Ухвала суду № 106898652, 24.10.2022, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/959/22

Провадження № 2-с/347/12/22

У Х В А Л А

Іменем України

24.10.2022 року суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Драч Д.С., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 20.06.2022 року за заявою ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ,

в с т а н о в и в :

20.06.2022 року суддею Косівського районного суду було видано судовий наказ за заявою ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 20452,03 грн. та судового збору у сумі 248,10 грн.

18.10.2022 року представник боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування вище вказаного судового наказу, посилаючись на те, що між ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» та ОСОБА_2 не існує жодних правовідносин і на підтвердження їх існування стягувачем не надано належних і допустимих доказів, боржник оспорює право стягувача на стягнення заборгованості за спожитий природний газ та суму боргу, нараховану стягувачем, вважаючи її завищеною та необґрунтованою.

Згідно п.7 ч.1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

За змістом ч.1 ст.170 ЦПК України: боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу подала 18.10.2022 року, поза межами строку, передбаченого ст. 170 ЦПК України, посилаючись на те, що із ЄДРСР боржник дізнався про спірний судовий наказ і 05.07.2022 року засобом поштового зв`язку представник боржника надіслала заяву про скасування цього судового наказу. 30.09.2022 року представник боржника одержала копію ухвали Косівіського районного суду від 14.07.2022 року про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу.

З матеріалів справи (а.с.20) вбачається, що поштове відправлення №7860101173091 28.06.2022 року вручено боржнику відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно Правилнадання послугпоштового зв`язкузагальний порядокфіксації таоформлення врученнярекомендованого поштовоговідправлення передбачаєвстановлення особиодержувача тазазначення набланку повідомленняпро врученняйого прізвища.Цей записздійснює працівникпоштового зв`язку (ВС/КАС у справі № 580/6090/20 від 23.09.2021).

06.07.2022 року представник боржника засобом поштового зв`язку подала до суду заяву про скасування судового наказу від 20.06.2022 року (а.с.11-15), тобто у визначений ст. 170 ЦПК України п`ятнадцяти денний строк з дня вручення копії судового наказу.

Однак, копію ухвали за результатом розгляду заяви про скасування судового наказу від 14.07.2022 року представник боржника одержала 30.09.2022 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №7860101224575.

12.10.2022 року засобом поштового зв`язку представником боржника надіслано до суду заяву про скасування судового наказу, що розглядається.

Отже, пропущений представником боржника строк подання заяви про скасування судового наказу підлягає поновленню в порядку ч.2 ст.171 ЦПК України.

За правилами ст.171 ЦПК України: суддя не пізніше двох днів після подання заяви про скасування судового наказу постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2011 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, в порядку наказного провадження задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, тому відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи суддя прийшов до висновку, що заява представника боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки за змістом заяви про видачу судового наказу заявник стверджує, що між споживачем та ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» укладено типовий договір постачання природнього газу, за яким споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Типовим договором розподілу природного газу, відповідно до умов договору розроблених відповідно до ЗУ «Про ринок природнього газу» та Правил постачання природнього газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання. Натомість, до заяви про видачу судового наказу заявником не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту, зокрема, споживання природного газу із зазначенням об`єму спожитого природного газу, категорії споживача, встановленого тарифу, періоду, за який стягується борг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.3 ст.62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Як видно з матеріалів справи (а.с.8) до заяви про видачу судового наказу долучено довіреність від 04.01.2022 року в якій ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» в особі директора Пилипіва Юрія Миколайовича, який діє на підставі статуту, доручає Іванишин Галині Василівні представляти інтереси ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» а також інтереси працівників ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» в усіх державних, громадських установах і організаціях, в підприємствах і організаціях всіх форм власності, органах місцевого самоврядування, а також в місцевих загальних, господарських, адміністративних та апеляційних судах, у Верховному Суді, а також у вищих спеціалізованих судах з усіх питань, пов`язаних із діяльністю названого Товариства, а сама заява про видачу судового наказу підписана представником за довіреністю Іванишин Г.В.

Вухвалі від 07.02.2020 року у справі № 17/495-08Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Отже, до заяви про видачу судового наказу у порушення п.2 ч.3 ст.163 ЦПК України не додано належних документів на підтвердження повноважень представника заявника, яка підписала заяву.

Таким чином, заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам п.п. 2, 3, 4 ч.3 ст.163 ЦПК України, тому судовий наказ від 20.06.2022 року, виданий за заявою ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 20452,03 грн. та судового збору у сумі 248,10 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.170-171 ЦПК України, суддя

постановив :

Заяву представника боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити боржнику строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Судовий наказ у справі №347/959/22, виданий 20.06.2022 року суддею Косівського районного суду Драч Д.С. за заявою ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 20452,03 гривні заборгованості за спожитий природний газ та 248,10 гривні судового збору скасувати.

Роз`яснити заявнику(стягувачу)його правозвернутися досуду ізтими самимивимогами впорядку спрощеногопозовного провадження. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Драч