Рішення № 106896079, 19.10.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7210/22

Провадження № 2/161/2965/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Чигринюк В.С.

за участю:

представника позивача Спас Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Р» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок травми на виробництві

В С Т А Н О В И В:

07.06.2022 року позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що 27.10.2020 року її було прийнято на роботу на посаду обвалювальника м`яса в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та направлено на навчання за посадою. 29.10.2020 року перебуваючи на своєму робочому місці у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні приготування м`ясних напівфабрикатів при роботі на м`ясорубці їй відрізало палець. Попри це, працівниками магазину не було викликано швидку допомогу та не надано їй першої медичної допомоги. Також, всупереч вимогам норм чинного законодавства, керівництвом магазину не було проведено їй вступного інструктажу та інструктажу з охорони праці. Внаслідок нещасного випадку на виробництві їй було встановлений діагноз: травматична ампутація нігтьової фаланги пальця правої кисті; травма отримана на робочому місці. Висновком МСЕК їй встановлено 5 % втрати стійкої працездатності з 21.02.2022 року. Крім того, за фактом порушення вимоги нормативно-правових актів, про охорону праці, що призвело до заподіяння їй шкоди здоров`ю, було відкрито кримінальне провадження за № 12020035010000928 від 01.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України. Натомість, відповідно до висновку експерта № 877 ВОБ СМЕ Управління охорони здоров`я Волинської облдержадміністрації, їй встановлено 10 % стійкої втрати працездатності. У зв`язку із травмою вона не має можливості вести повноцінне особисте та суспільне життя, частково порушено відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, а також поставлено під сумнів її плани на подальше життя, через що у неї з`явилось почуття тривоги за власне майбутнім. Прийшовши працювати до роботодавця здоровим працівником, через незабезпечення умов праці вона втратила свою первісну працездатність та вимушена жити з цим. Таким чином, втрата здоров`я є для неї незворотною втратою, що спричиняє і буде спричиняти їй довготривалі страждання. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ТзОВ «Агро-Р» на свою користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн., завдану внаслідок травми на виробництві.

22.08.2022 року від відповідача ТзОВ «Агро-Р» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що ТзОВ «Агро-Р» щорічно здійснюється фінансування на виконання заходів з охорони та безпеки праці працівників. На робочих місцях в кожному структурному підрозділі підприємства створюються умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечує дотримання вимог законодавства відносно прав робітників в області охорони праці. У свою чергу, чинними нормами законодавства визначено механізм страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, завданням якого є відшкодування матеріальної шкоди застрахованим та члена їх сімей. Зазначені виплати здійснюються не роботодавцем, а Фондом соціального страхування України. ТзОВ «Агро-Р» своєчасно здійснюється перерахування соціальних внесків. Крім того, для притягнення відповідача до відповідальності за нанесені моральні страждання відсутні усі умови правопорушення, а саме: наявність прямої дійсної шкоди, протиправність дій або бездіяльності відповідача, причинний зв`язок між протиправним порушенням свого обов`язку і шкодою, що наступила, вина сторони (винні дії). Розмір моральної шкоди має відповідати засадам розумності, виваженості, справедливості. Проте, наведений позивачем розмір компенсації страждань не підтверджується жодними належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами. З наведених підстав щодо задоволення позову заперечує в повному обсязі (а.с. 31).

06.09.2022 року представником позивача було подана до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання зазначила наступне. Так, посилання сторони відповідача законодавчі норми щодо страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань стосується механізму відшкодування саме матеріальної шкоди, а не моральної. При цьому, чинним законодавством України передбачено право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, на відшкодувати моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого їм органу. Враховуючи наведене, позов просить задовольнити.

В судовому засіданні представник позивач заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, суду пояснила, що відсоток втрати ОСОБА_1 працездатності визначався на підставі акту розслідування нещасного випадку, який жодною зі сторін спору не оскаржувався. В рамках здійснення кримінального провадження, згідно відповідного експертного висновку, її довірительці було встановлено 10 % втрати працездатності, проте внаслідок проведення огляду МСЕК, втрата працездатності ОСОБА_1 встановлена на рівні 5 %. Разом з тим, на даний час їй не відомо, чи встановлювалася позивачці інвалідність. Позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та в належний спосіб, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Враховуючи ту обставину, що сторона відповідача скористалася своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, в якому виклала свої думки та заперечення з приводу заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності представника ТзОВ «Агро-Р».

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 27.10.2022 року була прийнятою на роботу у ТзОВ «Агро-Р» і направлена керуючою магазином «SPAR» на проходження 5-тиденного підготовчого (введення в посаду) навчання за професією обвалювальник м`яса.

29.10.2022 року позивачка, перебуваючи на робочому місці в приміщенні приготування м`ясних напівфабрикатів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , при вивченні процесу подрібнення м`яса на м`ясорубці, травмувала вказівний палець правої кисті руки, внаслідок чого відбулася травматична ампутація нігтевої фаланги.

01.11.2020 року Луцьким РУП ГУНП у Волинській області було внесено відомості до ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 271 КК України та розпочато кримінальне провадження за № 12020035010000928. Згідно відповідного витягу з ЄРДР у даному кримінальному провадженні, 29.10.2020 року близько 10:00, невстановленою особою, яка перебувала за місцем розташування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , було допущено порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, що призвело до заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_1 (а.с. 7а).

Як вбачається з акту розслідування нещасного випадку, що стався 29 жовтня 2020 року об 11 годині 45 хвилин в товаристві з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р» код ЄДРПОУ 31299420 без підпорядкування від 06.11.2020 року, затвердженого 09.11.2020 року Директором ТзОВ «Агро-Р» Мольченком В.Л., розглядуваний нещасний випадок стався з наступних причин: ОСОБА_1 , обвалювальник м`яса магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ТзОВ «Агро-Р», не дотрималася вимоги безпеки при проведенні чистки м`ясорубки, вилученні заклинених продуктів чи їх залишків, що необхідно було здійснювати тільки при вимкненому двигуні і після повної його зупинки, а очищення решітки проводити тільки металевою лопаткою; ОСОБА_2 , керуюча магазином «SPAR» ТзОВ «Агро-Р», допустила до практичного навчання працівника, який не пройшов первинний інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Згідно висновку комісії, нещасний випадок стався під час перебування ОСОБА_1 на території підприємства, а тому такий визнається пов`язаним з виробництвом (а.с. 8-10).

09.11.2020 року ВОБ СМЕ, на підставі постанови дізнавача СД Луцького ВП ГУНП у Волинській області О.Галич від 04.11.2020 року, в рамках здійснення кримінального провадження № 12020035010000928 від 01.11.2020 року було складено висновок експерта № 877, яким встановлено, що внаслідок втрати ОСОБА_1 пальця на рівні нігтьової фаланги, становить 10 % стійкої втрати її працездатності (а.с. 7).

Однак, як вбачається із довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 028527, виданої 29.04.2022 року Профпаталогічною спеціалізованою МСЕК ВОБ СМЕ, позивачці, за наслідками повторного огляду, починаючи з 21.02.2022 року було встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 5 % (а.с. 6).

У своєму позові, позивач ОСОБА_1 ставить питання про відшкодування їй моральної шкоди, завданої внаслідок травми на виробництві, пов`язаної із втратою працездатності, за рахунок ТзОВ «Агро-Р».

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частинами 1, 2 ст. 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У ст. 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи зі змісту ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на норми ЗУ «Про охорону праці», яким визначено механізми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків. Основу цього механізму становить страхування від нещасних випадків на виробництві, завданням якого є відшкодування матеріальної шкоди.

При цьому, положення ст. 237-1 КЗпП України покладає обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, саме на власника або уповноваженого ним органу.

У Рішенні Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabalesand Balkandali v. The United Kingdom) від 28.05.1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Так, судом достовірно встановлено, що нещасний випадок на виробництві, який трапився з ОСОБА_1 29.10.2022 року в приміщенні приготування м`ясних напівфабрикатів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , стався через її допуск до практичного навчання, без проходження нею первинного інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці.

Про дану обставину свідчить досліджений під час розгляду справи акт розслідування нещасного випадку, що стався 29 жовтня 2020 року об 11 годині 45 хвилин в товаристві з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р» код ЄДРПОУ 31299420 без підпорядкування від 06.11.2020 року, затверджений 09.11.2020 року Директором ТзОВ «Агро-Р» ОСОБА_3 , який жодною зі сторін даного провадження не оспорювався та в судому порядку не скасовувався.

У свою чергу, при визначені втрати позивачкою відсотку працездатності, суд бере до уваги саме довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 028527, виданої 29.04.2022 року Профпаталогічною спеціалізованою МСЕК ВОБ СМЕ, якою їй починаючи з 21.02.2022 року було встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 5 %, оскільки відповідний огляд проводився повторно датою, яка найбільш наближена до дати розгляду даної справи.

При цьому, будь-яка інша медична документація з приводу встановлення ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності, яка є відмінною від вищевказаної, жодною зі сторін суду в ході розгляду справи не надана.

На переконання суду, у зв`язку з незабезпечення ТзОВ «Агро-Р» безпечних умов праці, а саме: допуск ОСОБА_1 до практичного навчання, без проходження нею первинного інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці, позивачці було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у тому, що остання отримала травму на виробництві, зазнала фізичного болю та душевних страждань, які переносить і по теперішній час, а також переноситиме їх в майбутньому; втратила 5 % професійної працездатності; будучи певним чином обмеженою у фізичних можливостях та у реалізації своїх життєвих планів, а також в незначній мірі відчуваючи себе неповноцінною людиною, вона змушена постійно докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд зауважує, що травма на виробництві, яка сталася із позивачкою є невідворотною та буде супроводжувати останню усе її життя.

Таким чином, внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних і здорових умов праці у позивачки відбулася, яка призвела до часткової втрати працездатності.

З огляду на наведене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з ТзОВ «Агро-Р» на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 25000 грн., яку роботодавець зобов`язаний відшкодувати в силу зазначених вище норм закону.

Разом з тим, позивачкою та її представником не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заподіяння моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілої, характер отриманих нею травм на виробництві, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ «Агро-Р» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок травми на виробництві.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору в даній категорії справа, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 4 Закону України «Про охорону праці», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Р» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок травми на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Р» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок травми на виробництві 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Р» на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятьсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Р», адреса місцезнаходження: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ: 31299420.

Рішення у повному обсязі складено 24 жовтня 2022 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська