки, та якість наданих послуг.

Відповідно до п. 3.6. Договору, строк оплати наданих послуг становить 7 (сім) календарних днів з дати виконання робіт.

Однак, в порушення своїх зобов`язань за Договором, відповідачем не здійснено оплату за надані послуги за Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21, №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 48 417,60 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивачем надано послуги згідно Договору №С050202 про надання послуг сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки від 05.02.18, про що сторонами підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21, №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21, а відповідач своєчасно не оплатив надані послуги, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 48 417,60 грн. станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт надання послуг позивачем відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем таких послуг не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 48 417,60 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконанням умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 12 447,02 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно виконаного ним розрахунку:

-за актом №16014 від 04.11.21 на суму 5728,80 грн за період з 12.11.21 по 18.08.22 у розмірі 1604,06 грн;

-за актами №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21 на загальну суму 42688,80 грн за період з 08.12.21 по 18.08.22 у розмірі 10 842,96 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6. ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п. 5.4. Договору, за недотримання строків сплати зазначених в п.3.6. Договору Замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.

Відповідач у відзиві вказав про порушення позивачем строку нарахування пені згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, надавши власний розрахунок пені з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивач неправомірно нарахував пеню на суму боргу 5728,80 грн. по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21 з 13.05.22 по 18.08.22, оскільки станом на 13.05.22 6-місячний строк нарахування пені по Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21 закінчився. Також позивачем неправомірно нараховано пеню на суму боргу 42688,80 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21 з 09.06.22 по 18.08.22, оскільки станом на 09.06.22 припинився 6-місячний строк нарахування пені грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17062, №17063, №17064, №17070, №17071 від 30.11.21.

З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 4835,89 грн. В іншій частині стягнення пені у розмірі 7611,13 грн позов задоволенню не підлягає з підстав викладених вище.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9225,70 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, в тому числі: у розмірі 1139,65 грн по Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21 на суму 5728,80 грн за період з листопада 2021 по липень 2022; та у розмірі 8086,05 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21 на суму 42688,80 грн за період грудень 2021-липень 2022, а також 1023,04 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача, в тому числі: у розмірі 131,84 грн по Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №16014 від 04.11.21 на суму 5728,80 грн за період з 12.11.21 по 18.08.22; та у розмірі 891,20 грн за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №17062 від 30.11.21, №17063 від 30.11.21, №17064 від 30.11.21, №17070 від 30.11.21, №17071 від 30.11.21 на суму 42688,80 грн за період з 08.12.21 по 18.08.22.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 9225,70 грн. та 3% річних у розмірі 12447,02 грн, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованими, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розглядаючи викладену у відзиві на позов заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на шість місяців, судом враховується, що частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою відстрочки та розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування неможливості виконання зобов`язань перед позивачем, відповідач посилається на наявність відкритих виконавчих проваджень на загальну суму більше 6 330 553,33 грн, перебування території у період з 24.02.22 по 01.04.22, на якій розташоване господарство, в окупації російськими військами згідно довідки Черниського Старостинського округу Седнівської селищної ради Чернігівського району, що перешкоджало його нормальному функціонуванню.

З приводу наведеного суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ Про підприємництво, визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, сторони справи перебувають у рівних економічних умовах.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто суб`єкт господарювання не має будь-яких привілеїв чи пільг в залежності від кількості працівників, наявності у нього заборгованості перед контрагентами чи в інших осіб перед ним тощо. Чинне законодавство України не встановлює будь-яких привілеїв підприємствам за фактом їх належності до видів та організаційно-правових форм в аспекті неналежного виконання господарських зобов`язань чи відтермінування виконання рішень судів, що набрали законної сили. Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються стороною.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність у відповідача відкритих виконавчих проваджень в істотному розмірі (на загальну суму більше 6 330 553,33 грн) є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано доцільності відстрочення рішення суду саме на шість місяців та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (через шість місяців) виконати рішення у цій справі.

Стосовно впливу воєнних дій на фінансовий стан відповідача.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Твердження заявника щодо негативних економічних наслідків для підприємства, які полягають у частковому припиненні господарської діяльності є лише припущеннями, а згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.

Заборгованість відповідача по Договору №С050202 від 05.02.18, що є предметом розгляду у справі, виникла у листопаді-грудні 2021 р., тобто ще до введення воєнного стану, а, відтак, відповідач мав достатньо часу для її погашення.

Судом звертається увага на те, що заява містить лише обґрунтування неможливості виконання рішення суду, проте в порушення вимог ст. ст. 73, 74, 79 ГПК України відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють та виключають можливість виконання судового рішення.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач не навів суду переконливих доводів та не надав доказів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які би тягли за собою необхідність відстрочення виконання рішення суду, тому суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, ст. 236 - 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Черниське", (код ЄДРПОУ 34258209, пров. Шкільний, 5, с. Черниш, Чернігівський р-н, Чернігівська область, 15526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз", (код ЄДРПОУ 24918458, вул. Залізнична, 49, смт. Калинівка, Васильківський р-н, Київська область, 08623) 48417,60 грн основного боргу, 1023,04 грн 3% річних, 9225,70 грн інфляційних втрат, 4835,89 грн пені, та 2215,46 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти вимог у стягненні 7611,13 грн пені відмовити.

4.У задоволенні заяви Фермерського господарства "Черниське" про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців з моменту ухвалення такого рішення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2022 року.

Суддя С.В. Белов

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/