Рішення № 106961957, 04.10.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21405/21

Провадження №2/755/995/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольга Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк - три місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його рідна тітка - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на частку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 було набуте шляхом приватизації та належало в рівних долях: ОСОБА_4 , який приходився дідом позивачу та батьком померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , яка приходилась бабою позивачу та матір`ю померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , який приходився батьком позивача та рідним братом померлої ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача - ОСОБА_5 .

Разом з іншими спадкоємцями І черги, ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері, шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_6 . На момент смерті батька, позивач був неповнолітній, відповідно спадщину за померлим прийняла від імені позивача його мати - ОСОБА_7 , шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, в строк визначений законом. 29.09.2017 після померлого батька, державним нотаріусом десятої київської державної нотаріальної контори Домашенко В.В. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване за реєстровим № 6-736.

Після смерті батька позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 , спадкова справа за номером у нотаріуса 308-2016, реєстровий номер № 58799757 від 02.04.2016 була заведена державним нотаріусом десятої київської державної нотаріальної контори, за заявою спадкоємця першої черги - ОСОБА_4 , який доводився батьком померлій. На момент своєї смерті, ОСОБА_3 не перебувала у зареєстрованому шлюбі, не мала власних дітей. Отже, крім батька, інші спадкоємці першої черги за законом, після померлої - відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер дід позивача - ОСОБА_4 . Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом першої київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. від 30.03.2015 року за реєстровим № 4-128 ОСОБА_4 заповів все належне йому на час смерті майно, своєму онуку - ОСОБА_1 . В строк передбачений законом позивач подав заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу КМНО Ліщенко А.П., в зв`язку з чим нотаріусом була відкрита спадкова справа № 60411683. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року по цивільній справі № 755/625/17 було встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та визнано недійсним заповіт як розпорядження на випадок смерті, складений ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом КМНО Відутою О.В. від 29.08.2016 року за реєстровим № 915.

26.04.2021 року приватним нотаріусом КМНО Ніщенко А.П. позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 , зареєстроване у спадковому реєстрі № 308. Під час видачі вказаного вище свідоцтва про спадщину приватний нотаріус КМНО Ніщенко А.П. повідомила позивачу, що спадкодавець ОСОБА_4 не прийняв спадщину, після померлої доньки - ОСОБА_3 , оскільки подав заяву про прийняття спадщини, поза межами строку визначеного законом. Відтак позивач, як спадкоємець II черги за законом, за правом представлення має права звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини. Саме, 26.04.2021 позивач довідався про своє право на спадкування після померлої рідної тітки - ОСОБА_3 . Таким чином, позивач, в силу П 3 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем II черги законом, за правом представлення, після померлої тітки - ОСОБА_3 .

Як на поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач посилається на те, що на час визначений законом для прийняття спадщини знаходився на стаціонарному лікуванні та не був обізнаний про своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після померлої рідної тітки - ОСОБА_3 , як спадкоємець II черги, за правом представлення, оскільки вважав, що спадщина прийнята спадкоємцем І черги - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 , позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та вважав, що прийняв спадщину в повному обсязі. Про те, що спадкоємець І черги - ОСОБА_4 спадщину після смерті доньки не прийняв, позивач довідався 26.04.2021, тобто в день отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.04.2021 року, після смерті ОСОБА_4 . Позивач вважає, ці обставини пропуску строку для прийняття спадщини поважними причинами, та такими. що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а тому просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2021 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольга Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки.

Копію ухвали суду про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками до неї представником відповідача та третьою особою було отримано 12.01.2021.

25.01.2022 до суду від представника відповідача Київської міської ради - Поліщук Г.В. надійшов відзив, у якому представник відповідача просить ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та зважаючи на докази, долучені до позовної заяви, за відсутності представника Київської міської ради.

03.02.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач посилається на те, що є спадкоємцем ІІ черги за правом представлення, після померлої рідної тітки ОСОБА_3 . Крім того, позивач вказує на те, що на час смерті - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , був живий спадкоємець І черги - батько, ОСОБА_4 , який повідомив позивачу, що спадщину за померлою донькою прийняв. Таким чином, у позивача не було обов`язку за законом подавати заяву про прийняття спадщини за таких обставин. По - друге, позивач, був позбавлений в строк відведений на подання відповідної заяви, з`явитись до нотаріуса особисто, в зв`язку зі своїм захворюванням на гіпертонію та перебуванням на стаціонарному лікуванні. Дід позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишив на користь позивача заповіт, посвідчений державним нотаріусом першої київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. від 30.03. 2015 року за реєстровим N° 4-128, згідно умов якого заповів все належне йому на час смерті майно, своєму онуку - ОСОБА_1 . 26 квітня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Ніщенко А.П. позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 . Для оформлення спадщини приватним нотаріусом КМНО Ніщенко А.П. була витребувана спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померлої від 22.12.2012 року. Ознайомившись з матеріалами цієї справи нотаріус повідомила позивачу, що ОСОБА_4 , вважається таким, що спадщину після смерті доньки не прийняв. .Саме з цього часу позивач довідався про наявність спадкового майна, після померлої тітки - ОСОБА_3 та звернувся з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш О. В. Таким чином, причинами пропуску прийняття спадщини позивач зазначає необізнаність про існування спадкового майна. Позивач вважає, що його необізнаність про неприйняття спадщини спадкоємцем 1 черги, а отже необізнаність про існування спадкового майна є поважною причиною.

19.05.2022 ухвалою суду витребувані докази з Десятої київської державної нотаріальної контори, які надійшли до суду 31.05.2022.

29.06.2022 від представника позивача надійшла заява, у якій остання просить суд проводити підготовче судове засідання у її відсутність, позовні вимоги підтримує, уточнень до позову не має, мирову угоду укласти не бажає, клопотань про витребування доказів, виклик свідків та ін. не має, нею повідомлені всі обставини, які їй відомі.

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.06.2022 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольга Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_4 (дід позивача), ОСОБА_5 (баба позивача) та ОСОБА_6 (батько позивача) у рівних долях.

Так, ОСОБА_6 , що є батьком позивача, народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьками якого записані - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Дарницьким відділом РАЦС 21.10.1965.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , батьками якого записані - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Міським Палацом новонароджених 21.03.2003.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла бабуся позивача, ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 12.02.2007.

Разом з іншими спадкоємцями І черги, ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_5 , що є бабою позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача, ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 31.07.2008.

Після смерті ОСОБА_6 , 1965 р.н. свідоцтво про право на спадщину за законом на 4/27 часток квартири було видано ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла тітка позивача, ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 , 02.04.2016 Десятою київською державної нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 308-2016.

Як убачається із матеріалів спадкової справи, остання була заведена на підставі заяви ОСОБА_4 , яка подана 02.04.2016, при цьому останній спадщину не прийняв, у зв`язку із пропущенням строку для подання заяви для прийняття спадщини.

15.07.2021 до Десятої київської державної нотаріальної конторою звернувся ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується його заявою від 15.07.2021 за № 1516.

Відповідно до постанови від 15.07.2021 державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , через пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини та у зв`язку із тим, що на день смерті ОСОБА_3 був живий спадкоємець першої черги за законом, батько померлої ОСОБА_4 , відповідно ОСОБА_1 не може бути закликаний до спадкування.

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 10.01.2017.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 належним чином не прийняв спадщину після смерті своєї доньки, ОСОБА_3 , при цьому вважав себе таким, що є спадкоємцем після смерті останньої, що зумовлювало право позивача звернутися із заявою про прийняття спадщини у строки, встановлені законодавством, у зв`язку із чим останній звертається до суду із даним позовом, відтак, враховуючи наведене, беручи до уваги встановлені факти у сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Загальні положення про спадкування врегульовані Главою 84 Книги шостої Спадкове право Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відтак, з наведеного убачається, що позивач має право на спадщину за правом представлення, після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , оскільки на час відкриття спадщини, батько позивача, що був братом померлої ОСОБА_3 помер, тож право на частку у спадщині належить племіннику померлої, тобто позивачу. Останній звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

В силу ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України).

Позивачка зверталася до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак їй відмовлено через пропуск строку прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п.24 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивачем було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач мав хворобу та у зв`язку із тим, що на час смерті ОСОБА_3 був живий дід позивача, тобто спадкоємець 1 черги, відтак останній не звертався із заявою про прийняття спадщини. При цьому, ОСОБА_4 , дід позивача, повідомляв позивачу, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Лише після смерті ОСОБА_4 позивачу стало відомо про те, що спадщину після смерті ОСОБА_3 останнім прийнято не було, у зв`язку із чим останній звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, проте останньому було відмовлено.

Згідно з ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вказані обставини, що стали підставою для пропуску ОСОБА_1 встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску останньою строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованим, визначити позивачу - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . додатковий строк - три місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольга Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, м. Київ вул. Хрещатик, 36), третя особа: державний нотаріус Десятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольга Володимирівна (м. Київ вул. Бажова, 13/9) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк - три місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: