Постанова № 106961161, 21.10.2022, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3134/22

Провадження №2-а/944/68/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білецької М.О.

з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, сержант поліції Калиновський Т.І., про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

22.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, сержант поліції Калиновський Т.І., про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАВ №335122 від 07.07.2022, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., а провадження у справі закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 496,20 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 липня 2022 року, на його домашню адресу АДРЕСА_1 надійшла копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 335122 від 07 липня 2022 року, винесена поліцейським ВРРП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області Калиновським Тарасом.У відповідності до даної постанови БАВ № 335122 від 07 липня 2021 року його, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.Згідно тексту постанови він, 07 липня 2022 року, близько 09.40 години, в м.Яворові по вул.Левада, керував скутером «HondaTact31», без мотошолома, транспортним засобом, що не зареєстрований у встановленому законом порядку та не маючи права керувати таким видом транспортних засобів, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.Вважає дану постанову незаконною та такою що винесена з грубим порушенням чинного законодавства з наступних підстав. Він, дійсно 07.07.2022 їхав з дому до церкви і керував скутером марки HondaTact31 і під час руху був зупинений працівниками поліції в м.Яворові Львівської області.Після зупинки на вимогу працівників поліції він повідомив працівників поліції, що при собі не має жодних документів, оскільки запізнюється на службу Божу до церкви і ніяких документів з собою не брав. Також, не мав мотошолома.Працівники поліції запитали чи має право керування скутером, на що відповів, що ще в 1986 році отримав посвідчення з правом керування мотоциклами, проте воно знаходиться вдомаі він зараз його привезе.Проте працівники поліції не взяли до уваги його пояснення та повідомили, що чекати не будуть і сказали, що винесуть відносно нього постанову про накладення штрафу за те, що він керував транспортним засобом, не маючи права керування скутером.Тоді він категорично заперечив проти складення постанови і відмовився будь-що підписувати, а працівники поліції повідомили, що направлять постанову поштою по домашній адресі. Повідомляє, що 30 серпня 1986 року йому було видано посвідчення водія серії НОМЕР_1 , і надано право керування мотоциклами, відповідно на момент зупинення, мав право керування скутером, тільки не мав при собі посвідчення водія. Зазначає, що йому було видано посвідчення водія і тому має право керувати транспортним засобом «скутером». В даному випадку чинним законодавством не передбачено обмін посвідчень водія, виданих до 1993 року на посвідчення водія нового зразка в обов`язковому порядку. Зазначає, що оскільки він отримав посвідчення водія старого зразка і категорія А відповідає категорії А1 та А, згідно нових посвідчень водія, які видаються після 24 вересня 2008 року, відповідно має право керувати транспортним засобом марки скутер.Також додає що, оскільки на момент зупинення працівниками поліції він не мав при собі посвідчення водія та керував скутером без мотошолома, відповідно в його діях формально вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП та ч.5ст.121 КУпАП, але ніяк не правопорушення,передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Просить скасувати постанову.

Ухвалою суду від 25.07.2022 відкрито спрощене провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Галько Р.В. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подав.

Третя особа поліцейський ВРРП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Калиновський Т.І. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи судом, клопотань про відкладення розгляду не подавали, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки в судове засідання 18.10.2022 не з`явилися всі учасники справи, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження, як передбачено ч.5ст.250 КАС України, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача ОСОБА_1 складено оскаржувану постанову 07.07.2022, однак таку він отримав 12.07.2022, що підтверджується копією конверта з відтиском штампеля поштового зв`язку, відтак суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід поновити строк на звернення до суду з позовною заявою, як такий що пропущений з поважних причин.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №335122 від 07.07.2022, складеної інспектором ВРПП Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, Калиновським Т.,Базюка І.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень за те, що він 07 липня 2022 року, близько 09.40 години, в м.Яворові по вул.Левада, керував скутером «HondaTact31», без мотошолома, транспортним засобом, що не зареєстрований у встановленому законом порядку та не маючи права керувати таким видом транспортних засобів, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП.

Тобто, складення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є складовою виконання посадовою особою Національної поліції України своїх процесуальних обов`язків передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 2 ч. 1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Частиною 1 статті 126 КУпАП, передбачено відповідальність, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Диспозицією ч.2 ст.126КУпАП передбачена відповідальність, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2.1(а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.1 ст.283 КУпАП).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Щодо процедури розгляду справи, суд зазначає наступне

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з пунктами 1, 5 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

З посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.08.1986, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що таке йому видано з правом керування транспортними засобами категорії «А» (мотоцикли).

Законом України від 24 вересня 2008 року №586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" було введено нові категорії транспортних засобів,зокрема категорію А1.

Абзацом третім пункту 27 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №320 визначено, що посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. N 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконаленім регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії: А1, А - відповідає категорії А; В1, В - відповідає категорії В; Cl, С - відповідає категорії С.

Таким чином ОСОБА_1 має право керувати скутером, що з урахуваннямЗакону України від 24 вересня 2008 р. N 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху"та Положенню про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №320, оскільки категорія А1, А - відповідає категорії А.

Таким чином, оскільки у позивача наявне посвідчення водія серії НОМЕР_1 з категорією А, то він наділений правом керувати скутером «HONDA TAST 31».

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає закону, постановленою на підставі неналежних доказів вини позивача, порушує його права, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим, досліджені матеріали адміністративної справи не виключають вчинення ОСОБА_1 правопорушення Правил дорожнього руху України 12.07.2022.

При цьому, як зазначає позивач ОСОБА_1 він дійсно керував скутером без мотошолому та на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія вказаної категорії. Формально в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП.

Ці обставини не дають можливості, скасувавши постанову, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статті 255 цього Кодексу.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17, провадження №К/9901/32368/18).

Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративні правопорушення інспектором не були з`ясовані ці обставини.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Статтею 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду України від 14.03.2018 по справі №760/2846/17).

Однак, відповідно до ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Натомість, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, не довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12.07.2022 серії БАВ № 335122, за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 ст.126 КУпАП направити на новий розгляд до Яворівського РВП ГУНП у Львівській області..

В силу вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 280 КУпАП, ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, сержант поліції Калиновський Т.І., про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі- задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ №331522 від 07 липня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП направити до Яворівського РВП ГУНП у Львівській області на новий розгляд.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області витрати на оплату судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2022.

Позивач: ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне упраління національної поліції у Львівській області,

юридична адреса: м.Львів, площа Г.Григоренка, 3.

ЄДРПОУ 40108833.

Третя особа: Поліцейський ВРПП

Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Калиновський Т.І.

м.Яворів Львівської області, вул.І.Франка, 16.

Суддя М.О. Білецька