Окрема думка судді № 106944487, 30.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

"30" червня 2020 р.

Справа №520/21494/18

Провадження № 1 кп/522/1160/20

О К Р Е М А Д У М К А

На ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 30.06.2020 року, оголошену 1.07.2020 року

30.06.2020 року

Судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 стосовно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 30.06.2020 року, відповідно до якої був задоволений самовідвід судді ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України з наступних підстав.

Так, в цій ухвалі було зазначено про те, що положенням ст.126 Конституції України визначено, що неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Моя думка не співпадає із викладеним в указаній ухвалі, так як у ст.126 Конституції України не зазначено про те, що неупереджений розгляд справи є обов`язком судді, у цій статті зазначено про незалежність і недоторканність судді, яка гарантується Конституцією і законами України та про інше.

Також я не згодна із тим, що у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року також визначено, що неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. У цьому пункті постанови ПВС написано про те, що втручанням в діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь якій формі / прохання, вимога, вказівка, погроза , підкуп, насильство, критика судді у засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку із її розглядом тощо та інше, тобто стосується втручання у діяльність судді, та не зазначено про те, що написано в ухвалі суду.

Також ст.15 Кодексу суддівської етики в ухвалі викладена частково , а не в повному обсязі, як було необхідно зазначити в ухвалі суду.

Крім того, вважаю, що в цій ухвалі не вірно викладені Рішення ЕСПЛ у справі «Агрокомплекс « проти України від 6.10.2011 року, «Білуха проти України» від 9.11.2006 року, у яких не зазначено про те, що написано в цій ухвалі суду, що заявлений суддею самовідвід не може бути предметом перевірки складом колегії суддів з точки зору обгрунтованності, з огляду на те, що ніхто не може змусити суддю здійснювати судовий розгляд, у разі його внутрішнього переконання з посиланням на конкретні обставини щодо можливості виникнення сумнівів в його упередженості, яка є необхідною умовою належного виконання суддею обов`язків.

Я не згодна із посиланням в указаній ухвалі Приморського районного суду м.Одеси на п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, без основної частини цього пункту, без зазначення випадків самовідводу : 1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін, або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. 2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок. 3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. До чого посилання на цей п.2.5 Бангалорських принципів в ухвалі не було мотивовано, відповідно до вимог ст.372 КПК України.

Вважаю вислів в ухвалі суду « суддя ОСОБА_2 знаходиться на стадії дослідження доказів у кримінальному провадженні» не коректним, краще було зазначити , що суд досліджує докази у кримінальному провадженні.

Окрім вище зазначеного, в ухвалі суду не були виконані вимоги ст.372 КПК України , та не було зазначені мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Так, у ст.75 КПК України на яку є посилання у частині першій є 5 пунктів підстав для відводу судді, також є ч.2 ст.75 КПК України, але у мотивувальній частині указаної ухвали не визначено, за якою нормою закону задоволений самовідвід судді ОСОБА_2 , які саме вимоги статті ст.75 КПК України необхідно дотримуватись, відсутні будь які посилання на докази, відсутній висновок про упередженність цього судді у зв`язку із тим, що він вже ознайомився із доказами по кримінальному провадженню, якщо такі обставини підтверджені доказами.

Я згодна із тим, що самовідвід був задоволений, але не згодна із вище зазначеними недоліками у тексті ухвали суду.

Суддя Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1