Рішення № 106957781, 25.10.2022, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1824/21

Провадження № 2/355/497/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до Баришівського районного суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення вартості електричної енергії, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач користується особовим рахунком свого покійного батька та всупереч ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не зверталась до відповідача з приводу приєднання до умов договору споживача.

Технічною перевіркою 25.05.2021 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було виявлено у відповідача порушення ПРЕЕ, а саме: сомовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі позивача.

Тому ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило стягнути з відповідача вартість електричної енергії у розмірі 15 176 гривень 68 копійок та судові витрати.

21.12.2021 надійшла відповідь на запит суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області та підтверджено місце реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 08.08.2022 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

21.09.2022 представник позивача просив суд слухати справу без участі позивача та його представника.

На судове засідання, призначене на 25.10.2022, відповідач не з`явився. Про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції та публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» є суб`єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність з розподілення електричної енергії на території Київської області.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Київобленерго» від 21.08.2020 року прийнято рішення щодо зміни найменування Товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

03 вересня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.05.2021 за наслідком перевірки представниками позивача було складено Акт про порушення №К046308, відповідно до якого за адресою АДРЕСА_2 було виявлено порушення ПРЕЕ, а саме п. 2.3.1.., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4. та 5.5.5. ПРЕЕ: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку.

Відповідно до паспорту точки/точок розподілу електричної енергії споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2021 співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 , іншим співвласником є ОСОБА_3 .

09.06.2021 позивач надіслав на ім`я ОСОБА_2 повідомлення про те, що його як споживача запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 12.07.2021 о 14:00 за адресою: АДРЕСА_4 .

25.05.2021 комісією з розгляду Актів про порушення без присутності відповідача прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 276.

Жодних заперечень від відповідача позивач не отримав.

Станом на день подання позову до суду відповідачем не було здійснено оплату за використану електричну енергію.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що відповідач у даній справі згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2021 є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

А факт порушення ПРЕЕ було зафіксовано за адресою: АДРЕСА_2 .

У своєму позові позивач зазначає, що відповідач у справі є дочкою споживача ОСОБА_2 , однак не надає жодних доказів на підтвердження даного факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Тобто у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Як встановлено матеріалами справи, порушення правил ПРЕЕ було встановлено за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач є співвласником житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до наданих копій документів, споживачем послуг за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Відтак, позивачем не доведено того факту, що ОСОБА_4 було порушено правил роздрібного ринку електричної енергії та в неї наявна заборгованість.

Керуючись ст.11, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Червонописький