Ухвала суду № 106920024, 24.10.2022, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/632/19

Провадження №1-кп/601/3/2022

У Х В А Л А

24 жовтня 2022 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019210120000075 від 22.02.2019 року, що об`єднане із кримінальними провадженнями № 12020210120000212 від 03.06.2020; № 12021211010000365 від 04.08.2021 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 357, частиною 2 статті 307 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченою ОСОБА_3 обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, що стали підставою для обрання даного запобіжного заходу не зменшилися, існують на даний час та в сукупності дають правові підстави для продовження обвинуваченому вказаного запобіжного заходу. На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримання обвинуваченогох під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про заміну обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляд арешту. Клопотання мотивує тим, що впродовж одного року та двох місяців він утримується під вартою, а кримінальне провадження не завершене. Такі обставини склалися з вини сторони обвинувачення, яка є неспроможною виконувати в повному обсязі покладені на неї обов`язки, невиконання яких тягне за собою порушення правових положень, викладених у п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини. Окрім того, в поданому клопотанні сторона обвинувачення впродовж всього часу обгрунтовує свої міркування щодо існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, твердженнями які є стереотипними, загальними та абстрактними.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечує проти клопотання прокурора та вважає, що немає підстав для продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість просить задовольнити клопотання ОСОБА_3 , оскільки ризики, на які посилається прокурор - перестали існувати.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який під час судового розгляду заявленого клопотання довів потребу в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та просить продовжити даний запобіжний захід, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років і така міра запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так як судовий розгляд по даному провадженню ще не закінчений та ризики, що стали підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують мати місце, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Окрім того, суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, суд приходить до переконання, що менш суворий запобіжний захід не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимогист. 178 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 , а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , та вважає виправданим подальше тримання останнього під вартою, а тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 183, 331, 369-372 КПК України, суд,

постановив:

Залишити без змін та продовжити ОСОБА_3 обраний йому, ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про заміну обраного запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Строк діїухвали до 24 грудня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та оголошено 24 жовтня 2022 о 15 годині 00 хвилин.

Головуючий: