Рішення № 106899925, 19.10.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/2117/22

Провадження 2-о/127/463/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу № 128/2117/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в:

заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні військового обов`язку по захисту України від вторгнення російських військ загинув (помер) чоловік заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.02.2018 року. Їх син - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 22.03.2021 року ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом, у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону.

15.04.2022 року матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 представниками Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було повідомлено про зникнення безвісти її сина в бою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час оборони Антонівського мосту в м. Херсоні та вручене сповіщення сім`ї № 2 від 15.04.2022 року.

Факт смерті ОСОБА_2 в бою ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджений актом про настання смерті від 30.04.2022 року, складеним військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 .

Звернувшись до Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо реєстрації смерті сина ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримала відмову, мотивовану відсутністю документів, на підставі яких проводиться реєстрація смерті.

Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , отримання державної допомоги, оформлення спадщини.

Заявник просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Погребищі Погребищенського району Вінницької області і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 32 років, в м. Херсон Херсонської області.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат Кордонський О.В. заяву підтримав відповідно до викладених обставин. Просив вимогу ОСОБА_1 задоволити. Суду пояснив, що військовослужбовець ЗСУ за контрактом, навідник танкового взводу ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 13.30 год., отримавши тілесні ушкодження, несумісні з життям, при виконанні військового обов`язку по захисту України від повномасштабного вторгнення російських військ під час оборони Антонівського мосту в м. Херсоні. Сповіщення про смерть сина отримала його мати. Про обставини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 складено відповідний акт. Інших документів про його смерть родина загиблого військовослужбовця не має, що є перешкодою для державної реєстрації смерті у встановленому законом порядку. Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , отримання державної допомоги, оформлення спадщини тощо.

Представник заінтересованої особи - Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився у зв`язку із службовим завантаженням. При ухваленні рішення поклався на думку суду, проти задоволення заяви не заперечив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника заінтересованої особи.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 обґрунтована і підлягає задоволенню.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від ІНФОРМАЦІЯ_3, затвердженого Законом України № 2102 від ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Зокрема, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 . 26.12.2016 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 20.02.2018 року у Вінницькому районному відділі ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області, актовий запис № 32.

Їх син - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 22.03.2021 року старший солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») на посаді навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону.

З витягу з наказу командира 59 окремої мотопіхотної бригади (по особовому складу) від 28.03.2022 року № 41-РС вбачається, що старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1., РНОКПП НОМЕР_2 , навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону управління 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка , безвісно відсутнього з 06.03.2022 року, увільнено від займаної посади згідно п.п. 14 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с. 25).

15.04.2022 року матері ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надане сповіщення № 2 про зникнення безвісти її сина в бою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час оборони Антонівського мосту в м. Херсоні. Сповіщення складене представниками Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МОУ (а.с. 22).

Згідно акту про настання смерті, складеного посадовими особами військової частини НОМЕР_1 30.04.2022 року і затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 13.30 год. старший солдат ОСОБА_2 загинув за наступних обставин. О 12 год. ІНФОРМАЦІЯ_3 російським окупантами був заблокований Антонівський міст в Херсонській області. Під час виконання завдань за призначенням військовою частиною НОМЕР_1 , приблизно о 13.30 год. під час прориву заблокованого Антонівського мосту у танк навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону старшого солдата ОСОБА_2 було влучання ворожої ПТКР з подальшим загоранням та детонацією боєкомплекту, внаслідок чого старший солдат ОСОБА_2 отримав ушкодження, несумісні з життям (а.с. 24).

Указом Президента України від 11.04.2022 року № 229 військовослужбовця ОСОБА_2 посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Звернувшись до Вінницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо реєстрації смерті сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 отримала відмову, мотивовану відсутністю документів, на підставі яких проводиться реєстрація смерті згідно розд. ІІІ п. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Підставою для державної реєстрації смерті згідно розділу ІІІ п. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о),

б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о),

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час уразі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України, якою, зокрема, передбачено: заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч. 1).

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч. 2).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 затверджено «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», до якого станом на день розгляду справи також віднесено Херсонську область, м. Херсон.

На частині території України, зокрема в Херсонській області та м. Херсоні, в даний час відбуваються активні бойові дії, при цьому доступу до належного оформлення факту смерті та до тіла загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 у заявника немає, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті. Поховання ОСОБА_2 не відбулось, медичного документу про смерть ОСОБА_2 заявник не отримала.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidouv. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozerv. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто, є окупованою)» (Mozerv. theRepublicofMoldovaandRussia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки доказів про смерть особи на тимчасово окупованій території, оскільки інша можливість збору доказів смерті особи на тимчасово окупованій території наразі неможлива, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Станом на день розгляду судом даної справи, смерть ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не зареєстрована через неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі наданих документів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого пред`явлення вказаного документа при оформленні державної допомоги, оформленні спадщини тощо.

Враховуючи сукупність наданих доказів і викладені обставини, пояснення учасників справи, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Погребищі Погребищенського району Вінницької області і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 32 років, в м. Херсон Херсонської області.

Частиною 4 ст. 317 ЦПК України визначено: ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суд роз`яснює положення ч. 2 ст. 319 ЦПК України про те, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 89, 315, 316, 317,319 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

заяву задоволити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Погребищі Погребищенського району Вінницької області і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 32 років, в м. Херсон Херсонської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

- заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3

- заінтересована особа - Вінницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 21009, м. Вінниця, вул. Замостянська,7

Повне судове рішення складене 19 жовтня 2022 року.

Суддя: