Ухвала суду № 106953925, 26.10.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

26 жовтня 2022 року Справа № 280/9924/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовом ОСОБА_1

довійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

провизнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищезазначена адміністративна справа.

Підготовче засідання призначено на 26.10.2022.

Від представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого відповідач посилається на пропущення ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, законодавством встановлено обмеження певним строком права особи на звернення до суду з позовною заявою про зобов`язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на підставі наказу (по стройовій частині) від 30.09.2015 №220, а остаточний розрахунок (на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі № 280/1913/21) із ним проведено 07.09.2021.

Питання обчислення процесуального строку врегульовано статтею 120 КАС України.

Так, частинами першою, дев`ятою зазначеної статті передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

В спірному випадку перебіг строку звернення до суду розпочався 08.09.2021 (наступного дня після здійснення розрахунку із позивачем), а закінчився 07.10.2021.

З матеріалів справи (а саме поштового конверту із штемпелем відділення зв`язку) судом установлено, що позивачем подано позовну заяву до суду засобами поштового зв`язку 06.10.2021, тобто із дотриманням місячного строку звернення.

При цьому, до суду заява надійшла 20.10.2021, однак дана обставина не свідчить про порушення позивачем вказаного строку.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями ст.ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Ю.П. Бойченко