Ухвала суду № 106926773, 18.10.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

ПРО НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ

18 жовтня 2022 року № 903/748/22

За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Харкевич О. О.

Учасники справи: н/з

Суть спору: В заяві від 26.09.2022 фізична особа ОСОБА_1 просить суд відкрити провадження у справі про свою неплатоспроможність, керуючим реструктуризацією боргів призначити арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.

Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 18.10.2022.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з приписами ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

В заяві від 17.10.2022 арбітражний керуючий Самчук А. М. просить суд відкрити провадження у справі, призначити його керуючим реструктуризації боржника, підготовче засідання проводити без його участі.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи, дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

При цьому, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Так, ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 30.05.2008 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа звернувся до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про наявність заборгованості перед кредиторами на загальну суму 7 163 233 грн. 90 коп. відтак наявність простроченого зобов`язання боржника перед кредиторами, яка становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Одночасно, ч. 2, 3 ст. 115 КУзПБ передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Заявник обґрунтовуючи підстави для відкриття провадження у справі повідомляє суд про наявність такої заборгованості:

1) перед державою в особі Львівської митниці ДФС у розмірі 6 512 030 грн. 80 коп.;

2) перед державою в особі Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро) в сумі 651 203 грн. 10 коп.

ОСОБА_1 в заяві зазначає, що митницею належним чином видано було лише постанову в справі про порушення митних правил №5454/20900/18 від 04.12.2018 відповідно до котрої на нього було накладено стягнення в розмірі 6 168 955 грн. 17 коп. та №2418/20900/19 від 25.06.2019 відповідно до котрої на нього було накладено стягнення в розмірі 56 293 грн. 83 коп.

Усі вказані вище постанови Львівської митниці ДФС України набрали законної сили та є документами, на підставі яких виникли зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати штрафів.

Заявник звертає увагу суду на приписи ч. 1 ст. 540 Митного кодексу України у відповідності до якої у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

До заяви долучено:

1) постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №5454/20900/18 від 04.12.2018 згідно з якою на громадянина України ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 6 168 955 грн. 17 коп.;

2) постанову Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №2418/20900/19 від 25.06.2019 згідно з якою на громадянина України ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 56 293 грн. 83 коп.

Суд з огляду на сукупний аналіз приписів КУзПБ щодо змісту грошового зобов`язання у справі про банкрутство, а також враховуючи норму частини 3 статті 115 КУзПБ про те, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції дійшов висновку про те, що заборгованість зі сплати штрафу фізичної особи ОСОБА_1 перед державою в особі Львівської митниці ДФС України на підставі зазначених вище постанов на загальну суму 6 512 030 грн. 80 коп. не є грошовим зобов`язанням в розумінні такого, що може слугувати підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема, ст. 115 Кодексу.

Відповідна заборгованість, як і сам зазначає боржник у своїй заяві, є штрафом, тобто фінансовою санкцією і не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В свою чергу, щодо грошового зобов`язання перед державою Україна в особі Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заявником надано суду:

- інформацію про виконавче провадження № 58988451, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 161,08 грн;

- інформацію про виконавче провадження № 59159043, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 1 686,57 грн;

- інформацію про виконавче провадження № 59216119, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 616 895,51 грн;

- інформацію про виконавче провадження № 5959,6641 де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 5 421,12 грн;

- інформацію про виконавче провадження № 59834462, де зазначено про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в розмірі 18 763,10 грн.

Відповідні виконавчі провадження відкриті з метою примусового стягнення з боржника несплаченої суми митних платежів у розмірі 6 168 955 грн. 17 коп.

Про сплату відповідних коштів в частині в заяві не зазначено. Натомість боржник зазначає про наявність заборгованості у зазначених розмірах.

Доказів фактичного виконання стягнення в межах відповідних виконавчих проваджень матеріали справи не містять. Відтак, суд вважає, що у боржника не виникли грошові зобов`язання перед Вознесенівського відділу ДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Дніпро) в розумінні статті 115 КУзПБ, тобто сума виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника за сукупності обставин даної справи не є самостійною підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Про інші грошові зобов`язання боржником в заяві не зазначено.

Щодо змісту грошового зобов`язання у справах про банкрутство суд звертається до висновків ВС у складі КГС, зазначені, зокрема, у постанові №916/1456/21 від 07.07.2022.

Поняття «зобов`язання» безпосередньо визначене у частині першій статті 509 ЦК України: зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У нормативно-правових актах термін «зобов`язання» використовується в різних значеннях і може розумітися принаймні: 1) як власне правове відношення між особами; 2) як обов`язок сторони правовідношення (боржника), що є складовою змісту правового відношення; 3) як конкретне право вимоги кредитора до боржника.

Як і будь-яке правовідношення зобов`язання має структуру: суб`єктів, об`єкт та зміст (матеріальний та юридичний). Юридичним змістом зобов`язання є суб`єктивне право кредитора вимагати від боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення та кореспондуючий йому обов`язок боржника таку дію вчинити або утриматися від неї. Зобов`язання як відносне правовідношення зазвичай не передбачає можливості для кредитора задовольнити свій інтерес власними діями, акцентуючи увагу на праві кредитора вимагати таких дій (бездіяльності) від боржника.

Отже, змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинити дії майнового характеру; юридичний зміст зобов`язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок - форми боргу.

Грошове зобов`язання, як і будь-яке зобов`язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошова вимога складає один із структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов`язання, а не підмінює собою саме зобов`язання.

Отже, грошове зобов`язання є різновидом зобов`язання та визначається через посилання на специфіку предмета виконання за таким зобов`язанням: зміст грошового зобов`язання полягає в обов`язку боржника сплатити на користь кредитора певну суму грошових знаків, що виконують у майновому обороті функцію законного платіжного засобу і засобу обігу з метою погашення грошового боргу, і, відповідно, в праві кредитора вимагати такої оплати.

У КУзПБ поняття боржника, кредитора, грошового зобов`язання застосовуються для цілей цього Кодексу - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - в тому значенні, яке їм надав законодавець у КУзПБ, і відрізняються від суто цивільно-правових.

Так, за статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Системне тлумачення наведених норм КУзПБ приводить до таких висновків:

- змістом грошового зобов`язання є документально підтверджене кредитором право вимоги і кореспондуючий йому обов`язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) з передачі певної суми грошей (можливість їх вираження саме в грошових одиницях є визначальною для таких зобов`язань) незалежно від підстав виникнення такого обов`язку перелік яких не є вичерпним та може виникати в різних видах правовідносин, що можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер;

- визначаючи сутність грошових зобов`язань боржника у процедурі банкрутства, законодавець прямо передбачив виключний перелік виплат з боку боржника, які не охоплюються змістом відповідної категорії майнових зобов`язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КУзПБ Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись ст.ст. 1, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд

ухвалив:

У відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Ухвала суду підписана 24.10.2022

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум