Ухвала суду № 106898089, 20.10.2022, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/2231/19

Провадження № 1-кп/126/30/2022

20 жовтня 2022 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

представника потерпілої сторони ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019020090000415 від 14.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2019, близько 02 години, ОСОБА_4 прийшов на територію ставка, який розташований за межами населеного пункту на території сільської ради с. Війтівка Бершадського району Вінницької області неподалік від кар`єру «Жорняки», який згідно договору оренди земель водного фонду№12/1 від 19.03.2010 наданий в оренду ТОВ «Подільські Ставки», керівником якого є ОСОБА_6 . В подальшому, ОСОБА_4 за допомогою човна, що був біля берега та перебуває у власності ТОВ «Подільські Ставки», виплив на територію вказаного ставка та за допомогою двох риболовецьких сіток, які він приніс з собою заздалегідь, таємно, умисно, з корисливих спонукань виловив рибу сорту «Товстолобик» в кількості 35 рибин, які одразу ж помістив до прорезиненої корзини, яку він також взяв із собою. Після цього, ОСОБА_4 підплив до берега та взявши корзину з рибою почав іти до автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , яким приїхав ОСОБА_7 на прохання ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_7 про злочинні наміри вищевказаної особи не знав. Коли ОСОБА_4 підійшов до вищевказаного автомобіля ВАЗ 2101, він був виявлений керівником ТОВ «Подільські Ставки» ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 , не закінчивши даний злочин з причин, що не залежали від його волі, та не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, здійснив незакінчений замах на крадіжку риби сорту «Толстолобик» в кількості 35 рибин загальною вагою 32 кілограми, ринкова вартість якої згідно висновку експерта №5704/19-21 від 28.08.2019 станом на 14.08.2019 становить 800 грн, чим заподіяв ТОВ «Подільські Ставки» майнов шкоду на вказану суму.

Органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно її підзахисного ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене його захисником клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілої сторони ТОВ "Подільські ставки" ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вислухавши захисника обвинуваченого, обвинуваченого, прокурора та представника потерпілої сторони, вважає, що існують законні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Злочин, передбачений ч.3 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України, належить до кримінального проступку, а, отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК України становить три роки.

З матеріалів справи вбачається, що кримінальний проступок, передбачений ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України у якому обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено 14.08.2019 року, тобто станом на час розгляду кримінального провадження минуло три роки.

Судом відповідно до ст. 285 КПК України ОСОБА_4 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою. Обвинуваченому також роз`яснено, що у разі якщо він заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, на що надав свою згоду.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому, визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено

Згідно матеріалів кримінального провадження, перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Оскільки обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень закінчився, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Питання про порядок розподілу судових витрат, в тому числі на залучення експертів на стадії досудового розслідування, у разі закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, вирішено Верховним Судом.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення експерта саме стороною захисту.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

В такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загально дозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, таких витрат.

Що ж стосується стягнення судом саме процесуальних витрат за проведення експертиз, то важливе значення у механізмі їх розподілу в кримінальному провадженні набуває питання про те хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилась, а також чи входить проведення експертизи до сфери службових обов`язків залученого експерта, чи є експерт співробітником державних експертних установ.

Отже, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.

З урахуванням вищенаведеного, положень ч. 1 ст. 126 КПК України, суд надходить до висновку про необхідність вирішення в даному кримінальному провадженні питання щодо розподілу процесуальних витрат.

Поряд із тим, оскільки судом ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, при цьому сторона захисту не залучала жодних експертів, як наслідок відсутні підстави для покладення процесуальних витрат за залучення експерта на ОСОБА_4 , в свою чергу такі витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,44,49 КК України, ст.ст.124, 126, 284,285,286,288,314,369-372,395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3ст.15,ч.1ст.185 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020090000415 від 14.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України закрити.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 314 грн. (триста чотирнадцять грн.) віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 16.08.2019 року на прорезинену корзину чорного кольору, дві риболовні сітки; 35 рибин породи «Толстолоб» вагою 32 кг.

Речові докази:

- прорезинену корзину чорного кольору, дві риболовні сітки, які знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області знищити;

- 35 рибин породи «Толстолоб» вагою 32 кг, які передано на зберігання ТОВ "Подільські ставки", залишити товариству як власнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області на протязі 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1