Вирок № 106898222, 21.10.2022, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №186/504/22

Провадження №1-кп/0186/106/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в дистанційному провадженні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022130000000233 від 21 червня 2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодон Луганської обл., громадянина України, неодруженого, з середньо-технічною освітою, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 (приймає участь у відеоконференції)

адвоката ОСОБА_5 (приймає участь у відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_3 (приймає участь у відеоконференції)

В С Т А Н О В И В:

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. вказано, шо Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди

Положеннями статей І та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. І ст. 17, ч. І ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст.72,73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області

В кінці 2013 року на початку 2014 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України шляхом окупації території Луганської області та створення на ній псевдодержавного утворення - так званої «ЛНР».

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР».

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників підрозділів силового блоку покладені обов`язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на порушення територіальної цілісності України, шляхом:

-систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави України у особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, шо реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов`язків з метою недопущення відновлення територіальної цілісності України;

-створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності з метою недопущення відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;

-вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

-захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Луганської області з метою їх виводу з під контролю органів державної влади України та їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення «ЛНР»;

-захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на порушення територіальної цілісності України;

-координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-силової підтримки учасників політичного блоку незаконних утворень «ЛНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників підрозділів політичного блоку покладені обов`язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на порушення територіальної цілісності України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України;

-видання нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації Російської Федерації та самопроголошених «органів державної влади ЛНР»;

-проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

-організації збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

-налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, які перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

-координації та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами Російської Федерації, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

-забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018 року, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 року та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680- VII від 16.09.2014 року визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ЛНР», 07.10.2014 року її самопроголошеним головою виданий указ за №15, згідно якому створено незаконне військове формування «Народна міліція ЛНР», на яке покладено функції здійснення збройного опору силам АТО на території Луганської та Донецької областей та забезпечення захисту життєдіяльності зазначеної окупаційної адміністрації Російської Федерації від зовнішніх загроз.

Відповідно до п. 1 ст. 1 так званого Закону «ЛНР» «Об обороне» від 22.05.2015 року під обороною розуміється система політичних, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів з підготовки до збройного захисту та збройний захист Луганської народної республіки, цілісності і недоторканності її території, а також відповідно до п. 4 ст. 1 цього закону з метою оборони створюється «Народна міліція «Луганської народної республіки».

Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію керівництва.

До кінця весни 2015 року у складі «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації не встановленими досудовим слідством учасниками «ЛНР», серед інших, створено структурні підрозділи - не передбачене законом збройне формування «2 окрема мотострілецька бригада» (далі - «2 ОМСБр») місце постійної дислокації: смт Ювілейне, м. Луганськ Луганської області (Артемівський район м. Луганська), якому доручено здійснення залякування цивільного населення та чинення збройного опору силам АТО/ООС, у тому числі й шляхом проведення артилерійських обстрілів, на лінії зіткнення (розмежування) і на прилеглих до неї територіях в Луганській області. З метою виконання цих завдань у складі «2 ОМСБр» також сформовано стрілецькі та артилерійські підрозділи, окремі батальйони територіальної оборони, до штату яких на постійній основі залучено громадян України та інших держав, радикально налаштованих до чинної державної влади України.

Оскільки ОСОБА_3 ідеологічно розділяв такий розвиток подій і був обізнаний про незаконність дій співучасників збройних формувань та окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області, то у подальшому, приблизно у жовтні 2021 року у нього виник спільний злочинний умисел, за попередньою змовою групи осіб щодо яких розслідуються окремі кримніальні провадження, направлений на участь у діяльності підрозділів НЗФ «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації з метою чинення збройного опору силам АТО задля досягнення кінцевої цілі - зміни меж території, державного кордону України всупереч утвердженого її порядку, тобто виключення з її складу окремих районів, міст, сіл, селищ Луганської області, у тому числі й у межах, у подальшому ідентифікованих указом Президента України від 07.02.2019 року № 32/2019 на підставі факту тимчасової окупації відповідних адміністративно- територіальних одиниць.

Реалізуючи вказаний умисел, у жовтні 2021 року (більш точної дати встановити не виявилось можливим) ОСОБА_3 вступив до лав незаконного збройного формування самопроголошеної «ЛНР», а саме до «2 ОМСБр» Народної міліції «ЛНР», розташованої за адресою: смт Ювілейне, м. Луганськ Луганської області (Артемівський район м. Луганська), окупаційної адміністрації Російської Федерації під командуванням осіб, стосовно яких є окремі кримінальні провадження. Після вступу до вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_3 взяв до виконання визначені йому функції щодо безпосереднього чинення збройного опору силам Антитерористичної операції - залученим до неї підрозділам Збройних Сил та правоохоронних органів України.

ОСОБА_3 у зазначеному незаконному збройному формуванні призначений на посаду «механік-водій» т.зв. «З мотострілецького батальйону 8 мотострілецької роти 2 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації. На вказаній посаді ОСОБА_3 забезпечував діяльність зазначеного незаконного збройного формування, а саме: несення бойових чергувань на лінії бойового зіткнення із підрозділам ЗС України, облаштування вогневих позицій та полігонів для підготовки та ведення бойових дій проти підрозділів ЗС України, навчання та підготовка до ведення бойових дій, обслуговування та ремонт військової бойової техніки тощо. У вказаному незаконному збройному формуванні ОСОБА_3 отримав військову форму, вогнепальну зброю АК-74.

Починаючи з жовтня 2021 року по 24 лютого 2022 року, на тимчасово окупованій території Луганської області ОСОБА_3 , перебуваючи у складі «2 ОМСБр», виконуючи визначені йому функції та діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими не встановленими досудовим слідством учасниками т.зв. «ЛНР», систематично вчиняв умисні дії з метою зміни меж території, державного кордону України всупереч утвердженого її Конституцією порядку, а саме: здійснював у повній бойовій готовності на фронті уздовж лінії розмежування (зіткнення) спільні із озброєними учасниками збройних формувань «ЛНР» та упорядковані відповідно до єдиного для них плану маневри у бойовій обстановці на місцевості, займаючи та змінюючи місця дислокації, спостереження із бойових позицій за переміщеннями сил і засобів АТО та обмін з іншими співучасниками злочину отриманою у такий спосіб інформацією, яка використовувалась «ЛНР» для координації і ведення бойових дій із застосуванням стрілецької вогнепальної зброї, артилерійського озброєння, військової техніки проти підрозділів АТО/ООС, внаслідок чого окремі райони, міст, сіл, селищ Луганської області у межах, у подальшому ідентифікованих указом Президента України від 07.02.2019 року № 32/2019, залишались упродовж 2015 року, січня-липня 2016 року та безперервно залишаються дотепер тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Отже встановлено, що ОСОБА_3 з моменту вступу до НЗФ «2 ОМСБр» т.зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації, перебуваючи у смт. Ювілейне, м. Луганськ Луганської області (Артемівський район м. Луганська), на території проведення антитерористичної операції та ООС, яка відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року за № 254-VIII, є тимчасово окупованою територією України, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчиняв умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, створював умови для функціонування «ЛНР», виконував вказівки інших учасників «ЛНР», здійснював заходи, визначені злочинним планом організаторів «ЛНР» (стосовно яких є окремі кримінальні провадження) та спрямовані на організаційне сприяння діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації «ЛНР», а саме: сприяв здійсненню збройного утримання окремих районів Луганської області, тобто вчинив дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Крім того упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово- політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та ЗС РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, із грудня 20ІЗ року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього: політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно- визвольного руху середини XX століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі - ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.

Також представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.

У березні - квітні 2014 року в м. Луганську та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл/функцій учасників щодо його досягнення.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018 року, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 року та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680- VII від 16.09.2014 року визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

07 жовтня 2014 року самопроголошеним Головою «ЛНР» було видано указ № 15, згідно з яким створено незаконне збройне формування так званої «ЛНР» - «Народна міліція». Зокрема, вказане військове формування здійснює збройний опір силам АТО/ООС на території Луганської та Донецької областей та сприяє діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації. Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають важке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію керівництва та кураторів Російської Федерації.

До кінця весни 2015 року у складі «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації не встановленими досудовим слідством учасниками «ЛНР», серед інших, створено структурні підрозділи - не передбачене законом збройне формування «2 окрема мотострілецька бригада» (далі - «2 ОМСБр») місце постійної дислокації: смт Ювілейне, м. Луганськ Луганської області (Артемівський район м. Луганська), якому доручено здійснення залякування цивільного населення та чинення збройного опору силам АТО/ООС, у тому числі й шляхом проведення артилерійських обстрілів, на лінії зіткнення (розмежування) і на прилеглих до неї територіях в Луганській області. З метою виконання цих завдань у складі «2 ОМСБр» також сформовано стрілецькі та артилерійські підрозділи, окремі батальйони територіальної оборони, до штату яких на постійній основі залучено громадян України та інших держав, радикально налаштованих до чинної державної влади України.

Оскільки ОСОБА_3 ідеологічно розділяв такий розвиток подій і був обізнаний про незаконність дій співучасників збройних формувань та окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Луганської області, то у подальшому приблизно у жовтні 2021 року у нього виник злочинний умисел, направлений на участь у діяльності підрозділів НЗФ «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації з метою чинення збройного опору силам АТО задля досягнення кінцевої цілі - зміни меж території, державного кордону України всупереч утвердженого її порядку, тобто виключення з її складу окремих районів, міст, сіл, селищ Луганської області, у тому числі й у межах, у подальшому ідентифікованих указом Президента України від 07.02.2019 року № 32/2019 на підставі факту тимчасової окупації відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Реалізуючи вказаний умисел, у жовтні 2021 року (більш точної дати встановити не виявилось можливим) ОСОБА_3 вступив до лав незаконного збройного формування самопроголошеної «ЛНР», а саме до «2 ОМСБр» Народної міліції «ЛНР», розташованої за адресою: смт Ювілейне, м. Луганськ Луганської області (Артемівський район м. Луганська), окупаційної адміністрації Російської Федерації під командуванням осіб, стосовно яких є окремі кримінальні провадження. Після вступу до вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_3 взяв до виконання визначені йому функції щодо безпосереднього чинення збройного опору силам Антитерористичної операції - залученим до неї підрозділам Збройних Сил та правоохоронних органів України.

ОСОБА_3 у зазначеному незаконному збройному формуванні призначений на посаду «механік-водій» т.зв. «З мотострілецького батальйону 8 мотострілецької роти 2 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації. На вказаній посаді ОСОБА_3 забезпечував діяльність зазначеного незаконного збройного формування, а саме: несення бойових чергувань на лінії бойового зіткнення із підрозділам ЗС України, облаштування вогневих позицій та полігонів для підготовки та ведення бойових дій проти підрозділів ЗС України, навчання та підготовка до ведення бойових дій, обслуговування та ремонт військової бойової техніки тощо. У вказаному незаконному збройному формуванні ОСОБА_3 отримав військову форму, вогнепальну зброю АК-74.

Починаючи з жовтня 2021 року по 24 лютого 2022 року, на тимчасово окупованій території Луганської області ОСОБА_3 , перебуваючи у складі «2 ОМСБр», виконуючи визначені йому функції та діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими не встановленими досудовим слідством учасниками т.зв. «ЛНР», систематично вчиняв умисні дії з метою зміни меж території, державного кордону України всупереч утвердженого її Конституцією порядку, а саме: здійснював у повній бойовій готовності на фронті уздовж лінії розмежування (зіткнення) спільні із озброєними учасниками збройних формувань «ЛНР» та упорядковані відповідно до єдиного для них плану маневри у бойовій обстановці на місцевості, займаючи та змінюючи місця дислокації, спостереження із бойових позицій за переміщеннями сил і засобів АТО та обмін з іншими співучасниками злочину отриманою у такий спосіб інформацією, яка використовувалась «ЛНР» для координації і ведення бойових дій із застосуванням стрілецької вогнепальної зброї, артилерійського озброєння, військової техніки проти підрозділів АТО/ООС, внаслідок чого окремі райони, міст, сіл, селищ Луганської області у межах, у подальшому ідентифікованих указом Президента України від 07.02.2019 року № 32/2019, залишались упродовж 2015 року, січня-липня 2016 року та безперервно залишаються дотепер тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Отже встановлено, що ОСОБА_3 з моменту вступу до НЗФ «2 ОМСБр» т.зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації, перебуваючи у смт. Ювілейне, м. Луганська Луганської області (Артемівський район м. Луганська) на території проведення антитерористичної операції (ООС), яка відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селиш і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 за № 254-VIII, є тимчасово окупованою територією України, приймав участь в діяльності збройного формування, яке не передбачено законами України.

05 липня 2022 року між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22022130000000233, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 з іншого боку, за участі адвоката ОСОБА_5 на підставі ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, у приміщенні Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за адресою: місто Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд.80, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Крім того, ОСОБА_3 зобов`язується сприяти правоохоронним органам та суду при здійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо інших співучасників вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме надання показань у якості свідка під час досудового слідства та в суді про участь у незаконних збройних формуваннях «ЛНР» ОСОБА_6 ( позивний « ОСОБА_7 »), командира « 3 мотострілецького батальйону 8 мотострілецької роти 2 окремої мотострілецької бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації з позивним «Док» та військовослужбовця т.зв. «ЛНР» з позивним « ОСОБА_8 », з метою їх викриття та кримінального переслідування, а також інших невстановлених осіб після їх встановлення.

Згідно угоди сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст.110 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст.260 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. У відповідність до ч.1 ст.70 КПК України, за сукупністю злочинів передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначили покарання у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків,нетяжких злочинів,тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 визнав себе винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України, а саме у вчинені умисних дій, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституції України, та в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, які згідно ст.12 КК України, є тяжкими кримінальними правопорушеннями.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України не встановлені.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз.1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що він неодружений, несудимий, скоїв тяжкі кримінальні правопорушення, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч.2 ст.110 КК України у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст.260 КК України у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. У відповідність до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника адвоката ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обиралася.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.314, 368, 370, 373-374, 468, 473-475 КПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 липня 2022 року в кримінальному провадженні №22022130000000233 між прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.260 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.110 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ч.2 ст.260 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 01 червня 2022 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обиралася.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок Першотравенського міського суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення направити для вручення обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя: ОСОБА_1