Рішення № 106952105, 18.10.2022, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/19/22

Єдиний унікальний № 742/2026/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помирає його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на його спадкове майно. На момент смерті батька існував заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області від 27.03.2009 №97, згідно з яким його батько все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що він за законом матиме право, заповідає йому. Згодом після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачем були знайдені правовстановлюючі документи на майно, зокрема на земельну ділянку та будинок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належному його покійному братові ОСОБА_4 .

Проте, враховуючи те, що домоволодіння та земельні ділянки не було зареєстровано за померлим батьком, які фактично їх успадкував після смерті сина, позивач звернувся з позовною заявою до суду про визнання за ним права власності.

06.07.2021 на підставі заяви ОСОБА_5 протокольною ухвалою суду від 16.09.2021 залучено до участі в справі його як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, інтереси якого представляє адвокат - Зибінська Г.В.

Надане пояснення третьої сторони по справі представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

У судове засідання позивач не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в особі Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської областіу судове засідання не з`явився, проте було подано заяву про розгляд справи без їх участі проти задоволення позову заперечували, просили відмовити його в задоволенні, у зв`язку з тим, що вказаний вище житловий будинок знесений, а земельні ділянки перебувають у користуванні інших осіб (а.с.68).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, в судове засідання не з`явилась, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Згідно поданої заяви просять провести судове засідання без їхньої участі у зв`язку із великою завантаженістю. Просили ухвалити рішення згідно чинного законодавства.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат - Зибінська Г.В. у судове засідання не з`явилися, проте подали заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечували, просили відмовити його в задоволенні згідно наданого пояснення у справі, в якому вказано, що житлового будинку в АДРЕСА_1 , на який претендує позивач, в наявності не існує, на підтвердження чого в справі міститься акт обстеження земельної ділянки за вказаною адресою. На момент звернення із заявою про безкоштовну приватизацію земельної ділянки для ведення ОСГ, вказана ділянка була вільною і не обтяженою нерухомістю (а.с.115).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 15 жовтня 1991 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 за яким ОСОБА_4 придбав жилий будинок, площею 24,9 кв.м та 38,9 кв.м загальної площі, сарай і погріб (Договір купівлі-продажу № 59 від 15.10.1991) (а.с.5-6).

Відповідно до копії рішення виконкому Обичівської сільської Ради народних депутатів від 08.10.1993 року, громадянину ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 0,25 га у приватну власність (а.с.42).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради м. Ірпеня, Київської області (а.с. 13).

Померлий ОСОБА_4 був рідним братом позивача ОСОБА_1 , та їх батьками були ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що підтверджується витягом № 00025868009 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.37) та Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.21).

Так, із копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 зазначено, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_3 помер18 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).

З копії заповіту від 27.03.2009 вказано, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все майно, що належить йому, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він матиме право за законом, заповідав своємусиновіОСОБА_1 , тобто позивачу в цій справі (а.с. 24). Чинність даного заповіту підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 27.03.2009 року, номер заповіту 46650986 (а.с.24 зворот).

Згідно листа міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому зазначається, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані на території Обичівської сільської ради Прилуцького району на ім`я ОСОБА_4 не видавались (а.с.41).

За Інформацією зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , спадкові справи не заводились. Спадкоємці із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину не звертались (а.с. 59-60).

Листом Малодівицької селищної ради №03-05/1051від 21.10.2020 повідомлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та дві земельні ділянки по 0,25 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок був знесений, а земельні ділянки перебувають у користуванні інших осіб на підставі акта обстеження земельної ділянки, облікової картки об`єкта по господарського обліку на 2011-2015 роки, облікової картки об`єкта по господарського обліку на 2016-2020 роки (а.с.68).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , виявлено, що на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_11 , були розташовані господарські будівлі:сарай та погріб, які він придбав у ОСОБА_4 в 2004 році на розборку (а.с.69). Згідно земельно-облікової документації та господарських книг, земельна ділянка площею 0,25 га числилася за ОСОБА_11 (а.с. 70-71).

Відповідно до акту обстеження комісії Обичівського старостинського округу від 25 березня 2021 року земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , по даних земельно-облікової документації (по господарських книг) та при обстеженні встановлено, що житловий будинок відсутній. З 2005 року по 2020 рік земельна ділянка числилася за ОСОБА_11 і використовувалась як для ведення особистого селянського господарства. На земельній ділянці майже 8 років, як росте сад. В жовтні 2020 року ОСОБА_11 написав заяву до Малодівицької селищної ради про відмову від земельної ділянки на користь свого сина ОСОБА_5 .Рішенням Малодівицької селищної ради від 09 жовтня 2020 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.83).

Тому проаналізувавши всі вищевказані обставини справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 було передано земельну ділянку площею 0,25 га у приватну власність, але дана земельна ділянка відповідно до рішення виконкому Обичівської сільської Ради народних депутатів від 08.10.1993 року, була надана без будь-якої конкретизації місця її розташування, без проекту її відведення, без обов`язкових погоджень з відповідними органами, та не здійснено жодних дій спрямованих на реєстрацію права власності на земельну ділянку. На зазначену вище земельну ділянку, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 , належала на праві власності ОСОБА_12 , у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання права власності позивача на спірну земельну ділянку, крім того житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 згідно акту обстеження Малодівицької селищної ради був знесений.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки - земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об`єкта нерухомості, розміщеного на ній.

Таким чином, житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об`єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексуУкраїни. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, на які сторонни посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим Циганко