Ухвала суду № 106898657, 21.10.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/784/20

Номер провадження 1-і/350/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

у с т а н о в и в:

у провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

21.10.2022 прокурор звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею з розгляду вищезазначене клопотання прокурора було визначено суддю ОСОБА_1 , у зв`язку з чим таке клопотання та додані до нього матеріали були передані у його провадження.

Такий склад суду було визначено з урахуванням того, що головуючий суддя ОСОБА_8 на цей час відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що унеможливлює у визначений КПК України строк вирішити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Даючи оцінку можливості розгляду клопотання прокурора визначеним складом суду, слід звернути увагу, що пп. 5 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за можливе та необхідне розглянути клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , беручи до уваги також те, що 22.10.2022 закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого раніше щодо обвинуваченого.

У поданому клопотанні прокурор просить продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що розгляд кримінального провадження триває, злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 вчинені проти життя та здоров`я особи та громадської безпеки, відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України, передбачено покарання у вигляді від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України - від трьох до семи років позбавлення волі.

На даний час наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинений ним особливо тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки після отримання додатків до клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу йому будуть відомі їхні анкетні дані та адреси проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий.

У судовому засідання прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Представник потерпілої сторони - адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію прокурора та просила заявлене ним клопотання задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою та просили обрати більш м`який запобіжний захід , не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 України, про що йому 26.07.2020 було повідомлено про підозру.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідно до клопотання підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_9 , заявою ОСОБА_10 про вчинення ним кримінального правопорушення, показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2020 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 23 вересня 2020 року.

У подальшому обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, а 1 липня 2022 року відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області обвинуваченому ОСОБА_4 було змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю та заборонено йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, а саме до 29 серпня 2022 року включно; звільнено обвинуваченого з-під варти в залі суду та покладено на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

Перебуваючи під домашнім арештом обвинувачений ОСОБА_4 , як убачається із листа начальника відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 21 липня 2022 року пошкодив ремінець браслета трекера, така інформація була зареєстрована у журналі обліку заяв та повідомлень за № 2008 від 20 липня 2022 року. Виїздом на місце події, а саме за адресою проживання обвинуваченого: АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_4 за місцем проживання відсутній, зі слів матері ОСОБА_4 - ОСОБА_11 місце знаходження сина їй невідоме. ЕКЗ було знайдено на сусідньому подвір`ї.

Відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2022 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та надано дозвіл на затримання останнього з метою його приводу до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання особи, обвинуваченого за вчинення злочину від 24 серпня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий на підставі ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2022 року о 06 годині 45 хвилин 24 серпня 2022 року.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2022 (справа №350/784/20, номер провадження 1-і/350/1/22) було постановлено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою задовольнити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 22 жовтня 2022 року включно.

До вказаної дати закінчити розгляд кримінального провадження неможливо з об`єктивних причин.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає, що станом на день розгляду клопотання прокурора продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 може:

- усвідомлюючи про неминучість покарання за імовірне вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; при цьому суд враховує, що обвинувачений знаходячись під домашнім арештом пошкодив електронний засіб контролю та залишив місце знаходження, яке було визначено ухвалою суду, а в судове засідання призначене на 26 липня 2022 року не прибув та про причини неявки суд не повідомив;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки йому відомі їхні анкетні дані та адреси проживання;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливого тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

За таких обставин, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який, таким чином у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу - слід відмовити.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Все вищевикладене в сукупності, свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

На час розгляду питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, ризики, які раніше були підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали, а тому цей запобіжний захід підлягає продовженню.

За змістом частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи вищевказані ризики, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, а також громадської безпеки, які відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, яким спричинено ушкодження здоров`я потерпілих, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 217, 334, пп. 5 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

задоволити клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 19 грудня 2022 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.

Суддя: