Ухвала суду № 106904558, 24.10.2022, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1331/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2022 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на її користь завдану внаслідок вчинення кримінального проступку майнову шкоду в розмірі 13544,95 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а всього стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 23544,95 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає в повному обсязі зазначеним вимогам, а тому підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" надано роз`яснення поняття моральної шкоди під якою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з цих обставин, суми заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 10000 грн. в позовній заяві не обґрунтовано якими міркуваннями керувався позивач при визначенні розміру моральної шкоди, чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України та якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі.

Позивачем, обґрунтовуючи моральну шкоду, зазначено, що така полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, позбавлення можливості належним чином користуватися власними грошовими коштами та інших негативних явищ.

Однак, перелічені вище обставини для відшкодування моральної шкоди є загальними та необґрунтованими.

Разом з тим, слід відмітити, що сторона, яка пред`являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами.

Таким чином, позивачем не повно викладено обставини справи із зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.

Поряд зцим,слід звернутиувагу позивачана вимогич. 4 ст. 177 ЦПК України згідно яких, до позовної заяви мають додаватися документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за приписами якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме про стягнення майнової шкоди в розмірі 13544,95 грн., а також стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Однак, зміст п.6ч.1ст.5Закону України"Просудовий збір" не дозволяє дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються позивачі у зв`язку із поданням ними позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому, згідно наведеної статті позивач звільнена від сплати судового збору лише в частині стягнення заподіяної їй матеріальної шкоди.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 16 листопада 2021 року у справі № 140/10624/21 (№ П/9901/442/21).

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити 992, 40 грн. (2481 грн. х 0,4) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.м.тг/22030101,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494,

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО): 899998,

Рахунок отримувача: UA098999980313181206000017511,

Код класифікації доходів бюджету: 22030101,

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дубровицький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа).

Відтак, зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції з приведенням останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України.

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Голова Дубровицького

районного суду: Оборонова І.В.