Рішення № 106895786, 18.10.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4363/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Забродоцькій Я.Р.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Казачук І.В. звернулась до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2647/20900/21 від 19.01.2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 160942 грн. 83 коп.

Оскаржуваною постановою встановлено, що ОСОБА_1 04.11.2021р. в зону митного контролю до ВМО№2 митного поста «Городок» було доставлено легковий автомобіль марки «Suzuki» модель «Grand Vitara» та подано митну декларацію на товар, як такий що підлягає пільговому митному оформленню в порядку передбаченому законодавством України; сума митних платежів у відповідності до ціни товару згідно договору купівлі-продажу складала 32138,84 грн. Однак у ході перевірки було виявлено, що такий транспортний засіб ввезений на територію України в зоні діяльності Харківської митниці, тобто ввезено із території російської федерації - держави окупанта, а тому розмитненню за такою митною декларацією не підлягає; відтак сума несплачених платежів становить 53647,61 грн., а тому позивача визнано винною в ухиленні від сплати митних платежів. Позивач вважає, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною, необґрунтованою та такою що не відповідає вимогам чинного законодавства, і підлягає скасуванню в судовому порядку; оскільки вказаний транспортний засіб ніколи не в`їжджав на територію країни-агресора та не був там зареєстрований, а здійснив «перезаїзд», тобто виїхав до нейтральної зони і того ж дня повернувся на територію України. Крім того, Львівською митницею Держмитслужби при винесенні рішення у справі про порушення митних правил №2647/20900/21 не враховано норму права дійсну на момент прийняття рішення, а саме Закону України №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», в якому зазначено, що у пункті 36 слова "та/або ввозяться з території такої держави- окупанта (агресора )та або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України" замінити словами "та/або останньою країною державної реєстрації яких є така держава-окупант (агресор)., який набрав чинності 01 січня 2022 року.

Вказує, що Львівською митницею Держмитслужби були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки не було дотримано вимог ст. 526 Митного Кодексу України, а саме справа була розглянута без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Додатково зазначає, що рішенням Конституційного суду України від 15 червня 2022 року визнано таким, що не відповідає Конституції України абзац другий статті 485 Митного кодексу України, який передбачає покарання за дії передбачені в диспозиції вказаної статті.

Також, просив поновити строк на звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 дізналась про постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності лише 28 липня 2022 року з рекомендованого листа виконавчої служби за місцем її реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, просила суд поновити строк на звернення до суду, визнати незаконною та скасувати постанову Львівської митниці № 2647/20900/21 від 19 січня 2022 року, провадження у вказаній справі закрити.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Позиція сторін по справі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав заяву про слухання справи без їхньої участі, позов просив задовольнити.

Представник Львівської митниці Держмитслужби в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час слухання справи.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що позивач вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом заявлення у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, оскільки відповідно до витягу з АСМО Інспектор» «Розрахунок платежів», сума несплачених митних платежів за митною декларацією ІМ40АА № UA209180/2021/052009 від 04.11.2021 року становить 53647.61 грн. Крім того, вказав, що на 5 сторінці протоколу про порушення митних правил від 15.12.2021 року № 2647/20900/21 в графі «копію протоколу отримав» наявний підпис гр. ОСОБА_1 , відповідно до ч. 7 ст. 494 МК України останній протокол вручено, на тій же 5 сторінці протоколу вище підпису зазначено місце, час. дата розгляду справи, однак ОСОБА_1 у вказану дату на розгляд справи не з`явилась. Додатково повідомив, що 16.12.2019 року в пункті пропуску Гоптівка-Нехотєєвка м/п Гоптівка відбулося митне оформлення транспортного засобу марки SUZUKI, модель GRAND VITARA, номер кузова: НОМЕР_1 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», таким чином транспортний засіб згідно з витягом «АСМО Інспектор» потрапив на митну територію України саме з російської федерації. Враховуючи вищенаведене просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову, слід, відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 04.11.2021р. в зону митного контролю до ВМО№2 митного поста «Городок» було доставлено легковий автомобіль марки «Suzuki» модель «Grand Vitara» та подано митну декларацію типу ІМ 40АА № US209180/2021/052009 від 04.11.2021 на товар, як такий що підлягає пільговому митному оформленню як такий, що підлягає розмитненню у відповідності до норм закону № 1402-ІХ від 15.04.2021 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов`язкових платежів, об`єктом оподаткування якими є транспортні засоби" (далі - закон № 1402-ІХ). Вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 03.03.2018 становить 3 200 євро, сума митних платежів, що підлягають сплаті за митною декларацією ІМ40АА № UA209180/2021/052009 від 04.11.2021 року складає 32 138,84 грн.

Надалі в процесі здійснення митних формальностей щодо даного товару посадовою особою ВМО №2 м/п «Городок» було виявлено, що транспортний засіб марки SUZUKI, модель GRAND VITARA, номер НОМЕР_1 ввезено на митну територію України у зоні діяльності Харківської митниці у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» з метою особистого користування, що вбачається із Протоколу про порушення митних правил №2647/20900/21 та постанови у справі про порушення митних правил №2651/20900/21.

Із пояснень ОСОБА_2 від 15.12.2021р., котрий працює декларантом, вбачається, що до нього звернулася ОСОБА_1 з метою отримання послуг із здійснення митного оформлення транспортного засобу марки SUZUKI, модель GRAND VITARA, номер НОМЕР_1 , та повідомила, що такий підлягає розмитненню згідно Закону №1402-ІХ; вже після подачі декларації було встановлено, що автомобіль був ввезений на територію України із російської федерації.

У зв`язку із вищевикладеним та відповідно до норм ст. 196 МК України і постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України, що походять з російської федерації», товар за митною декларацією ІМ40АА № UA209180/2021/052009 від 04.11.2021 року митному оформленню не підлягав.

Відтак сума несплачених митних платежів за такою митною декларацією становить 53647.61 грн., у зв`язку із чим 19.01.2022р. в.о. заступника начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Приходько Ю.Б. винесено постанову в справі про порушення митних правил №2647/20900/21, згідно з якою позивача визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно статті 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів - 160942,83 грн.

Із урахуванням наведеного суд погоджується з доводами представника відповідача, що оскаржувана постанова відповідача є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, - з наступних підстав:

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою до органів доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Дія закону №1402-ІХ поширюється на транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску, яких минуло більше п`яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту; проте не поширюється на транспортні засоби, якщо вони не відповідають екологічним нормам «ЄВРО-2» і вище та/або мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Постановою Верховної Ради України 27.01.2015 № 129-УШ «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Парламентської Асамблеї ГУДУЇ національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою - агресором» російську федерацію визнано державою - агресором.

Крім того, митне законодавство України не передбачає такого правового явища як «перезаїзд», а відтак суд приходить до висновку, що легковий автомобіль марки «Suzuki» модель «Grand Vitara»

в`їжджав на митну територію України саме з російської федерації, що також підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме витягом «АСМО Інспектор».

Щодо посилань позивача на зміни, які були внесені до Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 року №1914-IX (далі - закон №1914-IX), який набрав чинності 01.01.2022 року, яким було змінено диспозицію статті закону, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 .. Оскільки даною нормою скасовується відповідальність за діяння, яке ставиться в вину ОСОБА_1 , суд зазначає наступне:

Згідно із Законом України від 30.11.2021 року №1914-ІХ, відповідальність за порушення митних правил (ст. 485 Митного кодексу України) не скасовується і не пом`якшується, а змінюються умови тимчасової процедури спрощення митного оформлення транспортних засобів. Зміна умов тимчасової процедури спрощення митного оформлення транспортних засобів не є пом`якшенням або скасуванням відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином, оскільки факт порушення митних правил мав місце 04 листопада 2021 року, тобто до набрання вищевказаним законом змін, ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

У відповідності до положень ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості.

Згідно ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

П.п. 1, 4 ст. 289 МК України передбачено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України, а також після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 4 МК України, платник податків - особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції) , що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1. ст. 15 ПК України).

Згідно п/п "в" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Таким чином, саме на ОСОБА_1 було покладено обов`язок щодо внесення правдивих відомостей у митну декларацію.

Щодо тверджень позивача, про те що рішенням Другого сенату Конституційного суду України від 15 червня 2022 року у справі № 3-321/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України абзац 2 ст. 485 Митного кодексу України, суд зазначає, що відповідно до вищевказаного рішення, абзац 2 ст. 485 Митного кодексу України втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.

У зв`язку з тим, що в адміністративному судочинстві обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, та представником відповідача надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів, які повністю спростовують обставини, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил №2647/20900/21 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями: 5, 9, 246, 72-77, 255, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви до суду.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко