Ухвала суду № 106951930, 26.10.2022, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 748/1959/22

Номер провадження 2/728/386/22

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншого суду

26 жовтня 2022 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) у справі за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

у с т а н о в и в :

1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовною заявою до Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

2. В позовній заяві відповідачем зазначена юридична особа, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

3. При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі Суд враховує, що загальні правила територіальної юрисдикції (підсудності) закріплені в статті 27 ЦПК, відповідно до якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

4. Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що місцезнаходженням відповідача вказано вулиця князя Володимира, б. 50, м. Путивль Конотопського району Сумської області, 41500, що знаходиться за межами території, на яку розповсюджується юрисдикція Бахмацького районного суду Чернігівської області.

5. Суд наголошує, що дана справа не відноситься до категорії справ з альтернативною підсудністю (підсудність справ за вибором позивача) (стаття 28 ЦПК) та з виключною підсудністю (стаття 30 ЦПК).

6. Зокрема в позовній заяві позивач вказує, що позов подається за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної частки (паю)) з посиланням на частину першу статті 30 ЦПК.

7. В такому випадку Суд звертає увагу, що право на земельну частку (пай) не відноситься до нерухомого майна в розумінні статті 181 Цивільного кодексу України (далі ЦК), а являє собою майнове право відповідно до статті 190 ЦК.

8. Зокрема на підставі статті 190 ЦК майном вважається не лише окрема річ чи сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю і визнаються речовими правами.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Таким чином, майнове право це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 4 червня 2018 року по справі № 2-3255/2008 (провадження № 61-19334св18).

9. Далі Суд підкреслює, що враховуючи положення пункту 3 Указу Президента України від 08 серпня 1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Виходячи з нормативних положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 08 серпня 1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок. З огляду на що, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Згідно з пунктом 17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Таким чином, право на земельну частку (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна (відповідну правову позицію висловлював і Вищий господарський Суд України 24 травня 2017 року по справі № 922/3310/16).

10. У зв`язку із викладеним в даному випадку застосуванню підлягають загальні правила підсудності визначені частиною другою статті 27 ЦПК, тобто позов до відповідача належить пред`являти за його місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб.

11. В свою чергу, відповідно до статті 31 ЦПК, Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (пункт 1 частини першої).

12. Враховуючи вищевикладене, дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Бахмацького районного суду Чернігівської області, у зв`язку із чим справу необхідно передати на розгляд іншому суду.

Керуючись статями 27, 28, 31, 187, 260 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом на розгляд до Путивльського районного суду Сумської області (індекс 41500, м. Путивль Сумської області, вулиця Іоанна Путивльського, б. 54).

2. Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

3. Спори між судами про підсудність не допускаються.

4. Справа, передана з одного суду до іншого повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко