Ухвала суду № 106897140, 18.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28331/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_11.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_12

за участі:

прокурора - ОСОБА_13

захисника - ОСОБА_14

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15, про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022221130001380, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

18.10.2022 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15, за погодженням з прокурором, звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022221130001380, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221130001380 від 09.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що організатор злочинної організації ОСОБА_2 у червні 2022 року, перебуваючи в невстановленому місці, спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, використовуючи фішингові посилання, ззовні схожі на вхід до системи онлайн-банкінгу «Приват24», АТ «УКРСИББАНК», інших банків, додатку «Дія», та послуги «Є-підтримка», призначених для введення в оману потерпілих під приводом отримання соціальних виплат від держави, ООН, Президента та отримання від останніх персональних даних, що становлять банківську таємницю, а саме: номерів платіжних банківських карток, строк їх дії, код CVV2/CVC2, ПІН-код, код системи 3D Secure картки, використовуючи закритий Telegram канал та чат-бот «@Team_Scary_Bot», «Scary Team/ BOT», заволоділи чужим майном, а саме коштами громадян України: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , спричинивши матеріальний збиток останнім на загальну суму 107 951 гривень.

Отриманими від злочинної діяльності коштами, організатор злочинної організації організації ОСОБА_2 спільно з учасниками злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами розпорядився на власний розсуд, попередньо розподіливши отримані кошти між членами злочинної організації шляхом передачі цих коштів, у тому числі здійснивши безготівкові транзакції на рахунки, належні учасникам злочинної організації.

Слідчий вказує, що ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.10.2022 із визначенням застави у розмірі 770 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2002000 (два мільйони дві тисячі) гривень.

Завершити досудове розслідування до закінчення двомісячного строку неможливо, у зв`язку зі складністю провадження та необхідністю проведення і завершення великої кількості слідчих (розшукових) дій.

Постановою заступника Генерального прокурора від 11.10.2022 строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до 3-х місяців, тобто до 22.11.2022 року.

На сьогоднішній день виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, а скасування чи зміна підозрюваному запобіжного заходу на інший більш м`який може перешкодити об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Так, для завершення досудового розслідування необхідно:

- провести чотирнадцять тимчасових доступів до документів, які знаходяться у володінні банківських установ;

- відповідно до ст. 237 КПК України провести огляди документів, отриманих внаслідок проведених тимчасових доступів до речей та документів, які перебувають у володінні банківських установ;

- отримати висновок трьох експертиз дослідження матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів);

- встановити та допитати як потерпілих осіб, яким внаслідок шахрайських дій спричинено матеріалу шкоду;

- вирішити питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за окремими епізодами злочинної діяльності за фактами шахрайський дій та прийняти рішення стосовно об`єднання цих матеріалів досудових розслідувань;

- встановити рухоме та нерухоме майно, яке належить підозрюваним та накласти арешт на нього з метою забезпечення цивільних позовів у кримінальному провадженні та конфіскації майна як виду покарання;

- отримати характеризуючі матеріали щодо підозрюваних підозрювати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ;

- на підставі отриманих за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій доказів, вирішити питання про необхідність проведення інших слідчих (розшукових) дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають так і тих, що виправдовують підозрюваних, пом`якшують чи обтяжують покарання. На основі зібраних доказів підготувати та прийняти кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні (повідомлення про зміну/нову підозру);

- провести інші слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне в ході досудового розслідування.

Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Під час проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій буде отримано докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, перевірено обставини можливої причетності інших осіб до скоєння цих злочинів.

Провести зазначені слідчі дії не виявилося можливим, оскільки вони виконуються послідовно після проведення необхідного об`єму початкових слідчих дій, а також у зв`язку з їх тривалістю.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , що передбачені ст. 177 КПК України, ризики, встановлені слідчим суддею при обрані підозрюваному запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

Обґрунтовуючи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 слід наголосити, що він підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками, шляхом незаконних операцій з використанням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Загалом досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_1 . Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення в невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії ОСОБА_1 цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілих показання яких свідчать про їх значущість для доведення обставин, що підлягають доказуванню.

Слідчий вказує, що кримінальні правопорушення вчинено з використанням соціальних мереж, месенджерів, доступ до яких можливий за наявності доступу до облікового запису та авторизації, та ОСОБА_1 у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вільно знищити наявну у нього інформацію, яка може мати значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Підозрюваний, перебуваючи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, адже офіційно ніде не працевлаштований, свою злочинну діяльність здійснював з метою отримання матеріального прибутку, тобто, вчиняючи інкриміновані йому кримінальні правопорушення, ОСОБА_1 покращував своє матеріальне становище та отримував від цього доходи.

З урахуванням викладених обставин, більш м`які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволенні клопотання, обґрунтувавши свою позицію тим, що дане клопотання є необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. Окрім цього, захисник зазначив, про те, що не існує жодних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та перешкоджати завершенню досудового розслідування.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.08.2022 о 08 год 37 хв у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень в порядку ст. 208 КПК України затримано: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Лобойківка, Петриківського р-ну, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, якому 22.08.2022 у відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- показаннями потерпілих у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ,, які містяться у протоколах їх допитів;

- електронними документами, наданими потерпілою ОСОБА_10 , що оглянуті у протоколі огляду;

- документами, що становлять охоронювану законом банківську таємницю, отриману на підставі постанови прокурора Офісу Генерального прокурора у АТ «Універсал Банк», що оглянуті у протоколі огляду;

- документами, отриманими від сервісу «BITZLATO LIMITED», що оглянуті в протоколі огляду;

- електронними документами, наданими АТ КБ «Приватбанк»;

- протокол огляду мобільного телефону, вилученого в ході проведення обшуку;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя, приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 780 000,00 грн., з одночаним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022221130001380, строк тримання під вартою, до 22.11.2022 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожикових мінімумів для працездатних осіб, що складає 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання (продовжити зберігання) до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 22.11.2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11