Ухвала суду № 106939320, 18.10.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2022 Справа № 914/1942/22

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС», Тернопільська область, м.Тернопіль;

до Відповідача: Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА», Львівська область, Львівський район, м.Колоденці;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 165400грн.

Представники:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

19.08.2022р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 15.08.2022р. б/н (вх. №2113) до Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості; ціна позову: 1671474грн..

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з прийняття та оплати товару за Договором поставки від 01.03.2019р. №М6.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2022р. у цій справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.09.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.08.2022р. у цій справі судом постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 15.08.2022р. б/н (вх. №2649/22 від 19.08.2022р.) про забезпечення позову у справі №914/1942/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості; ціна позову: 1671474грн. відхилити; в забезпеченні позову відмовити.

Ухвалою суду від 13.09.2022р. у даній справі судом постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення розміру позовних вимог прийняти; подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення розміру позовних вимог; відкласти підготовче судове засідання на 06.10.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2022р. у цій справі суд постановив відкласти підготовче судове засідання на 18.10.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили. Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визналась судом обов`язковою.

14.09.2022р. за вх. №19082/22 Позивачем подано до суду заяву від 14.09.2021р. б/н про залишення позову без розгляду, у якій, керуючись п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, просить суд залишити позов без розгляду. Вказану заяву підписано директором Позивача Валентином Сластіоном. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Окрім того, 14.09.2022р. за вх. №2936/22 Позивачем подано до суду клопотання від 14.09.2022р. б/н, у якому просить суд постановити ухвалу про повернення Позивачу з державного бюджету 22965,73грн. переплаченого судового збору. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

18.10.2022р. за вх. №21407/22 від Позивача до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від 10.10.2022р. б/н, у кій повідомляє, що вимог про відшкодування Відповідачем витрат на правничу допомогу, розмір яких було заявлено Позивачем у позовній заяві, не підтримує і в подальшому заявляти про відшкодування таких витрат у справі не буде. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визналась судом обов`язковою.

Щодо поданої Позивачем 14.09.2022р. за вх. №19082/22 Заяви від 14.09.2022р. б/н про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (п.5 ч.1 ст.226 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.09.2022р. у даній справі судом постановлено відкласти підготовче судове засідання на 06.10.2022р.

14.09.2022р. за вх. №19082/22 Позивачем подано до суду заяву від 14.09.2022р. б/н про залишення позову без розгляду, у якій, керуючись п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, просить суд залишити позов без розгляду. Вказану заяву підписано директором Позивача.

З врахуванням наведеного суд зазначає про подання Позивачем заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду спору по суті, а відтак, наявність правових підстав до задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №19082/22 від 14.09.2022р.) про залишення позову без розгляду та залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості; ціна позову: 165400грн. без розгляду.

При цьому суд зазначає, що в ухвалі суду у цій справі від 06.10.2022р. судом зазначено: «…суд роз`яснює Позивачеві наслідки залишення позову без розгляду, передбачені ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.».

Щодо судових витрат суд зазначає.

Згідно з ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб в розмірі 2481 гривні.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 25072,12грн. у вигляді сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору та 25700грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, докази в обґрунтування яких відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як доказ сплати судового збору Позивач надав Платіжне доручення від 04.08.2022р. №935 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 25072,12грн. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Також, Позивачем за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову згідно Платіжного доручення від 15.08.2022р. №971 сплачено 1240,50грн. судового збору. Оригінал платіжного доручення є додатком №1 до заяви від 19.08.2022р. вх. №2649/22.

При цьому суд зазначає, що Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду заявлено одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1671474грн. Відтак, сума судового збору, належного до сплати за подання такої позовної заяви складає 25072,11грн. (1671474 х 1,5%, але не менше 2481грн. і не більше 868350грн.).

Відтак, Позивачем здійснено внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом в розмірі 0,01грн. (25072,12 25072,11).

В той же час, з врахуванням заяви Позивача від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення розміру позовних вимог ціна позову складає 165400грн. Відтак, сума судового збору, належного до сплати за таку позовну заяву складає 2481грн. (165400 х 1,5%, але не менше 2481грн. і не більше 868350грн.).

Відтак, Позивач має право на повернення з Державного бюджету України 22591,11грн. (25072,11 2481) сплаченого згідно Платіжного доручення від 04.08.2022р. №935 судового збору у звязку із зменшенням розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.09.2022р. у цій справі встановлено, що:

«…

12.09.2022р. за вх. №2898/22 Позивачем надіслано на електронну адресу суду Заяву від 01.09.2022р. про зменшення позовних вимог, у якій, з підстав часткового погашення Відповідачем після відкриття провадження у справі суми заборгованості, стягнення якої є предметом спору у цій справі, зменшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 165400грн. заборгованості.

Крім того, Позивач у поданій заяві просить суд повернути з Державного бюджету України 22965,73грн. сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

…

При цьому, з врахуванням неявки повноважних представників Учасників справи в судове засідання, неповідомлення ними про причини неявки та з метою забезпечення прав Учасників справи, суд відкладає вирішення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення позовних вимог в частині клопотання про повернення судового збору до наступного судового засідання.…».

14.09.2022р. за вх. №2936/22 Позивачем подано до суду клопотання від 14.09.2022р. б/н, у якому просить суд постановити ухвалу про повернення Позивачу з державного бюджету 22965,73грн. переплаченого судового збору.

Згідно до п.п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про закриття провадження у справі, або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Зважаючи на зазначене, сплачена Позивачем сума судового збору в розмірі 2481грн. не підлягає поверненню з бюджету.

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 вказаної статті результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.

Також судом враховано позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 (текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211544), відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами ч.5 ст.130 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу (ч.6 ст.130 ГПК України).

Рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. (ч.1, п.5 ч.6 ст.238 ГПК України).

Окрім того, суд зазначає що Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

З врахуванням наведеного, в тому числі зробленої Позивачем у поданій до господарського суду позовній заяві заяви про подання доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги до завершення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, поданої 18.10.2022р. за вх. №21407/22 заяви, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали висновків суду щодо наявності правових підстав до залишення позову без розгляду, а також відсутності заяви Відповідача про понесення ним судових витрат у справі суд зазначає про відсутність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та встановлення Позивачу строку для подання відповідних доказів в порядку, передбаченому приписами ч.8 ст.129 ГПК України.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 25072,12грн., недоведення Відповідачем розміру понесених судових витрат у справі, враховуючи відхилення судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 15.08.2022р. б/н (вх. №2649/22 від 19.08.2022р.) про забезпечення позову у справі №914/1942/22 та відмову в забезпеченні позову, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали висновки суду щодо наявності правових підстав до задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №19082/22 від 14.09.2022р.) про залишення позову без розгляду та залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості; ціна позову: 165400грн. без розгляду, беручи до уваги наведені висновки суду щодо сум судового збору, які підлягають поверненню Позивачу з Державного бюджету України у звязку із зменшенням розміру позовних вимог (22591,11грн.), внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (0,01грн.) та суми судового збору, яка не підлягає поверненню Позивачу, суд дійшов висновків про наявність правових підстав до залишення понесених Позивачем судових витрат у справі в розмірі 2481грн. сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору та 1240,50грн. сплаченого за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову за Позивачем.

При цьому суд дійшов висновків про наявність правових підстав до часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення позовних вимог в частині повернення судового збору та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №2936/22) про повернення судового збору і повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (46002, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Промислова, буд.30; ідентифікаційний код: 36509185) з Державного бюджету України 22591,12грн. сплаченого згідно Платіжного доручення від 04.08.2022р. №935 судового збору (22591,11грн. у звязку із зменшенням розміру позовних вимог та 0,01грн. у зв`язку внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом). В решті доводів заяву і клопотання відхилити за безпідставністю і необґрунтованістю.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 80, 120, 121, 123, 129, 130, 177, 185, п.5 ч.1 ст.226, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №19082/22 від 14.09.2022р.) про залишення позову без розгляду задоволити.

2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до Дочірнього підприємства «АМБІЄНТЕ ФЕРНІЧЕ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості; ціна позову: 165400грн. залишити без розгляду.

3.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення позовних вимог в частині повернення судового збору та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №2936/22) про повернення судового збору задоволити частково.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (46002, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Промислова, буд.30; ідентифікаційний код: 36509185) з Державного бюджету України 22591,12грн. сплаченого згідно Платіжного доручення від 04.08.2022р. №935 судового збору.

5.В решті доводів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 01.09.2022р. б/н (вх. №2898/22 від 12.09.2022р.) про зменшення позовних вимог в частині повернення судового збору та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» від 14.09.2022р. б/н (вх. №2936/22) про повернення судового збору відхилити.

6.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

7.Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 24.10.2022р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.