Ухвала суду № 106973418, 26.10.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23850/22

Провадження № 2-а/127/200/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області капрала поліції Марцінявського Андрія Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області капрала поліції Марцінявського А. І. про скасування постанови сер. АПО18 №212967 від 11 грудня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та просив поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст.160, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є підстави для залишення її без руху для усунення недоліків.

Так, згідно вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В поданій до суду позовній заяві позивач, вказуючи на те, що він є учасником бойових дій, на підтвердження чого долучив до матеріалів позову копію відповідного посвідчення, відповідно зазначає про те, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно допункту 13частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, Законом № 3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом стало винесення поліцейським взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області постанови серії АПО18 №212967 від 11 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Наведене узгоджуєтьсяз неодноразововикладенею правовоюпозицією ВеликоїПалати ВерховногоСуду,зокрема впостановах:від 12лютого 2020року посправі №545/1149/17,від 25.03.2020року посправі №805/3982/17-а, від 13 квітня 2020 року по справа № 9901/70/20, від 19 жовтня 2020 року по справі № 240/934/20.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подав також заяву у якій просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити його від сплати у зв`язку з лікуванням, надавши виписку №3414 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 07.03.2022, а також форму ОК-5.

Згідно ч. 2 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом цієї норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Отже звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року, справа №821/1896/15-а.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, надані позивачем копії документів, не є достатнім доказом на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки позивачем не надано суду інших достатніх доказів, які б свідчили про реальний розмір його доходів, зокрема, доказів про наявність (відсутність) рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах та наявність (відсутність) коштів на таких рахунках, тощо, а тому його заява задоволенню не підлягає.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Отже законодавствомістить ставкусудового збору,що підлягаєсплаті приподанні позовноїзаяви,іншої заявиі скаргиу справіпро оскарженняпостанови проадміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17).

У справах щодо накладення адміністративного стягнення розмір судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2022 року складає 2481 грн.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 496,20 грн та надати суду документ на підтвердження його сплати.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву додано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, ч. 3 ст.122КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Водночас, ч.2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як слідує з матеріалів справи, постановою поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області сер. АПО18 №212967 від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-1 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Звернувшись до суду 21 жовтня 2022 року (вхідний штамп канцелярії суду) з вищезазначеною позовною заявою позивачем пропущено десятиденний строк, встановлений статтею 289 КУпАП та статтею 286 КАС України для оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду з цим адміністративним позовом, яке мотивовано реалізацією свого процесуального права на апеляційне оскарження ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року про повернення позовної заяви з аналогічним предметом позову. Також, у самій позовній заяві містяться обґрунтування вимог тими обставинами, що позивач не був обізнаний з фактом складання відносно нього оскаржуваної постанови, під час її винесення присутнім не був та дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 08 листопада 2021 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 61452153, в межах якого державним виконавцем 05 липня 2022 року винесено постанову про накладення арешту на його грошові кошти.

Судом приймаються до уваги як поважність пропуску строку вказані позивачем у клопотанні доводи щодо апеляційного оскарження ухвали суду по справі №127/11113/22.

Разом з тим, такі доводи клопотання не обґрунтовують пропуск строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом в десятиденний строк з моменту винесення оскаржуваної постанови та ознайомлення з нею, адже згідно інформації АСДС позивач попередньо уже двічі звертався до суду з аналогічним предметом позову, що необгрунтовує поважність причин пропуску строку як на момент первинного звернення до суду, так і на момент повторного звернення до суду.

Будь-яких інших доводів поважності причин та доказів щодо цього матеріали справи не містять.

Як зазначено вище, статтею 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки в оформленні позовної заяви, у тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 123, 133, 160, 169, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні зави про про відстрочку або розстрочку сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП у Вінницькій області капрала поліції Марцінявського Андрія Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.

Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, в тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: