Рішення № 106908805, 20.10.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3277/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26, ЄДРПОУ 43947572)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо не взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу;

- зобов`язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради прийняти рішення про взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.22-23).

Позов мотивовано тим, що позивач внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації та через бойові дії, які велись поблизу м. Краматорська, і часті ракетні обстріли, 15.04.2022 року змушена була залишити місце постійного проживання та евакуюватися у більш безпечне місце.

Позивач стверджує, що вона 21.04.2022 року прибула до м.Кропивницького та по приїзду звернулась із заявою до відповідача про реєстрацію її як внутрішньо переміщеної особи та долучила документи, які, на її думку, підтверджують факт її проживання в м.Краматорську. Проте, відповідач відмовив у її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи. Позивач вказує, що підставою відмови є недостатність доказів для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. Позивач вважає, що не реєстрація її як внутрішньо переміщеної особи, тобто не виконання приписів законодавства щодо внутрішньо переміщених осіб, є протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до даних паспорта, народилась у м. Краматорську, Донецької області.

Відповідно до запису в паспорті ОСОБА_1 з 22.05.2019 року знята з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 (а.с.5 зв.). Інші записи після 22.05.2019 року про реєстрацію відсутні.

Як слідує з матеріалів справи, позивач у квітні 2022 року звернулась із заявою до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради в якій просила, зареєструвати її як внутрішньо переміщену особу та призначити їй відповідну допомогу (а.с.10). До вказаної заяви додала:

- копію паспорта та ідентифікаційного коду;

- копію свідоцтва про народження дитини;

- копію рішення суду від 14.05.2020 року;

- роздруківку з АСВП про відкрите виконавче провадження (а.с.5-9, 14).

Листом від 02.06.2022 р. №В-1120 Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради повідомив позивачу, що докази (документи) подані із заявою для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону, не доводять факту її проживання на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці (а.с.11).

Позивач, не погоджуючись з такою відмовою, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст.4 Закону №1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.4 Закону №1706).

Відповідно до частин 7, 10 статті 4 Закону №1706 разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу.

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці. Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Отже, з вказаних вище норм Закону №1706 вбачається, що на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мають право зокрема особи, які мають відмітку про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус або особи без такої відмітки проте з доказами на підтвердження постійного місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.

Водночас, пунктом 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 (далі за текстом Порядок №509), визначено, що під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Як описано вище, ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання в м.Краматорську 22 травня 2019 року. На день розгляду справи позивач є особою без зареєстрованого місця проживання.

Позивач разом із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи до Департаменту соціальної політики на підтвердження місця проживання надала копію свідоцтва про народження дитини.

Однак ОСОБА_1 також надала копію рішення Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2020 р., відповідно до змісту якого, вона позбавлена батьківських прав через те, що ОСОБА_1 , зокрема, не займається вихованням дитини, не буває в дома, а дитину доглядає мати позивачки (а.с.7-9).

Додатково ОСОБА_1 надала Департаменту соціальної політики роздруківку з АСВП про відкрите виконавче провадження Краматорським ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУМЮ (м. Харків) від 06.10.2020 р. (а.с.14).

Інших документів з приводу підтвердження місця проживання на день виникнення обставин разом з заявою не подавала.

Відповідно до Закону №1706 та Порядку №509 у разі відсутності в документі відмітки про реєстрацію місця проживання заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

У відповідності до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд звертає увагу позивача на те, що розгляд заяви та доданих до неї документів та взяття на облік як внутрішньо переміщену особу або відмову у взятті на облік згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є виключною компетенцією суб`єкта владних повноважень, яким, в даному випадку, є Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради, а тому лише такий орган повноважний аналізувати, досліджувати і давати свою оцінку такій заяві з доданими документами.

Завданням же адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст.2 КАС України).

При реалізації завдання суд застосовує частину другу статті 2 КАС України та здійснює відповідну перевірку результату розгляду звернення особи, яким, в даному випадку, є лист про відмову у взятті її на облік як внутрішньо переміщену особу, на предмет того, чи враховано всі обставини ситуації, яку перед ним порушила особа, чи безсторонньо та всебічно надана оцінка усім документам, доданим до заяви про взяття на облік суб`єктом владних повноважень, чи винесене за результатами розгляду такої заяви вказане рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тощо.

Судом встановлено, що подані позивачем документи в обґрунтування підтвердження факту проживання в м.Краматорську станом на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а саме - рішення суду та докази відкриття виконавчого провадження створені та датовані 14 травня 2020 року та 06.10.2020 року відповідно, тобто близько за півтора року до виникнення обставин, що спричинили масове переміщення. Більш того, в рішенні суду вказано про те, що позивач не проживала постійно за адресою колишнього місця реєстрації, що дає підстави припустити відсутність ОСОБА_1 за такою адресою.

Окрім цього, стягувачем у виконавчому провадженні, докази відкриття якого в обґрунтування проживання в м.Краматорську надала ОСОБА_1 , є мати позивачки - ОСОБА_2 , за позовом якої і позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав.

Судом встановлено, що до заяви про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу, і до дати відмови у взятті на облік від 02.06.2022 року, ОСОБА_1 не надавала документів, що підтверджували б факт її проживання в м.Краматорську саме на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, а тому у відповідача були легітимні підстави прийняти саме таке рішення, яке є предметом спору у даному провадженні.

Посилання ж позивача на необхідність встановлення факту проживання її в м.Краматорську на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, на підставі показів свідків не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору у даній справи, який ОСОБА_1 заявлено до судового розгляду, є саме протиправність, на її думку, відмови відповідача у взятті її на облік на підставі поданих нею документів.

Суд звертає увагу позивача, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тобто судовий контроль за їх легітимністю.

Тож, отримавши від ОСОБА_1 копію паспорту з штампом про зняття її з реєстрації місця проживання в м.Краматорську 22 травня 2019 року та відсутністю штампу про подальшу реєстрацію місця проживання, отримавши копію свідоцтва про народження дитини та копію рішення Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 14.05.2020 р. про позбавлена батьківських прав на неї, в тому числі, і через відсутність за місцем проживання, а також копію даних про відкрите виконавче провадження Краматорським ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУМЮ (м. Харків) 06.10.2020 р. за заявою її матері, у відповідача були відсутні підстави вважати беззаперечним той факт, що станом на 15 квітня 2022 року, ОСОБА_1 проживала у м.Краматорську.

За таких обставин, позовні вимоги суд залишає без задоволення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова