Ухвала суду № 106907802, 24.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 жовтня 2022 року Справа 160/16196/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які полягають у відмові позивачеві визначити розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, з відображенням у них також щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та премії;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років та про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2022 року, у розмірі 77% від розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, відповідно до вимог п.п.5,7 ст. 13 Закону України від 02.06.2014 року «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VII, до норм ч.1 ст.63 Закону України №2262-ХII, які вимагають перерахунок проводити за документами, що є у пенсійній справі.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Оскільки 22.10.2022-23.10.2022 були вихідними днями, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України вирішує питання про відкриття в перший робочий день 24.10.2022.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У пункті 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд звертає увагу, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, «які полягають у відмові позивачеві визначити розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, з відображенням у них також щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та премії».

Тобто, враховуючи означене формулювання вимоги, суд не може дійти висновку:

- чи оскаржує позивач дії відповідача «щодо відмови ОСОБА_1 визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704»;

- чи заявляє вимогу про визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки «щодо відмови ОСОБА_1 надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, з відображенням у них також щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та премії».

Окрім цього, суд зауважує, що за положеннями частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, відповідно до частин 1 та 2статті 80 КАС Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В той же час, суд акцентує увагу, що в тексті позовної заяви, зокрема, вказано, що «08.08.2022 року ДОТЦК та СП листом за вих. №7/13372/11, (додаток 7), повідомив мене, що у зв`язку із набранням чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 списків для перерахунку пенсії до Дніпропетровського ОТЦК та СП не надходило, а тому законних підстав підготувати та направляти будь-які довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у Відповідача немає, тому Відповідач звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області щодо направлення списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у зв`язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18, у якій визнано протиправним та скасованим пункт 6 Постанови №103, а мене повідомив про те, що на підставі таких списків будуть підготовлені довідки про розмір мого грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.1021, 01.01.2022 роки, що враховується для перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 року за формою згідно з додатком 2 Порядку 45, та надані до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області для подальшого перерахунку пенсії, при цьому зовсім не звертаючи уваги на те, що я просив підготувати довідку про розмір мого грошового забезпечення для перерахунку пенсії лише станом на 01.01.2022 року та надати її до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, що є обов`язковою умовою для подальшого перерахунку моєї пенсії з 01.02.2022 року».

При цьому, що у наданому до матеріалів позову в якості додатку листі від 08.08.2022 №7/13342/11 Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , зокрема, повідомлено, що на підставі списків буде підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за формою, згідно з додатком 2 Порядку та подана до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для подальшого перерахунку.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем було відмовлено позивачеві у «визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2022 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704» та/або «у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії» до суду надано не було.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що позивач також серед іншого просить суд «зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років та про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2022 року, у розмірі 77% від розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, відповідно до вимог п.п.5,7 ст. 13 Закону України від 02.06.2014 року «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VII, до норм ч.1 ст.63 Закону України №2262-ХII, які вимагають перерахунок проводити за документами, що є у пенсійній справі».

Проте, жодних вимог про оскарження дій, бездіяльності та/або рішення Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відмову в перерахунку /нездійснення перерахунку «розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровської області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови №704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років та про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2022 року» прохальна частина в порушення вищевказаним приписам КАС України не містить.

Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Водночас, суд враховує, що згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд звертає увагу, що невизначеність позовних вимог унеможливлює встановлення судом предмету спору та взаємопов`язаності позовних вимог між собою.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.

Поряд із цим, суд вважає за зобов`язати позивача надати до суду докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

За положеннями частини 1статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3статті 4 Закону №3674-VIставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.)

Відповідно до абзацу 2 частини 3статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем до матеріалів позовної заяви було надано квитанцію від 14.10.2022 №К0301862 про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

Проте, суд наголошує, що невизначеність позовних вимог унеможливлює встановлення судом остаточної кількості заявлених в адміністративному позові позовних вимог немайнового характеру.

Отже, суд звертає увагу, що позивачеві після уточнення позовних вимог необхідно доплатити судовий збір за кожну заявлену в адміністративному позові немайнову вимогу у розмірі 992,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами у відповідності до вимог КАС України з поясненнями щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;

- доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно